zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДХОДІВ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 

Мороз С.П.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Академія митної служби України

 

Діапазон сучасних вітчизняних наукових питань, які складають коло проблеми «громадянське суспільство» є занадто широким, в результаті відсутності належної концептуальної основи і відповідної юридичної аксіоми. При тому, що громадянське суспільство є конституційно-визначена стратегія розвитку в поєднанні з іншими не менш важливими політико-правовими конструктами, такими як правова, демократична, соціальна держава тощо. А, отже, є актуальною науковою проблемою, усвідомлення якої дає можливість долати розрив між конституційною дійсністю і конституційною реальністю.

Відомо, що зміст того чи іншого явища здатний змінюватися під впливом обєктивної дійсності, при цьому, суть явища, як правило, залишається не змінною. Зміни змісту може розглядатися як невід’ємна умова вдосконалення організаційної структури явища, так і її взаємодія з іншими явищами з акцентом на виявлення власної функціональної значимості. Сучасна пізнавальна діяльність, відносно означеної проблеми, оперує переважно науковими висновками, як ми зазначили, у руслі ідеальної моделі громадянського суспільства. Тобто, у співвідношенні між наявним і сутнісним акцент здебільшого робиться на наявне. Як результат – формується уявлення про можливість досягнення стану громадянського суспільства шляхом нормативного визначення його інститутів на основі аналізу переважно практики західно-європейських та північно-американських країн. На пряме запитання: чи маємо ми сьогодні громадянське суспільство, варто очікувати неоднозначну відповідь. Так, аналіз нормативно-правових актів дає підстави ствреджувати, що основні складові громадянського суспільства, а отже, і саме громадянське суспільство, одержали нормативно-правове оформлення, і в той же час, аналіз суспільної дійсності свідчить передчасність твердження наявності громадянського суспільства. Можна апелювати, або замалим часом для функціонування громадянського суспільства загалом, позначивши сучасний період як перехідний, коли сутнісне поки що не відповідає наявному. Подібна позиція, нажаль є помилкова. Одними бажаннями, або шляхом нормування, наблизити очікуване явище неможливо.

Спочатку звернемо увагу на сутнісні основи громадянського суспільства які відстоюються у науковій літературі.

Перший – громадянське суспільство є певним станом суспільства, такий собі продукт розвитку держави, основи якого легально закріплені у вигляді нормативно-правових актів, зміст яких відповідає духу історичної епохи, взаємовпливу суспільства і публічної влади при домінуванні останньої. В межах цього підходу можна виокремити такі різновиди: 1) громадянське суспільство здатне виявляти себе лише в часи кризи державної організації суспільства. Тобто, громадянське суспільство виявляє себе в період гострих соціальних конфліктів, здатне до самоорганізації, виступає ініціатором кардинальних змін в організації публічної влади; 2) громадянське суспільство виступає своєрідним ідеалом сакральних ідей народоуправління до якого суспільство апелює в оцінці діяльності публічної влади [1,2].

Другий – громадянське суспільство як особлива позадержавна сфера відносин та інститутів, в які держава не втручається. В межах цього підходу можна виокремити такі різновиди: 1) громадянське суспільство як інститут, основою якого є соціальні групи, організації і рухи неполітичного характеру”; 2) громадянське суспільство як політичний феномен, виходячи з того, що у громадянському суспільстві присутній не тільки соціально-економічний, але й політичний вимір [1,2].

Можна припустити, що головною зовнішньою ознакою громадянського суспільства є права людини, реальність і дійсність яких визначає типи громадянського суспільства з огляду на з’ясування його сустності. Розгляд громадянського суспільства через елементний склад дає змогу пізнати його структуру, але не сутність самого явища. Тим більше, що за наявності різних критерієв ми скоріше отримаємо різність наукових уявлень, дискусійність проблеми, як це, наприклад, мало місце з явищем правова система суспільства. Громадянське суспільство є витвором новоєвропейської цивілізації, витоками якого є антична практика суспільної організації з домінантою правового регулювання [1].

Суспільство у формі общини є історично першою організацією людства основаної на потестарній владі (або владі авторитета) за допомоги якої стала можливим біологічна популяція людини. Община, з опорою у своїй організації на колективні начала, розвивалася шляхом: 1) збільшення кількості його членів, 2) збільшення кількості окремих общин що утворювали союзи. Серед чисельних общинних організацій у світі, історично саме антична общинна форма організації суспільства (Античні Греція і Рим) виробила практику індивідуалізму у суспільній регуляції, матеріальною основою якого стають відносини приватної власності.

Державна організація виникає в умовах необхідності формалізації правової дії з приводу відносин приватної власності як умови безпеки общини, наслідком чого стає організація публічної влади (або авторитет влади) [8]. При цьому, не всяка держава спричиняє явище громадянського суспільства, витоки якого починаються з формалізації правового статусу особи, як необхідної умови рівноправності, під впливом приватної власності як матеріального вираження її свободи. Іншими словами, реалізація приватної власності викликає необхідність формалізації статусу особи за принципом рівноправності. Таким чином, витоками громадянського суспільства є практика формалізації правової дії у сфері свободи товарообміну [6,7].

Регламентація суспільного життя як основне завдання державної організації, з огляду на вибір тих чи інших прийомів і методів, сприяла виробленню двох основних типів держави: 1) персоноцентриський (безособовий тип управління) або правовий; 2) системоцентриський (особистісний тип уравління) або силовий. Сутність першого можна звести до забезпечення (формалізації) свободи людини як умови функціонування режиму приватної власності, в той час як сутність другого зводилася до обмеження свавілля власників в умовах правової несвободи[3, 6].

Приведена класифікація включає особливості правосвідомості тих чи інших народів. Так, у Староданвій Індії людина була зорієнтована на досягнення нірвани через відмову від всього земного. У Староданвьому Китаї людина підкорюється долі життя (дао). Нірвана як і не супротив можна розглядати як основи системоцентриської моделі організації, згідно якої унеможливлюється будь яка позадержавна діяльність. В античних країнах домінування персоноцентриських ідей визначили можливість існування позадержавної діяльності суспільства як і збереження самого суспільства в умовах державної організації. На цій підставі можна стверджувати, що розвиток ідей свободи, форм її реалізації відповідно того чи іншого історичного часу визначив можливість функціонування як державної, так і позадержавної організації суспільних відносин. Можна припустити, що держава вичерпавши свої можливості розвитку свободи поступається іншим формам організації суспільства, наприклад громадянському суспільству. Проявом подібної організації може бути місцеве самоврядування, яке обстоюється не менш чим громадянське суспільство [5].

Держава як організація регламенту суспільного життя так і громадянське суспільство як прояв спільноти громадян у прояві соціальної активності вступають у протистояння між авторитетом влади і авторитетом народної згоди як прояву свободи. Людина у статусі громадянина не лише захищає державу, підданим якої є, як основи її правового статусу, але і розширює свою свободу завдяки приватній власності. Отже, сутністю громадянського суспільства виступає свобода як умова і спосіб людського самоіснування.

Сучасна теорія і практика усвідомлення і реалізації громадянського суспільства як конституційно-визначеної статегії розвитку суспільства дозволяє припустити наявність типів громадянського суспільства. Перший тип – історично обумолвений практикою реалізації приватної власності як умови вираження свободи індивіда. Другий тип – практика нормативно-правового визнання права суспільства на супротив публічній організації влади.

На основі вищезазначеного можна сформувати такий висновок – особливість громадянського суспільства полягає в тому що воно не може бути сформованим штучно, його можна ініціювати, але саме громадянське суспільство стає можливим як прояв динамізму економіки – матеріальної умови єдності суспільства взагалі, певної дистанції між публічною владою і суспільством.

 

Література:

1.     Витюк В. В. Становление идеи гражданского общества и ее историческая эволю­ция. – М., 1995.

2.     Гражданское общество: истоки и современность /Научный редактор проф. И.И. Кальной. – Спб.: Издателство «Юридический центр Пресс», 2000.

3.     Кревельд, Мартин ван. Расцвет и упадок государства/ Мартин ван Кревельд ; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева. – М.: ИРИСЭН, 2006.

4.     Мороз С. П. Громадянське суспільство як відображення гуманістичної традиції еволюції держави // Вісник Академії митної служби України. – 2009. – № 1.

5.     Скворець В. О. Громадянське суспільство і детермінанти організації його розвитку в Україні. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Запоріжжя, 2007.

6.     Четвернин В.А. Введение в курс общей теории права и государства. Учебное пособие. – М.: Институт государства и права РАН, 2003.

7.     Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство. – М., 1993.

8.     Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1980.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info