zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БАЛКОНІВ

 

Михальчук Т.В.

Україна, г. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

Аннотация. В статье представлена история развития балконов. Охарактеризованы основные этапы развития балконов и выделены типы балконов в хронологической последовательности: средневековые, готические балконы, балконы эпохи Возрождения, барокко, модерна, времен СССР и современные балконы. Выявлены особенности каждого из них.

Ключевие слова: балкон, архитектура, классификация, стиль, исторические периоды.

 

Актуальність теми. Розвиток архітектури перш за все залежав від розвитку суспільства. Для кожного етапу розвитку людства був характерний свій архітектурний стиль. Фасад будинку має можливість продемонструвати найкращі якості свого періоду. Звичайно ж, це стосується і балкону, як елементу архітектури.

Проблема класифікації особливостей балкону зумовлює вивчення архітектурного стилю. Особлива увага приділяється призначенню балкону, його функціональному облаштуванню. Пошук особливостей балкону, є необхідним в галузі сучасного будівництва. Адже перед ними поставлене завдання якісного будівництва, не тільки самої конструкції, а й стилістично-образного рішення. Виявлення особливостей розвитку балкону в різні історичні періоди та їх класифікація є важливою у вирішенні цього завдання.

Мета і завдання. Метою роботи є розкриття етапів розвитку балкону як елементу архітектури за час існування людства. Завдання: класифікувати балкони у хронологічній послідовності, виділити їх характерні особливості.

Об'єктом дослідження є балкони. Предметом дослідження є особливості розвитку балкону в різні історичні періоди.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Історія балкону нерозривно пов’язана із архітектурою. Балкони змінювали свій зовнішній вигляд та конструкцію в залежності від стилю та епохи. Історичний розвиток та конструкція балконів зацікавили багатьох дослідників. Дослідниками балконів виступали архітектори та дизайнери.

З.С. Чернишова детально дослідила балкон в історичному контексті. Вона описує різноманітні конструкції та типи балкону від його виникнення до часів Радянського Союзу [6]. Вона виявила характерні архітектурні та регіональні особливості балконів. Наталя Коршевер з’ясовує питання створення дизайну інтер’єру балкону [2]: підбору матеріалів, меблів, кольорової гами. Більш глибоко проблему перепланування та реставрації балкону описує Євген Симонов [3]. А.Бабухина описує відмінності лоджії від балкону та надає приклади перепланування інтер'єру сучасного балкону. Г.Барановський досліджував архітектурні особливості будівель періоду другої половини ХІХ століття [1]. Він детально дослідив архітектуру та конструкцію будівель цього періоду. Мері Холлінгсворт [5] описує особливості стилів в цілому та їх історію на конкретних прикладах. Ентоні Уайт та Брюс Робертсон описали різні типи будівель, архітектурних елементів та декоративних мотивів [4]. Вони здійснили спробу опису класифікації стилів у таблицях та ілюстраціях.

У розглянутих джерелах автори вивчають історію балконів, як в історичному, так і в технологічному контексті. Невелика кількість науковців досліджували балкон, як окремий елемент архітектури. Перевага надається вивченнню конструкції. Кожен із дослідників висвітлював особливості балкону, його конструкцію. Проте жоден із дослідників не подав чіткої класифікації балконів в історичному контексті, що детально досліджується в даній роботі.

Виклад основного матеріалу. Балкон нерозривно пов’язаний із архітектурою, є однією із його складових. Вперше балкони з’явились в період Середньовіччя на початку XIII ст. [6]. Вони мали просту форму, являли собою монолітними кам'яними плитами із глухим оточенням. Підтримувались балкони важкими кройнштейнами, які були винесені вперед з площини кам'яної стіни [4]. Протягом XIII ст. монолітні балкони починають з'являтись як в житлових так і в громадських будівлях. Із початком XIV ст. конструкція балкону полегшується, поступово зникає важкість [5].

На зміну монолітним балконам з'являються готичні балкони, які в плані мали форму круга або багатогранника. Такий тип балкону дістав назву – соборна кафедра (рис. 1:1). Вона встановлювалась як всередині приміщення, так і зовні. Нижня частина балкону мала форму кошика, утворена напуском рядів кам'яної кладки. Однією з рис готичних балконів є використання орнаменту на його огородженні. Найбільшого розквіту готика набуває у Франції. Нижня частина готичного балкону має скульптурну форму [6] (рис. 1:1). Декоративність набуває широкого значення. Поступово зникають середньовічні балкони.

 

1

2

3

4

5

Рис. 1. Історичні форми балконів:

1 – готичні; 2 – Відродження; 3 – модерн; 4 – барокові; 5 – періоду СРСР

1

2

3

Рис. 2. Сучасні балкони:

1 – балкони-чашки; 2 – балкони басейни; 3балкон-трансформери

 

Із початком становлення Ренесансу в кінці XIV ст., з'являються нові балкони. Усі його складові мають чітку та визначену форму, чим відрізняються від готичних балконів. Відсутність орнаментації, декоративності та скульптури притаманне балконам епохи Відродження (рис. 1:2). Саме в цей період в Італії з'являється балкон, поставлений на карниз стіни. Яскраво виражений балкон певного стилю був лише під час розквіту самого стилю. Досить часто можна спостерігати у балконах використання особливостей стилю попередніх періодів.

Яскраво виражена венеціанська архітектура XIV ст. Балкони в цей період набувають складності та декоративності, з'являються металеві огородження. Кронштейни мають форму голів тварин, людей. В період венеціанського ренесансу балкони використовуються не як поодинокі елементи для завершення вигляду фасаду, а для створення цілої балконів. Часто у будинках можна побачити балкони, згруповані навколо лоджій, тобто до лоджії у вигляді балкона прилаштовується ще виступаюча частина. Взагалі, венеціанські балкони поєднали у собі елементи готичного стилю (орнаментація, декоративність), античності (чітка та визначена форма, конструкція) та східних мотивів. Найчастіше балкони періоду ренесансу будувались в Італії та Іспанії.

Центром фасаду будинку в стилі бароко є вхід [4]. З'єднання балкону із порталом головного входу є характерним для цього періоду. Балкони бароко відрізняються своєю різноманітністю (рис. 1:3). Конструкція та оздоблення бувають прості (залишки ренесансу) та складні. Архітектура періоду бароко ускладнена. Нижня частина прикрашена скульптурою. Яскраво виражене складне оздоблення притаманне саме для архітектури бароко. В Іспанії наприклад, огородження балкону було металевим та декоративної форми. В цей період повністю зникає кам'яне огородження. У балконах стилю бароко інколи використовувалась форма кошика, яка була притаманна для готичних балконів. В Росії в епоху бароко балкони були рідкістю. Адже вони були будувались переважно в царських будівлях.

Свого поширення балкони в Росії набувають лише в кінці XIX – початку XX ст. (модерн). Це пов'язано з тим, що в цей час з'являються дохідні будинки з балконами, широкого застосування набуває бетон і метал. В основному це були збірні чавунні балкони з ажурними металевими огорожами, іноді з металевими кронштейнами з вигнутого в спіраль смугового заліза. В цей період архітектура набуває плавних, природних форм [1]. В будівництві XXст. активно використовуються скло та метал (рис.1:4). Яскравими прикладами модерну є будівлі спроектовані Антоніо Гауді.

В Москві, до середини XX в з'явилося два основних типи балконів. Це легкий балкон на плиті, який огороджений металевою решіткою, та балкон на кронштейнах монументальної форми з огорожами у вигляді балюстради.

У зв'язку із активною забудовою міст, особливо післявоєнного періоду з'являються однотипні багатоповерхівки. Відсутня декоративність, лише прості форми. Такі типи балконів СРСР є застарілими та зустрічаються сьогодні досить часто (рис. 1:5).

Сучасні балкони різноманітні. Можна виділити два типа конструкцій сучасних балконів. Перший простий, прямолінійний. Перила балкона чітко розмічені, з простою графікою і традиційним фасадом. Другий тип – складний, з виточеними (круглими) або фрезерованими (трикутними) елементами у вигляді колон.

Призначення балконів за весь період змінювалося, адже спочатку мав оглядово оборонну функцію. А на сучасному етапі можна зустріти балкони, які виконують функції басейну. Свій внесок в еволюцію балконів зробив голландський архітектор – Хофман Дюжарден. Спроектований ним балкон – вікно Bloomframe [7] (рис. 2: 3), який при потребі може висуватись, складатись. При своїй легкості, може витримати велику вагу. Досить часто балкони можуть виконувати не лише оглядову функцію. Про це не забули власники дорогих закордонних готелів, які на облаштовують там басейни (рис. 2:2). Такий нестандартний підхід виявляє, як мінімум зацікавленість.

Японці ж вирішили використати балкон як рекламу. У центрі Токіо розташований будинок, який рекламує каву. Це перший балкон у вигляді чашок, який немає аналогів (рис. 2: 1).

Висновки. Балконом називається прибудований до зовнішньої стіни будинку майданчик, огороджений поручнями і сполучений дверима з внутрішнім приміщенням. У XIII ст. були масивними та складались із монолітних каменів. Проте вже у XIV ст. готичні балкони, а згодом і барокові, прикрашатись орнаментацією та скульптурою. Балкони епохи Відродження були простішими за своєю конструкцією та мали виразнішу форму в порівнянні із готичними балконами. Легкість та використання металу присутня у балконах модерну, що відрізняє їх від інших типів балконів. Зовсім простими та однотипними є балкони періоду СРСР. У сучасних балконах акцент робиться на функцію балкону. Сьогодні використовуються саме нестандартні призначення: він може бути як агітаційною рекламою, так і басейном.

Перспективи подальших досліджень. Надалі є необхідність більш детально дослідити стилістичне рішення сучасних балконів, їх призначення та використані матеріали.

 

Список використаних джерел

1.     Барановский Г.В. Архитектурная енциклопедия второй половины ХІХ века/ Г.В. Барановский. – Москва : Стройиздат, 2001. – 275 с.

2.     Коршевер Н.Г. Лоджии и балконы [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.litmir.net

3.     Симонов Е.В. Балкон и лоджия [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.kogda-remont.ru

4.     Уайт Э. Архитектура. Формы, конструкции, детали / Энтони Уайт, Брюс Робертсон. – Москва : АСТ Астрель, 2005. – 111 с.

5.     Холлінгсворт М. Велика ілюстрована енциклопедія історії мистецтв/ Мері Холлінгсворт. – К: Махаон Україна, 2007. – 511 с.

6.     Чернышова З.С. Архитектура и конструкция балконов / З.С.Чернышова, М.С. Туполев, Ю.С.Рубинштейн. – Москва: Издательство всесоюзной академии архитектуры, 1938. – 204 с.

7.     Hofman Dujardin [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.hofmandujardin.nl



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info