zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТВОРЧІСТЬ ЮРІЯ НОВОСЕЛЬСЬКОГО В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ.

 

Болсун-Вишемірська А.А.

м. Львів,

Львівська національна академія мистецтв

 

Аннотация: Рассмотрено творчество известного украинско-польского художника Юрия Новосельского в контексте диалога культур Польши и Украины во второй половине ХХ века, а также ряд уникальных взглядов художника, которые повиляли на его творческую манеру

Ключевые слова: Юрий Новосельский, диалог культур, Украина, Польша.

 

Юрій Новосельський походив із змішаної сім'ї: батько був лемком, греко-католиком, мати - католичка з ополячених австрійців. Оскільки він був пізньою дитиною і втратив двох старших братів в Першу світову війну, батьки наполягли, щоб він перечекав Другу світову в монастирі. В 1942-1943 роках він був послушником-іконописцем у лаврі під Львовом.

У 1940 році Ю.Новосельський почав навчання у краківській школі художніх ремесел. Ще під час війни ознайомився з мистецтвом іконопису і допомагав при створенні фресок у церкві в Болехові. У 1945 році розпочав навчатися живопису у краківській Академії витончених мистецтв у професора Евгеніуша Ейбіша. Навчання він закінчив лише в 1961 році, а в наступному році став завідувачем кафедрою в Академії. У 1976 році отримав звання професора і залишився на своїй посаді до 1993 року. У цей період Ю.Новосельський писав картини з мирськими сюжетами: жіночими персонажами, гімнастками, плавчихами, також натюрморти. Вплив іконопису був помітним у відсутності перспективи і обведенні предметів контуром.

Вже в 1950-х роках почав займатися стінним живописом у багатьох католицьких і греко-католицьких храмах. Поступово він залишив світську тематику і зайнявся виключно іконописом. Почав вивчати православне богослов'я і прийняв православне віросповідання.

Художник постійно боровся з міфами, які виникали у польського суспільства по відношенню до українців: українську мову вигадали австрійці, якби не було б стільки свободи на підавстрійній Галичині, то українська свідомість тут би ніколи не сформувалась. В Польщі завжди нівелювали культурне і національне значення України та не зважали на її багатовікову історію. Особливо в міжвоєнні роки, коли поляки, на відміну від українців, завоювали свою незалежність. В той час польська влада робила все, щоб довести, що українська нація не існує, що Західну Україну потрібно перетворити в Польську колонію, закрити на цій території школи, не допустити відкриття українських університетів, започаткувати навчання виключно на польській мові та знищити церкви.

Це все робилось для того, щоб не допустити підйом національної української свідомості й не допустити їхню незалежність. Навіть в польських школах стверджували, що українці- це русини, а русини живуть виключно під Києвом. В той час як Львів з його околицями є польською територією. На колонізації цих територій наголошували і польські романтики майже століття назад. Найяскравіше такі думки проглядаються в «Мазепі» та «Срібному сні Саломеї» Юліуша Словацького. В постановці «Саломеї» режисером Леоном Шиллером було підкреслено роль поляка-колонізатора і дискримінацію України.

Тоді було небагато таких фігур у Польщі, як Єжи Гедройц або Станіслав Стемповський (один з двох поляків в уряді УНР - міністр сільського господарства), які прагнули створити незалежну Україну за Збручем і розширити національні права українського народу на Східній Галичині до кордонів, які були за часів правління Владислава ІІ Ягайла (1386-1434), коли жодна мова чи релігія не мала виняткового привілейованого статусу в Польській державі. На жаль, у тамтешньої влади в 1920-1930-х роках були інші погляди.

Про ставлення поляків до українців у міжвоєнний період Ю.Новосельський висловлювався дуже критично. В одному інтерв'ю для видання Twуrczoњж заявив: «Ви навіть не усвідомлюєте , наскільки великою була зверхність львівських поляків серед львівських українців [...] Вони абсолютно не помічали українську культуру. Сміялися на кожному кроці більше, ніж над євреями. Це був страх перед чисельною перевагою українського народу». Далі він додав, що до цього нерозуміння і зневаги толерантно ставилася римо-католицька церква, яка прагнула зменшити вплив греко-католиків на території Галичини.

Незважаючи на неспростовні докази трагічного становища України у Другій Речі Посполитій , багато польських політиків та письменників доводили після 1945 року щось зовсім протилежне . Навіть великий друг України, який навчався в Києві, Ярослав Івашкевич у виданих у Польщі «Щоденниках» стверджував, що не варто забувати те, що польська шляхта та праця українського селянина, а не експлуатація відіграли роль в становленні української культури, яка має дійсно європейське значення. На думку письменника український селянин повинен бути вдячним польському шляхтичу за поширення культури. Слід додати, що Івашкевич був сам шляхтичем.

Зовсім інший підхід пропонував Ю.Новосельський, який жартував про себе, що не має ні краплі польської крові. Відомий поет Тадеуш Ружевич додавав з цього приводу: «Він одне око має польське, а друге - українське». Насправді Новосельський був сином лемка, але, як ніхто інший, на рубежі століть був голосом розуму в польсько-українських питаннях. Говорив на цю тему рідко, але мудро. Не менш мудро, ніж про православ'я чи про ікону.

Поляком Новосельський став з примусу. Вистачило одного підпису . Коли в 1946 році комуністичні органи безпеки почали переслідувати українців в Польській Народній Республіці, потрібно було задекларувати свою національність. «Скажеш, що національність українська, то тебе назвуть бандерівцем. Скажеш, що поляк, то почуєш, що ти українець і прикидаєшся поляком»,- згадує Дмитро Лукашин з Товариства лемків. У січні 1948-го батько художника виправив у документах українську національність на польську. Це був єдиний шанс залишитися в країні і продовжити нормальне життя. У той час найдрібніші деталі вирішували те, якої ти національності. «Коли няня твоя була гуцулкою, ти вже поляк української культури»,- згадував Єжи Стемповський.

Перші роки після війни для вихованого в багатокультурному сімейному колі Новосельського були важкими. Його принижували в школі, обзивали злочинцем, а він терпів. Це, мабуть, і вплинуло на світогляд. Він не піддавався емоціям, замість сварок займався освітою, що призвело до того, що він, як ніхто інший, міг беземоційно говорити про важкі для двох народів справи.

Звичайно, частіше висловлювався про Східну церкву. Говорив про сутність зближення католицької церкви з уніатською, що викликало різке невдоволення польських церковних ієрархів, оскільки, відповідно до концепції Ю.Новосельського, Польща зробила помилку, ратифікувавши Брестську унію 1596-го року. На думку художника, якби не вона, то в Києві і сьогодні залишилися б православні поляки. При цьому він також додавав, що унія законсервувала українську самобутність. Міжконфесійні протиріччя часто перешкоджали польсько-українському зближенню протягом всієї історії. З одного боку були претензії польського католицизму на домінування, а з іншого - формування греко-католиками національної свідомості і часті спроби посварити поляків з українцями, які робило російське православ'я. Хоча медаль має дві сторони, адже при всій критиці понтифікату Івана Павла II не слід забувати його велику роль в об'єднанні наших народів.

Його унікальний стиль сформувався як синтез традицій Заходу і Сходу, авангарду і візантійського мистецтва. Від сюрреалізму Новосельський перейняв двозначність і таємничість. Від ікони - своєрідну манеру зображення облич і фігур, потужний контур, площину форм, а також глибоку символіку світла і фарб.

Твори Ю.Новосельського на релігійну тематику справедливо вважаються шедеврами сучасного іконопису та вражають не лише прихожан, але й служителів Церкви своїм милостивим спокійним виглядом. Вони є унікальним зразком реалізації інтер’єру в східнохристиянському, православному стилі. Багато років професор Ю.Новосельський викладав в Академії мистецтв у Кракові, передаючи учням досвід і талант. У своєму мистецтві він дуже різноплановий — ліричні портрети й еротичні зображення жінок, пейзажі українських містечок і високоморальні портрети святих, церковні розписи й абстрактні геометричні композиції. Його роботи зберігаються в багатьох музеях і приватних колекціях Польщі й усього світу. Ю.Новосельському було присвоєно ступінь доктора honoris causa Ягеллонського університету в Кракові та Львівської національної академії мистецтв.

Можна багато говорити про боротьбу Ю.Новосельського за примирення народів як людини, що була все життя розділена любов'ю до обох своїх батьківщин. Та все ж він не ідентифікував себе як поляка чи українця, бо відносився до обох культур, проте постійно говорив, що знає як бути людиною.

 

Список літератури:

1.     Jerzy Nowosielski. Innoњж Prawosіawia, Warszawa, 1991.

2.     Krystyna Czerny. Biohrafija Jerzego Nowosielskiego. Warszawa, 2011

3.     Zbigniew Podgуrzec. Wokуі ikony. Rozmowy z Jerzym Nowosielskim, Warszawa, 1985.

4.     Zbigniew Podgуrzec. Mуj Chrystus. Rozmowy z Jerzym Nowosielskim, Biaіystok, 1993.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info