zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЛЬ АКТУАРІЇВ ЯК ІНСТИТУТУ ІНФРАСТРУКТУРИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАДІЙНОСТІ ПЕНСІЙНИХ АКТИВІВ

 

Грудзевич І.Т.

Україна, м. Луцьк,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

Аннотация. В статье описана история и проанализировано современное состояние института актуариевв системе обеспечения надежности и устоцчивости пенсионной системы после проведения пенсионной реформы. Субьектам добровольного и обязательтного накопительных уровней пенсионного обеспечения актуальними вопросами всегда будут размеры взносов и будущих пенсионных виплат, взаимосвязь между ними, а также сохранность пенсионных активов в длительной перспективе. Это основне вопросы на которые должны давать ответ актуарные расчеты.

 

Недержане пенсійне забезпечення виконує соціальну і інвестиційну функцію. Остання виконується через трансформацію довгострокових пенсійних внесків громадян в інвестиційні ресурси. Це забезпечує збереження купівельної спроможності відкладених на пенсійних рахунках коштів майбутніх пенсіонерів і забезпечує економіку довготерміновими фінансовими ресурсами. Керуючись вимогами законодавства та дотримуючись принципу «розумної доцільності» недержавні пенсійні фонди (НПФ), як основні фінансові інститути недержавного пенсійного забезпечення, створюють оптимальні по співвідношенню дохід-ризик інвестиційні портфелі. Набір можливих активів в них диверсифікований і чітко виписаний законодавцем. Поряд з цим надійність та ефективну систему гарантії захисту пенсійних внесків повинна створити система інститутів інфраструктури НПФ, суб’єктами якої будуть виступати: адміністратори, компанії з управління активами (КУА), зберігачі активів (комерційні банки), страхові компанії, консультанти та радники з інвестиційних питань, аудитори та органи державного нагляду та контролю, а також актуарії. Створення такої розгалуженої мережі інститутів, які займаються обслуговуванням НПФ, пов’язане з необхідністю забезпечення ефективної системи гарантії захисту накопичень учасників недержавного пенсійного забезпечення.

Формування пенсійних активів НПФ насить довготривалий характер, а тому і результати їх діяльності можна буде оцінити через тривалий період часу. Учасників недержавного пенсійного забезпечення цікавить надійність роботи НПФ на протязі нагромадження пенсійних коштів і в тривалій перспективі під час пенсійних виплат. В першу чергу для майбутніх пенсіонерів цікавий розмір пенсійних виплат і як він пов'язаний з розміром теперішніх внесків. Крім розміру внесків, розмір майбутніх виплат залежить від інвестиційної політики фонду та поточних видатків на його функціонування. Ця інформація важлива і для органів, що регулюють і контролюють діяльність НПФ на фінансовому ринку. Тільки володіючи достовірною інформацією про фінансовий стан і можливості фондів контрольно-регулюючі органи зможуть ефективно захищати права учасників недержавного пенсійного забезпечення[1].

Роль актуарія в сучасному бізнесі це: аналіз та управління ризиком, побудова фінансових моделей, які відповідають конкретним умовам, подання комплексного аналізу вищій ланці керівників у зрозумілій формі, виконання розрахунків, беручи до уваги зміни в економіці та інші фактори, і надання фінансових консультацій.

Актуарії залучені до роботи в індустрії фінансового обслуговування, конкурентноздатність якої постійно зростає, особливо в таких сферах: ціноутворення, метою якого є прибуткова сегментація ринку, порад щодо важливості резервів, які найчастіше є найважливішим пунктом балансового звіту страховика, аналізу програми перестрахування, управління капіталом та інвестиційні стратегії, управління інформаційними системами, бізнес прогнозування, оцінка компаній, і надання порад щодо придбання і злиття компаній.

Актуарії несуть юридичну відповідальність за платоспроможність компаній по страхуванню життя і пенсійному забезпеченні у багатьох країнах світу. Участь актуаріїв у фінансовому управлінні компаній по страхуванню майна і страхуванню життя все більше зростає.

Актуарії можуть також відігравати важливу роль в:

·       пенсійній сфері, де математичне і статистичне моделювання використовується для визначення фінансових аспектів пенсійних планів, таких як розробка рекомендацій про розмір внесків і оцінка адекватності рівня капіталу,

·       управління фондами, де актуарії надають поради щодо інвестиційної політики фонду, розміщення активів, а також кількісного моделювання,

·       біржових брокерських фірмах, де актуарії можуть працювати як аналітики, особливо з питань страхування та гри на біржі;

·       банківській сфері, де актуарії можуть здійснювати аналіз застави для визначення рівнів дефолту, рівнів виплат застав, майбутніх витрат і придатних рівнів страхування гарантування застави [2].

Актуарна наука і практика за допомогою математичних і статистичних методів, використовуючи досягнення теорії ймовірностей, економіки і фінансів, ризики можливого настання несприятливих подій оцінює в грошовому еквіваленті. За допомогою аналітичних розрахунків актуарії можуть зробити прогноз настання фінансових ризиків в короткотривалому проміжку часу і в тривалій перспективі.

Основи теорії актуарних розрахунків закладені в XVII в. У 1662 р. була опублікована робота англійського вченого Д.Граунта “Природні і політичні спостереження, зроблені над бюлетенем смерті”. Він перший опрацював дані про смертність людей і побудував таблиці смертності. Одночасно голландський учений Ян де Вітт опублікував роботу про тарифи з страхування довічної ренти, де виклав метод обчислення страхових премій залежно від віку застрахованого і норми зростання грошей. Подальшого розвитку теорія актуарних розрахунків набула у роботах англійського астронома і математика Е.Галлея. Форма таблиць, яку він запропонував, застосовується дотепер, а на методику, що розробив Галлей, спираються сучасні прийоми розрахунків тарифів із страхування життя і пенсій. На теперішній час у теорії актуарних розрахунків застосовуються новітні досягнення математики і статистики[3].

Потрібно зазначити, що інститут вітчизняних актуаріїв теж має свою історію. Так, вперше у світі актуарні розрахунки для пенсійних кас в середині ХІХ століття здійснив всесвітньовідомий український математик М. Остроградський. Згодом, у 1908 році вченими-математиками Київського університету за методикою професора А. Граббе було зроблено актуарні розрахунки для пенсійної каси інженерів шляхів сполучення на перід аж до 2062 року. А видана ним праця «Методика актуарных расчетов» використовується в теорії і практиці актуарних розрахунків по сьогоднішній день. В 1900 році на замовлення міністерства шляхів сполучення вийшов підручник С. Савича «Элементарная теория страхования жизни и трудоспособности» [4].

В світовій практиці недержавного пенсійного забезпечення інститут актуаріїв є надзвичайно важливим . Створена і успішно працює Міжнародна асоціація актуаріїв (ІАА), яка заснована в 1895 і реформована в 1998 році з новими програмними документами . ІАА визначає актуарія, як головного гравця на ринку фінансових послуг в межах ухвалення рішень в області соціального захисту і в управлінні ризиком, сприяючи благополуччю суспільства. Своїм головним завданням асоціація висуває підвищення ролі професії актуарія, як компетентного і професійно надійного гаранта у забезпеченні надійності функціонування систем соціального захисту через застосування фінансових інструментів [5].

Перша актуарна фірма виникла у Великобританії в 1762 році. У наступні роки потреби ринку спричинили збільшення кількості таких фірм. Логічним результатом в цьому аспекті було формування професійних організацій актуаріїв (Інститут актуаріїв у Лондоні, 1848 рік; факультет актуаріїв в Единбурзі, 1856 рік). Їх основні завдання формувались як сприяння та розвиток теорії і практики актуарної справи, вдосконалення інформаційного забезпечення актуаріїв, включаючи і компоненту статистичних даних для кваліфікованих розрахунків[6].

Перші актуарії в Україні з'явилися у 1999 році після проведення у Києві 2-річних курсів післядипломної освіти для актуаріїв, організованих Британським Інститутом Актуаріїв (BIoA) за підтримки Know How Fund. Проведенню таких курсів передувало прийняття у 1996 році закону України «Про страхування», в якому було зазначено, що страхові тарифи повинні розраховуватись актуарно, при цьому актуарними розрахунками можуть займатися особи, що мають відповідну кваліфікацію. По завершенню 2-річних курсів за результатами проведених іспитів 44 особи отримали свідоцтво, яке надає право проводити та посвідчувати актуарні розрахунки страхових тарифів за всіма видами страхування, окрім страхування життя, 27 з яких — за всіма видами без обмежень.

Походження та тривалий розвиток актуарної професії, перш за все, пов’язується зі страхуванням життя. Моделювання смертності та імовірності виживання із застосуванням методів фінансової математики являлося тією основою, на якій базувалися актуарні розрахунки тарифів, резервів та зобов’язань страхової компанії. З часом актуарії почали приймати активну участь у супроводженні інших видів страхування — страхуванні майна, відповідальності, та будувати більш складні математичні і статистичні моделі.

На сьогоднішній день в Україні найбільшого визнання професія актуарія здобула у таких галузях як страхування життя, загальне страхування, інвестиції та пенсії [7].

Товариство актуаріїв України (ТАУ) було утворене в 2004 році як громадська організація,що працює на неприбутковій основі і об'єднує актуаріїв та сприяє розвитку актуарної професії в Україні. ТАУ співпрацює з професійними об'єднаннями учасників фінансового ринку України, органами державної влади при розробці стандартів та нормативів стосовно ціноутворення, формування резервних фондів та платоспроможності фінансових установ. З 2005 року члени ТАУ входять до Консультаційно-експертної ради Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Актуарій НПФ – це зареєстрована в законодавчому порядку юридична особа або приватний підприємець, що володіє відповідними дозвільно-ліцензійними документами і здійснює актуарну оцінку діяльності фонду щодо формування, ефективного управління та використання пенсійних заощаджень його учасників. При цьому актуарій взаємодіє як з пенсійними фондами та фінансовими інститутами, що їх обслуговують, так і з самими вкладниками .

Національна комісія з регулювання ринку фінансових послуг встановила кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками. Згідно вимог законодавства особа, яка претендує на право займатися актуарними розрахунками повинна мати: вищу освіту; досвід роботи з виконання актуарних розрахунків у межах території України не менше ніж три роки; кваліфікаційне свідоцтво, диплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра "актуарна та фінансова математика" або документи про успішне складання професійних екзаменів, передбаченими американською або британською екзаменаційними системами [8].

Недержавний пенсійний фонд, що користується послугами актуарія володіє цінною інформацією для прийняття правильних рішень щодо своєї інвестиційної політики. Можливість робити адекватну актуарну оцінку інвестиційних ризиків в актуарія базується на високому професійному рівні. В основі його професійної підготовки лежить математична освіта та володіння методами математичного моделювання та знання інформаційних систем, обліку і звітності, фінансів і законодавства. В недалекому майбутньому послуги актуаріїв будуть необхідними в пенсійній сфері, де математичне і статистичне моделювання використовується для визначення фінансових аспектів пенсійних планів, таких як розробка рекомендацій про розмір внесків і оцінка адекватності рівня капіталу. В управлінні пенсійними фондами актуарії надаватимуть поради щодо інвестиційної політики фонду та розміщення активів [9].

Проведення пенсійної реформи в Україні передбачає використання актуарних розрахунків для успішної діяльності всіх суб’єктів пенсійної системи. Діяльність актуаріїв на ринку пенсійних активів законодавчо врегульована. В Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 міститься норма, що виконавча дирекція Пенсійного фонду забезпечує проведення щорічних актуарних розрахунків фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування [10].

 Актуарні розрахунки здійснюються відповідно до «Методики проведення актуарних розрахунків у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», затвердженої Кабінетом Міністрів України. Методика визначає засади проведення актуарних розрахунків у системі загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, перелік необхідних показників, моделі прогнозування, припущення та методи, що для цього застосовуються. В методиці вказано, що с
истема актуарних розрахунків - це комплекс організаційних, програмних та технологічних заходів, що здійснюються з метою одержання коротко-, середньо- та довгострокового прогнозів фінансового стану пенсійної системи. Короткостроковими є актуарні розрахунки для визначення фінансового стану пенсійної системи на кожний рік та наступні 5років, середньостроковими - на кожні наступні 10 років, довгостроковими - на кожні наступні 75 років. Система актуарних розрахунків включає: формування бази даних; проведення актуарних розрахунків; подання Кабінетові Міністрів України звіту про результати проведення актуарних розрахунків [9].

На виконання цієї постанови правління Пенсійного фонду України затвердило «Порядок проведення актуарних розрахунків у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування». Законодавець чітко усвідомив, що достовірно оцінити на тривалому відрізку часу співвідношення внесків та виплат з врахуванням ринкової дохідності та інфляції без детальної інформації неможливо. Саме тому документ встановлює обов’язки органів державної влади щодо формування інформаційно-аналітичної бази для проведення актуарних розрахунків в пенсійному забезпеченні. Так, Державний комітет статистики України при введенні загальнообов’язкового державного пенсійного страхування повинен буде подавати дані актуаріям щодо: розподілу постійного населення за статтю та однорічними віковими групами ; загальної чисельності зайнятого населення за статусами зайнятості та видами економічної діяльності; чисельності безробітних за методологією Міжнародної організації праці; сальдо зовнішньої міграції за однорічними віковими групами ; розподілу померлих за статтю та однорічними віковими групами; темпів зростання (зниження) реальної заробітної плати.

Пенсійний фонд України буде надавати дані, основними з яких будуть: загальна чисельність пенсіонерів з розподілом чисельності у розрізі статевих груп, розмірів і видів пільгових та особливих отримуваних пенсій; розмір страхових внесків (для роботодавців та застрахованих осіб) та чисельності платників страхових внесків до Накопичувального фонду тощо. Міністерство економіки України зобов’язано забезпечити аналітичну базу щодо прогнозу макроекономічних показників. Зібрана інформація буде використовуються для побудови моделей прогнозування фінансового стану солідарної та накопичувальної пенсійних систем, інтегрованої моделі прогнозування фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для проведення актуарних розрахунків.[11]

Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні створена законодавчо-нормативна база для актуарного обслуговування пенсійних активів. При цьому врахований світовий та вітчизняний досвід актуарних розрахунків на ринку страхування та пенсійного забезпечення. Інститут актуаріїв поряд з іншими і інститутами інфраструктури недержавних пенсійних фондів покликаний забезпечити надійність функціонування пенсійної системи через забезпечення стійкості пенсійних активів та надійності і прибутковості інвестицій на фінансовому ринку.

 

Література:

1.     А. Михайлов, А. Ткач Актуарная оценка песионных фондов./ Михайлов А., Ткач А // Финансовый директор. -2005.- №9 с.36

2.     Інформаційне видання Актуарного навчально-інформаційного центру УАТ. – Львів, -2004, Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.lviv-actuaries.org/

3.     Шелехов К.В., Бигдаш В.Д. Страхование. Уч. пособие. –К.: МАУП, 1998

4.     Ткач О. Уроки пенсійної історії/ О. Ткач // Пенсія. – 2005.-№3.-с.28.

5.     веб-сторінка Міжнародної асоціації актуаріїв (ІАА) Режим доступу: http://www.actuaries.org/index.cfm?LANG=E&DSP=ABOUT&ACT=INDEX

6.     Волошин В.В. Призначення і розвиток актуарних розрахунків / В.В. Волошин // Вісн. Нац. Ун-ту «Львів. політехніка». 2007. №605: Менеджмент та підприємницто в Україні: стан становлення і проблеми розвитку. – С. 61-65.

7.     Веб – сторінка Товариства актуаріїв України. Електронний ресурс. Режим доступу: http://actuary.in.ua/ua/about/

8.     «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками» Розпорядження Національної комісії з регулювання ринку фінансових послуг від 08.02.2005 N 3519 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2005 р. за N 265/10545

9.     «Про затвердження Методики проведення актуарних розрахунків у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» Постанова КМ від 16 грудня 2004 р. N 1677 електронний ресурс режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0840-05

10.  Закон України Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV електронний ресурс режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0840-05

11.  «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками» Розпорядження Національної комісії з регулювання ринку фінансових послуг від 08.02.2005 N 3519 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2005 р. за N 265/10545



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info