zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОЦІННИЙ КОМПОНЕНТ ЗНАЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВА КАТЕГОРІЇ ІНТЕНСИВНОСТІ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

 

Рис-Вікерс У.Г.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

 

This paper explores the features of evaluative description in the system of language, focusing on features which are organically intertwined with cognitive processes and form a constituent of the category of intensity. Works by linguists who investigated the linguistic concept of estimation, its character and connection with various situations of speech are analysed here.

 

Категорія інтенсивності, як і інші категорії мови, відповідає категоріальному членуванню світу. Свідомість людини не тільки об’єктивно відображає навколишню дійсність, але і привносить у відображене дещо суб′єктивно-емоційне. Отож почуття і воля людини є теж важливими факторами в пізнанні об’єктивної дійсності. Ці фактори детермінують використання певного арсеналу лексичних одиниць, що виражають високий ступінь вияву дії та напруження сил при здійсненні чого-небудь. У сучасному мовознавстві помітно зріс інтерес учених до різнорівневої природи повнозначного слова (передусім до іменних частин мови та дієслів), яке характеризується складною категоріальною системою. Зокрема дослідники дієслова (Зиґмунт Салоні (Zygmunt Saloni), Зофія Зарон (Zofia Zaron), Я. Мацюсович, О.М. Пєшковський, О.О. Потебня, В.В. Виноградов, І.І. Мєщанінов, О.В. Бондарко, В.М. Русанівський та ін.) підкреслювали необхідність вивчення категоріальної семантики з урахуванням зв’язків в окремих мовних ярусах та міжрівневої взаємодії лексики і граматики.

Мовна семантика, як відомо, має об’єктивний характер, оскільки вона є результатом пізнання об’єктивної дійсності. Проте особливістю природної мови є те, що в ній відображено суб’єктивний досвід кожного індивіда і людства в цілому в об’єктивному сприйнятті тих чи інших предметів, явищ, а також їх статичних і динамічних ознак [3, 67]. Процес комунікації обов’язково включає в себе оцінний момент. Категорія оцінки співвідносить мову із такими поняттями, як норма і нормативна картина світу, альтернатива і вибір, думка і її вираження [2, 352].

Особливості оцінної характеристики та засоби реалізації категорії оцінки неодноразово ставали предметом дослідження мовознавців (а ще раніше – філософів). Нас цікавить оцінне значення в системі мови, яке, маючи суб’єктивні та об’єктивні компоненти, часто є складовою інтенсивності і додає словам семантики позитивної чи негативної ознаки. Такі лексеми, крім різноманітних інтенсивних значень, мають у своїй семантичній структурі оцінний компонент значення – схвальний або несхвальний, позитивний або негативний, рідше – соціально обумовлений. Оцінна сема органічно вплітається в когнітивні процеси, у мовленнєві акти і виражається мовними засобами всіх рівнів – лексико-семантичного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного.

Лінгвістичне поняття оцінки з різною мірою повноти трактується в працях
Н.Д. Арутюнової, О.М. Вольф, Т.А. Космеди, А. Міколайчук та багатьох інших мовознавців, причому поняття оцінки визначається неоднозначно: 1) оцінка як ставлення мовця до предметів і явищ; 2) оцінка як сукупність ціннісних ознак об’єкта; 3) оцінка як визначення відповідності/невідповідності кваліфікації об’єктів інтересам комунікації.

Усі дефініції об’єднує антропоцентричний підхід до явища, тобто вказівка на залежність оцінної категоризації зовнішнього світу від суб’єктивних чинників, адже характер оцінки, її зв'язок із ситуацією мовлення не суперечить основним засадам оцінювання, оскільки йдеться про уточнення, індивідуалізацію оцінної діяльності, закладеної в соціокультурному середовищі.

Хоча існує багато інтерпретацій оцінних моментів, нас буде цікавити, звичайно, оцінка, яка викликана емоційним станом, але передусім її вираження у мовленні/мові. Адже мова виступає також і знаряддям ідентифікації емоцій і в цьому плані опосередковує емоціональну поведінку людини. Отже, обсяг семантики в мові не зменшується, а постійно зростає разом із розширенням знань про світ. При цьому семи не лишаються прив’язаними назавжди до того самого носія, а постійно перерозподіляються між різними носіями. Однією з важливих причин цього перерозподілу є співвідношення об’єктивних і суб’єктивних елементів семантики в слові.

Лінгвісти визначають критерій оцінки як один з основних у класифікації назв почуттів [8; 7]. Зокрема предметом наукової зацікавленості польської дослідниці Аґнєшки Міколайчук (Agnieszka Mikoіajczuk) є семантичний клас гніву та його підназв, які мають виразне інтенсивне забарвлення (zіoњж, wњciekіoњж, furia, szaі, oburzenie) і попри загальне значеннянегативні емоції вирізняються природою оцінки та з огляду на її вартість, а також типом і предметом цієї вартості [7, 130].

Загалом можна виділити декілька напрямів і методів дослідження мовного значення з позицій когнітивної граматики. Так, наприклад, образно-схематичні моделі використовуються у концепції когнітивної граматики, яка була розроблена Роналдом Лангакером. Дотримуючись «енциклопедичного» погляду на семантику, американський лінгвіст прирівнює концептуалізацію до мовного значення, а семантичні структури – до концептуальних структур, які постають у свідомості мовця як мовні форми [6, 2 – 4]. При цьому концептуалізація трактується досить широко: як нові знання й усталені концепти, почуттєвий, моторний та емоційний досвід, знання природного, соціального і лінгвістичного контекстів. Отже, перед нами постає підхід, що здатний охопити значно ширший об’єм тлумачення значень, ніж пропонований нам будь-який інший. Когнітивний аналіз семантики певного пласту лексики буде включати антропологічний аспект дослідження, який дозволить вивчати лексику з її культурологічним, суспільним багажем людства. Роналд Лангакер репрезентує граматику як спосіб структурування та символізації концептуального змісту за допомогою образно-схематичних моделей [6, 32]. Ця концепція є дотичною до когнітивної семантики у своїх цілях, оскільки має на озброєнні ту ж саму ідею когнітивного моделювання результатів пізнання як основи формування мовного значення.

Ще одним напрямом дослідження лексичного значення з позицій когнітивної лінгвістики є фреймова семантика, яка вирізняється багаторівневою теорією значення. Запропонована Ч. Філлмором всередині 70-х років минулого століття, на сучасному етапі вона є методом дослідження взаємодії семантичного простору мови (мовних значень) і структур знання, мисленнєвого простору [4]. Цей підхід дозволяє змоделювати принципи структурування і показати частину досвіду індивіда, способи активування загальних знань, які сприяють порозумінню під час обміну інформацією.

Однак жоден із цих підходів не може розв’язати суперечки серед лінгвістів і визначити, де пролягає та межа, яка розділить мовне знання (знання мовного значення) і загальне, енциклопедичне, не пов’язане з мовним значенням знання. Важливим висновком для когнітивного підходу до мовної семантики є необхідність визначення когнітивного контексту, який ліг в основу значення того чи іншого слова, і відповідного його структурування, щоб виявити ділянки та характеристики, які закріпилися у формуванні лексичного значення.

На думку американських когнітивістів Дж. Лакоффа і Р. Лангакера, значення є «репрезентацією світу» у свідомості людей, які, розмовляючи і вживаючи у своєму мовленні слова, часто пов’язують з явищами навколишнього світу типові риси, зазвичай міцно пов’язані з асоціативним мисленням [цит. за: 5, 25].

Вчені відзначають, що оцінка представлена в різноманітних логічних та емоційних реакціях людини, які виникають при порівнянні навколишньої дійсності з ідеалізованою моделлю світу. Оцінка як ціннісний компонент пронизує усі мовні рівні. Вона присутня у лексемах найменування особи, стану, дії, ознаки та властивості (іobuz, wariat, draс; cierpieж, pldrowaж, bulwersowaж, jtrzyж; wњcibski, niebotyczny, іotrowski, genialny).

Емоційна оцінка може збігатися з інтелектуально-логічною. Наприклад, прикметник њliczniutka [њliczna kobieta] (про красиву жінку) виражає логічну позитивну оцінку (bardzo piкkna), і, як правило, вміщує інформацію про позитивне емоційне ставлення до цієї якості. Водночас такі лексеми, як: babsko, babsztyl, babus (з погордою про жінку) несуть негативне оцінювання через типові для польської мови словотвірні моделі.

Використання інтенсивної лексики притаманне для опису і висловлювань повсякденного вживання, які є невід’ємною частиною нашого емоційного оцінювання ситуації та її реалізацією у мові. Когнітивний аналіз поняття «інтенсивність» передбачає кооперування лінгвістики та наук, пов’язаних з вивченням зв’язків між мовою і мисленням (філософія, психологія), бо такий підхід розглядає його у дещо іншому від традиційної лінгвістики плані, а саме в таких категоріях: знання, його мовні різновиди, мовні способи репрезентації знань, мовні процедури оперування знаннями, ментальні структури та процеси у свідомості.

 

Література

1.     Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове / В.В.Виноградов. – [3-е изд.]. – М.: Высшая школа, 1986. – 614 с.

2.     Космеда Т.А. Структурно-семантична категорія оцінки та її види у статиці та динаміці / Т.А.Космеда // Проблеми зіставної семантики: Доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф. – К., 1997. – С.352 – 354.

3.     Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики / В.М.Русанівський. – К.: Наукова думка, 1988. – 240 с.

4.     Fillmore Ch. Towards a frame-based lexicon: the case of RISK // Ch. Fillmore,
B. T. Atkins / In Frames and Fields [edited by A. Lehrer and E. Kittay]. – Erlbaum Publishers, 1992. – P.75 – 102.

5.     Grzegorczykowa R. Wprowadzenie do semantyki jкzykoznawczej / R. Grzegorczykowa. Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN, 2002. 182 s.

6.     Langacker R. Concept, Image and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar / Ronald Langacker. – Berlin – New York: Mouton de Gruyter, 1991.

7.     Mikoіajczuk A. Problem ocen w analizie wybranych polskich nazw uczuж z klasy semantycznej GNIEWU / Agnieszka Mikoіajczuk // Acta Universitatis Wratislaviensis No2229. – Jкzyk a kultura. – Tom 14. – Wrocіaw, 2000. – S.117 – 134.

8.     Nowakowska-Kempna I. Konstrukcje zdaniowe z leksykalnymi wykіadnikami predykatуw uczuж / I.Nowakowska-Kempna. Katowice: Uniwersytet Њl№ski, 1986.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info