zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОРТРЕТНИЙ НАРИС НАДІЇ СУРОВЦОВОЇ ПРО ГНАТА ХОТКЕВИЧА

 

Якименко Л.М.

Україна, м. Луганськ, ДЗ «Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка»

 

В статье осуществляется журналистиковедческий анализ очерка Надежды Суровцовой об Игнате Хоткевиче. По просьбе жены И. Хоткевича Платониды Хоткевич публицистка рассказала о своем знакомстве и встречах с известным украинский драматургом, этнографом, бандуристом при разных обстоятельствах, в разных местах. Она вспоминает интересные и неизвестные факты с жизни И. Хоткевича, пишет о культурных мероприятиях Умани, Петербурга, Харькова, в которых он принимал участие. Анализ очерка позволяет проследить творческую эволюцию журналистки и выделить стилевые особенности ее публицистического наследия.

Ключевые слова: Надежда Суровцова, Игнат Хоткевич, публицистика, очерк.

 

Письменницька публіцистика й художньо-публіцистичні жанри журналістики й надалі залишаються найменш дослідженими в українському журналістикознавстві, хоча якраз у нарисах, есе, памфлетах, фейлетонах, етюдах письменники-публіцисти й журналісти порушували важливі, доленосні питання щодо української державності, боротьби за незалежність України, наближали читачів до кращого розуміння суспільно-історичних й політико-економічних процесів, пропонували альтернативний, часто нестандартний, особливий погляд на людей і на світ у цілому.

У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує жанр портретного нарису, котрий не втрачає своєї актуальності й затребуваності протягом десятиліть. Його досліджували А. Аграновський, М Воронова, М. Варич, О. Глушка, В. Здоровега, І. Михайлин, А. Москаленко, М. Подолян, В. Шкляр, А. Чічановський та ін.

Якщо в СРСР у нарисах побутували «пафосні образи» [1, с. 4] героїв соціалістичної праці: доярок, механізаторів, машиністів, багатодітних матерів, шахтарів, то сьогодні на шпальтах газет і журналів переважають портретні нариси, у котрих ідеться про політиків, бізнесменів, зірок шоу-бізнесу, у регіональній пресі – про лікарів, учителів, вихователів, юристів. Публіцист або журналіст, що працює в жанрі портретного нарису створює особливий образ, «переробляючи сухі факти з біографії в живі, яскраві, привабливі картинки, розшуковує в автобіографії такий епізод, котрий розкриває знану (або нікому невідому людину) по-новому» [1, с. 4], під таким ракурсом, на тлі таких подій, які не можуть не викликати емоцій у реципієнтів.

Нарис – це особливий художньо-публіцистичний твір, адже в ньому фактологічна точність, документальність, соціально-політичний контекст утілено в філігранному, добірному авторському слові, що й наближає цей текст до літератури й публіцистики. Чимало українських письменників і журналістів пропонували увазі читачів проблемні, подорожні нариси, однак найбільшим попитом користувалися й продовжують користуватися саме портретні нариси, адже вони дозволяють побачити й зрозуміти неординарне явище через відображення його в долі окремої особистості.

Майстром художньо-публіцистичних жанрів, особливо нарисів, була й Надія Суровцова – журналістка, літераторка, мемуаристка, людина непересічна, наділена колосальною життєвою силою, причетна до визначних історичних подій. Її художньо-публіцистична спадщина нараховує кілька десятків різножанрових журналістських текстів. Замітки, статті, нариси, есе Н. Суровцової систематично з’являлися на сторінках вітчизняних і зарубіжних часописів, таких як: «Arbeiterzeitung», «Die Menschheit», «Нова громада», «Большевик», «Українські щоденні вісті», «Робітниця», «Вісті», «Щоденні вісті», «Робітничі вісті», «Вапліте», «Правда», «Металл-Родине», «Правда Севера», «Сеймчанская правда», «Советская Колима», «Красный горняк», «Уманська зоря» та інші.

Публіцистична творчість Н. Суровцової – це спроба осягнути вічні цінності через тривіальні прояви буденності, простежити взаємозв’язок поколінь, відгукнутися на болі сьогодення. Тим більше, що у фондах пам’яті за тривале, трагічне, багате подіями та зустрічами життя зберігалися спогади про цілу галерею людських постатей. Протягом 1980-х рр. із-під її пера вийшли чудові портретні нариси про О. Досвітнього, Ю. Коцюбинського, Л. Курбаса, О. Олеся, О. Степанів, П. Тичину, А. Хомика й багатьох інших, у тому числі – і нарис про Гната Хоткевича. Історія його створення сповнена цікавими подробицями, несподіваними хитросплетіннями долі, неймовірним бажанням публіцистки зберегти й донести до читачів образ талановитої людини з трагічною долею.

У 1965 р. під час екскурсії музеєм Івана Франка в селищі Криворівня Надія Суровцова познайомиться з дружиною Гната Хоткевича Платонідою Володимирівною. Темної зоряної ночі вони згадували Гната Мартиновича. Чимало нового, невідомого розповіла його друг-дружина, гортаючи в пам’яті сторінки яскравого небуденного життя [3, с. 79]. Для багатьох поколінь Г. Хоткевич – український письменник, мистецтвознавець, музикант, актор, режисер – «був романтичним символом українського руху, любові до Батьківщини, її минулого, сучасного та майбутнього, і його многогранний талант відтворився <…> в літературній та музичній творчості» [3, с. 77]. Надія Суровцова познайомилася з відомим бандуристом, коли той приїздив до Умані з концертною програмою у 1910 р. Замітки в місцевій газеті про ці та інші сторінки культурного життя міста були першим її журналістським досвідом. Саме тому зустріч із дружиною кумира була Н. Суровцової таким приємним сюрпризом. Тим більше, що в 1967 р. планувалося відзначення в Москві дев’яносторіччя з дня народження Г. Хоткевича. У зв’язку з цим Пані Платоніда домовилася з головним редактором журналу «Україна» В. Вільним про те, що вони друкуватимуть спогади сучасників, які особисто знали Гната Мартиновича. У листах від 29 грудня 1966 р. та 23 березня 1967 р. П. Хоткевич звертається з проханням до Н. Суровцової «написати коротенькі спогади про ті молоді роки у Ленінграді» [2, арк. 1].

Справа в тому, що свого часу Г. Хоткевич двічі відвідав Петербург і прочитав кілька лекцій для студенток Бестужевських жіночих курсів, на яких навчалася Н. Суровцова. У своєму нарисі публіцистка емоційно описує цю подію: «Аудиторія була переповнена, зібралися <…> і студенти інших факультетів» [3, с. 78]. Платоніда Володимирівна була в захваті від таких «ексклюзивних» подробиць і в кожному листі заохочувала уманську адресатку: «Писати прошу так, як згадуєте – нічого не скорочуйте – у споминах кожне слово дороге» (лист від 5 квітня 1967 р.) [2, арк. 2].

Після петербурзького «чаювання» шляхи Н. Суровцової та Г. Хоткевича розійшлися. Він переїхав до Харкова, був організатором і викладачем учительських курсів з українознавства, вів клас бандури в музичному інституті, а пані Надія жила у Відні, де, окрім усього іншого, активно займалася журналістською діяльністю. Повернулася вона на Батьківщину в 1924 р. і також оселилася в Харкові. Саме тут, у будинку письменників імені Еллана Блакитного, відбулося читання Г. Хоткевичем своєї чергової книги «Богдан Хмельницький» та її обговорення присутніми, серед яких була й Н. Суровцова.

А далі… «темна хвиля, що накотилася пізніше, драматично відбилася на долі письменника» [3, с. 78], і не менш трагічно – на долі Надії Суровцової. 6 грудня 1927 р. її заарештували, звинувативши в польсько-німецькому шпигунстві, і засудили до семирічного ув’язнення в Ярославському політізоляторі. Гнат Хоткевич потрапив за ґрати дещо пізніше – 23 лютого 1938 р. також за звинуваченням у шпигунстві та створенні контрреволюційної націоналістичної організації й згодом розстріляний.

На основі цих подій й особистого знайомства з Г. Хоткевичем журналістка створила портретний нарис, російськомовний варіант котрого надіслала на ім’я М. Зозулі. Той, у свою чергу, мав передати матеріал для друку в грудневому номері журналу «Вопросы литературы». У супровідному листі Н. Суровцова дякувала російському вченому за щиру зацікавленість у дослідженні життя та творчості українського письменника, музиканта, художника й за гідне вшанування його пам’яті.

Нарис має характерний підзаголовок «Із спогадів сучасника», не випадково використаний публіцисткою, адже вона була переконана в тому, що «сучасників Хоткевича залишилося небагато» [2, арк. 1], «все вужчим стає коло людей, що знали його особисто, що перебували на ріжних етапах життя під впливом цієї чарівної людини» [3, с. 77]. Авторка не намагається аналізувати його творчість чи надмірно перенасичувати текст зайвими деталями – для неї важливо показати місце Хоткевича в її власному житті, відтворити ту дивну ауру, ті незвичні емоції та враження, які супроводжували кожну їхню зустріч, наповнити метафоричним, символічним змістом чергову появу на її творчому та життєву шляху легендарної постаті.

Цій меті й підпорядковано структуру, проспективний заголовок та сюжет нарису. На неповних трьох сторінках тексту публіцистці вдалося вмістити події шести десятків років завдяки «пружинності» часопросторового континууму публіцистичного твору. Читач не знає, що було до і що було після кожної із чотирьох описаних зустрічей Надії Суровцової й Гната Хоткевича, маємо у своєму розпорядженні лише той «виток спіралі», де їхні долі перетнулися й знову розійшлися на тривалий час.

«Мені хочеться навести кілька малюнків таких особистих зустрічей», – обумовлює сюжетну канву Надія Віталіївна. На синтаксичному рівні для поєднання таких «малюнків» авторка послуговується своєрідними інформативними реченнями-містками типу «перша з них (зустрічей – Л.Я.) відбулася десь у 1910 р.», «вдруге стрінулися значно пізніше у Петербурзі», «після революції ми зустрілися знову» [3, с. 77 – 79] – дистантна когезія, виражена словами одного семантичного ряду з темпоральним значенням, розмежовує текстовий континуум на віддалене минуле та авторське сьогодення з чіткою вказівкою на його хронотоп – 1965 рік, Карпати. Сполучники й частки (наприклад, «І ось аж тепер…» [3, с. 78]) слугують засобом увиразнення логічних та темпоральних відношень між частинами тексту.

Образ Гната Хоткевича твориться авторкою на основі описово-інформативного та аналітико-стверджувального прийомів. Уважний читач одразу помітить відсутність будь-якої критики на адресу героя нарису, натомість має місце оспівування, романтизація, навіть героїзація, що досягається за рахунок використання таких засобів контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення, як епітетів («чарівна людина»), метафор («романтичний символ українського руху», «ясноокий володар моїх думок»), синекдох («молодий голос співає про Морозенка», «його ліричний тенор бринів у моїй душі»), персоніфікацій («ідуть ланкою герої його книжок, воскресає його творчість»), перифраз («бандурист у вишиваній сорочці»); на синтаксичному рівні – це градація й ампліфікація («його вивчають, перевидають, обирають темою дисертацій, про нього пишуть критичні статті, проводять вечори, присвячені його пам’яті»), окличні речення («як билося тоді моє дитяче серце!»), про його арешт і розстріл говориться евфемізмом («темна хвиля, що накотилася пізніше, драматично відбилася на долі письменника»). Грішить текст недоречним використанням засобів словотворчого увиразнення мовлення: кальками («учбовий заклад», «оприділили вибір»), русизмами («юмор», «многогранний»), просторіччями («шклянка»), історизмами («хлоп»), мовними штампами («капітальна наукова праця») та інше.

На особливу увагу заслуговує образ бандури в нарисі. Для Суровцової – це символ любові до України, до її минулого, до її народу, це могутній акумулятор національної наснаги; її срібні струни – ключ до духовного джерела української історії. «Ліричні романси та козацькі історичні думи» під акомпанемент народного інструменту змушували тамувати подих, закохуватися у своє, рідне, обирати життєвий шлях служіння національній ідеї. Авторка окреслює постать Хоткевича саме крізь призму його музичного дару: його спів, ліричний тенор, голос, «що полонить уяву» домінують у зоровому та слуховому сприйманні образу бандуриста. Це не просто літературно-художній засіб. Публіцистка натякає, що саме за свою любов до бандури, до української етнографії та фольклору й постраждав Гнат Мартинович. Та для його сучасників, таких як Надія Суровцова, ще довго в душі, у серці «бриніла бандура, а молодий голос співав про Морозенка». Радувало і вселяло надію те, що в єдиній об’єднаній Україні ростуть молоді талановиті люди, які продовжать справу видатного музиканта й шануватимуть пам'ять митця, що не дожив до нашого «сьогодні».

 

Список джерел та літератури

1.     Варич М.В. Тенденції розвитку жанру портретного нарису в українських мас-медіа / М.В. Варич // Комунікаційні технології: наук. журн. [гол. ред. О.М. Холод]. – Т.2. – К.: КНУКіМ, 2013. – С. 4 – 10.

2.     Інститут рукопису Національної бібліотеки ім. В. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 284, спр. № 1613 – 1621. Листи Платоніди Володимирівни Хоткевич до Надії Віталіївни Суровцової.

3.     Надія Суровцова. Спогади про Гната Хоткевича / Н. Суровцова // Слово і час. – 1990. – № 9. – С. 77 – 79.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info