zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

Барсук С.Л.

Україна, м. Херсон,

Херсонська державна морська академія

 

The article is devoted to implementing of Communicative and Cognitive approach to the process of language teaching. It describes some modern techniques, i.e. tercio speech (or triadic dialogue) that is aimed to increase the effectiveness of the lesson and improve students’ motivation. It deals with difficulties the teacher may face and gives some sensible ideas to overcome them.

 

В сучасних умовах навчання у вищій школі характерною особливістю стає розвиток міждисциплінарних синергетичних теорій, які спрямовані на пояснення самоорганізації складних систем. Метою нового об’єднуючого напрямку в науці є виявлення загальних ідей принципів і методів в різних галузях гуманітарних, точних й природознавчих наук.

Одним з головних завдань роботи викладача з студентами у вищій школі щодо навчання іноземної мови є формування свідомого ставлення до мови, озброєння студентів певними знаннями та вміннями лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, необхідними для ефективного професійно-орієнтованого спілкування.

Ефективне отримання інформації відноситься як до усної, так і до письмової мови і залежить від рівня володіння навичками читання і слухання. Ефективна передача інформації (в письмовій та усній формі) передбачає володіння навичками письма і говоріння. Досягнення поставленої мети шляхом переконання співрозмовника вимагає знання основних риторичних прийомів (як в усній, так і в письмовій мові), а також володіння мовними тактиками переконання і спонукання. Допомогти цьому може навчання діалогічному мовленню за умови застосування комунікативно-когнітивного підходу. Тому ми приєднуємося до думки Я.І. Проскуріної, яка вважає, що для реалізації професійно-орієнтованого навчання з урахуванням сучасних тенденцій і вимог в його основу слід покласти саме комунікативно-когнітивний підхід як такий, що найбільше відповідає ідеям комунікативності, свідомості і професійної спрямованості навчання мові.

Під когнітивно-комунікативним підходом до навчання діалогічного мовлення студентів технічних спеціальностей слід розуміти таку організацію навчального процесу, що підпорядкована системі комунікативно-когнітивних завдань, передбачає вивчення мови в дії, в реальному функціонуванні і ґрунтується на принципах комунікативної спрямованості, свідомості й активності студентів та направлена на технічно-орієнтоване навчання.

Беручи участь у навчанні, яке реалізується через діалог, студенти засвоюють вміння і навички мовного спілкування в контексті предметного змісту навчання. Таким чином, формулювання висловлювання іноземною мовою виступає не метою, а засобом досягнення інших цілей - формування професійної компетентності майбутніх фахівців.

На думку Л.В. Ананьєвої психологічними передумовами навчання студентів професійно спрямованого діалогічного мовлення є:

1)    поетапне формування навичок та вмінь професійно спрямованого діалогічного мовлення має будуватися як послідовне оволодіння компонентами структури професійно-комунікативної поведінки;

2)    використання в навчальному процесі моделі професійно-комунікативної поведінки на початковому ступені навчання забезпечує умови для усвідомлення завдань професійного спілкування;

3)    умовою успішного формування професійно-комунікативних умінь у студентів початкового ступеня навчання є врахування рівня сформованості професійного інтересу з метою його формування і подальшого розвитку.

Основними якісними показниками здатності вести діалог іноземною мовою, на думку О. Карпенко, є такі вміння:

-            розпочати діалог, підтримувати його ініціативними репліками та завершити, досягнувши поставленої мети;

-            складати діалоги різних типів на основі навчальних комунікативних ситуацій;

-            вміти реагувати, в разі зміни ходу діалогу та аргументувати свої висловлювання;

-            приділяти увагу мові жестів під час презентації діалогу;

-            використовувати правила ділового спілкування та мовленнєвого етикету.

Ефективна організація процесу навчання іноземних мов у вищій школі на засадах когнітивно-комунікаційного підходу вимагає дотримання цілого комплексу необхідних передумов, а саме:

- інтерактивні лекції (короткі діалогічні бесіди протягом лекції; діалог «запитання-відповідь» після проведення студентами коротких презентацій);

- проведення діалогів на практичних заняттях, семінарах і науково-практичних конференціях;

- активізація рольових та ділових діалогічних ігор, театралізація навчального процесу;

- проходження практики студентами закордоном або у представництвах іноземних компаній в Україні;

- широке використання мультимедійних засобів та програмного забезпечення (наприклад, Skype в сукупності з режимом конференцій TeamViewer) які включають можливість усного або письмового діалогу з іноземцями.

Ann Johns виділила п'ять ключових понять, що характеризують, на її думку, когнітивний підхід у цілому: схеми, інтерактивність, робота з кейсами, набір читацьких стратегій, мета-когнітивна усвідомленість. Відповідно когнітивно-комунікативну модель формування компетенції повинна базуватися на таких методичних принципах, як автентичність, контекстуальна обумовленість, інтенсивне використання фонових знань тих, хто навчається, подолання когнітивного розриву, інтерактивність.

Сьогодні існує багато моделей діалогу, в яких реалізуються різні аспекти або компоненти взаємодії: учасники, об’єкт, цілі та завдання, механізм взаємодії, його характер, динаміка, координація дій, зміна ролей, ситуація взаємодії.

Під час організації діалогів важливо звертати увагу на формування у студентів навичок застосування основних функціонально-смислових типів мовлення: уміння опису, розповіді, міркування, уміння довести свою тезу та спростувати тезу опонента, зробити висновок. Усе це допомагає формуванню навичок професійного мовлення.

Дуже актуальним та важливим засобом, який слід активно використовувати при діалогічному навчанні є терціарна мова.

Під терціарною мовою В. К. Харченко розуміє діалог у присутності особи, що не бере участь у розмові (так званого мовчазного спостерігача), але впливає на мовленнєву і невербальну поведінку комуніканта / комунікантів і фактом своєї присутності формує особливий вид діалогу - діалогу в тріаді, або тріадного діалогу.

Суть феномена терціарної мови полягає в наступному: якщо студент знає, що його слухають, він буде вести себе і говорити інакше, ніж у тому випадку, якщо це йому невідомо. Мовчазний спостерігач своєю присутністю впливає на мовленнєву і невербальну поведінку активних членів тріади, модифікує форму і зміст терціарного діалогу, перетворюючи діаду в тріаду. З точки зору когнітивно-комунікативного підходу такий діалог можна застосовувати в двох варіантах.

В першому випадку в якості мовчазного спостерігача діалогу між двома студентами виступає педагог, який після завершення діалогу проводить аналіз помилок та пояснює і навчає правильному діалогічному мовленню. У другому випадку в якості мовчазного спостерігача діалогу між двома студентами виступає ще один студент, який виконує функції, аналогічні функціям викладача. В такому випадку мовчазний спостерігач також активно приймає участь у формуванні навичок діалогічного мовлення, оскільки оцінює правильність ведення діалогу та моделює для себе правильний діалог, відшукуючи та виправляючи помилки.

На думку В.Н. Бабаяна, в тріаді нерідко спостерігається об'єднання учасників - «альянс». Під альянсом розуміється тимчасове або постійне об'єднання двох членів тріади проти третього. Альянс може складатися між мовчазним спостерігачем та одним з активних членів тріади проти іншого, або між активними членами тріади проти мовчазного спостерігача.

Взаємовідносини членів тріади можуть бути надзвичайно різноманітними і визначаються динамікою тезаурусів активних членів тріади і адресованістю / неадресованістю їх промови до мовчазного спостерігача. Водночас, доцільно відмітити і той факт, що саме з появою мовчазного спостерігача в терціарній мові комунікантів з'являються безглузді (з точки зору мовчазного спостерігача) репліки, частково або повністю змінюється тема розмови, або діалог припиняється. Все це є наслідком впливу мовчазного спостерігача на терціарну мову активних членів тріади і комунікативну ситуацію в цілому, а для активного члена тріади - сигналом виникнення психологічного «бар'єру». Тому до використання терціарного діалогу при навчанні діалогічному мовленню слід підходити обережно з врахуванням можливих психологічних бар’єрів та їх впливу на діалог.

Слід доповнити, що доцільним доповненням на цьому етапі є надання студентам ролі мовчазних спостерігачів з застосуванням терціарного діалогу, коли активними учасниками тріади є іноземці (наприклад, відеозапис двох іноземців, які ведуть бесіду англійською мовою).

Для навчання діалогічного мовлення студентів технічних спеціальностей поза мовного середовища викладач як організатор іншомовного спілкування стикається з проблемою мотивації у використанні іноземної мови як засобу вирішення комунікативних та когнітивних завдань. Тому одним з найбільш актуальних методичних завдань, що доводиться вирішувати розробникам навчальних посібників і кожному з викладачів на окремо взятому занятті, є розробка навчальних (умовних) мовних ситуацій, що моделюють реальні ситуації і стимулюють застосування іноземної мови. Слід відмітити, що автори вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних комплексів пропонують велику різноманітність комунікативних завдань, які містять мовні завдання і стимулюють мовну діяльність через цілий комплекс засобів: проблемний виклад матеріалу, врахування інтересів і схильностей студентів, яскраві і барвисті ілюстрації і т.д. Однак стандартизовані та штучно створювані труднощі слабо стимулюють іншомовне оформлення мовного наміру; інтерес, підтримуваний за рахунок новизни, та емоційності подачі навчального матеріалу, є не завжди стійкий і універсальний, а залучення актуальної для даної аудиторії тематики бесіди породжує проблему невідповідності мовного наміру мовної компетенції, що переводить жваву розмову в русло рідної мови.

Поетапне навчання діалогічному мовленню з використанням відповідних вправ та аудіовізуальних засобів сприятиме розвитку і вдосконаленню мовленнєвих та комунікативних навиків.

Особливо слід звернути увагу на інноваційні можливості, які надає навчанню діалогічному мовленню науково-технічний прогрес. Слід відмітити, що Skype відкриває нові можливості у професійній діяльності викладачів іноземної мови. До таких можливостей можна віднести створення дистанційних аудіо- та відео конференцій для обміну інформацією з одним або декілька співрозмовниками, обговорення окремих питань, а також для надання консультацій і прослуховування аудіороликів.

Інтеграція таких засобів комунікаційних технологій в процес навчання діалогічного мовлення:

- дозволяє студентам удосконалювати навички діалогового мовлення;

- забезпечує реальну необмежену аудиторію для проведення діалогів, що підвищує мотивацію і відповідальність;

- знайомить студентів з ресурсами мережі, що пропонують багато цікавої і корисної інформації з тем, що вивчаються, за допомогою яких студент вирішує поставлені викладачем завдання;

- стимулює обговорення тем і дискусії на мові, що вивчається, в позаурочний час;

- дає можливість поповнювати словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної англійської мови;

- дає можливість знайомити студентів з культурознавчими реаліями, що включають мовний етикет, особливості мовної поведінки в умовах спілкування;

- дозволяє студентам приймати участь в живій комунікації з носієм мови;

- сприяє активному залученню студентів до мовного середовища і подолання мовного бар'єру;

- активізує творчість студентів.

Значна кількість праць, що присвячена проблемам діалогічного мовлення, свідчить про складність та багатогранність цього явища. Діалогічне мовлення відіграє провідну роль в процесі навчання англійської мови студентами технічних спеціальностей. Воно сприяє появі вербального стимулу, що активізує процес навчання і засвоєння лексичного та граматичного матеріалу, дає можливість вдосконалювати мовленнєві навички в процесі навчання.

Необхідність застосування комунікаційно-когнітивного підходу до навчання студентів іноземної мови обумовлено сучасними вимогами до організації навчального процесу у відповідності з урахуванням психічних особливостей та пізнавальних переваг студентів, до розвитку в них адекватного уявлення про систему мови, яка вивчається та здатності до реального спілкування в іноземному середовищі.

 

Література

1.     Ананьєва Л. В. Моделювання змісту навчання професійно-педагогічного діалогу та його реалізація на початковому ступені навчання у мовному вузі/ Л. В. Ананьєва // Іноземні мови. – 2000. – № 4.– С. 22 – 2

2.     Карпова О. Навчання іноземному діалогічному мовленню майбутніх економістів аудіовізуальними засобами // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – 2011. – Вип. 97. – С. 128-132

3.     Проскуріна Я.І. Комунікативно-когнітивний аспект професійно-орієнтованого мовного навчання іноземних студентів медичного профілю // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. -2012. - №4(22). – С. 327-334

4.     Бабаян В. Н. Диалог в триаде с молчащим наблю¬дателем: монография. Ярославль: РИЦ МУБиНТ, 2008. – 290 с.

5.     Харченко В. К. «Белые пятна» на карте современ¬ной лингвистики: книга рисков. М.: Изд-во Литератур¬ного института им. А. М. Горького, 2008. – 168с.

6.     Johns Ann. Text, Role and Context: Developing Academic Literacies. - NY: Cambridge University Press, 1997. -171 p



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info