zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВПЛИВ ГУМАНІСТИЧНИХ ЗАСАД ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НА ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ М.ПАВЛИКА

 

Приймак Л.Б.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника

 

В статье идет речь о влиянии гуманистических засад творчества Т.Г.Шевченко на формирование литературно-критических и эстетических взглядов известного галицкого публициста, писателя и переводчика М. Павлыка. В своих литературно-критических статьях автор стремится защитить идеи великого украинского поэта от фальсификаций и донести главные творческие засады Кобзаря галицкой молодежи.

 

Постать Тараса Григоровича Шевченка є визначною у становленні української нації, мови та літератури. Його могутній вплив на цілі плеяди українських письменників, поетів, літературних критиків важко переоцінити. Позиція Т.Шевченка стосовно народної мови, народності була глибоко переконливою. Виходець з кріпацтва, любив та вболівав за свій народ, творив для нього. Він розумів проблеми економічної свободи і духовного розвитку народу. Вони захопили всю Україну і мали потужний резонанс у Галичині. Так, творчість Кобзаря мала визначний вплив і на формування відомого галицького публіциста, літературного критика, перекладача Михайла Павлика життєвим кредо якого, були служіння народу, народна мова,вивчення народних звичаїв і традицій.

Основна тема літературно-критичних виступів М.Павлика - література і народ. Про що б не писав, про які б конкретні теми не згадував, він увесь час повертається до одного й того ж питання : як література служить простому народові, а з іншого боку - чи читає, чи розуміє її народ. Так поєднувалися в його розумінні проблеми змісту й форми в літературі.

Боротьба Павлика за правдиве розуміння творчості Шевченка почалася у журналі «Друг», що продовжувалася протягом багатьох років. У своїй статті «Сказав, що знав» він різко виступав проти намагань окремих критиків довести, ніби творчість Шевченка протистоїть духові народу, народній творчості. «А Шевченко,- рішуче заперечував М.Павлик,- іменно тому й дорогий, що підхоплював думки народу…Народна малоруська пісня і т.д. показує, що не дуже то багато в ній духу церковного…з неї віє дух загальнолюдський, не підкурений кадилом, нап’ятнований тою темрявою розуму й серця, що робить чоловіка невільником і жебраком»[1,c.82].

Павлик постійно підкреслював велике суспільне й літературне значення творчості Кобзаря . Ще в праці «Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині» М.Павлик зазначав , що саме Шевченко «перший уминувся голосно за правами українського мужика»[ 2 ,с.299]. У статті «Про русько-українські народні читальні»(1887) він згадував, що в Галичині «молодіж руська» переписувала вірші Шевченка, «у тисячах примірників читала й голосила їх скрізь, вчилася їх напамґять і перший раз стала кріпко думати над незавидною народною долею».

Історичне значення Шевченка, за Павликом, полягало, зокрема, в тому, що для великого поета «мало вже було того, щоби інтелігенція руська розвивала своє власне письменство в мужицькій русько-українській мові: для Шевченка ще важніше було те, щоби мужиків ані бідних руських людей узагалі ніхто не неволив та не кривдив» [3, c.217].

Проблеми економічної свободи і духовного розвитку народу, які надзвичайно гостро і болюче були підняті Шевченком, захопили всю Україну і мали потужний резонанс у Галичині. У статті, що зберігається в архіві у рукописному варіанті («Про народний характер поетичних творів Т.Г.Шевченка та роль поета , його творчості у житті українського народу»), М.Павлик стверджував, що поезії Шевченка спричинили й збурили хвилю українського визвольного руху 1861 року ,яка захопила і галицьких русинів. Саме для галицьких русинів близькою і добре зрозумілою була Шевченкова поема «Гайдамаки». М.Павлик стверджував , що такі вірші «…спонукали Русинів до власної праці»[ 4, арк..20].

Павликові імпонує те українське письменство, яке «завше говорило найбільше про українських мужиків та й оступалося за них». Саме тому для нього Шевченко був не просто великим поетом, але й взірцем справжнього громадянина. Не тільки творчість, а й сама його особистість, його життя, його доля набували для Павлика майже символічного значення. У статті «Тарас Шевченко і Галицька Україна» (1886) Павлик стверджував, що «симпатії руської інтелігенції до народу та тісний звґязок їх між собою чинили й чинитимуть питання життя або смерті руської народності а Австро-Угорщині – а ту симпатію збудили й скріпили аж українські твори, а поперед усього Шевченко…» [ 5, c.194-195].

Павлик-критик намагається захистити у ряді своїх літературно-критичних статей ідеї великого українського поета від фальсифікацій і неправильного тлумачення. Він прагне донести до молоді програму Шевченкової боротьби, щоб були зрозумілі основні творчі засади Кобзаря, його заклики до боротьби проти тиранії. Павлик не погоджувався з тими своїми сучасниками, котрі ігнорували суспільно-політичні ідеї Шевченкової поезії.

Впродовж усього свого творчого життя Павлик послідовно і принципово полемізував зі спробами забути «про суспільний бік шевченківського світогляду, про русько-український робітничий люд, про його інтереси, про котрі Шевченко за його життя найбільше дбав сам і велів другим дбати»[6, c.113].

У боротьбі за відстоювання основних творчих засад Шевченка однодумцями М.Павлика були І.Франко та М.Драгоманов. Так, гострого осуду з їхнього боку зазнали наміри «народовців» змалювати Шевченка прихильником галицько-австрійського консерватизму. І це робилося тоді, коли «сам руський народ у Галичині,- підкреслював Павлик,- починає висловлюватися в дусі Шевченка і його дійсних прихильників».[ 7, c.414].

Своє загальне бачення постаті Т.Шевченка Павлик виклав у полеміці з М.Драгомановим , яка відбулася на сторінках журналу «Народ». Матеріали полеміки дають досить виразне уявлення про естетичні погляди двох видатних сучасників, хоча вона пройшла попри увагу дослідників. Так, на особливу увагу заслуговує полеміка М.Павлика та М.Драгоманова «про цинізм у літературі» навколо вірша Т.Г.Шевченка «Н.Т.» («Великомученице кумо!»,1860):

Прокинься,кумо, пробудись

Та кругом себе подивись,

Начхай на ту дівочу славу

Та щирим серцем нелукаво

Хоть раз, сердего, соблуди.

[8, c.305]

М.Драгоманов назвав цинічним у листуванні з Павликом вірш Шевченка «Н.Т.» Павлик заперечує : «Тут ми не зовсім годимося з шановним автором. «Цинічну манєру» можна добачити в усіх великих писателів, від Гомера до Шевченка (у котрого впрочім найцинічніші вірші зовсім необроблені)…». Він вважає цинічним саме життя , а не літературу. Письменники намагаються правдиво відобразити його. Свою позицію про цинізм в літературі М.Драгоманов виклав у своїй статті «Слівце про цинізм у літературі», яка була надрукована у журналі «Народ» (1893.- №17). Автор стверджує про присутній все ж таки «цинічний елемент». «Звісно, аскетизм - річ противна природі, але єсть же різниця між тим, коли людина віддається і тілом другій, любимій особі, і між «блудом» з первим стрічним, і сказати людині, котра ждала жениха і ціломудріє хранила – «соблуди», стілько ж цинічно, скілько і глупо»[ 9, т.2,с.435].

Павлик не залишив без відповіді цю статтю свого вчителя. Жіноча емансипація, право жінки на вільне почуття були принциповими для нього. Над цими речами він часто роздумував і писав на ці теми. М.Павлик хоче захистити поета від несправедливої критики і пробує дати свою інтерпретацію тексту. Він вважає, що у вірші йдеться не про жіноцтво взагалі, а про представництво його певного прошарку. Павлик стверджує, що поет має на увазі якусь стару панянку , «що вґяне в своїм «ціломудрії», а бажає «блудити» з першим стрічним женихом, аби тілько по формі,- ми ж знаємо, що так дивиться на сю справу чималий процент панянок. Павлик відстоював завжди право кожної людини на вільне почуття, на вільне обрання коханого (чи коханої), причому навіть церковний шлюб не міг створювати перешкоди у цьому відношенні. Правдиве кохання вище за будь-які формальні закони чи навіть сталі моральні засади. Для критика важливо підкреслити, що взагалі для всієї творчості великого поета характерним було гуманне ставлення до «упавших індивідуїв», які притерпіли від людського осуду за свої вільні почуття і вчинки»[10, с.189]. Він намагається знайти собі союзника і стверджує, що для великого поета навіть ті жінки, що «соблудили», але зробили це в імґя великого почуття, справжньої любові, заслуговували не осуду, а морального співчуття. М.Павлик писав: «Шевченко був непримиримий ворог усякого дійсного «блуду», особливо легального, і гарячим за щитником «вільної любові» в гарнім розумінню слова, любові, що часто не сходилась з легальністю,- найкращий примір єго «Марія». Рівночасно з тим і ще з більшою силою і переконанням Шевченко заступався в своїх поезіях за «упавших індивідуїв»: за всяких покриток і т.п., гіркою долею котрих він зайнявся як любящий брат, чоловіколюбець і котрі підносив на такий високий ступінь моральності, на якім рідко бувають ті, що й до смерті «хранять ціломудріє» та роблять з того бич на свої буцімто «упавші» против них сестри. Візьміть Шевченкові «Відьму», «Наймичку» й т.ін..[11, од.зб.53, арк..1-10].

У своїй літературно-критичній діяльності Павлик звертається до осмислення творчого доробку Тараса Шевченка. Велике значення надає літературі, яка присвячена служінню народу, а не тій, що є вираженням мистецтва для мистецтва. І напевно, тому для Павлика була такою близькою і зрозумілою творчість Т.Г.Шевченка, виразника прагнень і захисника українського народу.

 

Список джерел і використаної літератури

1.     Павлик М. Сказав,що знав / М. Павлик // Друг.-1877.- №5.- С.81-82

2.     Павлик М. Пропащий чоловік / Михайло Павлик: Оповідання, повісті, публіцистика .- Львів: Каменяр,1983.-351с.

3.     Павлик М. Твори / Михайло Павлик. - К.: Дніпро, 1985.-367с.

4.     Центральний державний історичний архів України (м. Львів).- Ф.663.оп.1

5.     Світова велич Шевченка .- К.: Держлітвидав, 1964.- Т.1.- 510с.

6.     Павлик М. На чий млин вода?/ Михайло Павлик// Народ. -1890.- №8.-С.113-116.

7.     Павлик М. Твори /Михайло Павлик. –К.:Держлітвидав, 1959.- 672 с.

8.     Шевченко Т. Повне зібрання творів у 12-ти томах/ Тарас Шевченко. –К.: Наукова думка, 1989.- Т.2.- 592 с.

9.     Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: у 2-х т./ Михайло Драгоманов. - К.:Наукова думка, 1970.- Т.1.-531 с.

10.  Павлик М. Примітка до статті М. Драгоманова «Слівце про цинізм у літературі»/ Михайло Павлик // Народ.-1893.- №17.-С.188.

11.  Центральний державний історичний архів України (м. Львів).- Ф.663.оп.1.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info