zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК94(477.74):614.258

 

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНЯ «ТРАНСНІСТРІЇ» 1941-1944 рр.

 

Осипенко О.В.

Україна м. Одеса,

Одеський національний морський університет

 

В данной статье рассматривается санитарно-гигиеническое положение сельского населения на оккупированных землях Юга Украины румынскими захватчиками, которые получили название «Транснистрия». Болезни, зафиксированные на этих территориях, а также мероприятия направленные оккупационной властью для их ликвидации по мере возможности либо минимализации их негативного влияния.

 

В умовах воєнного протиборства підокупаційне населення «Трансністрії» значною мірою відчуло на собі проблеми санітарно-епідеміологічного характеру. На цих територіях відбувалося поширення інфекційних та небезпечних захворювань для людини - холера, чума, висипний тиф, педикульоз, також дерматологічні та венерологічні захворювання, які передаються внаслідок нехтування особистими санітарно-гігієнічними нормами та неконтрольованими статевими відносинами.

Наукові завдання, які автор ставить полягають в наступному:

Проаналізувати санітарно-гігієнічне становище сільського населення в румунській зоні окупації «Трансністрії».

Визначити, які хвороби набули найбільшого поширення на окупованих землях.

Охарактеризувати дії окупаційної влади, направлені на подолання існуючих захворювань та запобігання виникненню і поширенню нових.

В перші місяці окупації румунською владою території «Трансністрії» було створено Дирекцію охорони здоров’я губернаторства «Трансністрія» [3]. Так як радянська система була зламана загарбники і створили відповідну структуру дбаючи не стільки про населення скільки про окупаційний апарат та військо.

Захопивши цю територію, загарбники зіткнулися з рядом небезпечних захворювань, серед них основне місце займав висипний тиф - гостре інфекційне захворювання, що передається від хворої людини здоровій разом із вошами, симптоми якого проявлялись лихоманкою, своєрідним висипом на шкірі, а також ураженням нервової та серцево-судинної системи. Це захворювання набуло широкого розповсюдження та викликало серйозне занепокоєння, що примусило владу утворити надзвичайну комісію задля подолання цієї хвороби та запобігти її поширенню. Комісією було розроблено ряд постанов направлених на покращення санітарно-гігієнічних умов життя мешканців «Трансністрії». Заходи окупаційної влади зводилися до примусового підтримання елементарної, суспільної та особистої гігієни людини та місць її постійного проживання.

Рішення надзвичайної комісії з покращення санітарно-епідеміологічного становища знаходимо в ряді архівних документів. Засідання комісії щодо боротьби із висипним тифом та іншими інфекційними хворобами, яке відбулося в Черновському районному управлінні Ананьївського повіту 15 грудня 1941 року, ухвалило: визнати Черновський район загрозливим за ситуацією із висипним тифом. На населення цієї території було накладено карантин, та заборону залишати вищеназваний район. До неблагонадійних також було занесені ряд наступних сільських управ: Новопавлівка та Макіївка Врадіївського району. Жителям під загрозою покарань заборонялося самовільно переїздити з цих населених пунктів. Старости були зобов’язані надіслати до надзвичайної комісії по боротьбі з інфекційними захворюваннями списки з прізвищами людей, так званих десятихатників, на яких було покладено відповідальність по ліквідації завошивленості мешканців кожного будинку, шляхом прогладжування та вижарювання речей з вошами в гарячій пічці, а також приведення будинків та подвір’їв в належний вигляд. Неабияку увагу окупанти приділяли відновленню та налагодженню діяльності лазень. У 2-тижневий термін відновили діяльність лазень у населених пунктах Стрюкове, Ісаєве, Ново-Андріївка, та в с. Чернове, в інших селах будувалися відповідні будівлі при лікарнях. Враховуючи те, що серед дітей було багато носіїв хвороб, влада приділяла увагу санітарно-епідеміологічним заходам серед шкільних та дитячих закладів. Зазначена вище комісія зобов’язала місцеві органи влади провести боротьбу та повністю ліквідувати завошивленість серед учнів шкіл шляхом щотижневого купання вдома та прання білизни. Вчителі були зобов’язані опитувати щоранку дітей чи немає серед рідних хворих, у разі виявлення таких зобов’язувалися повідомляти про це у відповідні установи. Оскільки централізованого водопостачання не існувало, то влада визначила всі криниці, як громадські так і приватні, відремонтувати, якщо є така необхідність, забезпечити їх кришками та відрами. Обов’язковому щомісячному огляду підлягали всі особи, які працювали в галузі харчової торгівлі. Для боротьби з інфекційними захворюваннями було мобілізовано весь медичний персонал, який знаходився на території району. Вчителі проводили роз’яснювальну роботу про необхідність санітарної чистоти в будинках, ролі вошей та бруду в розповсюдженні різноманітних хвороб [2; арк.54].

Питання санітарно-епідеміологічного контролю в школах, закладах торгівлі харчами, приведення до чистоти місць постійного проживання людей та криниць розповсюджувалися на всю територію «Трансністрії».

Згідно наказу №68 від 17 червня 1942 року по Ананьївському повіту який було створено на основі наказу №08044 від 25 січня 1942 року про боротьбу з собаками хворими на сказ, для оберігання як військових так і цивільного населення, а також сільськогосподарських тварин. Оскільки ця гостра інфекційна хвороба, яка виникає після укусу зараженої сказом тварини протікає з сильним нервової системи і зазвичай закінчується смертю. Усіх господарів було зобов’язано зареєструвати своїх собак та отримати на кожного номер. Під час реєстрації тварин вносилась плата за непородистого собаку – 2 марки, за породистого сторожової породи – 3 марки за рік. Власників зобов’язували тримати тварин на прив’язі. Всі бездомні тварини підлягали негайному знищенню, але шкіру вбитих тварин здавати на спеціально утворені пункти. За виконанням цієї постанови повинні були слідкувати органи місцевої поліції [2; арк. 262].

Небезпечними хворобами військового часу стали також венерологічні захворювання, сифіліс і гонорея, від яких в першу чергу крім військових страждало і цивільне населення. Ці хвороби, якщо їх не лікувати мають свої ускладнення для здоров’я.

На територіях окупованих німцями, військове командування Вермахту, врахувавши помилки кайзерівської армії у боротьбі з венеричними хворобами під час Першої світової війни(відомим є факт того, що ці захворювання набули масовості та неконтрольованості серед війська), почало встановлювати санітарні станції для дезінфекції солдатів і офіцерів у містах їх дислокації, які мали попередити розповсюдження недуг. Кожен військовий після статевого акту в обов’язковому порядку відвідував заклад. Важливою складовою стало проведення серед солдат профілактичних бесід про небезпеку венеричних захворювань, та як вберегтися від них. Зокрема у статеві відносини рекомендувалося вступати тільки при наявності презерватива, після сексу проводити дезінфекцію. Насторожено відноситися до жінок легкої поведінки, адже вони зазвичай є носіями небезпечних недуг[1].

Нагальними проблемами у боротьбі із постійним зростанням різноманітних недуг серед цивільного населення на окупованих територіях України були відсутність необхідних медикаментів та брак висококваліфікованих лікарів, так як значна частина перебувала в евакуації а свої знання використовувала для потреб радянської армії. Румунське командування не могло повноцінно забезпечити відповідними фахівцями загарбані території, оскільки сама використовувала цей людський ресурс на потреби фронту зі свого боку, а всі необхідні медикаменти перш за все йшли на потреби армії і тільки деякий відсоток необхідних ліків виділявся для лікувальних потреб населення окупованої території.

Жертвами, перш за все, ставали прості мешканці, які в умовах військового часу залишалися найбільш незахищеною верствою не тільки в соціально-економічному плані, а й елементарним правом отримати першу медичну допомогу при виявленні тієї чи іншої вищезазначеної або будь-якої іншої хвороби.

Отже, на окупованих землях південно-західного регіону України набуло поширення ряд інфекційних захворювань: висипний тиф, холера, педикульоз, дерматовенерологічні хвороби. Неконтрольований перебіг яких становив загрозу для здоровя та життя адміністративного та військового апарату загарбників, а також цивільного населенню краю. Для запобігання поширення та боротьбі з існуючими хворобами, румунською владою проводилася політика, направлена на покращення санітарно-епідеміологічного становища. Ця політика зводилася до елементарного підтримання чистоти місць проживання селян, підтримання особистої гігієни, приведення до належного стану криниць, відновлення та побудову нових лазень, а також постійної перевірки та опитування вчителями дітей про здоров’я їхніх близьких.

 

Література

1.     Володимир Гінда. Венеричні хвороби на війні // http://historians.in.ua/index.php/zabuti-zertvy-viyny/1037-volodymyr-hinda-venerychni-khvoroby-na-viini--zahroza-armii/

2.     Державний архів Одеської області (ДАОО) – Ф. 1932. – Оп 1. Спр. 674.

3.     Державний архів Одеської області (ДАОО) – Ф. 2253. – Оп 1,2,3..



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info