zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОЕКТУВАННЯ МІСЬКОГО АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В АСПЕКТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ (НА ПРИКЛАДІ ЕТНОДИЗАЙНУ)

 

Крилатова О.С.

Львівська Національна Академія Мистецтв

 

Аннотация. В статье рассмотрено понятие «городской дизайн», его особенности в контексте современной городской среды. Проанализированы причины возрастающей популярности этнодизайна в городской среде, взаимосвязь эко-этнической концепции городского дизайна и влияние историко-временного фактора на изменение параметров применения принципов этнодизайна.

 

Abstract. The article discusses the concept of “urban design”, its features in the context of modern urban environment. The reasons for the increasing popularity of ethnodesign in an urban environment are analyzed, along with the relationship of eco-ethnic concept of urban design and the impact of historical and time factor to change of the settings to apply the principles of ethnodesign.

 

Термін «міський дизайн», як пише в передмові до своєї книги «Urban Design» професор сіднейського університету Джон Ленг (Jon Lang), швидше за все, з'явився в 1950- х рр. Однак, і через 20 років він все ще залишався прерогативою невеликого професійного кола фахівців, що займалися «чотиривимірним» проектуванням міського середовища. В даний час ситуація, як зазначає автор, в значній мірі почала змінюватися. Це пов'язано з двома причинами. По-перше, посилення значущості сфери міського дизайну, що відбулося, пов'язано з загальним підвищенням якості життя людей. По-друге, архітектори та містобудівники усвідомили нерозсудливість дистанціюватися професійно та інтелектуально від міського дизайну [1].

Сьогодні терміни « міський дизайн » [2], як і його синонім «дизайн міського середовища», вже міцно увійшли в наш професійний лексикон. Вони використовуються в позначенні номінацій конкурсів, виставок та фестивалів дизайну у нас в країні і за кордоном, у найменуванні спеціалізацій в дизайнерських, архітектурно-художніх і технічних вузах.

Як самостійний вид проектно-художньої діяльності міський дизайн почав формуватися відносно недавно - у другій половині минулого століття, на стику архітектури, дизайну та містобудування, ставши свого роду феноменом ХХ століття. Сьогодні міський дизайн має свій відокремлений об'єкт проектної діяльності та арсенал дослідних і проектних методів.

Від архітектури та містобудування міський дизайн перейняв такі риси, як ансамблевість, прагнення до унікальності загального композиційного рішення, образності і художньої виразності, контекстуалізм.

Сучасне міське середовище, інтер'єри виставочних і презентаційних просторів і інші приклади середовищних архітектурних і дизайн-об'єктів переорієнтували проектне мислення кінця ХХ століття, перемістивши акцент з сприйняття окремого ізольованого об'єкта на контекстуальне цілісне бачення фрагмента культурного середовища, «другої природи» суб'єктом - глядачем.

Сформувалося нове сприйняття простору - як середовища, що стало сферою соціокультурних взаємодій. Трансформація усталених культурних орієнтирів, що виникла паралельно кризовим явищам гуманітарної свідомості постіндустріального суспільства наприкінці ХХ сторіччя, супроводжувалася новизною норм поведінки, новими формами людської діяльності і іншим рівнем взаємодії з навколишнім «культурним» простором. У спробі пов'язати «просторову морфологію, соціокультурні механізми, психологію сприйняття і моделі поведінки «формулюється концепція середовища» [3]. Середовище стає категорією не тільки творчого мислення, а й проектної культури в цілому. На відміну від близької і знайомої категорії «простору», що стає символом безликого і ненаселеного майже завжди абстрактного «вакууму», несучого якийсь відтінок метафізичності, в середовищі завжди присутня людина з її способом і методом освоєння «колишнього» простору, що стає вже середовищем.

Наповнення та розширення поняття «середовище» пов'язане з його переходом зі сфери філософії, соціальної психології, біології, екології і т.д. спочатку в архітектуру, а потім і в мистецтвознавство, що є однією з основних причин підвищення інтересу саме до етнодизайну, що має широке культурне, історичне і мистецтвознавче наповнення. Етнодизайн в останні роки набирає популярність в графічному проектуванні, виробництві промислових товарів, дизайні, архітектурі.

Сфера предметного наповнення, що постійно розширюється в руслі тенденції, що намітилася,‑ зняття опозиції «мистецтво - не мистецтво» дозволила підійти до питань формування міської архітектурного середовища з позицій нетрадиційної взаємодії видів творчої художньої діяльності. Такий підхід позначив необхідність складання міждисциплінарних контактів.

У надрах постмодерністської естетики зароджується і проростає екологічна та етнічна гілка світогляду, поступово перетворюючись на серйозну нішу проектної культури. Соціокультурна сутність нової « середовищної » естетики, що реалізувалася в гуманістичної орієнтації методики середовищного підходу, отримала в екологічному напрямку потенціал для вдосконалення проектної системи «людина-середовище» в умовах художньої вичерпаності постмодерністських можливостей. Феномен етно- екологічного мислення може бути прикладом цілісного сумарного концептуального підходу, що протистоїть дисонансу філософії «нової еклектики», що осягає максимально роздроблений ентропійний, що складається з рівноцінних елементів, світ.

Етнокультурна ідентичність (злитість) середовища і способу життя забезпечується тим, що окремі етноси беруть участь, з одного боку, в забезпеченні культурної взаємодії людей, а з іншого ‑ у забезпеченні культурної різноманітності і власної самобутності. Встановлено, що представники національної або регіональної культури освоюють простір відповідно до прийнятих саме їх культурою «моделей». Залежно від специфіки своєї культури вони так чи інакше відносяться до організації простору, його розмірами і формою, розміщення у ньому предметів. Відповідно будується їх ставлення до об'ємно - просторової композиції середовища та її складових.

Не випадково дизайн в пошуку прототипів апелює до архаїчних культур, де був поширений наївно-натуралістичний синкретичний тип мислення. Роздробленість художньої свідомості постмодерністським експериментом необхідно вимагає повернення до гуманної цілісності. Лінія етнодизайну в міській архітектурі перебуває під впливом недискурсивного, нелінійного потенціалу знання, антропозбережуваних міфів і т.д.

Дизайн міста, в нашому розумінні, являє собою досить складну багаторівневу систему, яка включає:

- Рівень скульптурних і предметних форм: окремі елементи і предметні комплекси наповнення міських просторів, включаючи системи візуальної комунікації та навігації, вуличні меблі та обладнання, кольорово-графічні та суперграфічні композиції (форми) та інші компоненти містобудівного партеру;

- Рівень архітектурних фасадів і окремих архітектурних об’ємів;

- Рівень міських просторів: предметно-просторове середовище міських вулиць, площ, пішохідних зон, бульварів набережних та інших відкритих просторів міста, які представляють собою композиційно і образно-стилістично єдиний ансамбль ;

- Рівень містобудівних структур, генеральних планів та планувальних схем: місто або великий міський фрагмент (район).

Кожен з рівнів має певну самостійність і свої форми взаємодії з іншими видами проектно-художньої діяльності.

Насичуючи просторове середовище міста, формуючи так званий «містобудівний партер» [4] в етностилі, вуличні меблі і обладнання, торгові вітрини, вивіски і реклама, суперграфіка фасадів і вуличних покриттів, скульптурні форми, панно та інші об'єкти монументально-декоративного мистецтва та міського дизайну сьогодні стають невід'ємною складової предметно-просторового середовища міста, визначаючи багато в чому умови її комфортності, образно-художні якості. Вони справляють істотний, часом вирішальний, вплив на загальне враження від сприйняття, на формування образу не тільки окремого і конкретного архітектурного ансамблю, але, в підсумку, і міста в цілому.

Внаслідок того, що міський дизайн постіндустріальної епохи є відносно молодим видом проектно-художньої діяльності, він поки ще мало досліджений. Тому очевидно, що все більше назріває ситуація, коли необхідним стає розглядати дизайн з усіма його різновидами, в тому числі і його історію, як єдину проектну культуру із загальною філософією, методологією та принципами стилеутворення.

Сьогодні цей милий і затишний стиль йде в ногу з часом: він попрощався з грубуватою і наївною сільською простотою, став більш витонченим, вишуканим і сучасним, в той же час зберіг головні свої достоїнства - м'якість, ліричність і близькість до природи. Скажемо відразу, що міське життя на сільський лад змушує йти на деякі компроміси в дизайні. Виходить зазвичай адаптований до реальних умов варіант, призначений для сучасної активної людини. Старе і нове створюють еклектичний, але все-таки дуже затишний стиль, де суєта міського життя уповільнює свій темп.

Необхідно враховувати, що з точки зору детермінованості середовищних об'єктів світоглядом і культурою, представники різних національностей перебувають у відмінних умовах сприйняття навколишнього середовища, її оцінки, поведінки та практичної діяльності. Найпершим завданням дизайнерів, що проектують предметне наповнення і композиційне рішення інтер'єрів подібних просторів, є необхідність зрозуміти, яким чином зазначені аспекти можуть бути з'єднані і який їх взаємозв'язок в побутових проявах.

Вироблення загального цементуючого рішення в ряді випадків може бути, мабуть, досягнуте на основі використання новітніх досягнень науково-технічного прогресу, що забезпечує широкий комплекс дизайнерської практики в галузі задоволення фізичних потреб людини. Формалізація завдань допомагає вирішити труднощі, пов'язані з естетичними та етичними вимогами різних типів споживачів, переводячи їх в рамки раціональних рішень. Але в цьому випадку дизайн пов'язаний, в основному, з інженерною діяльністю, оскільки створення синтезованих об'єктів, що володіють бажаними властивостями, є основною її задачею. При організації процесу конструювання або проектування можна по-різному вирішувати, як далеко слід заходити при використанні подібних методів в етнокультурному дизайні. Це залежить від уподобань, індивідуальних смаків споживачів і дизайнерів.

Однак дизайнерські проекти, створювані на основі етнічно орієнтованих принципів, вимагають з'єднання таких найважливіших для дизайну категорій як «людина-середовище-час», з одного боку, і «народ - історія - культура» з іншого. Складність їх поєднання полягає в тому, що етнічна культура, що реалізується в людській діяльності, фокусується в формах переважно колективного досвіду етносу - його традиціях. Досвід же нового покоління, навпаки, являє собою новації і спрямований у майбутнє.

Питання тільки в тому, чи зуміє в цьому полі зберегтися самобутність, національний характер, менталітет і духовність народів, його складових. Це найважливіше питання культуротворчого потенціалу дизайну, до вирішення якого можна наблизитися лише через осмислення історичного минулого народів країни. Практика організації їх матеріально-предметного середовища несе в собі аксіологічний аспект, що відображає взаємодію людини з навколишнім світом, соціумом. Її цінності - вищі орієнтири, що визначають поведінку людей ‑ складають найбільш важливу частину етнохудожньої картини світу. У дизайні вони виражені не явно в будь-яких конкретних творах цілком, але комплексно і взаємопов'язано існують в його культурі. Цим синтезується єдина аксіологічна канва проектно-художньої діяльності.

 

Література

1.     Lang, Jon. Urban Design: A Typology of Procedures and Products. 2003.

2.     Михайлов С.М. Дизайн современного города: комплексная организация предметно-пространственной среды (теоретико-методологическая концепция). Автореф. дисс. д-ра искусствовед. - М., 2011.

3.     Михайлова А.С. Индустриальный дизайн как вид проектно -художественной деятельности в условиях развитого промышленного производства ХХ века (1920-1980-е гг). Автореф. дисс. канд. искусствовед. - М., 2009.

4.     Кондратьева К.А. Дизайн и экология культуры. / К.А.Кондратьева - М. МГХПУ им. С.Г.Строганова, 2002, - 105с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info