zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Способи І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОЇ СФЕРИ УЧНІВ

 

Дзундза А.І., Літвінова В.Ю.

м. Донецьк, Донецький національний університет

 

Abstract: This article discusses the different approaches, techniques and methods of forming emotional sensual sphere students. The educational process should provide active cognitive activity of the child and the development of areas of his personality. Numerous psychological and pedagogical studies suggest that the formation of the intellectual and motivational spheres schoolboy impossible without the development of its emotional and sensual sphere.

Keywords: emotional and sensory sphere, emotions, methods of forming emotional sensual sphere, methods for forming emotional sensual sphere.

 

Анотація: У даній статті розглядаються різні підходи, прийоми і методи формування емоційно-почуттєвої сфери учнів. Навчальний процес повинен забезпечувати активну пізнавальну діяльність дитини і розвиток сфер його індивідуальності. Численні психолого-педагогічні дослідження показують, що формування інтелектуальної та мотиваційної сфер школяра неможливо без розвитку його емоційно-почуттєвої сфери.

Ключові слова: емоційно-почуттєва сфера, емоції, методи формування емоційно-почуттєвої сфери, способи формування емоційно-почуттєвої сфери.

 

З емоційним благополуччям дитини пов'язана оцінка ним самого себе, своїх здібностей і моральних якостей. Емоції, що виникають в процесі діяльності учня, впливають на його інтелектуальний розвиток. Організація навчальної діяльності часто посилює емоційний дискомфорт школяра, який пояснюється нестійкістю емоційно-почуттєвої сфери і його віковими особливостями [1].

У вітчизняній педагогіці на рубежі XIX-XX ст. в працях таких дослідників, як П. Блонський, Н. Бунаков, В. Водовозов, П. Каптерев, H. Корф, Л. Толстой, К. Ушинський, С. Шацький та інші проблема формування емоційно-почуттєвої сфери особистості в навчальному процесі розглянута досить повно. Класики вітчизняної педагогіки вказували на необхідність гармонійного поєднання раціонального та емоційного факторів для формування розумової діяльності учнів.

П. Блонський стверджував про те, що чим вище емоції , тим більшу роль відіграють думки, які легше збуджують мислення. Навчальний процес повинен бути організований так, щоб школярі відчували задоволення від занять. Завдяки цьому почуттю, їх розум здатний глибше проникнути в те, що пізнається, а цікавість збагатити розум. Існують різні умови і засоби для досягнення цієї мети. Наприклад, однією з умов є життєвість досліджуваного матеріалу, так як людину завжди сильніше цікавить те, що вже закріплено в його досвіді. Наступною умовою є цікавість, тобто використання об'єктивно привабливих властивостей предметів, явищ, подій, процесів (яскравий факт, несподіване порівняння, парадокс і т.д.) [2].

Також основним засобом є ігрові процеси. Введення в навчальний процес елементів гри та змагання робить його радісним, що приносить відчуття задоволення всім його учасникам. Вчені-педагоги вважають, що вирішуючи ігрові завдання, учні накопичують пізнавальний досвід.

Також одним із засобів є наочні прийоми навчання, тобто показ об'єктів , які привертають увагу: картин, фотографій, малюнків і таке інше. На думку Н. Корфа важливою умовою формування емоційно-почуттєвої сфери у навчальному процесі є захопленість самого вчителя, бо тільки в цьому випадку можна зацікавити дитину матеріалом, який впливає на почуття і уяву.

Емоційні прояви, які вплетені в пізнавальний інтерес, – це емоції подиву, почуття очікування нового, інтелектуальної радості і успіху [3]. Вони надають емоційну забарвленість і розумовим процесам, тобто пізнавальна діяльність під впливом інтересу приносить особистості глибоке інтелектуальне задоволення, яка сприятиме емоційному підйому, який спонукає вчитися з радісними переживаннями від розумової праці.

Ідея радості пізнання – ключова ідея у пліднім досвіді і працях В. Сухомлинського. Автор вважав, що без надійної емоційної основи неможливо не тільки успішне, а й взагалі нормальне навчання. Рішення проблеми емоційного фактора навчального процесу як єдності думки і почуття В. Сухомлинський бачить у пробудженні у людини радості пізнання [2]. Автор підкреслював, що на уроці важливо не просто викликати почуття подиву, здивування, тобто ситуаційний інтерес учнів, а й сприяти

Застосування емоційно привабливих методів і засобів навчання, які органічно доповнюють, але не замінюють собою напружену розумову роботу учнів на уроці, сприяє досягненню ними успіху в навчанні.

Педагоги-новатори 70-х-80-х рр.. XX в. звертали свою увагу на формування емоційного фактора. В. Шаталов вважає, що опорні конспекти з елементами образотворчого мистецтва є потужним психологічним стимулом у подоланні труднощів у навчанні, тому що уявлення матеріалу в вербально-графічних формах спрощує процес його викладу і сприйняття. Компактні, незвичайні опорні сигнали володіють великим потенціалом емоційного сприйняття процесу навчання. Вони дають відчуття зростання, розвитку, орієнтують школярів на творчу діяльність, сприяючи виробленню вміння помічати незвичайне в буденних предметах і явищах. Інноваційний досвід педагогів-новаторів 70-х-80-х рр.. XX в був пов'язаний з різноманітними засобами формування емоційно-почуттєвої сфери учнів у навчальному процесі.

Ю. Лотман вважає, що мінус-прийом, суть якого полягає у відмові повідомляти або зображати інформацію повністю є одним із шляхів впливу на емоційно-почуттєву сферу учнів. Даний прийом сприяє більш легшому і невимушеному підключенню до відомого матеріалу ще невивчених його порцій. Залучення життєвого досвіду учнів сприяє набуттю нових знань і розширення колишнього їхнього кола [4].

Наступний прийом це подання інформації в новому ракурсі. Для цього в повідомлення слід включати відомості про сприйняття факті, подій вченими, письменниками, учнями. Ефект впливу на емоційно-почуттєву сферу в даному випадку виникає як наслідок зміни способу викладу і збудження додаткових очікувань , співпереживання почуттів іншої особи. Даний прийом має велику притягальну силу для учнів, допомагає залучити їх у навчальний процес, тому що часто зачіпає їхні потреби та інтереси.

У вузівській вітчизняній педагогіці 70-ті-80-ті рр.. дослідженнями емоційного фактора навчального процесу займалися такі вчені , як Е. Адамов , Г. Буланова , І. Булатова , A. Вербицький , П. Жильцов , В. Таранто , Г. Ястребова та інші. У їх роботах простежується тенденція до розкриття лише окремих аспектів проблеми емоційного та раціонального факторів [2].

Наступна метод, це індивідуалізація навчання, тобто відмова від його масовості , перетворення занять з монологу зі студентом, в діалог. Цією ідеєю займалися такі вчені-педагоги , як Е. Галицьких, В. Горшкова, М. Кларін. Вони вважали, що специфіка діалогу в освіті – це включення викладача в розмову між студентами , обговорення загальної , важливої для всіх проблеми, тому що ситуація живого міжособистісного спілкування створює особливу атмосферу відкритості, дружелюбності, зацікавленості і обов'язково передбачає наявність емоційного компонента особистісної значущості для студентів.

Наприкінці 80-х – початку 90-х рр.. XX в. в педагогіці інтенсивно досліджувалися стимулюючі методи навчання, які певною мірою звернені до емоційно-почуттєвої сфери особистості [1]. Ю. Бабанський вперше в дидактиці розглянув методи стимулювання в якості самостійної групи (1988р.). Одним з методів є метод створення ситуацій новизни, актуальності, наближення змісту досліджуваного матеріалу до досягнень сучасної науки, культури, мистецтва. Наступний метод, це метод пізнавальних ігор, в яких учням треба приймати рішення в опорі на накопичені знання з предмета. Ми вважаємо, що цінність цього методу в тому, що гра є стимулятором, активізуючи власне навчальну діяльність, сприяючи вирішенню навчально-пізнавальних завдань.

Метод створення ситуацій пізнавального спору, навчальних дискусій має велике значення для формування мотивів, які пов'язані з самою навчальною діяльністю. А ось метод аналізу життєвих ситуацій стимулює вчення насамперед за рахунок тісного зв'язку знань з особистістю учня і його оточенням. Також Ю. Бабанський виділяє метод створення ситуацій успіху, який знижує почуття невпевненості, боязні в умовах сприятливого клімату на занятті [4].

Величезним внеском у розробку проблеми формування емоційно-почуттєвого фактора навчального процесу є виділення груп методів емоційного стимулювання Ю. Бабанским. Автор вважав, що вміле їх поєднання в навчальному процесі здатне забезпечити успішність навчання і досягнення високих результатів у навчальній праці.

Загалом, важливо, щоб використання будь-яких відомих засобів формування емоцій і почуттів органічно впліталося в загальну канву уроку, було не фрагментарним, а сприяло розкриттю логіки досліджуваної теми в поєднанні з її емоційно-ціннісним сприйняттям, емоційно-почуттєве забарвлення має бути присутня на всіх етапах уроку.

 

Список джерел

1.     Смирнов A.B. Особенности успешности обучения студентов математике в вузе / А.В. Смирнов //Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Вып.3. JL: Изд-во ЛГУ, 1976.

2.     Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский // под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика,1991.

3.     Якобсон П.М. Эмоциональная жизнь школьника / П.М. Якобсон — М.: Просвещение, 1966. — 180с.

4.     Кульчицкая Е.И. Роль эмоциональных процессов в регуляции нравственных процессов / Е.И. Кульчицкая / Эмоциональная регуляция учебной деятельности Сб. материалов Всесоюзной конференции // Под общей ред. А.Я. Чебыкина — М, 1987. — 272с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info