zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ, ЩО ПРОЖИВАЄ В РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ

 

Литвинова Л.О., Гречишкіна Н.В.,

Захарова Н.М.

Україна, м. Київ, Національний медичний

університет ім. О.О.Богомольця

 

Резюме: Авторами проанализирована десятилетняя динамика основных показателей здоровья населения (заболеваемости, инвалидности, смертности) в отдельных областях Украины с разной степенью влияния экологических факторов окружающей среды на здоровье

 

Summary. Authors are analyzed ten year dynamics of basic indexes of health of population (morbidity, disability, death rate) in the separate areas of Ukraine with the different degree of influence of ecological factors of environment on the health

 

Серед різноманітних факторів, які впливають на здоров'я населення, 20% належить стану природного середовища. Україна – одна з найурбанізованіших країн Європи – у містах мешкає майже 70% населення. Висока концентрація техногенних об'єктів сприяє забрудненню довкілля, знижує комфортність життя. Основними джерелами забруднення довкілля є транспорт, енергетичні системи та промисловість [1]. Невід’ємним елементом сучасного промислового виробництва є значний антропогенний вплив на довкілля. При застарілих системах очищення викидів "брудного виробництва", його значних обсягів у добувній галузі, металургійній, хімічній промисловості та тепловій енергетиці, навколишньому середовищу завдається значних екологічних збитків. Як результат, споживачами відходів виробництва стають прості громадяни, які працюють і проживають в ареалі забруднення [2].

Постійний процес забруднення атмосфери негативно відображається на якості повітря, ґрунтів, водних ресурсів, рослинного покрову, зміні клімату та створює загрози для здоров’я населення. Науковці підрахували, що у структурі факторів, що формують ризик здоров’ю, перше місце займає повітряне середовище (66,7 %), друге − харчові продукти (13,5 %) і третє – шумове навантаження (12,6 %) [3].

Обсяги викидів серед областей країни за максимальними та мінімальними показниками відрізняються в сотні разів, адже на Донецьку область припадає понад одна третина викидів забруднюючих речовин – 34,4%, а на Чернівецьку – 0,07%. На усі промислові регіони припадає понад 93% промислових викидів, а на трійку лідерів, серед яких Донецька, Дніпропетровська та Луганська області – 66% загального обсягу. А найчистішими областями в Україні є Чернівецька, Закарпатська, Тернопільська, Волинська, Херсонська, на яких припадає менше 1% обсягів викидів забруднюючих речовин.

Високий рівень забруднення з розрахунку на 1 особу в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях та 1 м2 площі в м. Києві є серйозною екологічною загрозою для населення, яке проживає та працює на даних територіях [4].

Кількісні значення інтегральних оцінок загроз, що характеризують екологічну безпеку України, свідчать про високий середньоукраїнський рівень екологічної небезпеки і неоднорідність регіонів України щодо інтегрального показника. Так, самий високий рівень небезпеки спостерігається в Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях, оскільки вони мають високий модуль техногенного тиску: найвищий серед усіх областей рівень забруднення навколишнього середовища, найбільші навантаження на територію техногеннонебезпечних виробництв, найбільшу кількість населення, яке проживає у зоні можливого ураження сильнодіючими отруйними речовинами, неефективне використання природно-ресурсного потенціалу.

Високий інтегральний показник екологічної небезпеки має і Київська область, що пояснюється значною зоною радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, найбільшою насиченістю території вибухо- і пожежонебезпечними виробництвами.

Найбільш безпечними для проживання можна вважати Тернопільську, Чернівецьку, Закарпатську, Хмельницьку, Волинську, Херсонську області і навіть, Житомирську та Чернігівську (за винятком окремих їх районів).

На сьогодні ризики для здоров’я від забруднення довкілля не викликають сумніву.

Було проаналізовано десятирічну динаміку захворюваності, інвалідності та смертності, як основних показників здоров’я населення, у трьох областях підвищеного екологічного ризику (Донецька, Дніпропетровська, Луганська) та у трьох найчистіших областях, які можна вважати контрольними (Чернівецька, Закарпатська, Тернопільська). Результати порівняльного аналізу показників загальної захворюваності, що наведені у таблиці 1, свідчать по неодноспрямованість тенденцій. Так, явною є перевага поширеності хвороб та первинної захворюваності у Дніпропетровській області над усіма областями та Україною в цілому. Зростання поширеності протягом останніх десятьох років притаманне всім без винятку областям, але найбільше це стосується знову Дніпропетровської області. Первинна захворюваність змінювалась неоднозначно: загалом по Україні збільшилась, зокрема у Дніпропетровській та Тернопільській областях. Звертає на себе увагу, що умовно «безпечна» Тернопільська область не вирізняється позитивною динамікою щодо захворюваності [5].

 

Таблиця 1

Область

Показники

Поширеність захворювань

(на 1000 нас.)

Темп приросту (%)

Первинна захворюваність

(на 1000 нас.)

Темп приросту (%)

2003р.

2012р.

2003 р.

2012 р.

Донецька

1606,8

1803,9

+12,3

628,5

591,5

-5,9

Дніпропетровська

1783,1

2063,6

+15,8

755,5

799,8

+5,8

Луганська

1427,9

1550,5

+8,6

561,7

539,4

-4,0

Чернівецька

1612,4

1824,1

+13,1

711,5

680,7

-4,3

Закарпатська

1573,9

1650,9

+4,9

705,8

635,4

-10,0

Тернопільська

1578,6

1816,1

+15,0

619,4

674,3

+8,8

Україна

1632,9

1854,6

+13,8

681,8

685,6

+0,5

 

Потужним індикатором шкідливого впливу довкілля на здоров’я традиційно вважаються новоутворення, тому окремо було проаналізовано захворюваність саме за цим класом хвороб. Наведені у таблиці 2 дані свідчать про негативну її динаміку, винятком не є безпечні області (крім Закарпатської, де зменшилось первинне виявлення новоутворень), але знову сумним «лідером» щодо захворюваності на новоутворення лишається Дніпропетровська область.

Такі зміни у захворюваності населення частково можна пояснити зменшенням шкідливих впливів. Незначне зменшення обсягів викидів 4,6-4,7%, забезпечено не модернізацією виробництва, а зменшенням обсягів виробництва у важкій промисловості на 8-9%. За умови подальшої експлуатації зношеного обладнання, використання застарілих технологій та недотримання екологічних нормативів, в Україні й надалі фіксуватимуться одні з найвищих обсягів викидів шкідливих речовин, а промислові регіони України залишатимуться найбільш забрудненими у Європі [6].

 

Таблиця 2

Область

Показники

Загальна захворюваність на новоутворення

(на 1000 нас.)

Темп приросту (%)

Первинна захворюваність на новоутворення

(на 1000 нас.)

Темп приросту (%)

2003 р.

2012 р.

2003 р.

2012 р.

Донецька

38,2

45,5

+19,1

7,7

8,5

+10,4

Дніпропетровська

36,2

46,4

+28,2

10,5

13,0

+26,6

Луганська

32,2

35,3

+9,6

7,4

8,2

+10,8

Чернівецька

31,3

35,1

+12,1

5,8

6,1

+5,2

Закарпатська

22,4

27,9

+24,5

7,0

6,3

-10,0

Тернопільська

28,4

33,3

+17,3

5,5

6,0

+9,0

Україна

33,6

42,6

26,8

8,3

9,5

+14,5

 

У таблиці 3 наведено дані про інвалідність і смертність населення. Первинна інвалідність дорослого населення в Україні зменшилась, але парадокс полягає у тому, що це стосується також екологічно небезпечних областей, в той час, як у безпечних інвалідність зростає. Частково це пояснюється небажанням населення оформлювати інвалідність, навіть за умов достатніх підстав для цього, задля збереження можливості заробляти. Смертність населення України протягом останніх 10 років зменшилась в усіх областях, але рівні смертності у забруднених областях значно переважають такі у «чистих» областях. Таким чином, серед усіх наведених показників не йдуть всупереч простій логіці «забруднення довкілля погіршує стан здоров’я населення», є смертність. Це тільки підтверджує ту тезу, що визначальним впливом на здоров’я є не вплив довкілля, а спосіб життя населення – понад 50%.

 

Таблиця 3

Область

Показники

Первинна інвалідність

(на 10 тис.

дорослого нас.)

Темп приросту

(%)

Смертність

(на 1000 нас.)

Темп приросту

(%)

2000р.

2012р.

2003 р.

2012 р.

Донецька

53

44

-17,0

17,3

16,1

-7,0

Дніпропетровська

52

42

-19,3

16,7

15,5

-7,2

Луганська

45

45

0

17,7

16,0

-9,6

Чернівецька

45

48

+6,6

13,6

12,5

-8,0

Закарпатська

35

44

+25,7

11,9

11,8

-0,9

Тернопільська

38

47

+23,7

14,9

13,8

-7,4

Україна

54

46

-14,9

16,0

14,5

-9,4

 

Необхідною умовою розв’язання даної проблеми повинні бути докладні наукові дослідження сучасного екологічного стану всіх регіонів України з урахуванням їх специфіки, розробки нових концептуальних положень, критеріїв, методології оцінки антропогенного впливу не тільки на довкілля, але й на здоров’я населення.

 

Література:

1.     Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращання/ А.Б. Качинський. – К. : НІСД, 2001. – 312 с.

2.     Аналіз викидів забруднюючих речовин у I півріччі 2013 року http://infolight.org.ua.

3.     Боев В.М. Гигиеническая оценка формирования суммарного риска популяционного здоровья на урбанизованных территориях / В.М.Боев, В.И.Дунаев, Р.М.Шагеев // Гиг. и сан. – 2007. – №5. – С. 12–4.

4.     Екологічна складова національної безпеки: основні показники і шляхи їх досягнення аналітична доповідь, Київ, 2013. - 34 с.

5.     Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2011-2012 роки. Київ .– 2013, 310 с.

6.     Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2012 р . – http://mns.gov.ua / content / nasdopovid 2012.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info