zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ШТРИХИ ДО ПОЛІТИЧНОГО ПОРТРЕТУ МИКИТИ ШАПОВАЛА

 

Шкрибайло А.П.

Україна, м. Київ,

Київський університет імені Бориса Грінченка

 

Аннотация. В статье раскрыто идеи государственного строительства. Проанализированы принципы создания армии для защиты государства и освещены пути борьбы за независимость Украинской республики.

Ключевые слова: автономия, возрождение, культура, нация, революция.

 

Шаповал Микита Юхимович – український поет, критик, публіцист, соціолог, громадський діяч та журналіст. Народився М.Шаповал 7 червня 1882 р. в с. Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (сьогодні Артемівський р-н Донецької області) [2, с. 22].

Усе життя М.Шаповал займався самоосвітою. Спершу навчався в народній та в Комишуватській двокласній школах в Бахмутському повіті, закінчив Новоглухівську лісову школу в Куп’янському повіті на Харківщині, Чугуївське юнкерське училище. Пізніше продовжував освіту в Харківському університеті (1907 – 1908 рр.) та в Київському комерційному інституті (1917 р.), але жодного з них не закінчив «в першому випадку через брак коштів, а в другім – через призив до війська і виконання громадських обов’язків під час революції та будівництва української державності» [1, с. 150].

М.Шаповал досліджував причин зміни політичної ситуації в УНР. Не приймаючи марксистської інтерпретації соціалізму, він намагався обґрунтувати український народницький соціалізм з урахуванням конкретних історичних обставин.

Однією з провідних тем публіцистики 1905 1907 рр. М.Шаповала були його роздуми про шляхи розвитку української культури, яку він бачив незалежною від російської, хоча не заперечував факт існування в той час, культурної залежності України від Росії [11, арк. 40]. Можна погодитися із думкою М.Шаповала щодо того, що потрібно стати на шлях власного культурного самовизначення. В одному з чисел «Нової України» він писав: «Перед нами яскраво стоїть глибока проблема культури: чи йти старим шляхом українофільщини, чи залишити традиції хуторського світогляду і варварства та шукати культурного самовизначення? Так, шукати культурного самовизначення, бо це значить визволятись від залежності од чужої культури, маючи підстави і поживу у власній сфері мислення і світовідчування. Тільки така сфера і дає право емансіпуватися від сусід, а у їх однімає змогу накидати нам "вищу" культуру» [3, с. 105].

М.Шаповал був одним із керівників Української партії соціалістів-революціонерів (яка організаційно сформувалася в квітні 1917 р.), був обраний до Української Центральної ради та її Комітету (Малої ради), а з 2 грудня 1917 р. до 16 січня 1918 р. виконував обов’язки Генерального Секретаря, а згодом міністра пошти та телеграфу в кабінеті В.Винниченка. Також був членом Київської повітової земської управи і Київським повітовим комісаром Тимчасового уряду (28 березня – 1 жовтня 1918р.), а згодом – директором лісотехнічного економічного відділу Лісового департаменту і головою Всеукраїнської лісової спілки.

М.Шаповал обстоював ідеї проголошення самостійності України. В еміграції він писав, що причиною погіршення україно-російських відносин було «бажання Росії панувати над Україною і протест України [щодо цієї спроби – авт.]. Усунення цієї причини власне і є підставою для розв’язки східно-європейського питання» [11, арк. 9].

М.Шаповал виступав за радикальні методи для відновлення автономії України. На Київському губернському з’їзді (17 – 18 червня 1917 р.) він говорив: «Спаливши стару царську хату і розволікши її сволоки, треба тепер подумати про побудову нової хати, про те, як завести новий лад у краї. Народ український повинен сам бути господарем свого краю і сам розпоряджатися грішми, які він збирає. Ми хочемо розпоряджатися самі своєю землею і тими багатствами, які є під землею. Це зветься автономія. Ми сказали, що цієї автономії хочемо, і від свого слова не відступимося» [1, с. 153]. М.Шаповал виступав проти Інструкції Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові Центральної ради, яка обмежувала автономію України. Після доповіді М.Шаповала з цього приводу, збори Київської губернської української ради ухвалили резолюцію протесту проти цієї інструкції і висловилися на підтримку Центральної ради та її секретаріату «в боротьбі за проведення широкої автономії України» [4, с. 7].

Українську Народну Республіку (проголошену третім Універсалом Центральної ради) М.Шаповал вважав «великим твором» того покоління українських політиків, до якого відносив і себе. В промові на роковини української революції він проголошував: «В цих двох словах [Українська Республіка] виблискує бриліянт української громадської думки і творчості, в закінченій, досконалій, логічній формулі історичних стремлінь українського народу. Будучі покоління будуть коментувати ці слова, наповняти їх тим або іншим змістом, комбінуватимуть складники цього змісту, але вони не переживуть такої радости народження, яку вже пережили ми, їм не доведеться вимовити великі слова перший раз, бо вже їх вимовило наше покоління» [10, с. 42].

М.Шаповал був співавтором четвертого Універсалу Центральної ради (прийнятий 9 січня 1918 р.), який проголосив: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу» [5, с. 103]. М.Шаповал виступав проти орієнтації на зовнішні сили в державотворчому процесі, виступав проти влади гетьмана Скоропадського і був одним з організаторів протигетьманського повстання.

М.Шаповал розумів важливість існування надійної армії для захисту української держави. Перебуваючи у Вінниці (лютий 1919 р.), він запропонував українській владі проект організації земельної (селянської) армії (тоді коли під тиском більшовицьких військ Директорія відступила на територію Поділля, а уряд В.Чехівського подав у відставку). На думку М.Шаповала, армія повинна була базуватися на принципах:

·         територіальної організації (в селах, волостях, повітах);

·         формування старшинства з представників українських партій, селянської спілки, вчительства та селян-козаків. М.Шаповал висловлює думку, що російське старшинство, яке «пасивно волоклося за українською владою і чекало Антанти чи добровольців з Одеси, яке саботувало, губило всю українську справу» [8, с. 19], повинно було бути розпущеним. За свідченням автора концепції, проект був прихильно прийнятим, але не втіленим в життя тому, що керівництво Директорії взяло орієнтацію на Антанту, що згубно вплинуло на подальшу долю Директорії» [8, 19].

На цьому завершується державотворча діяльність М.Шаповала на Україні. Згодом своє ставлення до тогочасного революційного і державотворчого процесу в Україні М.Шаповал сформулював так: «Революцію ми розуміли і проводили, як соціальну, але ми одкидали методи більшовицькі. Ми були проти терору і насильств. Ми були за рівноправство трудових людей, не висуваючи "диктатури" якоїсь однієї трудової групи» [6, с. 159]. Він обстоював точку зору, що ідеальним варіантом для створення власної держави повинна бути українська соборна, самостійна, трудова, соціалістична республіка [1, с. 51].

У лютому 1919 р. М.Шаповал виїхав за кордон. Спочатку він був аташе дипломатичної місії УНР в Швейцарії, її секретарем в Угорщині, а в жовтні 1919 р. був відряджений у справах місії до Праги як радник Директорії з культурно-просвітницьких справ за кордоном. Йому доручали вести культурно-просвітницьку роботу серед військовополонених, біженців та інших українських громадян, які перебували на території Чехословацької Республіки.

Отже, одним з головних напрямів діяльності М.Шаповала було осмислення причин поразки сил, які боролися за незалежну українську державу, аналіз політичної ситуації в Україні під владою більшовиків, намагання визначити шляхи подальшої боротьби. Цим проблемам він присвячує низку своїх праць таких, як «Визволення і відродження України (до вироблення української визвольної програми)», «Велика революція і українська визвольна програма», «Соціологія українського відродження» та ін.

 

Список використаних джерел та літератури

1.     Миронець Н. Микита Шаповал про національне відродження та державність / Надія Миронець // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т.19 – Донецьк, 2007.

2.     Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. – Донецьк, 2010.

3.     Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність (з літературного життя р. 1911 на Україні) / Микита Сріблянський // Українська Хата. – Ч.2. – Прага, 1912.

4.     Терещенко В. Державотворець Микита Шаповал / Василь Терещенко // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.19 – Донецьк, 2007.

5.     Українська Центральна рада. Документи і матеріли. – Т.2. – К., 1997.

6.     Шаповал М. Велика революція і українська визвольна програми (Виклади в Америці) / Микита Шаповал. – Прага, 1927.

7.     Шаповал М. Визволення і відродження України (до вироблення української визвольної програми) / Микита Шаповал // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (Далі – ЦДАВО України). – Ф. 3563. – Оп. 1. – Спр. 5.

8.     Шаповал М. Військо і революція (Соціологічний нарис) / Микита Шаповал. – Прага; Львів, 1923.

9.     Шаповал М. Загальна соціологія / Микита Шаповал. – К., 1996.

10.  Шаповал М. Минувшина і будучина української визвольної боротьби (промова на роковини Української революції в Празі 12 листопада 1920 р.) / Микита Шаповал // Київська старовина. – №5. – К., 1993.

11.  Шаповал М. Україна і Росія (політична розвідка) / Микита Шаповал // ЦДАВО України. – Ф. 3563. – Оп. 1. – Спр.50



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info