zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІДЕЯ ДЕРЖАВИ У ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ XI – XII ст.

 

Мороз С.П.

Україна, Дніпропетровськ

Академія митної служби України

 

Аbstract: The problems of place and maintenance of concept of the state are considered in the political and legal idea of Ukraine 11 – 12 century. The component are distinguished state range of problems, direction of evolution of change of maintenance as necessary condition of the modern understanding of the state social nature of that is taken to safety and development of society

Кeywords: the state, type of the state, power, ruler

 

Актуальність звернення до проблеми місця і змісту держави у суспільній і політико-правовій думці, зокрема, як публічно-владної організації суспільства, продиктована рядом факторів: по-перше, сприйняття держави як необхідної і невід’ємної складової українського державотворення на засадах прав людини, що відповідає сучасним уявленням справедливого суспільного устрою українського народу, визначає необхідність подальшого наукового дослідження феномену держави; по-друге, творення самої держави, з якою пов’язується реалізація низки стратегічних цілей і завдань українського народу, супроводжується проявом негативних моментів (наприклад, конституційна інфляція), які у кількісному вимірі звертають увагу на факт розриву, що посилюється, між теоретичними уявленнями про державу та практикою її реалізації; по-третє, домінування у суспільній і політико-правовій думці теоретичних висновків зроблених здебільшого з урахуванням західноєвропейської теорії і практики державної організації, але без належного врахування вітчизняної суспільної і політико-правової думки та практики минулого, призводить до конструювання ідеальних моделей організації держави і, як наслідок, формування у теорії держави переважно теоретичних висновків направлених на те якою повинна бути держава всупереч тому, що є держава насамперед.

Держава завжди була в об’єктиві наукового дискурсу вітчизняної політико-правової думки. Попри цього, наукові здобутки у сфері вітчизняного державознавства виявилися не готовими дати більш менш чітку відповідь наявним трансформаційним процесам сучасного суспільства, заодно організацію і характер взаємодії держави в нових умовах. Відсутність більш менш науково-обгрунтованих положень співвідношення держави і суспільства, взаємозв’язок між цілями і функціями держави, як необхідна основа для організації державної служби, позначається на практиці її реалізації. Причиною можна вважати, з одної сторони, патерналістська спадщина соціалістичної моделі держави, яка продовжує активно виявляти себе в сучасних умовах не властивих, на перший погляд, з огляду на сприйняття альтернативних політико-праdових цінностей соціалізму, а з іншої сторони, науковий плюралізм, який на противагу радянській моноідеологічності, не дозволяє знайти науково-обгрунтовані сталі і, головне, об’єктивні засади феномену держави, практична реалізація яких відповідала сучасним цінностям суспільного розвитку. На наше переконання будь які теоретизування у сфері державознавства як і в інших сферах суспільних наук не можуть обмежитися виключно ідеальними конструкціями та їх втіленням у нормативно-правових актах без врахування власної історії того чи іншого поняття, що є одним з критерієм об’єктивності саме у сфері суспільних наук.

Ідея держави у політико-правовій думці України вперше відображається у писемних творах "Слово про закон і благодать" Іларіона (1049 р.?) [1, c. 79 – 89], "Ізборник Святослава" (1073 і 1076 рр.) [2, c. 43 – 53], "Повість минулих літ" (1113 р.) [3], "Повчання" Володимира Мономаха (1117 р.) [1, c. 74 – 78], "Моління" Данила Заточника, "Слово о полку Ігоревім" (1187 р.) [1, c. 89 – 90]. Сакральність держави як наявної форми суспільного буття під впливом пошуку відповідей на питання справедливого суспільного устрою, поступається раціоналізму, тим самим започатковується державна проблематика, як невід’ємна складова наукового мислення. «Благодать», «закон», «рівність народів» визначили основу понятійно-категоріального апарату зазначеної проблеми.

У писемному творі Іларіона "Слово про закон і благодать" прослідковуються два принципи побудови суспільства [4, c. 140; 5]: перший – "закон" – ґрунтується на підпорядкуванні одних людей іншим, другий – "благодать" – їх повна рівність [6, c. 35]. Благодать – це Христос і його вчення як абсолютний ідеал, своєрідна істина. Закон (провідник (інструмент) чужої волі – Бога, або правителя) – зовнішнє встановлення, розпорядження, що регулює насильницькими заходами вчинки людей на тому ступені їх розвитку, коли вони ще не осягнули істини: "Бо закон предтечою був і слугою благодаті і істини" [7, c. 36]. Ці принципи не протиставляються один одному, хоча при їх співвідношенні закон виступає саме інструментом за допомоги якого втілюється істина. Закон і благодать як цінностні соціальні явища, принципи на яких засновується влада правителя, становлять основу порядку (впорядкування) який відповідає християнству. Основу благодаті складає воля (свобода) людей, при цьому, воля (свобода) окремої людини поступається абстрактній сукупній волі (свободи) народу заснованого саме на християнській моралі і етиці. Традиція колективного начала з переходом до державної організації, зберігає свою домінуючу силу над індивідуалізмом тепер і в ранішніх писемних творах.

Виключенням можуть бути погляди Феодосія Печерського [1, c. 40 – 43], який на відміну від Іларіона, акцентує увагу на благодаті саме людини, як умови благодаті суспільства. Благодать людини пов’язана з самою її природою, насамперед, розумом, волею. Людська воля не залежить ні від людей, ні від Бога і не може залежати взагалі ні від кого. Звертає на себе увагу той факт, що в одних мислителів точкою відліку є держава (колективне), в інших – людина (особистісно-індивідуальне). Співвідношення індивідуально-особистісного й колективного, "соборного" начал у вітчизняній політико-правовій думці було суперечливим, вирішувалося все ж таки на користь колективного.

Велику роль відігравало саме хрстиянське вчення. Відносно Бога, людина мислилась як індивід, що особисто відповідає за вчинене впродовж земного життя. Але такий принцип персоналізму суперечливо поєднується з принципом ієрархізму та корпоративності, з огляду на який осмислюється місце і роль людини в суспільному житті. В умовах утвердження держави і панування колективізму у суспільстві, яке не так давно вийшло із первіснообщинного ладу і прийняло християнську віру, індивідуальне начало поглиналось колективним: кожна людина мала діяти згідно з божественними настановами і традиціями, що зв’язували її з сім’єю, родом, територією.

Конструктивними елементами справедливого суспільного устрою, або держави були: 1) рівноправність народів як умова сприйняття християнства і, таким чином, приєднання до цивілізованого світу; 2) відповідальність влади, насамперед, перед законом і благодаттю, вплив яких визначає її зміст; 3) образ правителя як основи домінування персоніфікованої моделі публічно-владних відносин, 4) законність правосуддя; 5) служіння державі як морально-правовий обов’язкок кожної людини.

У "Слові про закон і благодать", спрямованому проти візантійського протегування в церковному житті, Іларіон доводить рівність руського народу з іншими європейськими народами. Благодать Нового Завіту вводить усіх людей у вічність, де всі вони рівні перед Богом. Іларіон виводить ідею рівності народів як запоруку вільного, а не рабського існування людей. При цьому, акцент робиться на абстрактне – народ, а не людину. Ідея рівності руського народу знаходить виразне тлумачення у літописі "Повість минулих літ". Політичні події, які супрводжували необхідності прийняття хрещення, враховували момент князівської свободи, незалежності. А тому Київська Русь має право бути рівною серед усіх християнських народів. Ідея рівності "по духу" всіх людей перед Богом незалежно від соціального статусу і матеріального становища міститься в Ізборнику 1076 р. Соціальна нерівність тлумачиться як необхідність існування держави, умови безпеки всіх людей незалежно від їх статусу. Можна припустити, що теоретизування з проблеми держави прямо випливали саме з політичних подій, основна спрямованість яких – сприйняття християнства як можливості започаткувати таку політико-територіальну організацію публічної влади яка б відповідала іншим країнам христинського світу за принципом рівноправності народів.

Підсумовуючи, можна сказати наступне:

1. Витоками проблеми держави у політико-правовій думці України можна вважати перші писані твори, зокрема, "Літопис руський", "Поучення" Володимира Мономаха, "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Моління" Даниїла Заточника, "Ізборник Святослава", висловлювання Феодосія Печерського, Климента Смолятича, Кирила Туровського, опосередковано Руська Правда тощо, які прямо чи опосередковано порушили сакральність проблеми владної організації.

2. Зняття сакральності з проблеми владної організації у вітчизняній політико-правовій думці зазначеного періоду обумовлено раціоналізацією мислення у пошуку справедливого суспільного устрою, під впливом двох основних факторів: (зовнішнього) обрання християнства як релігії з якою повязується модель суспільного устрою основаного на рівноправності народів і можливості, таким чином, творення держави як вільної і незалежної; (внутрішнього) феодалізацією суспільних відносин. Серед зазначених факторів, зовнішній можна вважати домінуючим.

 

Список джерел і літератури

1.     История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф. Г.Г. Демиденко. / Г.Г. Демиденко. – Харьков: Факт, 1999. – 1080 с.

2.     Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій: Навчальний посібник / І. В. Огородник, В.В. Огородник. – К.: Вища школа.: Т–во Знання, КОО, 1999. – 543 с.

3.     Повість времяних літ / Літопис (за Іпатським списком) / Переклав, післямова та коментар В.В. Яременка / В.В. Яременко. – К.: Радянський письменник, 1990. – 558 с.

4.     Котляр М. Іларіон Київський // Віче. - 1995. - № 1. - С. 137-142.

5.     Лобовик Б. Іларіон Київський. Богослов, мислитель, патріот // Віче. - 1998. - № 6. - С. 126 -134.

6.     Галактионов А.А., Никандров П.Ф. Русская философия IX – XIX вв. / А.А. Галактионов, П.Ф. Никандров. – Л., 1989. – 744 с.

7.     Золотухина Н.М. «Слово о законе и благодати» – первый русский политический трактат киевского писателя XI в. Илариона // Древняя Русь: Проблемы права и правовой идеологии: Сб. науч. тр. – М.: ВЮЗИ, 1984. – С. 36 – 50.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info