zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ЗЛОЯКІСНО ТРАНСФОРМОВАНИХ КЛІТИН З МІКРООРГАНІЗМАМИ – ЗАСОБАМИ ПРОТИПУХЛИННОЇ ТЕРАПІЇ

 

Горобець С.В, Бутенко К.О., Сорокіна Л.В.

Україна, м. Київ, Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

 

Анотація: У протеомі патогенних бактерій, які виявляють тропність до пухлин, виявлено гомологи білків магнітосомного острівця магнітотаксисної бактерії (МТБ) Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 (MamB, MamM, MamO, MamE). Це дозволяє припустити, що взаємодія анаеробних бактерій та пухлинних клітин може бути опосередкована магнітодипольними силами, які виникають між ендогенними наночастинками магнетиту пухлинних клітин та магніточутливими структурами бактерій.

Ключові слова: магнітотаксисні бактерії, магніточутливі наноструктури, пухлинні клітини, бактерії, білки магнітосомного острівця, магнітна диполь-дипольна взаємодія.

 

Abstract: In the proteome of pathogenic bacteria that demonstrate the ability to selective attraction to the tumors the protein homologues of magnetosome island proteins of Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 (MamB, MamM, MamO, MamE) were observed. It could be assumed that the interaction of bacteria with tumor cells is mediated by the magnetic dipole forces between the endogenous magnetite nanoparticles of tumor cells and magnetosensitive nanostructures of bacteria.

Keywords: magnetotactic bacteria, magnetosensitive nanoparticles, tumor cells, bacteria, magnetosome island proteins,magnetic dipole-dipole interaction.

 

Вступ

Проблемами застосування існуючих на сьогодні засобів протипухлинної терапії є їх недостатня селективність по відношенню до злоякісно трансформованих клітин та високий рівень токсичності до нормальних тканин організму, а також розвиток лікарської резистентності у випадку використання хіміотерапевтичних агентів [1]. У зв’язку з цим розробка методів таргетної терапії онкологічних захворювань дозволяє знизити дозу препарату, що використовується, та зменшити таким чином токсичний ефект на організм пацієнт. Проблема біодоступності таргетних протипухлинних препаратів може бути вирішена шляхом використання тропних до пухлини агентів [1].

Експериментально доведено, що деякі види мікроорганізмів з анаеробним типом метаболізму (представники родів Clostridium, Bacillus. Salmonella, Bifidobacterium, Escherichia, Vibrio, Listeria та ін.) при їх внутрішньовенному введенні здатні накопичуватися та проліферувати в гіпоксичних ділянках пухлин мишей, без накопичення у нормальних тканинах [1, 2]. При цьому акумуляція патогенних штамів цих бактерій обумовлює протипухлинний ефект, формує вогнище запального процесу та несприятливо впливає на життєздатність організму. Натомість використання непатогенних штамів бактерій, незважаючи на високу їх концентрацію в пухлині, не призводить до змін показників росту пухлин та життєздатності тварин з експериментальними пухлинами [1, 2].

Здатність деяких видів бактерій та їх спор селективно акумулюватися в пухлині використовується для цілеспрямованої доставки протипухлинних препаратів, а також терапевтичних генів, білків у пухлинні клітини, для онколітичної та імуноад’ювантної терапії [2]. Проте механізми, за рахунок яких відбувається накопичення бактерій-анаеробів та мікроанаеробів в пухлині, залишаються нез’ясованими [3]. В даній роботі показано, що одним із можливих механізмів накопичення бактеріальних клітин в пухлинних тканинах можна розглядати магнітний характер взаємодій бактеріальних та пухлинних клітин.

Біогенні магнітні наночастинки (БМН) виявлено в клітинах низки бактерій, які здатні до орієнтації у зовнішньому магнітному полі, та мають назву магнітотаксисних бактерій (МТБ) [4]. Вони належать до різних таксономічних груп, але подібні за типом метаболізму, тобто є облігатними анаеробами та вимогами до середовища існування. Ці наночастинки представленні магнітосомами - мембранними утвореннями контрольованої форми та розмірів (переважно 40-100 нм), які часто бувають зібраними в ланцюжки до 20-30 магнітосом завдовжки. Формування та дозрівання магнітосом, а також регуляція їх кількості, форми, розмірів, внутрішньоклітинної локалізації забезпечується функціонуванням білків, які кодуються так званим «магнітосомним острівцем» - фрагментом геному МТБ. Ці білки належать до родини Mam/Mms та більшою мірою локалізовані в мембрані магнітосом чи прикріплюються до неї [4]. Дані літератури стосовно фенотипового прояву щодо синтезу таких частинок та результати проведених біоінформатичних досліджень [5] вказують на здатність інших немагнітотаксисних бактерій до синтезу таких БМН, або магніточутливих наносистем. На даний час БМН виявлено в більшості прокаріотів та еукаріотів, в тому числі в тканинах людини та показано єдиний механізм біомінералізаціє БМН для прокаріот та еукаріот [6], в тому числі людини. Наявність БМН продемонстрована в нормальних тканинах людини з підвищеною у фізіологічному стані (порівняно з іншими тканинами) інтенсивністю метаболізму, в тому числі і анаеробного,– мозку, серцевому м’язі, печінці, наднирниках тощо [6]. При онкологічних захворюваннях (саркомах, карциномах, менінгіомі, меланомі, гліомі, метастазах тощо) спостерігається значне збільшення концентрації БМН та ідентифіковано частинки БМН, які мають розміри від 30 до 100 нм [6].

Таким чином, присутність в пухлинних тканинах біогенного наномагнетиту дозволяє припускати магнітну природу взаємодії цих тканин з бактеріальними клітинами, які виявляють тропність до пухлинних тканин. Проте формулювання такого припущення вказує на необхідність проведення перевірки можливого синтезу БМН клітинами бактерій, що використовуються в якості векторів для протипухлинної терапії.

Мета роботи – виявити гомологи білків біомінералізації, що кодуються магнітосомним острівцем (МО) магнітотаксисної бактерії Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1, у протеомі мікроорганізмів, які використовуються у якості засобів для доставки протипухлинних агентів або бактеріальних ад’ювантів при створенні протипухлинних вакцин.

Матеріали та методи

У дослідженні використано методи попарного з використанням вільної в доступі програми-ресурсу “BLAST” Національного центру біотехнологічної інформації. Проведено порівняння амінокислотних послідовності білків групи Mam Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 з компонентами протеому наступних бактерій Clostridium perfringens SM101, Escherichia coli MS69-1, Escherichia coli 541-1, Vibrio cholerae O1, Vibrio cholerae LMA3984-4, Bifidobacterium adolescentis ATCC 15703, Listeria monocytogenes serotype 4b str. F2365, Serratia marcescens WW4, Serratia marcescens FGI94, Streptococcus pyogenes NZ131, Clostridium novyi NT, Clostridium acetobutylicum ATCC 824, Clostridium sporogenes PA 3679, Salmonella enterica subsp. enterica serovar typhimurium str. LT2, Mycobacterium bovis BCG str. Korea 1168P.

Для оцінки ступеня подібності визначали величину Е-числа – показника статистичної значимості вирівнювання, більш низьке значення якого вказує на менший рівень прояву фактору випадковості при співпадінні амінокислотних залишків білків, які порівнюються. Величина Е-числа залежить від кількості ідентичних амінокислотних залишків у двох білків та кількості інформації про амінокислотні послідовності протеому певного виду у базі даних. У даному дослідженні дотримувалися наступної класифікації значень Е-чисел [7]: якщо Е ≤ 10-10, то послідовності повністю гомологічні; якщо величина Е знаходиться в межах від 10-10 – 10-5, гомологія не може бути виключеною; якщо Е ≥ 10-5, то виявлене співпадіння випадкового характеру. Також враховували показник І (у %), що вказує на кількість ідентичних амінокислотних залишків білків, що порівнюються, при оптимальному вирівнюванні. При цьому вважали: якщо два білки мають більш, ніж 45% ідентичних залишків в їх оптимальному вирівнюванні, то білки будуть мати дуже схожі структури та з великою ймовірністю однакові чи, принаймні, спільні функції; якщо в двох білків понад 25% ідентичних залишків, то, ймовірно, вони не мають аналогічної структури, проте механізми фолдингу є подібними, тому гомологія білків не є виключеною; гомологія ділянок з 18-25% ідентичних амінокислот є допустимою, але необхідним є проведення її додаткової перевірки [7].

Результати та обговорення

Результати біоінформаційного дослідження гомологів білків, залучених у біомінералізацію наномагнетиту у магнітотаксисних бактерій (MamA, MamB, MamM, MamK, MamO, MamE), у анаеробних патогенних прокаріот, які проявляють тропність до пухлинних тканин та в атенуйованому стані можуть застосовуватися у якості основного або допоміжного засобу біотерапії онкологічних захворювань [1, 2, 8], наведено у табл. 1.

Дані стосовно статистичної значимості проведених попарних вирівнювань вказують на наявність впевнених гомологів білків MamВ та MamМ у всіх досліджуваних мікроорганізмів. Функції цих білків-гомологів є подібними до таких у відповідних білків МТБ (табл. 2), а саме: вторинний, спряжений з перенесенням протонів, транспорт з клітини двовалентних катіонів (Co2+, Zn2+, Cd2+, Fe2+) [9]. Щодо білків MamB і MamM у M. gryphiswaldense MSR-1, то вони є ключовими для ініціації біомінералізації у МТБ, а основною їх функцією є виведення катіонів двовалентних металів Co2+, Zn2+, Cd2+ з клітини та забезпечення резистентності клітин МТБ до цих іонів [4]. Поряд з цим можлива участь цих білків у транспортуванні інших іонів Ni2+, Cu2+, Fe2+, Hg2+ з клітини та всередині неї [4].

Попередньо виявлено кореляцію між наявністю у фенотиповому прояві біомінералізації сполук заліза у мікроорганізмів (прокаріот, грибів, архей) та присутністю в їх протеомі гомологів білків MamB і MamM M. gryphiswaldense MSR-1. У випадку досліджуваних нами бактерій відсутня інформація про фенотипові характеристики біосинтезу нанорозмірних залізовмісних мінералів. Однак наявність гомологів MamB і MamM та співпадіння функцій цих білків вказує на потенційну можливість утворення біомагнітних наночастинок у клітинах цих мікроорганізмів, що потребує подальшої експериментальної перевірки (табл. 2).

 

Таблиця 1

Результати вирівнювання амінокислотних послідовностей білків родини Mam, залучених у біомінералізацію магнетиту, Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 та білків досліджуваних мікроорганізмів

Штам мікроорганізмів

Е-число (І, %)

Білки Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1

MamA

MamB

MamM

MamK

MamO

MamE

Clostridium perfringens SM101

2е-05

(24 %)

1e-33

 (27 %)

9e-31

(28 %)

3e-14

(28 %)

4e-31

(37 %)

4e-10

(25 %)

Escherichia coli MS69-1

0,001

(25 %)

7e-18

(28 %)

2e-13

(23 %)

7e-06

(25 %)

1e-36

(39 %)

2e-12

(29 %)

Escherichia coli 541-1

0,22

(27 %)

2e-34

(31 %)

1e-24

(28 %)

7e-06

(25 %)

1e-36

(39 %)

2e-12

(29 %)

Vibrio cholerae O1

1e-05

(26 %)

6e-17

(25 %)

8e-14

(23 %)

0,001

(24 %)

2e-37

(46 %)

5e-11

(28 %)

Vibrio cholerae LMA3984-4

2e-06

(26 %)

3e-16

(24 %)

1e-14

(22 %)

6e-04

(24 %)

2e-22

(39 %)

3e-05

(28 %)

Bifidobacterium adolescentis ATCC 15703

4,0

(29 %)

1e-07

(23 %)

1e-08

(21 %)

0,017

(26 %)

2e-25

(26 %)

8e-07

(26 %)

Listeria monocytogenes serotype 4b str. F2365

1e-06

(23 %)

5e-31

(28 %)

2e-30

(32 %)

4e-13

(27 %)

4e-21

(39 %)

5e-05

(32 %)

Streptococcus pyogenes NZ131

0,46

(28 %)

1e-21

(23 %)

1e-23

(25 %)

0,65

(24 %)

2e-26

(25 %)

3e-04

(24 %)

Serratia marcescens WW4

2e-04

(27 %)

4e-22

(30 %)

8e-15

(25 %)

8e-06

(25 %)

6e-36

(41 %)

1e-09

(27 %)

Serratia marcescens FGI94

3e-05

(36 %)

5e-19

(25 %)

4e-16

(25 %)

4e-05

(25 %)

4e-36

(39 %)

5e-13

(28 %)

Clostridium novyi NT

9e-05

(23 %)

4e-36

(27 %)

9e-29

(31 %)

2e-14

(28 %)

3e-30

(38 %)

2e-08

(27 %)

Clostridium acetobutylicum ATCC 824

2e-10

(31 %)

2e-31

(24 %)

2e-28

(24 %)

8e-14

(26 %)

4e-32

(46 %)

4e-09

(27 %)

Clostridium sporogenes

PA 3679

0,004

(28 %)

2e-42

(28 %)

5e-39

(31 %)

1e-15

(28 %)

3e-22

(42 %)

2e-05

(26 %)

Salmonella enterica subsp. enterica serovar typhimurium str. LT2

0,007

(34 %)

5e-19

(28 %)

1e-14

(23 %)

8e-06

(25 %)

3e-34

(44 %)

1e-12

(29 %)

Mycobacterium bovis BCG str. Korea 1168P

0,56

(34 %)

6e-27

(28 %)

6e-15

(27 %)

0,37

(24 %)

1e-28

(43 %)

9e-10

(26 %)

Примітка: ● – нуклеотидні послідовності геному для даного штаму мікроорганізму відомі частково.

 

Таблиця 2

Функції білків-гомологів магнітосомного острівця

Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 у тропних до пухлин бактерій

Гомологічні білки мікроорганізмів [9]

Штами мікроорганізмів,

які містять гомологи цих білків

Гомологи білків MamA МТБ

TPR repeat-containing protein – білок, що містить послідовність типу TPR (тетратрикоподібного повтору)

 

Clostridium perfringens SM101, Escherichia coli MS69-1, Listeria monocytogenes serotype 4b str. F2365, Clostridium novyi NT,Clostridium acetobutylicum ATCC 824,

Clostridium sporogenes PA 3679

Рilus assembly protein PilW – білок, залучений у зборку пілів

Vibrio cholerae O1, Serratia marcescens WW4, Serratia marcescens FGI94

Type IV pilus (Tfp) assembly protein PilF – білок, залучений у зборку пілів

Vibrio cholerae LMA3984-4

Гомологи білка MamB і MamM МТБ

Сation efflux family protein – білок, який забезпечує виведення катіонів з клітини.

Clostridium perfringens SM101, Listeria monocytogenes serotype 4b str. F2365, Streptococcus pyogenes NZ131, Clostridium novyi NT

Co/Zn/Cd cation transporter – транспортер катіонів Co2+, Zn2+, Cd2+

Escherichia coli 541-1, Vibrio cholerae LMA3984-4, Clostridium acetobutylicum ATCC 824, Mycobacterium bovis BCG str. Korea 1168P

Ferrous iron efflux protein F – білок, який забезпечує виведення заліза з клітини

Escherichia coli MS69-1, Vibrio cholerae O1, Serratia marcescens WW4 (гомолог MamM), Salmonella enterica subsp. enterica

serovar typhimurium str. LT2

Сation diffusion facilitator family transporter – білок-транспортер, який опосередковує полегшену дифузію катіонів

Bifidobacterium adolescentis ATCC 15703, Serratia marcescens WW4 (гомолог MamВ), Serratia marcescens FGI94, Clostridium sporogenes PA 3679

Гомологи білка MamО і MamЕ МТБ

HtrA-like serine periplasmic endoprotease Do / DegQ – серинова периплазматична протеаза родини Do / DegQ

Clostridium perfringens SM101, Escherichia coli MS69-1, Escherichia coli 541-1, Vibrio cholerae O1, Bifidobacterium adolescentis ATCC 15703, Listeria monocytogenes serotype 4b str. F2365 (гомолог MamE), Serratia marcescens WW4, Serratia marcescens FGI94, Clostridium novyi NT, Clostridium acetobutylicum ATCC 824, Clostridium sporogenes PA 3679, Salmonella enterica subsp. enterica serovar typhimurium str. LT2, Mycobacterium bovis BCG str. Korea 1168P

Outer membrane stress sensor protease DegS – стрес-чутлива протеаза DegS зовнішньої мембрани клітин бактерій (функція подібна до протеази родини Do / DegQ)

Vibrio cholerae LMA3984-4

 

Endopeptidase DegP – ендопептидаза DegP (функція подібна до протеази родини Do / DegQ)

Streptococcus pyogenes NZ131

 

Дані, представлені в таблиці 1, свідчать про присутність в протеомі патогенних форм мікроорганізмів, які виявляють тропність до пухлинних тканин, гомологів білків MamО і MamЕ M. gryphiswaldense MSR-1. Ці білки у МТБ мають функцію серинових протеаз з трансмембранною локалізацією [9]. Основною їх функцією є розщеплення білків з аномальною просторовою структурою, структурно неповноцінних та убіквітинільованих білків. Роль білків MamЕ і MamО у формуванні магнітосом може пов’язана з їх участю у дозріванні білків магнітосомної мембрани внаслідок відщеплення від них поліпептидних фрагментів та у подальшій їх орієнтації з метою створення функціонально активного комплексу.

Слід відмітити, що для білка MamО в протеомі досліджуваних нами мікроорганізмів виявлено білки, котрі демонструють більший ступінь гомології, ніж гомологи для білка MamЕ. Білки-гомологи у протеомі мікроорганізмів, які вивчалися у даній роботі, представлені HtrA-подібними сериновими ендопротеазами родин Do / Deg (Q, Р, S), які мають подібну структуру та локалізовані в периплазмі або у зовнішній мембрані бактеріальної клітини. Ці протеази рекрутуються у відповідь на клітинний стрес, зростання інтенсивності прооксидантних процесів, що супроводжується накопиченням у периплазмі окисно модифікованих молекул білків [10]. Оскільки при біомінералізації відбувається відновлення катіонів заліза та переведення його у менш реакційноздатну форму, то можна припустити його залучення в якості адаптаційного механізму клітини у відповідь на зростання вмісту активних форм кисню в клітині, що може мати місце як за клітинного стресу, так і в результаті так званого «оксидативного вибуху», який супроводжує запальний процес як у пухлинному вогнищі, так і при інфекційному процесі, індукованому досліджуваними нами мікроорганізмами.

З табл. 1 видно, що досліджувані мікроорганізми відрізняються за наявністю гомологів білків MamА і MamК M. gryphiswaldense MSR-1, причому показник значущості вирівнювань знаходиться в діапазоні від впевненої ближньої гомології до порогу дальньої гомології. Білки-гомологи у мікроорганізмів MamА відіграють важливу роль у зборці джгутиків та пілів, а також характеризуються наявністю висококонсервативних ділянок з мотивами типу тетратрикопептидних повторів. Вони опосередковують білок-білкових взаємодій та сприяння ефективному для здійснення функцій взаємному розташуванню білків у надмолекулярних комплексах, а також активації магнітосомної везикули [11]. Роль білка MamА у формуванні залізовмісних мінералів у клітинах МТБ остаточно не з’ясована, у даних літератури припускається його можлива участь у формуванні функціональних мультибілкових комплексів у мембрані магнітосом, а делеція гену, що кодує MamА спрямування процесу власне біомінералізації, що може супроводжуватися утворенням кристалів мінералу [4, 10, 11].

Стосовно гомологів білка MamК, то у клітинах всіх досліджуваних мікроорганізмів, у яких вони присутні, вони представлені актиноподібними білками родини Mrl/MreB та беруть участь у забезпеченні форми клітини. Субодиниці цих білків поєднуються у довгі філаменти та прикріплюються до внутрішньої сторони плазматичної мембрани бактеріальної клітини та таким чином утворюють її каркас. В той же час у M. gryphiswaldense MSR-1 білок MamК має виключно внутрішньоклітинну локалізацію та обумовлює поєднання магнітосом у ланцюжки [4].

Присутність у протеомі мікроорганізмів, які використовуються при створенні засобів біотерапії онкозахворювань, білків, гомологічних до білків біомінералізації магнетиту M. gryphiswaldense MSR-1, свідчить про можливість синтезу у цих мікроорганізмах БМН. В той же час. Як було зазначено вище, доведеним є синтез БМН у клітинах пухлин [6]. Враховуючи вищенаведене, можна припускати, що надходження та накопичення цих мікроорганізмів у пухлину відбувається за рахунок сили магнітодипольної взаємодії, що виникає між БМН пухлинних клітин та мікроорганізмів, що має близький порядок величини до сил специфічного зв’язування антиген-антитіло [14], тому її важливо враховувати та використовувати при проектуванні систем для доставки лікарських форм.

Використання у біотерапії онкологічних захворювань бактерій має переваги з точки зору їх здатність одночасно експресувати кілька терапевтичних білків, і знищуватися антибіотиками, при цьому накопичуючись в пухлинній тканині. В якості можливих складових існуючих та потенційних методів протипухлинної терапії використовують живі, ослаблені або генетично модифіковані бактерії для доставки до пухлинної клітини лікарських хіміотерапевтичних або імунотерапевтичних засобів або для досягнення прямого протипухлинного ефекту, що може реалізуватися завдяки посиленню реакції місцевого імунітету [1, 2].

Застосування мікроорганізмів, здатних до синтезу магніточутливих структур, є перспективним при розробці засобів біотерапії пухлин з високою інтенсивністю гліколітичного метаболізму та більшою кількістю гіпоксичних ділянок, притаманною властивістю яких є вищий вміст наночастинок магнетиту.

 

Перелік посилань

1.     Patyar S., Joshi R., Byrav D.S., Prakash A., Medhi B., Das B. K. Bacteria in cancer therapy: a novel experimental strategy // J Biomed Science. – 2010. – V. 17. – P. 21-30.

2.     Bermudes D., Zheng L., King I. C. Live bacteria as anticancer agents and tumor-selective protein delivery vectors // Curr Opin Drug Discov Devel. – 2002. – V. 5, № 2. – P. 194-199.

3.     Cronin M., Acin A. R., Collins S. A., Meganck J., Kim J. B. High Resolution In Vivo Bioluminescent Imaging for the Study of Bacterial Tumor Targeting // PLoS ONE. 2012. – V. 7, № 1. – Р. 2-11.

4.     Komeili A. Molecular Mechanisms of Compartmentalization and Biomineralization in Magnetotactic Bacteria // FEMS Microbiol Rev.- 2012. – V. 36, № 1. – P. 232-255.

5.     Горобець С.В., Горобець О.Ю., Чиж Ю.М., Дем'яненко І.В. Генетична основа фундаментального механізму біосинтезу наномагнетиту у магнітотаксисних та анаеробних мікроорганізмів // Наноструктурное материаловедение. – 2013.- № 2. – Р. 11-15.

6.     Kobayashi A., Yamamoto N., Kirschvink J. Studies of Inorganic Crystals in Biological Tissue: Magnetite in Human Tumor // Journal of the Japan Society of Powder and Powder Metallurgy. – 1997. – V. 44. – Р. 295-300.

7.     Li W., Pio F., Pawіowski K., Godzik A. Saturated BLAST: an automated multiple intermediate sequence search used to detect distant homology // Bioinformatics. - 2000. – V. 16, № 12. – Р. 1105-1110.

8.     Wei M. Q., Ellem K. A. O., Dunn P., West M. J., Bai C. X., Vogelstein B. Facultative or obligate anaerobic bacteria have the potential for multimodality therapy of solid tumours // Eur J Cancer. – 2007. – V. 43. – P. 490-496.

9.     http://blast.ncbi.nlm.nih.gov/

10.  Schuler D. Genetics and cell biology of magnetosome formation in magnetotactic bacteria // FEMS Microbiol Rev. – 2008. – V. 32. – P. 654–672.

11.  Komeili A., Vali H., Beveridge T. J., Newman D. K. Magnetosome vesicles are present before magnetite formation, and MamA is required for their activation // PNAS. – 2004. - V. 101, № 11. – Р. 3839–3844.

12.  Горобец С.В., Горобец О.Ю., Чиж Ю.Н., Сивенок Д.В. Магнитодипольное взаимодействие эндогенних магнитных наночастиц с магнитолипосомами при целевой доставке лекарств // Биофизика. – 2013. – T.58, № 3. – С.488-494.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info