zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК МЕТА І РЕЗУЛЬТАТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

 

Колесниченко Н.Ю.

Україна, м. Одеса,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

 

Статья посвящена актуализации вопросов теории и практики подготовки бакалавров романо-германской филологии в контексте формирования у них межкультурной компетентности как профессионально важного качества их личности. Особое внимание уделяется анализу исследовательских позиций европейских учених с целью уточнения сущност и, конкретизации содержательных характеристик компонентов структуры межкультурной компетентности бакалавров романо-германской филологии.

 

У сучасній теорії професійної підготовки бакалаврів романо-германської філології, з огляду на динаміку розвитку Болонського процесу й відкриття європейського науково-освітнього простору, міжкультурна компетентність визнається однією з найважливіших характеристик їх особистості як висококваліфікованих й конкурентоздатних фахівців, налаштованих на міжкультурну комунікацію й спілкування в умовах культурного різноманіття народів європейських країн. Натомість реальна практика підготовки таких фахівців на факультетах романо-германської філології не повною мірою враховує суттєві теоретичні доробки західної й вітчизняної лінгвістичної та педагогічної науки.

Так, уперше поняття «міжкультурна компетентність» виникло у західній науці на початку 70-х років ХХ століття, коли відбувалося становлення теорії міжкультурної комунікації як самостійного наукового напрямку. Вагомий внесок у дослідження міжкультурної компетентності в західній педагогіці зробили такі вчені: М. Беннетт, Г. Візман, В. Гудікунст, К. Клане, Дж. Коестер, М. Люстіг, Р. Нішида, Е. Поуп, К. Рейнольдс, М. Сорті, В. Тейлор, П. Уайзмен, А. Флай Сент Марі, М. Хаммер, Е. Ханніган, Г. Хоуел, К. Чень та ін. Основним питанням дослідницького пошуку було ставлення до іншої культури і її цінностей в контексті подолання етнокультурного центризму. Через це проблема міжкультурної компетентності почала розглядатися як комплекс аналітичних і стратегічних здібностей особистості в процесі міжособистісної взаємодії з представниками іншої культури [1].

Суттєво, що у західній науці до теперішнього часу є усталеною думка (Barkowski, Moosmüller), згідно з якою оволодіти міжкультурною компетентністю можна завдяки отриманим знанням у процесі міжкультурної комунікації, які поділялись на специфічні (про конкретну культуру в традиційних аспектах) та загальні (комунікативні навички, толерантність, емпатійне слухання, знання загальнокультурних універсалій). У зв’язку з цим, міжкультурна компетентність тлумачиться в двох аспектах:

як здібність особистості сформувати в собі чужу культурну ідентичність (знання мови, цінностей, норм, стандартів поведінки іншого комунікативного суспільства);

як здатність досягати успіху при контактах з представниками іншої культурної спільноти, навіть при недостатньому знані основних елементів культури своїх партнерів.

На відміну від цього, в наступний час деякі зарубіжні дослідники тлумачать міжкультурну компетентність як певну освіченість, знання та уміння, необхідні для ефективної взаємодії з представниками іншої культури. Так, М. Сорті визначає міжкультурну компетентність як результат цілеспрямованого процесу навчання новій культурі й іноземній мові, відповідним типам поведінки з метою розуміти людей іншої культури, відчувати до них симпатію та успішно жити і взаємодіяти з ними [2]. В. Тейлор, вказуючи на глобалізацій ні й трансформаційні процеси, які відбуваються в сучасному світі, стверджує, що навчання міжкультурній комунікації задля набуття міжкультурної компетентності відбувається лише тоді, коли індивід здатен подивитися на світ не тільки з власної, але й з інших точок зору [3], набуваючи ресурсів «третьої особистості» [4], якій притаманна зворотна реакція на конкретні проблеми та можливості.

За визначенням К. Кнапа, міжкультурна компетентність – це якість, що сприяє успішному розвитку особистості та захисту своїх власних інтересів в іншому соціокультурному середовищі. Вона може бути набута тільки при зіткненні та при безпосередньому контакті з іншою культурою. На думку вченого, здатність критично ставитись до власної культури і самого себе є найкращою основою для формування міжкультурної компетентності. Особистість, яка володіє міжкультурною компетентністю, постійно знаходить рівновагу між власною ідентичністю та своїми переконаннями, переглядом своїх позицій та приналежністю до рідної культури [1, с. 27].

А. Флай Сент Марі розглядає міжкультурну компетентність як характеристику, яка дозволяє людині одночасно аналізувати і розуміти ситуації міжособистісного та міжгрупового контактів з носіями іншої культури та вміти керувати цими ситуаціями в процесі спілкування. Тобто мова йде про здібність дистанціюватись від ситуації конфронтації при контакті з іншим культурним середовищем, уміння спілкуватися під час міжкультурної взаємодії [5, с. 54]. Через це вчений визначає міжкультурну компетентність фахівця сфери романо-германських мов у двох площинах:

– як уміння особистості розмірковувати шляхом набуття у процесі лінгвістичної освіти орієнтації в соціокогнітивних процесах, які породжують стереотипи; засвоєння/оволодіння концептами культури, які супроводжують процес змін ідентичності; порівняльне вивчення базових цінностей різноманітних культур (правил, цінностей та ін.); розуміння соціально-економічних та політичних реалій міжнародних відносин;

– уміння діяти, що означає здатність фахівця романо-германської філології до мета-комунікацій, тобто спроможність усунення неприємностей, конфліктів, толерантне ставлення, створення атмосфери співпраці [5, с. 43–63].

На думку М. Тома, міжкультурну компетентність слід розглядати як досвід сумісної міжкультурної співдії. Це перехід від чужого та незрозумілого до взаємного збагачення іншим досвідом, до обопільного розвитку. Науковець характеризує процес оволодіння міжкультурною компетентністю як процес становлення, оскільки вона набувається і зберігається людиною лише на практиці. Формування ж її залежить не лише від особистісних змін, але і від соціальних та професійних структур [6].

Для сучасної практики формування міжкультурної компетентності бакалаврів романо-германської філології мають особливе значення доробки західної педагогіки щодо визначення її сутності й компонентно-функціональної структури, а також шляхів її розвитку, а саме:

– модель міжкультурної компетентності Г. Ченя, що пов’язана з індивідуальними характеристиками людини та складається з саморозкриття та соціальної розкутості (навичок передачі повідомлень, поведінкової гнучкості, здатності спрямовувати інтеракцію, соціальних навичок, адаптивної здібності та усвідомлення культури інших народів). Учений виділяє в міжкультурній компетентності такі компоненти: особистісний (Я-концепція, саморефлексія, відкритість); комунікативний (знання особливостей вербальної та невербальної поведінки, комунікативні вміння, поведінкова рухливість, уміння правильно обирати модель поведінки, уміння керувати процесом комунікації, емпатія); психологічний (пристосованість, здатність керувати власними негативними реакціями по відношенню до культур інших націй) [7];

– модель міжкультурної комунікації (М. Люстіг, Дж. Коестер, Г. Хоуел) [], що складається з таких основних компонентів: когнітивного (загальнокультурологічні та культурноспецифічні знання); афективного (мотивація, почуття, інтенції, такі як відкритість, інтерес до нового); поведінкового (практичні уміння адекватної, ефективної поведінки в ситуаціях міжкультурної взаємодії).

Таким чином, очевидно, що майже всі європейські дослідники характеризують міжкультурну компетентність як індивідуальну якість, уміння чи досвід спільного міжкультурного співіснування, співдії, і тому виділяють різну кількість її складових компонентів. Проте майже всі визначають у структурі міжкультурної компетентності знання, які пов’язані з когнітивними процесами здобуття та відбору інформації; комунікативний компонент, який відповідає за вибір сценарію поведінки в іншому соціокультурному середовищі; психологічний компонент, за допомогою якого людина адаптується та пристосовується до іншого культурного середовища. Водночас, усі західні дослідники одностайно вважають, що основна функція міжкультурної компетентності – набуття досвіду в процесі міжкультурної взаємодії, що забезпечує привласнення певних змістовних характеристик, як-от:

-          розуміння залежності людського мислення, діяльності та поведінки, а також комунікативної діяльності і поведінки від культурно зумовлених когнітивних схем;

-          розуміння культурної залежності і власного мислення, діяльності й поведінки, а також комунікативної діяльності і поведінки;

-          здатність і готовність до прийняття міжкультурної перспективи;

-          знання галузей рідної і цільової культури, у рамках яких зазначені культури можуть відрізнятися;

-          знання різноманітних комунікативних стилів поведінки й уміння ідентифікувати їх у ситуаціях міжкультурної взаємодії;

-          уміння інтерпретувати феномени комунікативної діяльності і поведінки з точки зору культурних детермінант;

-          розуміння основних принципів міжособистісної комунікації;

-          володіння комунікативними компенсаторними стратегіями;

-          володіння стратегіями ідентифікації й аналізу нерозуміння під час спілкування на базі знань культурних відмінностей та їх впливу на комунікативну діяльність та поведінку;

-          володіння стратегіями уникати і з'ясовувати непорозуміння під час спілкування [8, с. 84–85].

Аналіз досвіду підготовки бакалаврів романо-германської філології засвідчує, що сучасна система їх лінгвістичної освіти забезпечує високий рівень володіння передусім комунікативною компетентністю (грамотність, динамічність мовлення), але в цій системі відсутня установка на формування міжкультурної компетентності. Комунікативна компетентність, динамічність, правильність мовлення при відсутності уявлень про культурний компонент не гарантують взаєморозуміння і результативної сумісної діяльності. Людина, яка говорить іноземною мовою, повинна не лише правильно формулювати свої думки на цій мові, але й дотримуватися культурних норм та правил, які прийняті в носіїв цього мовного середовища. Ми приєднуємося до точки зору Е. Холла, яка зміщуэ акцент із вивчення іноземних мов в традиційному контексті історичної та побутової культури на вияв міжкультурних зв’язків та розходжень, а значить на формування міжкультурної компетентності [9].

 

Література:

1.     Knapp K. Interkulturelle Kommunikation / K. Knapp // Zeitschrift fur Fremdsprachen for schung. – 1990. – № 1. – P. 62–93, P. 84–85.

2.     Storti S. The Art of Crossing Cultures / S. Storti – Yarmont, Maine, 1989. – 167 p.

3.     Taylor E.W. Intercultural competency: A transformative learning process / E.W. Taylor // Adult Education Quarterly. – 1994. – № 44 (3). – Р. 154–174.

4.     Clanet C. Interculturel: introduction aux approches interculturelles en education et sciences humaines / C. Clanet. – PUM. Toulouse, 1990. – 87 p.

5.     Flye Sainte Marie A. La competence interculturelle dans le domaine de l’intervention educative et sociale / A. Flye Sainte Marie. – Les cahiers de I'Actif, – 250/251, – 1997. – P. 43–63.

6.     Thomas M. Memoire de D.E.S.S. de Psychologie «Psychologie des Actions Interculturelles des PROCESSUS d'APPRENTISSAGES INTERCULTURELS au quotidien» / M. Thomas. – Universite de Nancy, 2000. – 2, octobre. – 107 p.

7.     Chen G. M. Foundation of intercultural communication / G. M. Chen. – Boston, 1998. – 340 p.

8.     Bennett M. J. The Intercultural Development Inventory (IDI): Manual / M. J. Bennett, M. R. Hammer. – Portland: The Intercultural Communication Institute, 1998. – Р. 277–299.

9.     Hall E.T. The Silent Language / E.T. Hall // Garden. – NY : Doubleday, 1959. – P. 34–35.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info