zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІНТЕГРОВАНІ КОМПОНЕНТИ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ

 

Яковенко К.В.

Україна, м. Луцьк, СНУ імені Лесі Українки

 

Abstract: The article describes the components of adaptation. They form the system of the process of adaptation. We transfer to this system 3 stages, 4 approaches and 6 principles of successful adaptation. Each of these components outlines some aspect of the adaptation process.

 

Будуючи комплексну систему адаптаційного процесу студента, в першу чергу потрібно визначити складові даного процесу, показники які розкриватимуть сутність даного явища якнайповніше

В основу осмислення і побудови структурно-функціональної соціально-педагогічної моделі адаптації студентської молоді покладено міркування стосовно того, що процес адаптації передбачає не тільки усвідомлення і засвоєння індивідом соціальних цінностей, норм, принципів і правил відносин, але й активне їх відтворення, що забезпечує можливості формування нової соціальної позиції, реалізації себе як активного творчого суб’єкта соціальної дії [1]. Таким чином головною нашою метою є визначення інтегрованих компонентів адаптаційного процесу студентів.

Теоретичний аналіз структури адаптаційного процесу студентської молоді дає підстави стверджувати, що система таких компонентів має враховувати такі провідні взаємозумовлені етапи реалізації досліджуваного процесу: мотиваційно-цільовий, змістово-діяльнісний та діагностично-корекційний.

1. Мотиваційно-цільовий етап є початковим етапом адаптаційного процесу в межах якого реалізується ціннісно-мотиваційний компонент. Цей етап процесу адаптації студентів пердбачає ціленаправлену діяльність з формування мотивів їх життєдіяльності, а, отже, створення сприятливих умов для їх життєдіяльності, свідомого життєвого і професійного самовизначення і залучення до активної діяльності з метою оптимальної реалізації програми життєвої реалізації.

Значна роль приділяється вивченню зовнішньої і внутрішньої мотивації студентів до навчальної діяльності. За результатами дослідження А.Г. Бугріменка, навчальна діяльність внутрішньо- і зовнішньомотивованих студентів відрізняється. Переважно внутрішньомотивовані студенти більше «занурені», залучені до навчального процесу. Вони характеризуються мотивацією самовизначеної навчальної діяльності: більш активні, свідомі, довільні в плануванні свого учіння. Такі студенти приділяють однакову увагу як загальноосвітнім, так і вузькопрофесійним предметам. Вони більше орієнтовані на процес і результат навчально-професійної діяльності, ніж на зовнішні чинники (наприклад, педагогічне оцінювання) [2, 137].

Зовнішньомотивовані студенти не такі самостійні й довільні в органі­зації процесу навчання, менше «занурені» в навчальну діяльність. їхню активність спричиняють не стільки пізнавальні або професійні мотиви, скільки зовнішні щодо процесу і результату навчальної діяльності чинники (наприклад, одержати стипендію). Зовнішніми щодо навчальної діяльності студента є численні прагматичні мотиви (відтермінування від армії, майбутнє працевлаштування тощо).

2. Змістово-діяльнісний етап інтеграції в соціокультурне середовище студентської молоді передбачає активне її залучення до спільної діяльності всіх суб’єктів соціокультурного середовища. Цей етап є реалізацією пізнавального, комунікативного та поведінкового компонентів. Змістово-діяльнісний етап передбачає необхідність врахування того факту, що результативність адаптації студентів значною мірою залежить не тільки від вибору видів, форм роботи, але й від їх змістового наповнення і спрямуванням обраних видів діяльності.

3. Діагностично-корекційний етап розкриває результативність змістово-діяльнісного етапу адаптації та є реалізацією рефлексивного компоненту досліджуваного процесу. Діагностично-корекційний етап передбачає проведення діагностики в процесі дослідно-експерементальної роботи і внесення відповідних коректив у разі потреби.

Успішній адаптації особистості студентської молоді у процесі соціально-педагогічного взаємодії сприяє гуманістичний, особистісно-діяльнісний, культурологічний і аксіологічний підходи [1]. Опора на ці концептуальні підходи зумовлена такими міркуваннями: гуманістичний підхід забезпечує включення особистості до системи суспільних відносин шляхом засвоєння соціального досвіду, становленні її як соціальної істоти в умовах поваги і гуманного ставлення до неї; аксіологічний уможливлює програмування процесу соціальної інтеграції та життєвої самореалізації особистості на основі визнання людини як вищої цінності і мети суспільного розвитку, сприяє підпорядкуванню змісту, форм і методів діяльності суб’єктів соціально-педагогічного процесу формуванню суспільних орієнтацій, установок, самовизначень і диспозицій особистості, що є особливо важливим для успішної соціальної адаптації та становленням соціальної активності особистості; особистісно-діяльнісний сприяє створенню оптимальних умов для суб’єктної позиції кожного студента в процесі діяльності соціально-педагогічної взаємодії, становленням його соціальної активності; культурологічний підхід зумовлений міркуваннями стосовно того, що значний вплив на процес адаптації має соціокультурне середовище й відносини, у які реально включена учнівська молодь; його реалізація сприяє підготовці школярів до життя у полікультурному просторі, формуванню у них толерантності культури людських взаємин.

Крім зазначених вище педагоги широко використовують й інші підходи для поліпшення навчального, а також адаптаційного процесу.

Ресурсний підхід ставить питання про організацію навчання, орієнтованого на пошуки і розвиток потенціальних можливостей кожного учасника навчального процесу. Ресурс визначається як сукупність об'єктивно існуючих умов і засобів, необхідних для реалізації потенційних можливостей суб'єкта. До ресурсів відносяться зовнішні (засоби й умови довкілля) і внутрішні, тобто індивідуальні ресурси особистості. Навчання повинно бути комфортним, не шкодити здоров'ю, щоб забезпечувати оптимальну динаміку працездатності, самопочуття. Виявлення індивідуальних ресурсів кожного студента, прогнозування їх змін може забезпечувати реалізацію його можливостей [3, 640].

Синергетичний (synergos — спільно діючий) підхід, провідним принципом якого науковці називають самоорганізацію, саморозвиток, які здійснюються на основі постійно активної взаємодії цих систем із зовнішнім середовищем, що веде до змін, становлення нових якостей та ін.

Компетентнісний підхід передбачає аксіологічну, мотиваційну, рефлексивну, когнітивну, операційно-технологічну та інші складові результатів навчання, що відбивають прирощення не лише знань, умінь і навичок, а й досвіду емоційно-ціннісного ставлення. Компетентність у сфері самостійної пізнавальної діяльності, засвоєння способів придбання знань із різних джерел інформації є основою компетентності в інших сферах: громадянській, соціально-трудовій, культурно-естетичній діяльності, в побутовій сфері, сфері дозвілля та ін. Ключова компетентність студента має інтегративну природу, тому що її джерелом є різні сфери культури і діяльності: духовної, соціальної, інформаційної, етичної, екологічної тощо.

Системний підхід орієнтує на визначення навчання як цілеспрямованої творчої діяльності його суб'єктів. Він вимагає розгляду системоутворюючих зв'язків мети, завдань, змісту, форм і методів навчання не ізольовано, а у взаємодії компонентів педагогічного процесу, що дозволяє виявляти загальні системні властивості та якісні характеристики.

Ефективність адаптації залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності та до спрямованих на неї педагогічних впливів, в основу яких ми покладаємо такі принципи [1]:

1. Принцип комплексного підходу. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту, форм, методів і прийомів навчально-виховного процесу, а також єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів; єдність виховання і самовиховання; постійне вивчення рівня інтегрованості студента і коригування процесу його адаптації.

2. Гуманістичний принцип. В його основу ми вкладаємо пріоритетність особистості кожного студента. Цей принцип передбачає формування персональної відповідальності у студентів за їх взаємодію з соціумом.

3. Принцип виховання особистості у колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Його реалізація передбачає усвідомлення студентами того, що колектив є могутнім засобом виховання, і певні риси особистості формуються тільки в колективі. Водночас вони усвідомлюють значення згуртованості колективу. Йдеться про стосунки взаємної відповідальності й залежності, організаторів і виконавців, між вихователями і вихованцями, між старшими й молодшими, про ділові, міжособистісні стосунки (симпатії, товариськості, дружби, любові).

4. Принцип опори на позитивне. Цей принцип ґрунтується на закономірності, що сприйняття особистістю педагогічних впливів залежить від її ставлення до оточуючого середовища. Орієнтація на позитивні якості особистості і є однією із найважливіших умов її самоствердження, а отже і позитивного ставлення студента до соціально-педагогічних впливів. Принцип опори на позитивне вимагає виявляти у кожного студента позитивні якості і, спираючись на них, розвивати інші, недостатньо сформовані риси.

5. Принцип поєднання поваги до особистості студента з розумною вимогливістю до нього. Саме у цьому принципі закорінений головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Повага до студента втілюється у шануванні його особистої гідності, врахуванні його уподобань і бажань при визначенні або конкретизації цілей навчання і способів їх досягнення, у серйозному ставленні до його думок. Цей принцип передбачає єдність педагогічних вимог до студентів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, повага їхньої думки та ін. Його реалізація ускладнюється наявністю складного підліткового періоду.

6. Принцип поєднання педагогічного керівництва та ініціативи студентів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в студентів життєвого досвіду. А, як відомо покращення адаптації особистості можливе за існування умов для вияву самостійності й творчості, схвалення ініціативи та самодіяльності студентів. Це передбачає безпосередню їх участь у плануванні своїх громадських справ, усвідомлення їх необхідності й значення, контроль за їх виконанням, оцінювання досягнутих результатів.

Для успішного пристосування студентів до умов нового соціокультурного середовище є необхідним створення сприятливих умов їх адаптації. До таких умов ми відносимо: соціально-педагогічну діяльність, педагогічне спілкування та виховання/самовиховання .

Слід відзначити, що така логіка розгляду педагогічних явищ, зокрема феномена адаптації з позицій соціально-педагогічних умов не нова. У вітчизняній і зарубіжній науці є чимало схожих прикладів. Достатньо назвати дослідження С. Селіверстова , присвячені соціально-педагогічним умовам адаптації студентів; С. Гури , яка вивчала організаційно-педагогічні умови адаптації майбутніх інженерів-педагогів; С. Хатунцевої, яка досліджувала адаптацію викладачів-початківців; О. Плотникової , яка займалась проблемами дидактичної адаптації студентів першого курсу; Л. Зданевич, яка вивчала адаптації студентів педагогічних училищ, та ін. [2,139].

При комплексному підході до реалізації даних соціально-педагогічних умов адаптація студентів буде успішною.

Створення сприятливих умов адаптаційного процесу передбачає використання масових, групових та індивідуальних форм роботи.

Всі компоненти соціально-педагогічного процесу адаптації є взаємопов’язаними та взаємозумовленими.

 

Список літератури:

1.     Актуальні проблеми соціальної роботи та соціальної педагогіки на сучасному етапі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 11.02.2014: − <http://www.tspu.edu.ua/subjects/71/IstorijaSocPedahohSocRob/lec13_1.html>. – Загол. з екрану. – Мова укр.

2.     Селіверстов С. І. Деякі проблеми адаптації студентів першого курсу в вищому навчальному закладі / С. І. Селіверстов // Проблеми освіти: науково-методичний збірник. – 1997. – Вип. 10. – С. 135–140.

3.     Green R. F. Stress and accidents / R. F. Green // Aviat., Space and Environ. Med. – 1985. – Vol. 56. – 7. – P. 638–641.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info