zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВІТЧИЗНЯНОГО ДЕРЖАВОРОЗУМІННЯ

 

Мороз С.П.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Академія митної служби України

 

Аbstract: drawn attention to the identified approaches modern domestic gosudarstvoponimaniya. Gosudarstvoponimanie have a specific feature of the modern domestic jurisprudence. Necessity of addressing instability gosudarstvoponimaniya dictated scientific axiom legal concept of the state, the state and the right connection

Кeywords: state, gosudarstvoponimanie, gosudarstvoponimaniya legal aspect, the social aspect gosudarstvoponimaniya

 

Проблему підходів усвідомлення поняття держави пропонуємо розглянути у двох аспектах: 1) державорозуміння як особлива, невід’ємна складова вітчизняного правознавства; 2) образ держави як основа формування напрямів, моделей вітчизняної політико-правової проблематики.

1. Дискусійним для вітчизняної політико-правової думки є питання, що саме у суспільстві позначається "державою", а, з огляду на її політичну складову, робить проблему держави основоположною і гостродискусійною. По-перше, держава є домінуючою, формою організації сучасних суспільств; по-друге, поліконцептуальність, як вітчизняних, так і зарубіжних суспільних наук, формує діаметрально-протилежні погляди на сутність, функції, зміст (форму) держави; по-третє, як наслідок, відсутність у загальній теорії держави достатньо розробленого, насамперед, адекватного поняття. Наукові здобутки у сфері вітчизняного державознавства (з огляду на монізм минулих підходів, проблема не була сферою глибоких досліджень) виявилися не готовими дати більш менш чітку відповідь наявним модернізаційним, а подекуди і трансформаційним, процесам сучасного суспільства, заодно організації і характеру взаємодії держави відповідно сучасним умовам.

Актуальність сучасних звернень до проблеми держави, як публічної, політико-владної організації суспільства, продиктована рядом факторів: по-перше, сприйняття держави як системоутворюючого потенціалу прав людини, з огляду на які, процес українського державотворення і права людини розглядаються як такі, що обумовлюють один одного; по-друге, творення самої держави, з якою пов’язується реалізація низки стратегічних цілей і завдань українського народу, супроводжується проявом негативних моментів (наприклад, конституційна інфляція), які у кількісному вимірі звертають увагу на факт розриву, що посилюється, між теоретичними уявленнями про державу (наявне) та практикою її реалізації (сутнісне); по-третє, домінування у суспільній і політико-правовій думці теоретичних висновків, зроблених з урахуванням західноєвропейської теорії і практики державної організації, але без належного врахування вітчизняної політико-правової думки, призводить переважно до конструювання ідеальних моделей, як державної організації, так і її складових. Як наслідок, формування у теорії держави теоретичних висновків направлених на те якою повинна бути держава без врахування того, що є власне держава.

Якщо охарактеризувати загалом стан вітчизняної моделі суспільного устрою, можна виявити наступні його ключові ознаки: 1) в економічній сфері – свобода підприємницької діяльності виявила напрями роздержавлення виробництва, на користь приватній власності (елементи ринкової економіки); 2) в управлінській сфері – домінування у системі державного управління модернізованих переважно соціалістичних форм і методів; 3) у духовній сфері – домінування звернень до західноєвропейської політико-правової теорії і практки. Таке суперечливе поєднання визначило і визначає специфіку оновлення, яке супроводжується певними розбіжностями: логіка теорії виявляє нелогічність практики (рішення – шляхом вдосконалення практики науковими розробками), або логіка практики не задоволена нелогічністю теорії (рішення – планування наукових розробок). У будь-якому з наведених випадків, мова йде про розрив між теорією і практикою, наслідком якого є факт функціонування феноменів, не виявлених наукою.

Акцент на право, як основного регулятора суспільних відносин, визначив напрями розвитку переважно у руслі західноєвропейської, північно-американської моделі суспільного розвитку. Процес реалізації виявив специфічність (неоднозначність). Наприклад, реалізація демократії, не може обійтися без певного прийому контролю з боку державної влади, що створює неоднозначність в реалізації ряда політико-правових цінностей, як наслідок – "контрольована" демократія, стійкість якої спричиняє неоднозначність і теорії і практики в частині системи політико-правових цінностей.

Проблема держави характеризується неоднозначністю і у сучасній юридичній науці. Можна виявити наступні підходи: 1) позиція – розгляд держави як соціального явища, направленого на вирішення соціальних потреб суспільства через призму соціального законодавства (опікунська); 2) позиція – похідної ролі держави у співвідношені з правом, державі відводилася функція формалізації бажаних для суспільства правил поведінки (інструментальна); 3) позиція – вилученням державної проблематики з юриспруденцї як явища переважно політичного, в межах якого юридична складова не може охопити всього багатоманіття (диференціація знання); 4) позиція – залишити без структурних змін за наявності певної невизначеності сутнісних основ як держави так і права у вітчизняній політико-правовій думці. У цьому підході, велике значення мали традиції, які обмежили, або скорегували, напрями оновлення змісту звгальнотеоретичної науки, сформованої на початку ХХ ст.

Державницька проблеаматика, попри різних підходів, потребує глибинного дослідження, як в методології, так і в сфері фактів та їх інтерпретації. На наш погляд, важливим є момент розмежування держави і державної влади, як родових явищ, що не є тотожними. Державна влада є складовою держави, але держава не може бути зведена до державної влади. Наступним важливим моментом з огляду на владний аспект є її усвідомлення в якості політично-владної організації, на основі чого можна стверджувати, що політично-владна організація передує даржавній. Отже, всяка держава у своїй основі є політично-владна, але не всяка політично-владна організація може бути державною. Останнє може сприйматися як штучне ускладнення проблеми, а разом з тим, має за мету поглибити знання про державу, з огляду її вагомості у системі загальнолюдських цінностей. Будь-яка цінність виявляє своє знанчення не лише нормативно-визначеним фактом, а й правосвідомістю людей, їх менталітетом, практикою суспільного устрою. Уникнення нівеляції цінностей долається розширенням поверхні і глибини дослідження. У контексті зазначеного, виявляє необхідність розрізнення державної (загальної для всіх) і політичної (групової) влади. Будь-яка державна влада є політичною, але політична влада не може бути зведена автоматично до державної.

В умовах правової держави, неоднозначне місце займає феномен самоврядування (елемент громадянського суспільства), наявність якого підводить нас до можливого існування двох систем суспільного управління – державного і самоврядного, взаємовідносини між якими характеризуються альтернативністю. Вищезазначені інтенції, мають за мету розглядати державу, як таку організацію суспільства, що має чітко визначене соціальне призначення (на основі співвідношення фундаментальних і іманентних властивостей).

Методологічно значимим є питання, звернуте на зясування сутності держави. Чи є змінною сутність держави чи ні? Зміна сутності, як правило, веде до зміни явища. Змінними є зміст (форма) держави, але її функціональне призначення не може бути змінним. З огляду на історичні розвідки, можна зробити припущення, що основним фунціональним призначенням держави, попри різних підходів, втілюється у безпеці і розвитку суспільства. Останні формують відповідні завдання, цілі, які втілюють у собі дух, умови, потреби суспільства відповідної епохи. Держава, як політична організація, виявляла неоднозначність, з точки зору, виконуваних нею завдань. Тоді є сенс вести мову про наявність, або державної, або політичної організації. Останнє залежить від рівня держави, яка на протязі історії схильна змінювати власний зміст (форма) під впливом різних чинників, але була незмінною з точки зору сутності.

На основі цього, держава сприймається: 1) як сукупність суспільних інституів, сталість яких забезпечує наступність влади правителя (державної влади) з точки зору легальності і легітимності; 2) як правитель який своїм фактом впливає на ті чи інші суспільні інститути, сталість яких залежить від іншого правителя, як умова його легальності і легітимності.

2. Образ держави має значення як фактор, що визначає, з одної сторони, напрями правосвідомості громадян (вихідна), з іншої сторони, напрями формування політичної проблематики (похідна). Відомо, що правосвідомість характеризується традиціями і запозиченнями. Традиції, як правило, виступають межею запозиченням. В умовах модернізації суспільних систем, зміни не можуть такими, що виходятиь за межі правосвідомості. Тобто, сформований образ держави через призму правосвідомості, впливає на формування моделей суспільного розвитку, якими обстоюються політичні групи.

Сталими образами держави, виробленими історичною практикою, є: 1) держава як союз громадян (абстрактний власник); 2) держава як особа (чи група осіб). Діапазон між цими образами дає можливість моделювати різні варіанти. Особливості легалізації та легіттимації державної влади тісно пов’язані з політичною системою суспільства (політичні групи та їх інтереси). Напрями взаємодії (конкуренції) не можуть уникнути домінування того чи іншого сталого образу держави, сформованого у даному середовищі, завдяки чому стає можлива реалізація інтересів як суспільства загалом так і окремих груп з приводу перерозподілу матеріальних благ.

 У підсумку – гуманізація публічно-політичної організації суспільства втілилася у правах людини, реалізація яких неможлива саме без державної організації, феномен якої залишається мало з’ясованою сферою, або таким, який виявляє поліконцептуальність напрямів теоретизування. Сутнісна невизначеність прямо або опосередковано може спричиняти порушення у реалізації гарантованих прав людини. Дослідження соціальної сутності держави на противагу ідеологічній, як потенціалу прав людини, може розглядатися як основа сучасної концепції стійкого розвитку.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info