zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРАВОВІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ І МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ

 

Мороз С.П.

Україна, Дніпропетровськ

Академія митної служби України

 

Аbstract: drew attention to the legal system in terms of the processes of modernization and transformation as performance changes. The features and commonalities modernization and transformation of the legal system. Drew attention to the limits of transformation and modernization phenomena

Кeywords: legal system, legal modernization, transformation of legal

 

В орієнтально-узагальненому вигляді правова система суспільства є показником, по-перше, (вихідне) рівня, місця правового начала у суспільних відносинах, по-друге, (похідне) рівня і місця правового начала у предметній діяльності державних органів, що має суттєве значення в усвідомленні феномена самого права. Іманентною властивістю правової системи є: з одної сторони, правовий статус населення з точки зору втілення принципу формальної рівності, з іншої сторони, здатністю самої людини усвідомлювати власний правовий статус, можливістю користуватися ним у повсякденному житті. Саме з цих міркувань, правова система виявляє себе як динамічне явище або динамічний прояв права.

Політична глобалізація, економічна інтеграція, як ознаки сучасних міжнародних (міждержавних) відносин, з одної сторони; кардинальні політичні зміни, що посилюються, як ознаки сучасних внутрісуспільних (внутрідержавних) відносин, з іншої сторони, викликають необхідність саме наукового як осмислення так і, за окремими випадками, переосмислення ряду політико-правових явищ зі спеціальним значенням – модернізація, трансформація, модернізаційні процеси, трансформаційні процеси. Терміно-поняття модернізація і трансформація здобули широке застосування у сучасних суспільних науках, зокрема у юридичній, в частині правової системи суспільства. Ними позначають напрями переважно очікуваних змін-оновлення у право-юридичному сегменті суспільних відносин, у зв’язку з орієнтацією на загальнолюдські цінності, так і можливі неочікувані зміни, що виявляють себе у ході розбудови державності. При цьому, зміни, як очікувані і такі, що виявили, або виявляють, себе зі значенням модернізованих чи трансформованих, мають свої власні закономірності, знання яких є вкрай важливим у характеристиці планування напрямів необхідних змін у правовій системі суспільства.

Пропонуємо розглянути проблему у наступних аспектах: 1) особливості теоретико-методологічних підходів усвідомлення модернізації і трансформації правової системи суспільства; 2) сучасні аспекти процесів модернізації і трансформації правової системи.

1. Модернізацією і трансформацією у суспільних системах позначаються процеси змін, варіативність напрямів яких загалом сприймається як момент оновлення. Модернізація звертає увагу на внутрішні зміни, які виникають у складі, структурі, системі явища, предмета, процесу під впливом зовнішніх факторів (зв’язків) якими виступають інші явища, предмети, процеси. Як правило, процес модернізації, як вцілому, так і його елементів, не спричиняє сутнісної їх зміни, є реакцією необхідності збереження власної цілісності в умовах домінування нових зв’язків, що характеризують сучасну систему суспільних відносин (інтеграція, глобалізація, політичні зміни).

Трансформаційні зміни на відміну від модернізаційних, передбачають сутнісні зміни. Зміна сутності, як правило, викликає до життя інше явище, предмет, процес. Трансформоване явище, предмет, процес, або які знаходяться у процесі трансформації, можуть продовжуватися позначатися відповідними терміно-поняттями, характерними для явища, предмету, процесу до його сутнісної зміни. Іншими словами, трансформація спричиняє такі зміни-оновлення, які характеризуються зміною сутності. А зміна сутності є не що інше як інше явище, предмет, процес, який, так чи інакше, потребує як усвідомлення так і іншого, власного терміно-поняття.

Особливістю трансформаційних процесів у сфері суспільних відносин є той факт, що передбачити сутнісні зміни вкрай важко, якщо не сказати, що практично неможливо. Все залежить від ступеню бажання позбутися чогось назавжди, отже, те інше, як правило може сприйматися однозначно як краще, аніж те від чого є намір позбутися. Тобто, якщо характеризувати правову систему, яка знаходиться у стані трансформації, то це означає, у буквальному сенсі, що їй властивий процес сутнісної зміни, який можна виявити за допомоги спеціально-наукового дослідження.

2. Процес модернізації правової системи України супроводжується вирішенням таких питань: (1) що залишається і що відхиляється із старої правової системи, а що набуває нового сенсу, нового змісту при збереженні старої форми, тобто яка міра вибірності старого в новому; (2) що сприймається правовою системою, що формується, з сучасних правових систем світу, тобто яка міра вибірності з зовнішнього, міжнародного середовища. Звичайно, формуючи правову систему, країна опирається на правовий досвід – 1) власний попередній; 2) той, що існує у сучасних держав, задля збереження або виявлення власної ідентичності.

Людський чинник, у числі "чинників" права, довгий час у вітчизняному правознавстві був відсутній, тоді як він є реальною підставою впливу на право. Стабільність та ідентичність фізичних і біологічних рис людини, які є загальними для людей усіх країн та історичних періодів, слугують підгрунтям зв'язків у сфері людських концепцій та ідеалів. Інакше кажучи, право обумовлено природою людини, соціальною дійсністю, відбиттям якої власне і є право. Гуманістична природа права (як міри свободи і правової справедливості) об'єднує людину з людиною і людством у цілому.

Менталітет народу впливає на напрями модернізації правової системи, утворює особливу політико-психологічну спільність людей, що дозволяє одноманітно сприймати оточуючу соціально-політичну реальність, оцінювати її і діяти в ній у відповідності з певними усталеними в суспільстві нормами і образами поведінки, адекватно сприймаючи і розуміючи при цьому один одного [1,187]. Менталітет нації створює неповторність її світобачення і життєдіяльності. Він може сприяти або гальмувати сприйняття і засвоєння тих чи інших правових елементів з правової системи іноземної держави.

Процес трансформації, як ми вже з’ясували, є таким який не залежить від нашої волі, здатний спричиняти іншу систему звязків. Наприклад, права людини визначають зміст і напрями діяльності державних органів, обумовлюють конструкцію правової держави, властивостями якої є: (1) панування права (або верховенство права), (2) належні формальні, (3) належні інституціональні гарантії правової свободи. Тобто, правова держава – держава, яка є найбільш розвинута в частині захисту прав людини [2]. У контексті правової держави обстоюється і інший, не менш важливий, напрям сучасного державотворення – конструкт соціальної держави. Дослідження і вивчення правового і соціального механізму (чи механізмів) держави, аналізу емпіричних фактів їх прояву, виявляє необхідність пошуку саме соціальної сутності зазначених явищ на противагу політико-ідеологічній мотивації або ідеологічній сутності.

У контексті зазначеного, важливим є сприйняття моменту дії принципу взаємності на основі якого функціонують соціальні відносини – ніхто не може отримати від інших, нічого не даючи взамін. Взаємність у праві виражається еквівалентністю [3]. Тобто, суб’єкти набувають права взаємно, відповідно до чого, у одного може виникати обов’язок, у іншого – право. Взагалі люди набувають своїх прав, здійснюючи обов’язки. Право є складним (складеним) явищем, елементи якого вичерпуються у тих чи інших формах: формальна рівність суб’єктів, норма поведінки, свобода, обов’язки і відповідальності тощо. При цьому, формальна рівність не ідентична нормам поведінки, свобода суб’єкта не ідентична його обов’язкам і відповідальності. Тобто, кожен з елементів може вважатися правом, але самотійна дія кожного в ізоляції без іншого правом бути не може. Правовий аспект держави виявляє себе у змісті державної влади, держави вцілому, призначенням яких є захист права, правових начал суспільних зв’язків, або свобод. Свобода як волевиявлення індивіда визначає зміст права, формалізація якого створює момент внормованої свободи, що і є сенсом діяльності держави у напрямі безпеки і розвитку суспільства. Саме у цьому руслі, сенсу набуває ідея і практика самоврядних організацій, громадянське суспільство, демократія тощо [4, 5].

Соціальний аспект держави у вітчизняному державознавстві виявив себе, по-перше, у контексті загальносоціальної (а не ідеологічної) природи функціонального призначення держави [6]; по-друге, традиції соціалістичної держави виявляють латентну тенденцію трансформації у теорію і практику соціальної держави. Як результат, правова держава є соціальна держава, але соціальна держава в умовах відсутності чіткого розуміння її механізмів у співвідношенні з правом, може виявляти неправовий характер, або такий, який замінює, чи підміняє право. Соціальна держава – різновид правової держави, в якій правове начало конкурує з фактичною рівністю. Значить, у соціальній державі функціонує одночасно два способи правил гри. За правилами правової гри людина задовольняє свої потреби, вступаючи у еквівалентний обмін. Але вона може грати і за правилами соціальними – отримувати певний набір благ. Гра нерівноцінна – за соціальними може отримати гарантований мінімум, а за правовими – значно більше, але може і втратит [7].

Отже, процес зміни відбувається завдяки посиленому впливу зовнішнього фактору, здатного викликати або модернізацію – оновлення, за рахунок зміни або залучення нових елементів, елементів-зв’язків, за допомоги яких зберігається цілісність але вже оновленого явища, або трансформацію – зміна самого яаища в результаті відсутності ресурсу протистояти зовнішнім факторам впливу. Трансформація може сприйматися як момент оновлення, але виключно за рахунок зовнішнього фактору, в результаті якого виникає інше явище.

 

Список джерел і літератури

1.     Основи етнодержавознавства / За ред. Римаренка Ю.І. – К., 1997. – 656 с.

2.     Четвернин В.А. Проблемы теории права и государства. Краткий курс лекций. – М., 2007. – 298 с.

3.     Нерсесянц В.С. Философия права.  М.: Наука, 1997. – 652 с.

4.     Арон Реймон. Демократия и тоталитаризм. Перевод с французского Г.И.Семенова. – М.: Текст 1993. – 144 с.

5.     Нозик Роберт. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера под ред Ю. Кузнецова и А. Куряева. – М.: ИРИСЄН, 2008. – 424 с.

6.     Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права // Государство и право. – 2001. – № 7.

7.     Кревельд, Мартин ван. Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева. – М.: ИРИСЭН, 2006. – 544 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info