zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АНАЛІЗ ЩІЛНОСТІ НЕЙРОНІВ У ЯДРАХ БАЗО-ЛАТЕРАЛЬНОГО ВІДДІЛУ МИГДАЛЕПОДІБНОГО ТІЛА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ СТАТЕВОНЕЗРІЛОГО ВІКУ ПІСЛЯ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ БАРБІТУРАТАМИ

 

Радіонов С.М., Радіонова О.І., Кувеньова О.М.

Україна, м. Луганськ,

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

 

АНАЛИЗ ПЛОТНОСТИ НЕЙРОНОВ В ЯДРАХ БАЗО-ЛАТЕРАЛЬНОГО ОТДЕЛА МИНДАЛЕВИДНОГО ТЕЛА ГОЛОВНОГО МОЗГА КРЫС НЕПОЛОВОЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА ПОСЛЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ БАРБИТУРАТАМИ

Исследованы изменения плотности нейронов базо-латеральной части миндалевидного тела головного мозга при влиянии на организм неполовозрелых белых крыс фенобарбитона в дозах 30 и 70 мг/кг. Хроническое воздействие барбитуратов на неполовозрелых крыс в течение 7, 15, 30 и 60 суток вызывало количественные изменения нейронов базо-латеральной части МТ в сторону уменьшения.

 

Актуальність. Питання морфології структур нервової системи і, особливо, окремих ділянок ЦНС при активації функціонально-пристосувальних здібностей організму під дією факторів зовнішнього середовища в даний час є актуальним для сучасної медичної науки, оскільки дозволяє зрозуміти матеріальну основу великої широти компенсаторних можливостей організму і центральної нервової системи зокрема [1, 4, 5, 17, 18]. Велика кількість факторів свідчить про високу структурну пластичність нервової системи [7, 11, 26] і дозволяє припустити наявність функціонально обумовленої перебудови нервових структур в звичайних умовах життєдіяльності організму тварин і людини, і, іноді, при важкій зміні функціональних станів нервової системи та розвитку патологічних процесів [6, 20]. Дані літератури з функціональної морфології в ряді випадків суперечливі, або не систематизовані і, особливо, не висвітлюють питання, що виникають при вивченні організму, що розвивається [5, 17, 18, 22, 32].

Детальне вивчення нервової системи дозволило поряд з іншими категоріями пристосувальних процесів, що виникають в нервовій системі при різних формах впливу, виділити і ряд морфологічних ознак функціональних змін нервових структур [5, 7, 11, 17, 18, 20, 22, 28]. Однак при позамежних рівнях функціональних навантажень або при розвитку патології можуть виникати і дистрофічні зміни в частині нервових клітин. При такому розвитку подій інші клітини беруть на себе втрачені функції пошкоджених нейронів. Гіперфункція збережених клітин супроводжується гіпертрофією тіла нейронів, збільшенням розмірів і числа ядерець, зміною числа і структури різних типів межнейрональних контактів, розростанням і розгалуженням дендритів, гіпертрофією окремих шипиків, збільшенням кількості колатералей на аксонах, гіпертрофією і гіперплазією глії, реактивної активацією перінейрональной глії близько функціонуючих клітин [17, 18, 22, 28, 32]. Численні дані літератури свідчать, що в роботах присвячених вивченню морфології нервової тканини під дією різних як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, багато уваги приділяється вивченню змін саме структури і ультраструктури клітин, їх відростків і синаптичних контактів, але зовсім не освітлюється або тільки констатується факт наявності змін, але не робиться їх аналіз в аспекті щільності клітин, зміни її в різних структурах нервової системи в нормі і в ході експерименту [25, 26, 27]. Мигдалеподібне тіло (МТ), найважливіша структура лімбічної системи головного мозку, в даному випадку не є винятком, можливо, через важкодоступність розташування [17, 18, 22, 28, 32].

Метою даної роботи було вивчення впливу хронічної інтоксикації барбітуратами на щільність клітин (нейронів) базо-латерального відділу МТ головного мозку щурів.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на 62 статевонезрілих білих щурах-самцях в експерименті з хронічною інтоксикацією фенобарбітоном в дозі 30 і 70 мг/кг строком 7, 15, 30 і 60 днів [16, 23, 24]. Експериментальні тварини отримували фенобарбітон методом зондування шлунка, а тварини контрольних груп аналогічним способом дистильовану воду в обсязі 10 мл/кг. Всі тварини утримувалися в стандартних умовах віварію. Тварини виводилися з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом з дотриманням правил евтаназії [21]. Експериментальний матеріал (головний мозок) заливався у парафін з подальшим виготовленням гістологічних мікропрепаратів із забарвленням серійних фронтальних зрізів крезіловим фіолетовим по Нісля в модифікації Вікторова [12]. Дослідження проводилося за допомогою світлової мікроскопії. Підраховували кількість нейронів з перерахуванням на площу 1мм2. Серії тотальних фронтальних зрізів МТ головного мозку щурів дозволили простежити зміни щільності розподілу клітин в різних відділах МТ в передньо-задньому його напрямку. Ці дані враховувалися, як одна з характеристик реактивних змін в результаті інтоксикації в порівняння з контрольною групою [2]. У роботі використана схема частин МТ з урахуванням даних Чепурнова С.О, і Чепурнової Н.Е. [31] (мал. 1).

 

Мал. 1. Схема мигдалеподібного тіла. Базо-латеральний відділ (ВL), кортико-медіальний відділ (KM).

 

Для візуалізації отриманих результатів дослідження використовували метод відображення різної щільності за допомогою гами інтенсивності кольору в колірній схемі RGB. Для щільності нейронів використовували гаму синього кольору (R255-0 G255-0 B255). Колірна гамма була розділена на 18 відтінків відповідно щільності клітин МТ головного мозку щурів від 800 до 4000 на 1 мм2 мозкової речовини з кроком 200. Крок колірної гами склав 15. При чому кількості клітин менше 800 на 1 мм2 відповідав абсолютно білий колір (R255 G255 B255), а кількості клітин понад 4000 на 1мм2 – абсолютно синій колір (R0 G0 B255)(мал. 2)

 

Мал. 2. Розподіл відтінків колірної гами відповідно до щільності клітин МТ головного мозку щурів (на 1 мм2 мозкової речовини)

 

Далі за допомогою інструменту «градієнт» програми Adobe Photoshop CS5.5 з настройками переходу кольорів «за замовчуванням», із встановленням крапок фіксації кольору (встановлювався колір відповідно щільності нейронів на даному зрізі) згідно кількості зрізів в серії, візуалізували отримані цифрові дані та проводили аналіз зміни щільності у передньо-задньому напрямку.

Результати та їх обговорення. Барбітурати належать до великої групи лікарських препаратів із снодійним ефектом, що мають здатність виборчого наркотичного впливу на ЦНС, який призводить до пригнічення всіх її основних функцій і має виражену протиепілептичну і заспокійливу дію [3, 14]. Було виявлено також пригнічення фенобарбітоном (в умовах його тривалого курсового введення) реакцій гідроксилювання при нормальному рівні цитохрому Р- 450. Мабуть, тривала індукція барбітуратами мікросомального окислення призводить до прискорення метаболізму не тільки чужорідних сполук, а й ендогенних субстратів цитохрому Р- 450 (фолієвої кислоти, холестерину, гормонів, аскорбінової кислоти, тощо), які за принципом зворотного зв'язку можуть впливати на синтез ферментного білка гема, що і призводить до зниження потужності ферментних систем цитоплазматичної мережі [9, 15, 19]. Поряд з цим препарати цієї групи є інгібіторами анаеробного гліколізу [10]. Таким чином, у високих терапевтичних та сверхтерапевтичних концентраціях барбітурати починають пригнічувати деякі біохімічні механізми, що приймають участь у процесах утилізації глюкози і енергетичному обміні нервової тканини [25, 29, 30]. Ці механізми можуть пояснити центральну (депресорну) дію досліджуваного препарату.

Викликають цікавість нечисленні дані літератури, які свідчать, що після хронічної інтоксикації барбітуратами морфологічні зміни головного мозку являють собою картину токсико-гіпоксичної енцефалопатії з гострими дисциркуляторними гемо- та ліквородинамічними розладами. Свідченням тому є ішемічні зміни нейронів, дистрофічні зміни астроцитарної глії, порушення цитоархітектоніки кори з вогнищевим випаданням нейронів, набряк м'яких мозкових оболонок і множинні периваскулярні крововиливи. Однак морфологія МТ не була предметом дослідження [8]. Це може бути причиною ушкодження та загибелі нейронів вказаної ділянки мозку, на що вказують отримані нами дані. В результаті проведеного експериментального дослідження встановлено, що хронічний вплив фенобарбітону на базо-латеральний відділ МТ головного мозку статевонезрілих щурів призводить до зменшення щільності нейронів у ядрах МТ головного мозку і залежать від дози барбітурату і термінів його застосування. Найбільш виражені кількісні та морфологічні зміни були в групі експериментальних тварин, що отримували фенобарбітон в дозі 70 мг/кг на 30 добу (Мал. 3).

 

А Б

Мал. 3. Зменшення кількості нейронів (А) у базо-латеральному відділі МТ головного мозку статевонезрілого щура після введення фенобарбітону 70 мг/кг протягом 30 діб та контроль (Б).

 

Реагуючи на вплив зовнішнього середовища, при різних фізіологічних станах організму, нейрон не підтримує статистично свою цілісність, а змінює і модифікує діяльність всіх своїх ультраструктур, пристосовуючи їх і гармонійно врівноважуючи з навколишнім середовищем, якщо рівень зовнішнього фактора, що впливає на організм, не перевищує адаптативних можливостей нервової клітини, внаслідок чого тільки неадекватні подразники викликають різкі ультраструктурні та функціональні порушення нейрона аж до загибелі [13, 27].

У таблиці 1 наведені результати підрахунків щільності нейронів у базо-латеральному відділі МТ головного мозку статевонезрілих щурів вище зазначеної групи (ІF70/30).

 

Таблиця 1

Щільність нейронів у базо-латеральному відділі МТ головного мозку статевонезрілих щурів після інтоксикації фенобарбітоном в дозі 70 мг / кг на 30 добу експерименту

Експериментальна група

№ щура в групі

№ зрізу

Значення щільності

ІF70/30

(1)

1

1810

ІF70/30

(1)

2

1981

ІF70/30

(1)

3

2235

ІF70/30

(1)

4

2140

ІF70/30

(1)

5

1970

ІF70/30

(1)

6

1946

ІF70/30

(2)

1

1985

ІF70/30

(2)

2

2175

ІF70/30

(2)

3

2099

ІF70/30

(2)

4

1854

ІF70/30

(2)

5

2242

ІF70/30

(2)

6

1742

ІF70/30

(3)

1

1670

ІF70/30

(3)

2

2084

ІF70/30

(3)

3

2123

ІF70/30

(3)

4

1859

ІF70/30

(3)

5

2123

ІF70/30

(3)

6

1742

ІF70/30

(4)

1

2028

ІF70/30

(4)

2

2148

ІF70/30

(4)

3

2033

ІF70/30

(4)

4

2423

ІF70/30

(4)

5

1861

ІF70/30

(4)

6

2109

ІF70/30

(5)

1

2054

ІF70/30

(5)

2

1736

ІF70/30

(5)

3

1986

ІF70/30

(5)

4

1982

ІF70/30

(5)

5

2133

ІF70/30

(5)

6

2205

ІF70/30

(6)

1

2006

ІF70/30

(6)

2

1723

ІF70/30

(6)

3

2093

ІF70/30

(6)

4

1969

ІF70/30

(6)

5

1758

ІF70/30

(6)

6

2194

 

Нижче наводимо мал. 4., де за допомогою запропонованого кольоро-графічного методу на серійних фронтальних зрізах представлені зміни щільності нейронів базо-латерального відділу МТ головного мозку статевонезрілих щурів зазначеної вище групи. Відзначається зменшення щільності нейронів у згаданому відділі МТ головного мозку (у контрольної групи цей показник дорівнює 2277,045 ± 10,07), очевидно, це пов'язане із загибеллю частини нейронів в результаті хронічного впливу препарату. Цей ефект відзначався лише в групі тварин, що отримували препарат у максимальній протисудомній дозі протягом досить тривалого часу, але не достатнього для посилення толерантності організму через звикання і адаптування до застосованої дози. Зі схеми також видно хвилеподібна зміна щільності нейронів у передньо-задньому напрямку, наявність якої ще треба дослідити та пояснити.

Таким чином, наші спостереження, з використанням кольорово-графічного методу свідчать про істотні морфологічні перетворення МТ у відповідь на хронічну інтоксикацію фенобарбітоном, який є одним з провідних препаратів у лікуванні такого важкого і досить поширеного захворювання як наприклад, епілепсії. Це необхідно враховувати, так як МТ - найважливіша частина лімбічної системи, підсилює рухові й емоційні компоненти судомних реакцій, сприяє розвитку генералізованих нападів та ін. [5].

 

Мал. 4. Кольорово-графічна схема зміни щільності нейронів МТ головного мозку статевонезрілих щурів при введенні фенобарбітону в дозі 70 мг/кг на 30 добу експерименту (серійні фронтальні зрізи).

 

Висновки.

1.     Отримані дані свідчить про негативний вплив хронічної інтоксикації фенобарбітону на щільність клітин ядер базо-латерального відділу мигдалеподібного тіла головного мозку щурів статевонезрілого віку.

2.     Щільність клітин (нейронів) ядер мигдалеподібного тіла головного мозку щурів статевонезрілого віку відрізняється в передньо-задньому напрямку і хвилеподібно змінюється на протязі мигдалеподібного тіла.

3.     Щільність клітин мигдалеподібного тіла головного мозку щурів статевонезрілого віку при хронічному впливі фенобарбітону залежить від дози препарату і термінів експерименту. Найзначніші зміни спостерігаються при введенні максимальної терапевтичної дози (70 мг/кг) протягом 30 діб.

 

Литература

1.     Абдрахманов А. А. Зависимость динамики ранних ультраструктурных изменений коры большого мозга крысы от дозы радиационного воздействия / А. А. Абдрахманов, В. А. Отелин // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. 1987. - Т. 42, № 2. - С. 17-23.

2.     Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г.Г. Автандилов. – М.: Медицина, 1990. – 357с.

3.     Аничков С.В. Нейрофармакология: Руководство / С.В. Аничков. - Л., АМН СССР: Изд-во «Медицина», 1982. ‑ 384с.

4.     Антипов В. В. Гематоэнцефалический барьер при воздействии ионизирующего излучения в условиях нормальной и измененной газовой среды / В. В. Антипов, Б. И. Давыдов, И. Б. Ушаков // Космич. Исслед. -1984. Т. 22, № 2. - С. 297-305.

5.     Бакуменко Л.П. Электроэнцефалографический анализ участия лимбико-неокортикальноых структур в развитии судорожных реакций / Л.П. Бакуменко // Неврология и психиатрия. – 1981. – вып. 10. – С. 117-121.

6.     Бегларян Н. А. Гистопатология нервной системы в различные периоды экспериментальной лучевой болезни / Н. А. Бегларян, К. А. Кяндарян, С. А. Папаян // Докл. АН СССР. 1957. - Т. 112, № 3. - С. 422-424.

7.     Белова Т. И. Морфофункциональные изменения нейронов мозга в условиях эмоционального стресса / Т. И. Белова, К. В. Судаков // Вестник АМН СССР. 1990. - № 2. - С. 11-13.

8.     Боголепов К.Н., Бурд Г.С., Румянцева С.А. Состояние капиллярного кровообращения мозга при ишемии в условиях барбитуровой защиты / К.Н. Боголепов, Г.С. Бурд, С.А. Румянцева // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. ‑ 1983. ‑ Т. 83, № 8. ‑ С. 1137-1142.

9.     Богуш Т.А., Ситдикова С.М., Сыркин А.Б. Сравнительное изучение влияния зиксорина и фенобарбитала на токсическое действие антрациклиновых антибиотиков и активность монооксигеназ печени у мышей / Т.А. Богуш, С.М. Ситдикова, А.Б. Сыркин // Вестн. АН СССР. ‑ 1985. ‑ № 11. ‑ С. 82-86.

10.  Бурбелло А.Т., Виноградова Т.В., Доброхотова Е.Г. К механизму защитного действия производных барбитуровой и тиобарбитуровой кислот при экстремальных воздействиях / А.Т. Бурбелло, Т.В. Виноградова, Е.Г. Доброхотова // Фармакология и научно-технический прогресс: Материалы VI Всесоюз. съезда фармакологов (11-15 мая 1988 г.). – Ташкент: Здоровье, 1988. – С. 60.

11.  Вербицкая JI. Б. Компенсаторно-приспособительные перестройки стареющего мозга человека / JI. Б. Вербицкая, И. И. Семченко // Журнал невропатологии и психиатрии. 1988. - Т. 88, № 12. - С. 46-48.

12.  Викторов В.И. Современные методы морфологических исследований мозга / В.И. Викторов. – М.: Ин-т мозга АМН СССР, 1969. – 300с.

13.  Гельфанд В.Б., Попова Э.Н. Цитохимический и электронномикроскопический анализ симпатических нервных клеток с явлениями локального хроматолиза / В.Б. Гельфанд, Э.Н. Попова // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. ‑ 1974. ‑ № 3. ‑ С. 76-80.

14.  Гичев Ю.П., Аристов В.Н., Таскаев И.И. Исследование защитного действия фенобарбитала и амдопирина в токсикологическом эксперименте / Ю.П. Гичев, В.Н. Аристов, И.И. Таскаев // Гигиена труда и проф. заболеваний. ‑ 1983. ‑ № 9. ‑ С. 55-57.

15.  Головко А.И., Иванов М.Б., Свидерский О.А. Антидотная активность диазепама и фенобарбитала при интоксикации мышей норборнаном / А.И. Головко, М.Б. Иванов, О.А. Свидерский // Человек и лекарство: Тез. докл. III Рос. нац. конгр. (25-28 марта 1996 г.). ‑ М.: Инст. мозга АМН СССР, 1996. ‑ С. 266.

16.  Гусель В.А. Клиническая фармакология противоэпилептических средств / В.А. Гусель // Фармакология и токсикология. ‑ 1990. ‑ Т. 53, № 5. ‑ С. 208-209.

17.  Дробленков А.В. Нейроноглиальное взаимодействие в дофаминергических структурах мозга лиц, умерших от алкогольной интоксикации / А.В. Дробленков, П.Д. Шабанов // Наркология. – 2011. - №3. – C. 43-50.

18.  Дробленков А.В. Изменения нейроглиальных комплексов мезокортиколимбической дофаминергической системы мозга при длительной алкоголизации и после ее отмены у крыс / А.В. Дробленков, А.А. Лебедев, П.Д. Шабанов // Наркология. – 2008. - №8. – C. 55-58.

19.  Дунаев В.В., Петров В.К., Тарбаева Э.П. Влияние фенобарбитала, этанола и их последовательных назначений на функциональную способность ткани печени / В.В. Дунаев, В.К. Петров, Э.П. Тарбаева // Фармакология и токсикология. ‑ 1980. ‑ № 3. ‑ С. 319-324.

20.  Ерофеев А. Ю. Морфофункциональное состояние лимбической системы крыс при стрессе: авторфе. дис. . канд. мед. наук / А. Ю. Ерофеев. -Волгоград, 1995.-21 с.

21.  Западнюк И.П. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария, Б.В. Западнюк. – К.:Вища школа, 1983. – 383с.

22.  Мусеридзе Д.П. Влияние этанола на плотность расположения нейронов в лимбической коре головного мозга и коррекция вызванных изменений антиоксидантом доливином / Д.П. Мусеридзе, Л.Г. Гегенава // Морфология. - 2009. - N3. - С. 20-23.

23.  Правила доклинической оценки фармакологических средств: [зб. науч. работ / науч. ред. Бурова Ю.В.]. – М.: Медицина, 1992. – 258с.

24.  Рыболовьев Ю.Р. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологической активности / Ю.Р. Рыболовьев, Р.С. Рыболовьев // Докл. АН СССР. – 1979. – Т. 274, № 6. – С. 1513-1516.

25.  Савоненко А. В. Морфологические особенности нейронов гиппокампа и амигдалы у крыс Вистар в зависимости от исходного отношения к алкоголю / А. В. Савоненко, JI. М. Герштейн, Никольская К. А. // Нейрохимия. 1997. - Т. 14, № 4. - С. 397-403.

26.  Семченко В. В. Структурные основы компенсаторно-восстановительных реакций при экстремальных воздействиях / В. В. Семченко, И. И. Таскаев // Бюлл. СО АМН СССР. 1990. - № 1. - С. 47-51.

27.  Солдатова JI. П. Морфологические реакции нервных элементов лимбической области коры мозга на общее рентгеновское облучение / JI. П. Солдатова // Радиобиология. 1986. - Т. 26, № 1. - С. 123-127.

28.  Струков А.И. Вопросы классификации структурных изменений элементов нервной системы / А.И. Струков, Н.Е. Ярыгин, С.К. Лапин // Вопросы морфологии нервной системы. – М., 1960. – С. 69-86.

29.  Хазанов В.А., Саратиков А.С. Влияние фенобарбитала и бензонала на окисление сукцината и α-кетоглутарата митохондриями мозга крыс / В.А. Хазанов, А.С. Саратиков // Бюл. эксперим. биологии и медицины. ‑ 1985. ‑ Т. 100, № 12. ‑ С. 692-694.

30.  Цыхун Г.Ф. Роль интерлейкина-1β в регуляции энергообеспечения головного мозга крыс при действии фенобарбитала // Роль нейромедиаторов и регуляторных пептидов в процессах жизнедеятельности (Посвящается 150-летию со дня рождения И.П. Павлова). ‑ Мн.: Полибиг. ‑ 1999. ‑ С. 358-359.

31.  Чепурнов С.А. Миндалевидный комплекс мозга / С.А. Чепурнов, Н.Е. Чепурнова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 256с.

32.  Чурілін О.О. Морфологічні особливості ядра основи передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди / О.О. Чурілін // Біологічний вісник. – 2004. - № 6. – С. 160-164.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info