zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВЗАЄМИНИ В СИСТЕМІ «ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ» ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

 

Буняк Н.А.

Україна, м. Тернопіль,

Тернопільський національний технічний

університет імені Івана Пулюя

 

Аннотация. В статье описаны результаты анонимного анкетирования студентов и преподавателей ТНТУ имени Ивана Пулюя, которое проводилось с целью изучения особенностей взаимоотношений преподавателей и студентов как равноправных субъектов педагогического процесса.

Виявлено, что несмотря на чрезвычайную важность общения между преподавателями и студентами и превалирующую роль преподавателя в этом процессе, общение требует значительных изменений.

 

Постановка проблеми. Для підвищення ефективності педагогічної освіти, головним завданням якої є формування майбутнього педагога, викладача забезпечення сприятливих умов для його особистісного зростання й професійного становлення, важливо активізувати розвивальний потенціал гуманістичної педагогічної взаємодії.

Стосунки в системі "студент-викладач" є тією психологічною цариною, де вперше розгортається особистісне самоствердження майбутнього викладача, розвивається його професійна самосвідомість, засвоюється модель педагогічної діяльності. Особливо актуальним це є для студентів вищих навчальних закладів, адже з огляду наукових здобутків вікової психології, періоду юності притаманна яскраво виражена потреба в глибинному особистісному спілкуванні з авторитетною й близькою людиною.

Проблема взаємин педагога з вихованцями розглядається переважно в контексті дослідження різних аспектів педагогічного спілкування, яке було об'єктом дослідження як вітчизняних так і зарубіжних дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом ХХ- ХХІ століття в освіті відбувається пошук нових шляхів для забезпечення ефективного співробітництва у різних напрямках навчально-виховної, науково-дослідницької діяльності, оскільки у взаємній співпраці “викладач-студент” відкриваються шляхи до самовдосконалення, самовиховання, самодисциплінованості, самоорганізації. Процес навчання є складним і багатогранним. Він не обмежується тільки передачею знань, набутих викладачем в процесі своєї науково-педагогічної діяльності. Адже навчання – упорядкована взаємодія педагога з учнями, яка спрямована на досягнення поставленої мети. Отже, взаємодієвість повинна охоплювати не тільки інформаційно-програмний матеріал на заняттях, але значно ширше коло питань взаємної співпраці між викладачем і студентом.

Хоча сучасна психологічна наука розглядає взаємини викладачів і студентів як особливий психологічний феномен і важливу складову цілісного педагогічного процесу підготовки фахівця у вищому навчальному закладі, відсутнє єдине розуміння його суті і структури.

Під взаєминами "викладач-студент" ми розуміємо цілеспрямовану взаємодію суб'єктів педагогічного процесу, яка детермінована метою й завданнями спільної навчально-професійної діяльності, визначається як загальними психологічними механізмами, так і чітко визначеними соціально-рольовими функціями партнерів, особливостями й закономірностями педагогічного спілкування в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Оптимальними є педагогічно доцільні взаємини викладачів і студентів, які сприяють самоствердженню особистості й розвитку студента як майбутнього фахівця; створюють атмосферу психологічної захищеності, зниження внутрішнього емоційного напруження; формують позитивне взаємне оцінне ставлення один до одного; передбачають взаємообмін окремими рольовими функціями в дидактичній взаємодії; забезпечують активну участь і співтворчість у спільній навчально-професійній і науково-пошуковій діяльності тощо.

 Слід констатувати, що на сьогодні налічується недостатня кількість досліджень, присвячених вивченню різних аспектів та компонентів взаємин в системі «викладач – студент», хоча така потреба безсумнівна.

Метою статті є вивчення особливостей взаємин викладачів і студентів як рівноправних суб’єктів педагогічного процесу.

Виклад основного матеріалу. Упродовж останніх десятиріч посилюється інтерес психологічної науки й педагогічної практики до проблеми взаємин і педагогічного спілкування. Це пояснюється як загальною тенденцією до особистісною орієнтації вищої освіти, так і науковим обґрунтуванням місця й ролі взаємин системи "викладач-студент" у цілісному педагогічному процесі вищого навчального закладу.

В ході нашого дослідження було проведено анонімне опитування студентів ТНТУ ім. І. Пулюя. З цією метою ми склали анкету для оцінки ролі і місця викладача (студента) ВНЗ в навчальному процесі. Анкета складалася із 10 питань.

В загальному в дослідженні брало участь 18 студентів. Загальна кількість викладачів, що приймали участь в дослідженні – 10 осіб.

На питання про те, якими мають бути стосунки між викладачами студентами, думки респондентів розбіглись. Кожний третій з опитаних пріоритетом у цих стосунках вважає наявність демократії: так, 33,3% вважають, що вони мають бути чесними й прозорими 5,5% – демократичними. Кожний п’ятий (2,7%) хотів би бачити в іншому суб’єкті спілкування партнера. Понад 17% респондентів уважають, що ці стосунки мають бути взаємовигідними. Позитивним, як ми вважаємо, є те, що майже 12% опитаних студентів віддає перевагу взаємовимогливим стосункам і лише 2,3% схильні до авторитарного стилю спілкування з боку викладача. У той же час, з нашої позиції, невтішним є те, що лише 2,3% віддає перевагу діалогічному стилю спілкування. Отже, викладачам є над чим замислитись – мабуть, ще не той рівень стосунків і необхідно поступово створювати умови, які б забезпечили необхідність у діалозі, співпраці, співробітництві, взаємонавчанні тощо.

Зрозумілим є той факт, що досить значний відсоток студентів (15,6%) бачить у викладачеві батька або матір, отже, має місце ототожнення цих взаємовідносин зі стосунками, які існують між батьками й дітьми. Усе це пояснюється тим, що не так давно ці студенти вийшли з «батьківського гніздечка» і все ще потребують батьківської опіки й допомоги. Саме тому, як ми вважаємо, студенти вказали конче потрібною людиною для першокурсника є куратор. Слід зауважити, що майже половина респондентів (45,1%) потребувала куратора, кожний третій (16,6%) зазначає їх необхідність для певних курсів (переважно, початкових) і лише кожний четвертий (22,2%) віддає перевагу самостійності студентів і вважає, що в кураторах немає необхідності.

Понад половини опитаних зазначають позитивну динаміку в стосунках між викладачами й студентами: що вони стали більш демократичними (2,66%), невимушеними (14,3%), чесними й прозорими (5,8%), партнерськими (5,8%). Проте 38,4% респондентів не побачили ніяких змін у зазначених стосунках, а к троє зазначили навіть їх погіршення: більшу напруженість (16,6%) і авторитарність з боку викладачів (0,18%).

На думку значної частини опитаних студентів, стосунки між викладачами й студентами відіграють значну роль у навчальному процесі: 76,3% (14 осіб) з них уважають, що стосунки між викладачем і групою в найбільшій мірі впливають на процес навчання (у порівнянні з мікрокліматом всередині групи або в навчальному закладі загалом); кожний третій (33,33%), виокремлюючи чинники, що негативно впливають на навчальний процес, називають відсутність взаєморозуміння студентів з викладачем.

Кожний другий із опитаних (50%) хотів би бачити викладача максимально наближеним до студента, кожний четвертий (27,7%) – демократичного викладача.

Проте, на думку респондентів, ці вимоги задовольняють лише понад 40% викладачів, у той час строгими є (40%) або максимально дистанційованим стосовно студентів (10%).

Половина респондентів головною ознакою відмінної лекції вважає наявність тісного контакту лектора з аудиторією. Половина опитаних виступає проти повної заміни викладача підручниками, навчальними програмами тощо при поясненні нового матеріалу за причиною того, що ніщо не замінить живого спілкування з викладачем. За цією ж причиною, як вважають 50% опитаних, неможлива повна заміна викладача при формуванні вмінь і навичок.

На думку кожного третього з опитаних (33,3%), саме симпатія до викладача найбільшою мірою впливає на зацікавленість у вивченні відповідної навчальної дисципліни. Та ж симпатія до викладача стала б для кожного п’ятого респондента найвагомішою причиною при виборі дисципліни.

Стосовно ж спілкування з викладачем у поза навчальний час, то потребу в цьому має переважна більшість опитаних студентів: 71% (13 осіб) – на консультаціях з приводу проблемних питань, 13,8% (3 особи) – на роботі гуртка, студентської ініціативної групи, при підготовці до олімпіади тощо.

Отже, як свідчать результати опитування, незважаючи на важливість спілкування між викладачем і студентами та значну роль у цьому процесі викладача, це спілкування потребує значних змін. А, оскільки існує розбіжність у виборі стилю спілкування між науковцями й студентами (зокрема, стосовно діалогічності), необхідна клопітка й важка праця у зміні уявлень студентів з цього приводу, значну роль у якій відіграватиме саме викладач ВНЗ.

Висновки. На шляху реалізації гуманістичних ідей реформування педагогічної освіти є невирішені питання. Одне з них – це теоретичне осмислення шляхів оптимізації взаємин викладачів і студентів в умовах цілісного педагогічного процесу освітнього навчального закладу. Хоча наукові здобутки розв'язання проблеми педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів загальновідомі, однак між системою взаємин "викладач – студент" існують суттєві розбіжності як через статусно-рольові й вікові особливості студентів, так і специфіку організації педагогічного процесу у вищій школі.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info