zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Микитюк М.В.

Україна, м. Чернівці,

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

В статті розглядаються проблеми та теоретичні аспекти еколого-економічного регулювання природокористування.

В статті проаналізовано стан існуючої системи державного управління природокористування, функції та управління ,які повинна виконувати держав. визначено весь комплекс заходів, який має включати в себе еколого-економічне регулювання спрямоване на поліпшення природокористування та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

 

В статье рассматриваются проблемы и теоретические аспекты эколого-экономического регулирования природопользования.

В статье проанализировано состояние существующей системы государственного управления природопользования, функции и управления, которые должно выполнять государство, определено весь комплекс мероприятий, который должен включать в себя эколого-экономическое регулирование, которое направлено на улучшение природопользования и уменьшения негативного воздействия на окружающую среду.

 

Сьогодні, коли людство переживає важкий період зростання глобальної екологічної кризи, необхідно подбати про шляхи її нейтралізації, подолання та ліквідації. Погіршення екологічної ситуації і стану довкілля середовища вимагають пріоритетності у вирішенні екологічних питань відносно економічних.

Покращення екологічної ситуації неможливе без впровадження комплексної системи організаційно-економічних перетворень, які б торкались різних рівнів управління природокористування. Актуальність дослідження полягає в об’єктивній необхідності подальшого удосконалення існуючої у державі системи управління природокористуванням на різних ієрархічних рівнях.

Однак незадовільна економічна ситуація не дає змоги швидко розв’язувати екологічні питання. Тому вбачається тісний взаємозв’язок між економічними і екологічними чинниками розвитку суспільства та сталого екологічно-безпечного розвитку. Відповідно, для того, щоб досягти екологічно збалансованого розвитку рекреаційних територій, необхідно забезпечити соціальну, економічну та екологічну безпеку, раціоналізувати процеси природокористування відповідно до природно-ресурсного потенціалу території. Разом з тим, в умовах трансформації економічних відносин, переходу до нової політики природокористування вимагає вирішення проблем, пов’язаних із вдосконалення методів фінансового забезпечення природоохоронної діяльності у формуванні адекватних і ефективних економічних механізмів управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища, відновленням природних ресурсів та розширенням заповідних територій до оптимального рівня тощо.

Серед сучасних вітчизняних економістів питанням еколого-економічного регулювання займалися й продовжують займатися такі провідні науковці як: С. Біла, Л.Мельник, А.Садеков, І.Синякевич, В.Хобта та ін..

Не дивлячись на це, чимало питань залишаються недостатньо дослідженими і потребують поглибленого вивчення. Насамперед, це стосується визначення економічної сутності еколого-економічного регулювання та його основних важелів впливу на виробничу, інвестиційну та іншу діяльність суб’єктів господарювання.

Метою статті є дослідження теоретичнх аспектів еколого-економічного регулювання та аналіз існуючої системи державного управління природокористування.

Для розуміння сучасних екологічних і економічних проблем необхідно перш за все, з’ясувати сутність еколого-економічного регулювання. [4]

Еколого-економічне регулювання має включати в себе весь комплекс заходів, спрямованих на поліпшення природокористування та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, насамперед це стосується використання загальноекономічних важелів. Регулювання повинно бути націлене на захист навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів, сучасних методів екологічного менеджменту.

Під природокористуванням розуміється практика використання природного середовища та інших природних ресурсів людством. Управління природокористуванням (УПК) є частиною загальної системи управління суспільством. [3]

Регулювання існує паралельно і в тісному зв‘язку з методами адміністративного управління як в рамках чинного законодавства, так і в рамках міжнародної кооперації, яка об’єднує зусилля в освітній, просвітницькій, інформаційні та інших видах діяльності. [4]

На державному рівні до УПК причетні всі міністерства і відомства відповідної галузі діяльності. Але для них цей напрямок роботи не є головним. Лише діяльність Міністерства екології та природних ресурсів України повністю присвячена УПК. Воно виконує координацію дій всіх міністерств та відомств у напрямку природокористування. [3]

В Україні сьогодні хоча й існує достатня законодавча база для регуляторної діяльності загалом, однак ще потрібні значні напрацювання для її адаптації до принципів Світової організації торгівлі та Європейського союзу. Українським законодавством передбачені можливості використання таких інструментів: пільги зі сплати природно-ресурсних платежів, податкові пільги, фінансова допомога у реалізації заходів з раціонального природокористування. Проте більшість інструментів стимулювання екологічної ефективності господарювання, на жаль, не діють, або є мало дієвими через неузгодженість екологічного, податкового та бюджетного законодавства, а також слабкість відповідного інституційного середовища.

Таким чином в Україні проблема управління екологічними та економічними процесами у сфері виробництва набуває надзвичайно важливого та глибокого змісту особливо в умовах сучасних економічної та екологічної криз. Екологічний фактор все більше лімітує економічний розвиток. [4]

Функції управління у сфері екології - основні напрями діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Основна питома вага управлінської діяльності в даній сфері припадає на центральні органи державного управління, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначеної законодавством. Існуюча організаційно-управлінська система має значні недоліки. Зокрема, частково зберігається становище, коли суб'єкти природокористування здійснюють загальне управління природними об'єктами, в тому числі й їх охорону; відсутні реальні важелі економічного стимулювання екологічно безпечної діяльності; неузгоджені, а часто навіть суперечні один одному відомчі нормативно-правові акти; суб'єкти господарської діяльності економічно не зацікавлені в підвищенні екологічної безпеки виробництв, у застосуванні ресурсо - та енергоефективних технологій; відсутні правові засади використання такого механізму, як екологічний аудит, що вже довів свою ефективність і активно застосовується в розвинутих країнах; існує невідповідність між ступенем суспільної небезпечності екологічних правопорушень і мірами юридичної відповідальності. [5]

Основним документом щодо природокористування виступає «Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року». Її прийняття обумовлене необхідністю підвищення ефективності управління у сфері охорони довкілля та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу як суспільно-економічний процес залучення, охорони та відтворення умов природного середовища і природних ресурсів спрямоване на оптимізацію управління природно-ресурсним потенціалом і більш повне використання ринкових інструментів для вирішення існуючих економіко-екологічних проблем.

Проте сьогодні недостатньо розроблені теоретичні проблеми функціонування соціально-еколого-економічних складових у природокористуванні, не досліджено зв’язок між визначенням основних напрямів використання природних ресурсів у регіональному та галузевому напрямах, не визначено механізм оцінки впливу природокористування на еколого-економічний стан окремих регіонів.

Зміст державного регулювання природокористування та охорони довкілля визначається екологічною політикою держави, яка має бути спрямована на перебудову відносин у системі «людина-суспільство-довкілля». Державна політика управління повинна базуватись на стабільній системі законодавчих актів і нормативів, але ця система, особливо у перехідний період, повинна бути еластичною, тобто швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, пристосовуватися до змін складного середовища. Це є ефективним засобом подолання екологічної кризи, врегулювання природокористування. [1]

У державній системі екологічного управління повинно застосо¬вуватись загальне управління, яке здійснюється в особі державних законодавчих, виконавчих, правових органів, і уповноважене, або спеціальне управління, яке здійснюється суб'єктами, що мають спеціальне повноваження на екологічне управління відповідно до чинного законодавства. Цей поділ має своє відображення в структурі функцій державної системи екологічного управління. [5]

Важливим кроком є розробка правових, нормативних і методичних основ щодо введення плати за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища. Це сприятиме економічному стимулюванню природоохоронної діяльності та упорядкування джерел її фінансування, концентрації коштів у цільових фондах охорони навколишнього природного середовища.

Аналіз правової бази дозволяє констатувати, що в Україні діє недосконала система плати за природокористування. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» затверджено нове співвідношення зборів за забруднення: в Державний фонд – 30%, обласний – 50%, у місцеві фонди – 20%. Однак такий розподіл коштів є недоцільним. Основні фінансові надходження повинні потрапляти до місцевих фондів, забезпечуючи тим самим цільове використання отриманих коштів.

Для кожної області або регіону України потрібно розробити й прийняти спеціальну програму впровадження регуляторної політики природокористування. [1]

Для формування конкретних організаційних економічних основ екологізації регіонального управління повинна бути еколого-економічна оцінка його рівня й, відповідно, необхідна екологізація управління інтегрованими регіональними структурами.

Говорячи про удосконалення системи екологічного управління регіоном, серед нових, найбільш ефективних, інструментів екологічного управління пропонуються до впровадження системи екологічного менеджменту, що регламентуються стандартами серії ISO 4000, а також екологічний аудит і екологічне страхування. [2]

В умовах економічної та екологічної криз проблема управління екологічними та економічними процесами набуває надзвичайно глибокого змісту. Екологічний фактор все більше лімітує економічний розвиток. Проте в Україні більш поширені економічні методи регулювання, тим часом як екологічні інструменти використовуються від «випадку до випадку».

У сучасних умовах змінюються функції держави – від адміністративних вони переходять до регулюючих. Тому державне регулювання природокористування спрямоване на реалізацію еколого-економічної функції держави і неухильне дотримання стандартів екологічної безпеки. Воно повинно забезпечити відповідальність за виконання державних програм; стабілізацію політики в оподаткуванні, фінансуванні, кредитуванні та формуванні бюджету, тобто виступати реальним механізмом включення природозахисної політики у функціонуванні господарських систем..

В основу державного регулювання природокористування має бути покладена регіональна концепція комплексного використання ресурсів, яка дозволяє здійснювати реальні ефективні заходи, моніторинг і оцінку за всіма видами ресурсів, якими забезпечене певне територіальне утворення.

 

Список використаних джерел:

1.          Балджи М. Шляхи вдосконалення державного регулювання природокористування / М. Балджи // Вісник КНТЕУ.- 2009. -№2. - С.33

2.          Гаврилов П.Є. Удосконалення системи екоменеджменту в рамках регіонального управління / П.Є. Гавртлов// .Економічнмй вісник НГУ. Економіка природокористування. - 2009. - №1. - С.94

3.          Добровольський В.В. Екологічні знання : навч. посіб. / В.В. Добровольський. - К.: Профессионал, 2005. - 304 с.

4.          Харіна О.О. Теоретичні аспекти еколого-економічного регулювання діяльності підприємств / О.О. Харіна // Теоретичні та прикладні питання економіки.- Випуск 25. - С.278-279.

5.          Шмандій В.М. Управління природоохоронною діяльністю: навч. посіб. / В.М. Шмандій, І.О. Солошин. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 296 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info