zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОБГРУНТУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ЦІННІСНОГО ПІДХОДУ У ДОСЛІДЖЕННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

 

Лукашевич О.М.

Україна, м. Київ,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

 

Визначено актуальність дослідження проблематики громадянського розвитку особистості. Проаналізовані методологічні підході, що ґрунтуються на особистісному принципі в психології. Визначено особистісно-ціннісний підхід як такий, що має найбільший пояснювальний потенціал у вивченні досліджуваного феномену. Обґрунтовано потребу у створенні авторської методологічної концепції у дослідженні ресурсів розвитку особистості, які розглядаються нами як внутрішньо необхідні, вкорінені в особистісно значущій суспільній дійсності засоби «будівництва» громадянського розвитку.

 

В сучасному соціумі відбуваються вагомі зміни, мета яких – побудова суспільства, яке відображатиме національні і громадянські інтереси свого народу, надання можливості реалізації найголовніших соціально-психологічних потреб особистості – у самовизначенні, самореалізації та самоздійсненні. Тож особливого значення набуває дослідження нової категорії - громадянського розвитку особистості, яке розуміється сучасними науковцями як набуття сукупності універсальних соціально - психологічних характеристик персоналістично орієнтованої соціальності.

Останні дослідження і публікації. Основу вітчизняних психологічних досліджень зазначеної проблематики складали: спадщина філософів і мислителів Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, В. Сухомлинського, праці психологів Г. Костюка, О. Леонтьєва, C. Рубінштейна, сучасних українських науковців М. Боришевського, О. Киричука, С. Максименка, М. Пірен, О. Сухомлинської, В. Семиченко, В. Татенка, Т. Титаренко та ін. Ключовим методологічним підходом при визначенні громадянськості, на думку вчених, повинен стати психологічний підхід.

Метою дослідження є виокремлення конкретного методологічного підходу, який максимально наблизить нас до розуміння соціально-психологічного феномену – громадянського розвитку особистості. Крім того, він має володіти певним методологічним арсеналом у поясненні вікових особливостей цього процесу. Такими можливостями, виходячи з предмету і об’єкту дослідження, на нашу думку, володіє особистісно-ціннісний підхід.

Виклад основного матеріалу. Методологічний концепт нашого дослідження включає фундаментальні психологічні ідеї, передусім, положення гуманістичної психології щодо самоактуалізації і розвитку особистості (А. Маслоу, Ш. Бюлер), суб’єктності в психології, за принципами якої глибинні сили особистості є сутнісним чинником її громадянського розвитку (С. Рубінштейн, К. Абульханова-Славська, А. Брушлинський), акмеологічного підходу щодо піку громадянського розвитку у дорослому віці (Б. Ананьєв, О. Бодальов), феноменологічного підходу, в якому рушійною силою функціонування особистості є тенденція до самоактуалізації, тобто потреба людини реалізувати свої природні потенційні можливості (К. Роджерс), екзістенціального підходу, згідно з яким людина сама себе створює, і він відповідальна за все, що робить (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, Ж. Сартр). А також відбиває взаємозв’язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової й конкретно наукової методології щодо вивчення проблеми громадянського розвитку особистості в сучасній психологічній науці: аксіологічний, системний, особистісний, діяльнісний (суб’єктно-діяльнісний) підходи тощо, до яких звертаються більшість дослідників у своїх наукових пошуках.

Проаналізуємо спроможність методологічного арсеналу щодо пояснення феномену громадянського розвитку особистості в дорослому віці. Найбільший пояснювальний потенціал ми вбачаємо в підходах, що ґрунтуються на особистісному принципі.

Особистісний підхід започаткований у працях В. Сухомлинського, І. Кона, А. Петровського, Б. Федоришина, І. Беха та ін. та адаптований до потреб сучасних наукових досліджень вченими К. Абульхановой-Славською, О. Асмоловим, В. Давидовим, В. Століним, В. Татенком, Т. Титаренко, І. Якіманською тощо. На тлі особистісного підходу, дослідниками були реалізовані інші, більш вузько розроблені підходи: «особистісно-соціально-діяльнісний підхід» (О. Барабанщиков, М. Феденко), «принцип діяльнісно-особистісного підходу» (В. Андрєєв), «індивідуально-особистісний підхід» (О. Савченко) тощо, що є по суті його варіативними формами.

Основні концепти сучасних науковців щодо тлумачення сутності особистісного підходу, викладені у роботах В. Рибалки, І. Дударенкова, С. Шандрука. Так, на думку В. Рибалки: «За особистісним підходом, психіка людини має розглядатись як складне системне, цілісне, структурно-ієрархічне утворення, що має певну системну психологічну характеристику розвитку впродовж усього життя, системно регулює сукупність діяльностей і актів поведінки в конкретних ситуаціях життєдіяльності, забезпечуючи ефективну взаємодію з об’єктивною дійсністю. Як методологічний інструмент, особистісний підхід складається з концептуального уявлення про особистість, з комплексної діагностики якостей особистості, з концептуальної інтерпретації отримуваних при цьому даних, з комплексу методів цілісного, всебічного розвитку якостей особистості та умов цілісної реалізації цих якостей у відповідних видах сукупної діяльності та соціальної поведінки» [4, с. 48].

Ми погоджуємось із зауваженням науковця про те, що: «…особистісний підхід має спиратися на цілісне уявлення про життєвий шлях особистості, охоплювати, по можливості, найбільш важливі, довготривалі, ключові періоди її становлення, враховувати, що життя людини має цілісну будову, характеризується певним сполученням ліній розвитку, накопичення, збагачення і трансформації притаманних особистості якостей та їх втілення у процесі та продуктах діяльності та поведінки» [4, с. 128]. Таке бачення співпадає з нашим пошуком підходу, що надає змогу досліджувати як вікові особливості процесів громадянського розвитку дорослої людини, так і відображатиме динаміку соціальних та індивідуальних змін. Підкріплення правильності нашого пошуку ми знову ж знаходимо у В. Рибалки, якій вважав, що «…особистісний підхід повинен забезпечувати таке визначення індивідуально - та соціально-психологічних особливостей людини, яке б давало змогу прогнозувати, попереджати, виявляти і розв’язувати гострі особистісні проблеми людини і завдяки цьому запобігати втратам її творчого потенціалу, надавати їй адекватну допомогу у компенсації відхилень від норми, у становленні здорового способу життя, у здійсненні творчого розвитку та плідної діяльності й поведінки» [Там само].

Особистісний підхід у сучасній психологічній науці надає поштовх у винаході нових шляхів його практичного використання. Так, С. Шандрук, на основі особистісного підходу, запропонував особистісно-креативний, особистісно-розвивальний, особистісно-творчий, особистісно-реалізуючий, особистісно-утверджуючий та особистісно-особистісний підходи [5, с.57 - 60].

Найбільш вкладаються в контекст нашого дослідження особистісно-особистісний і особистісно-розвивальний підходи. Спробуємо їх адаптувати до нашої проблематики. Так, наприклад, теоретико-методологічною основою особистісно-особистісного підходу в громадянському розвитку особистості може бути цілісна модель творчої особистості громадянина, яка прогностично визначає психологічну структуру його громадянських якостей. В особистісно-розвиваючому підході, за автором, три основних напрямки дослідження: змістовний, динамічний та інституційний. В контексті проблематики громадянського розвитку особистості це виглядатиме наступним чином: змістовний – зміст процесу громадянського розвитку: розробка концептуальних і технологічних моделей громадянського розвитку особистості; динамічний – за автором охоплює все часове поле розвитку особистості з моменту народження, але, ураховуючи віковий період нашого дослідження, доцільно починати з дорослого віку, тобто з усвідомленого вибору професії до творчої та громадянської самореалізації особистості; інституційний – інститут громадянського розвитку особистості, включаючи тип соціуму, соціальні системи та конкретні соціальні групи, в яких реалізується процес громадянського розвитку. Як бачимо, даний підхід охоплює майже всі напрямки дослідження громадянського розвитку особистості і для нас є певною знахідкою концепція особистісно-розвиваючого підходу, але проблема полягає у складності його застосування за рахунок подрібненості елементів, у відсутності системи, яка б поєднувала ці елементи в єдине ціле. Тож у пошуку нашої методологічної концепції ми лише частково спиратимемося на здобутки автора.

Таким чином, особистісний підхід, в цілому дає можливості щодо глибокого аналізу психічних явищ (процес громадянського розвитку, стан, властивості особистості громадянина тощо), яке виявляється в діяльності, і сама ця діяльність (включно із громадянською) та її елементи (дії і вчинки) не можуть бути правильно зрозумілими без урахування їх особистісної зумовленості. Він передбачає розгляд розвитку конкретної особистості як цілісної системи внутрішніх умов (елементів структури особистості громадянина), які опосередковують усі зовнішні впливи соціуму. Єдність зовнішніх впливів і внутрішніх умов орієнтує на пізнання внутрішнього змісту особистості, її переживань, свідомості на основі зовнішніх даних про її поведінку, справи і вчинки.

Окремої уваги потребує проблема розвитку й формування громадянських цінностей, яка є визначальною у нашому дослідженні. Вихідним є положення про те, що умовою розвитку особистості як громадянина, є сформована система політичних і громадянських цінностей, ідей, в які вона вірить, орієнтація в політичному середовищі, що дозволяє їй адаптуватися в суспільстві. Поряд з когнітивним і поведінковим, мотиваційно-ціннісний компонент, до якого відносяться ціннісні орієнтації, громадянська гідність, особистісна свобода - є провідним критерієм громадянського розвитку особистості [1] Ієрархічна система цінностей виконує регуляторну функцію активності людини і знаходиться на перетині мотиваційно-потребової сфери та світоглядних структур свідомості, є важливим фактором громадянського розвитку особистості.

Ціннісні аспекти громадянського розвитку особистості мають можливість більш ґрунтовного дослідження в межах ціннісного підходу, що втілюється на засадах ціннісно – смислової орієнтації особистості у взаємодіях з оточенням, її індивідуальної неповторної самобутності та творчого потенціалу. Зокрема, він ґрунтується на принципах особистісного розвитку (І. Бех, С. Рубінштейн), та ціннісної самореалізації людини (спрямованості суб’єкта на реалізацію цінностей) (А. Брушлинський, В. Знаков, Н. Непомнящая, І. Якіманська).

Ціннісний підхід, з одного боку, складає сукупність вихідних теоретичних положень про закономірності, структуру, функціонування та розвиток самоцінності особистості громадянина, з іншого, - полягає в особистісній інтерпретації цінностей (у тому числі громадянських) і сенсів життя, відтворені ціннісно-смислової сфери особистості та індивідуального способу буття [3].

У такому контексті виникає особистісно-ціннісний підхід, запропонований Л. Просандєєвою, який ґрунтується на вихідних положеннях про автономізацію-соціалізацію власного «Я» особистості: обумовленість самореалізації самоцінності особистості різними стратегіями її поведінки. Логіку першого положення автор інтерпретувала у контексті двоєдиного процесу автономного освоєння й привласнення соціального та автономного відторгнення й відтворення соціального. Соціалізація і автономізація, з опорою на теорію Д. Фельштейна, розглядались вченою як процеси трансформації соціального в індивідуальне та навпаки. Відповідно до цього, генезис самоцінності особистості полягає в тому, що людина випробовує необхідність реалізації власних цінностей, у тому рахунку й громадянських (думка автора О. Лукашевич), включаючи і начебто «пропускаючи» їх через своє автономне незалежне ціннісне ставлення до себе, як громадянина, інших і оточуючого світу [3].

Згідно з другим положенням, самореалізація розглядається як процес якісних змінювань самоцінності особистості, що актуалізується нею за допомогою усвідомлення себе як цінності, а на нашу думку, і носія громадянських цінностей, об’єктивуючись у значущих результатах діяльності. Вчена зауважувала, що особистість взаємодіє з соціумом не безпосередньо, а опосередковано, пропускаючи його через призму власного «Я». В процесі дорослішання відбувається інтеріоризація моральних цінностей, смислових орієнтирів, свобод, задекларованих у соціальному світі, об’єктивуючись у ціннісному «Я» особистості. Ми погоджуємось з думкою авторки, що за відсутності такого процесу перенесення у людини закріплюються зовнішні конформні стратегії поведінки при внутрішньому неприйнятті суспільних вимог.

Звертаючись до концепції «перехідного типу» особистості, ми можемо провести аналогію із відповідним конформно амбівалентним типом особистості (М. Лукашевич), для якого є характерним некритичне прийняття будь-яких соціально-політичних рішень, лідерів і організацій, які взаємно виключають один одного. Комформно-амбівалентна свідомість не може зберігатися довго без руйнівних соціальних та психологічних наслідків для особистості і суспільства. Вичерпання конформно амбівалентним типом свідомості свого стабілізуючого суспільство потенціалу призводить до дедалі ширшого розповсюдження протилежної амбівалентної реакції – негативізму. Підтвердженням цього є сучасна ситуація на сході України, коли населення схилялось до заперечення будь-яких альтернатив суспільного розвитку, до негативізму у ставленні до будь – якої організованої політичної сили. Переважання таких реакцій призводить до відмови від політичного життя в усіх його формах, крім стихійного висловлювання невдоволення та протесту [2, с. 114].

Поясненням подальшого розвитку подій щодо соціально-політичної ситуації в Україні може бути наше припущення щодо переважання нігілістично-амбівалентної свідомості громадян у східних регіонах та в Криму, яка чинить опір будь-яким спробам вивести суспільство з кризи перехідного періоду, її стихія – це незадоволення всім і всіма. Будучі в стабільному суспільстві притаманним люмпенізованим та маргінальним верствам, цей тип свідомості за умов затяжної кризи набуває масового поширення. За М. Лукашевичем: «Знайшовши ідеологічну доктрину в нехитромудрому лозунгу «чим гірше, тим краще», він перетворюється на стихію руйнування матеріальних і духовних засад суспільного життя» [Там само]. Людина «родом з тоталітаризму», з амбівалентним типом особистості, проявляється вкоріненою заполітизованістю як «людина-гвинтик», і саме через власні відносини сприймає своє життя, життєдіяльність в усіх сферах суспільства, у тому числі і в духовній сфері.

Тож індивідуальні лінії особистісного і громадянського розвитку можуть реалізовуватися через різні стратегії поведінки в залежності від рівня сформованості громадянських цінностей і самосвідомості особистості.

Особистісно-ціннісний підхід передбачає вивчення особистості громадянина в конкретній соціальній ситуації, розгляд кожного психічного явища в контексті цілісної системи психічних властивостей індивіда (потреб, знань, цілей, продуктивності діяльності, поведінки, емоційно-почуттєвої сфери, здібностей до спілкування, спрямованості, рис характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіології) відповідно до конкретного вікового етапу розвитку - дорослості. Врахування принципу особистісного-ціннісного підходу потребує від нас дослідження громадянського розвитку особистості в єдності її якостей як представника певної соціальної групи, індивідуальних особливостей самосвідомості, спонукальної сфери, способу її мислення і розвитку почуттів. Ми маємо орієнтуватися на цілісне вивчення особистості, в єдності головних детермінант (передумов, умов, чинників) її розвитку — соціального оточення, діяльності, внутрішньої активності тощо. Це дозволяє обґрунтування особистісно-ціннісного підходу щодо вивчення психологічних механізмів, закономірностей, генезису громадянського розвитку особистості в дорослому віці. Крім того, в межах цього підходу доцільно доповнити усталену систему цінностей громадянськими, що можуть бути об’єднані у такі основні групи: демократичні, національні, загальнолюдські тощо, більш ґрунтовне вивчення яких буде втілено у третьому розділі нашого дослідження.

Висновки. Таким чином, проаналізований підхід майже повністю задовольняє наші запити щодо методологічного обґрунтування досліджуваної проблеми. Але, на нашу думку, його недостатньо для пояснення перспектив і потенціалів громадянського розвитку особистості, що є обов’язковою умовою для побудови моделі особистості громадянина. Тож наступним завданням нашого дослідження є розробка методологічної концепції, в якій будуть задіяні ресурси особистості. Ресурси розвитку розглядаються нами як внутрішньо необхідні, вкорінені в особистісно значущій суспільній дійсності засоби «будівництва» громадянського розвитку, пов'язані із здатністю людини зайняти позицію суб'єкта по відношенню до свого розвитку. У такому контексті авторське бачення буде викладене в обґрунтуванні особистісно-ціннісно-ресурсного методологічного підходу в дослідженні зазначеного феномену.

 

Література:

1.     Дашидондокова Л.Б. Психологические механизмы формирования гражданственности личности старшеклассника [Текст]: автореф. дис…. канд. психол. наук : 19.00.07 / Дашидондокова Людмила Бадмацыреновна; Бурятский государственный университет. – Улан-Уде, 2008. – 22 с.

2.     Лукашевич Н.П. Основи соціології масових комунікацій : Підручник. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009. – 308 с.

3.     Просандєєва Л.Є. Психологічні засади розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації [Текст] : автореф. дис…..доктора психол. наук: 19.00.07 / Просандєєва Людмила Євгеніївна; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – К., 2012. – 44 с.

4.     Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології – К.: Ніка-Центр. 2003. – 204 с.

5.     Шандрук С.К. Формування індивідуально-творчого стилю діяльності практичних психологів // Психолого-педагогічна реабілітація дітей, вилучених із праці на вулиці / За ред. О.П. Петращук та І.І. Цушка. — К.: Ніка-Центр, 2003. — с. 57-62.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info