zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МІГРАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У 60-80-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ. НА МАТЕРІАЛАХ ВІННИЦЬКОЇ ТА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

 

Скворцова І.А.

Україна, м. Кам’янець-Подільський,

Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка

 

Abstract: the article investigates processes of migration throughout rural areas of Vinnitska and Khmelnitska oblasts in the waning years of the soviet period (namely 1960-1990). It was determined that migration had a negative effect on demographic processes in villages and caused decreases in rural population.

Key words: migration, rural areas, a demographic process, social infrastructure, motivation to work, depopulation.

 

Анотація: в статті досліджується міграційні процеси у сільських поселеннях Вінницької, Хмельницької областей на завершальному етапі радянського періоду у 1960-1990 рр. Встановлено, що міграція негативно вплинула на демографічні процеси села, спричинила депопуляцію сільського населення.

Ключові слова: міграція, сільські поселення, демографічний процес, соціальна інфраструктура, мотивація праці, депопуляція.

 

Міграція населення це соціально-економічний і демографічний стан, що являє собою сукупність переміщень, здійснювальних людьми, пов’язаних, як правило, із змінною місця проживання назавжди, або на тривалий час. Розрізняють зовнішню, внутрішню, зворотну і незворотну міграцію. [1] Варто зазначити, що міграція, сільського населення у місто, переміщення робочої сили з сільського господарства в промисловість, будівництво та інші галузі народного господарства є цілком закономірним явищем, об’єктивною необхідністю.

Дана проблема знайшла часткове висвітлення історіографії, зокрема у працях П.П.Панченко [2], І.В.Рибака [3] , О.П.Григоренка [4], С.М.Тимченка і В.М.Кириченка [5], М.М.Кривчика [6], С.С.Падалки [7], І.М.Романюка [8]. Проте на регіональному рівні, а саме на Поділлі та Південно-Східній Волині вище окреслена проблема не була предметом глибокого всебічного вивчення. Дане дослідження претендує на деяке заповнення вище зазначеної програми.

На початку 60-х рр. ХХ ст. у сільській місцевості спостерігався надлишок робочої сили. У колгоспах мало місце недовикористання трудових ресурсів. Пересічно в УРСР працездатний колгоспник відпрацював у громадському господарстві 186 людино-днів, тобто на 100 днів менше робітника. Інша ситуація із трудовими ресурсами склалася в промисловості. Тут, поряд із збільшенням обсягу виробництва зростала потреба у робочій силі. Щорічна потреба додаткової робочої сили для промисловості, транспорту, будівництва складала 3 млн. чоловік. Отримати її за рахунок міського населення у той час було неможливо. Джерелом поповнення робочої сили могло бути лише село [9, с. 40]. Скорочення надлишків робочої сили можливе лише за рахунок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Ще на початку 60-х рр. економіст-аграрник Й. Пасховер підрахував, що за рахунок збільшення ефективності трудових ресурсів колгоспів на 1%, можна вивільнити щорічно до 85 тисяч працездатних колгоспників, використавши їх працю в інших галузях народного господарства [9, с. 42]. Проте в силу низької мотивації до високопродуктивної праці в колгоспників у громадському господарстві колгоспів, недостатньому рівні механізації сільськогосподарського виробництва, незадовільних умов якісного відновлення робочої сили внаслідок занедбаного стану соціально-побутової інфраструктури у селах міграції у 60-80-ті рр. набула масового характеру, стала незворотною і перетворилася фактично у втечу селян у місто.

В 60-80-ті рр. у селах Вінницької і Хмельницької областей відбувався обвальний процес скорочення населення. Якщо в 1959 р. у селах Вінницької області проживало 1769 тисяч чоловік, то у 1970 р. – 1570 тис. чол., 1979 р. – 1326 тис. чол., 1989 р. – 1075 тис. чол.; у Хмельницькій області відповідно: 1959 р. – 1301 тис. чол., 1970 р. – 1184 тис. чол., 1979 р. – 998 тис. чол., 1989 р. – 804 тис. чол. [10, с. 45]. За рівнем скорочення сільського населення у 60-80-ті рр. Вінницька область опинилася в числі шести областей УРСР ( Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська, Сумська), у яких сільське населення скоротилося майже в двічі. У 1970-1989 рр. Вінницька область увійшла до складу областей Української РСР, у яких відбулося надмірне зменшення сільського населення, приблизно 1,5-2% за рік. До них у 70-ті рр. долучилася Хмельницька, Тернопільська, Київська і Житомирська області [10, с. 45].

Варто зазначити, що факторний аналіз зменшення чисельності сільського населення, виявив, що головною причиною скорочення трудового потенціалу села є міграційний відплив селян у місто. На долю мігрантів припадало 3/4 скорочення жителів сільської місцевості, зайнятих в сільському господарстві [11, с. 43].

Міграція сприяла зменшенню чисельності працівників зайнятих у сільському господарстві. Якщо у 1970 р. у сільськогосподарському виробництві Вінницької області було зайнято 458,5 тис. чол., у 1980 р. – 374,6 тис. чол., у 1990 р. – 296,6 тис. чол., у Хмельницькій області відповідно 362,7 тис. чол., 308,6 тис. чол., 235,1 тис. чол. В результаті при потребі забезпеченості сільського господарства робочою силою Вінницької області у 1990 р. – 325,2 тис. чол., практично було задіяно 247,7 тис. чол., нестача склала 77,5 тис. чол.: у Хмельницькій області відповідно 280,4 тис. чол., 190,2 тис. чол., 90,2 тис. чол. [12, с. 121].

За рівнем сальдо міграції ( різниця між тими, що покинули село та тими, що приїхали до нього) Вінницька область, а згодом і Хмельницька опинилася у числі регіонів, де спостерігався найбільший відплив сільського населення. У 1970 р. сальдо міграції у Вінницькій області склало 26,4 тис. чол., а у 1975 р. – 30,1 тис. чол.; у Хмельницькій області відповідно 14,0 тис. чол., 26,6 тис. чол. [13, с. 142]. У 1978 – 1982 рр. сальдо міграцій у Вінницькій області склало 19,1 тис. чол., у 1983 – 1987 рр. – 20,0 тис. чол. Це був найвищий показник серед 25 областей України, дещо нижчим він був у Хмельницькій області: 1978-1982 рр. – 15,9 тис. чол., 1983-1987 рр. – 16,9 тис. чол. [10, с. 45]. Отже, нами встановлено, що протягом 1961-1991 рр. результативний показник міграційних потоків сільського населення ( сальдо міграції) мав від’ємне значення, що означало перевищення кількості вибулих із села над прибулими у сільську місцевість. Міграція мала сталий характер впливу на кількісний і якісний склад сільського населення, його механічний рух. Проте протягом 1961-1991 рр., нами встановлено, що дія цього фактору, його впливу на абсолютну чисельність, скорочення сільського населення була неоднаковою. Якщо у 1961-1979 рр. зменшення чисельності сільського населення насамперед зумовлювалося міграційним відпливом його в міста, то з 1980-1991 рр. вплив міграційних процесів на чисельність населення села почав зменшуватися, поступаючись впливу депопуляційних процесів. Проте і тут домінуючу роль у виникненні депопуляції сільського населення відіграє воля міграції. Причиною цього є те, що особливо інтенсивно вибували з села у процесі міграції особи працездатного віку. Вони складали 80% мігрантів, з них 45-60% у віці 20-40 років [11, с. 43]. Найбільшу питому вагу мігрантів складали особи жіночої статті. Надмірний відплив сільського населення працездатного та демографічно-активного віку, на наш погляд, основна причина напруги балансу праці яка склалася в сільському господарстві УРСР, складної демографічної ситуації пов’язаної із постарінням сільського населення.

Негативний вплив міграції жителів села проявився не лише у деформації статево-вікової структури сільського населення. З цими процесами безпосередньо пов’язана і депопуляція – перевищення смертності над народжуваністю. Це було спричинено тим, що в сільській місцевості у 70-х рр. 40% складали особи пенсійного, а разом з людьми передпенсійного віку, які не беруть участь у природному відтворенні населення цей показник нерідко перевищував 50%. У результаті різкого постаріння сільського населення виникло таке явище як депопуляція. Вперше перевищення смертності над народжуваністю серед сільського населення було зафіксовано у селах Вінниччини у 1980 р. тут на 1000 чоловік кількість народжень складала – 11,5 а кількість померлих – 18,0, природній приріст становив 6,5 проміле [14, арк. 28]. У 1989 р. депопуляцією було охоплено 16 областей УРСР, у тому числі Вінницьку та Хмельницьку області. Причому у цьому регіоні показник перевищення смертності над народжуваністю серед сільських жителів був одним із найвищих в Українській РСР у 1983-1985 рр. у Вінницькій області він становив – 5,8 тис. осіб у рік, у 1986-1988 рр. 4,9 тис. чол., а за період 1983-1989 рр. – 5,4 тис. чол.; у Хмельницькій області відповідно 5,5 тис. чол., 5,4 тис. чол., в УРСР – 1, 1 тис., чол., 0,9 тис. чол., 1,0 тис. чол. [10, с. 51]. Вищі показники від’ємного природного приросту сільського населення у 1983-1988 рр. мала Кіровоградська 6,1, Полтавська 6,5, Черкаська 6,8, Сумська 8,2, Чернігівська 9,1 проміле [10, с. 51].

У 1990 р. з 1459 сільських населених пунктів Вінницької області у 216 або 14,8% до загальної не народилася жодна дитина, а у 1142 селах, або 78,3 % кількість померлих перевищила кількість народжених. У Хмельницькій області з 1415 сіл у 189 або 13,4% не було зафіксовано народження дітей, а у 1034 сільських населених пунктів кількість померлих перевищила кількість народжених, що склало 76,6 % до загальної кількості [13, с. 30]. Отже, міграція спричинила важкі демографічні наслідки для села і мала у 70-80-ті рр. передусім негативне значення та відміну від країн з ринковою економікою де зайнятість у сільськогосподарському виробництві зменшувалася у зв’язку з підвищенням його ефективності, в УРСР цей процес відбувся за рахунок втечі селян, передусім молоді , незадоволених умовами сільськогосподарської праці, винагородили за неї, незадовільним станом сільської соціальної інфраструктури, соціально-побутовими відмінностями між містом і селом, відсутністю належного соціального захисту працівників агропромислового комплексу, виробничою безправністю сільських трудівників.

Відпливу сільського населення з села сприяло зневажливе ставлення до села як місця проживання. Воно різко відставало від міста за умовами життя населення. Відповідно в критичному стан знаходилася соціальна інфраструктура села. Ця обставина досить вагомо впливала на рівень міграції сільського населення. На 1 січня 1988 р. лише 47,3% сільських населених пунктів Вінницької області мали постійні дошкільні заклади; 52,4% - денні середні, повні і не повні загальноосвітні школи; 9,9% - лікарні; 15% - амбулаторно – поліклінічні заклади; 70,9% - фельдшерсько-акушерські пункти; 98,1% - підприємства торгівлі з продажу продовольчих і не продовольчих товарів; 8,9% - будинки побуту; 50,8% - комплексні приймальні пункти; 52,2% - відділення зв’язку; 56,8% - заклади фізкультури і спорту; 89,3% - клуби; 89,9% - бібліотеки; 78,3% - кіноустановки [15, арк. 96]. Значно гіршим був стан соціальної інфраструктури у сільських поселеннях Хмельницької області. З 1417 сільських населених пунктів у 50% не було дошкільних закладів, 40% сіл не мали денних загальноосвітніх шкіл, 18% - закладів охорони здоров’я, 39% - стадіонів, спортивних майданчиків, 12% - бібліотек, 7% - клубів, 11% - кіноустановок, 50% - стаціонарних відділень зв’язку, 56% - будинків побуту і комплексних приймальних пунктів, 61% - лазень [16, с. 44-45]. Проведені у 1986 р. комплексні соціологічні обстеження мігрантів Хмельницької області дозволили визначити прямий взаємозв’язок між рівнем міграції та станом соціальної сфери на селі. Так, лише 33% опитаних вбачали головну причину свого переїзду з села у місто у змісті, характері сільськогосподарської праці, а 67% - вказали на занедбаний стан соціальної інфраструктури села, зокрема на відсутність житла зі всіма зручностями, відсутність або незадовільну роботу закладів охорони здоров’я, освіти, торгівлі, побутового обслуговування, клубів тощо [3, с. 149].

За рівнем розвитку соціальної інфраструктури у селах Вінницька область посідала у 1985 р. 12, а Хмельницька 16 місце серед 25 областей УРСР. Якщо інтегральний показник рівня розвитку соціальної інфраструктури у сільських поселеннях Кримської області складав - 10,97 то у Вінницькій - 8,85, Хмельницькій – 8,73 [17, с. 105]. Отже, однією з головних причин масової міграції селян у місто був занедбаний, нерозвинутий стан соціальної інфраструктури, зневажлива ставлення до сільськогосподарського працівника як до носія дешевої робочої сили, забуваючи про його культурні і побутові потреби.

На наш погляд, проблема міграції, стабілізації чисельності сільського населення пов’язана як з докорінним поліпшенням умов життя на селі, праці та відпочинку, забезпечення працездатних роботою, а також гідною винагородою за працю. Міграція з села у місто, була зумовлена тим, що умови життя і праці практично за всіма параметрами поступалися міським. У розглядуваний період саме ця причина міграції була переважаючою. Зокрема про це йдеться у дописі Валентини Бордак, вміщеному у часописі «Сільські обрії» «Село мені й не сниться». У ньому жінка писала: «Народилася і виросла у сім’ї колгоспників. У нашому невеликому селі Червоний Случ на Теофіпольщині ( Хмельницька область) була лише початкова школа, на віддалі два кілометри від оселі. Закінчила чотири класи і пішла до восьмирічки аж за вісім кілометрів. І все пішки. Після восьмирічки було бажання навчатися далі. Тож з трьома подругами вступила до дев’ятого класу середньої школи. Це вже дванадцять кілометрів від рідного села. Скільки тих кілометрів відміряла? На все життя вистачить. Коли ж закінчила школу у 1975 році батьки радили: «Їдь доню у місто. Здобувай том професію». Я вступала до Кам’янець-Подільського педінституту, прагнула стати сільською вчителькою, але на другому іспиті провалилася. Повернулася до дому зі сльозами на очах. У моєму селі уже тоді молоді не було – усі виїхали до міста. Той чому було не виїжджати. На той час у нашому селі медичний пункт, бібліотеку закрили. До клубу раз на тиждень кіноустановка приїжджала – оце й усе дозвілля, оце й усі розваги . Дороги з покриттям до центральної садиби колгоспу немає. Подумала я, що мене чекає у рідному селі! Коханого не зустріну бо хлопців не має, а якщо зустріну і вийду заміж, то для моїх дітей ні школи, ні магазину, ні медпункту, ні бібліотеки. А робота в колгоспі важка фізично, переважно ручна. Без вихідних і без відпустки. Часто допомагала матері обробляти колгоспне поле і добре зрозуміла, яка то є хліборобська праця. А заробітки мізерні. Фактично весь доход з власного городу. Пам’ятаю, якщо батько приносив іноді 100 карбованців то було свято у сім’ї. А він же – механізатор, щодня у полі з ранку до смеркання. Ніщо мене не тримало в дома і не вагаючись подалася до обласного центру. Вважаю, що мій приклад говорить про те, чому наші села й далі порожнітимуть» [18, с. 35].

Отже, встановлено, що у другій половині 60-80-х рр. ХХ століття міграція з села набула обвального, тотального, неповоротного характеру. Доведено, що основну масу сільських мігрантів становили молодь і особи працездатного віку, жіночої і чоловічої статі. Все це досить негативно вплинуло на статево вікову структуру сільського населення, привело до його різкого зменшення, постаріння, втрати демовідтворювальних функцій. Саме ця обставина спричинила появу на селі на початку 80-х рр. у сільських поселеннях спочатку Вінницької, згодом Хмельницької областей такого явища, як депопуляція сільського населення, що стало відтепер головною причиною обезлюднення сіл Вінницької та Хмельницької областей.

 

Джерела та література

1.     Богуцький О.А. Демографічна ситуація на селі / О. А. Богуцький // Економіка АПК – 1997. - №11. – С.55.

2.     Панченко П.П. Становище українського села (60-80-ті роки) / П.П. Панченко // Український історичний журнал. – 1989. - №8. – С.3-14.

3.     Рибак І.В. Соціально-побутова інфраструктура українського села / І. В. Рибак. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2000. – 304 с. його ж Деформація соціальної сфери сіл Хмельниччини // Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20-80 роки.. Матеріали міжнар. наук. конф. 15-16 вересня 1994. – К.: Інститут історії України НАН України 1998. – С.100-106.

4.     Григоренко О.П. Дискримінаційна політика держави стосовно села і міграції сільської молоді в міста 60-80-ті роки / О. П. Григоренко // Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20-80 роки.. Матеріали міжнар. наук. конф. 15-16 вересня 1994. – К.: Інститут історії України НАН України 1998. – С.86-95.

5.     Тимченко С.М. Соціально-демографічні процеси в українському селі 40-80 –х роках ХХ ст. / С. М. Тимченко, В.М. Кириченко // Наукові праці історичного факультету. – Вип. ІІ. – Дніпропетровськ: М.П. Промінь, 1997. – С.169-177.

6.     Кривчик Г.Г. Українське село під владою номенклатури. (60-80-ті рр. ХХ ст.) / Г.Г. Кривчик. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2001. – 178 с.

7.     Падалка С.С. Сільське господарство України в другій половині 60-х рр. ХХ століття / С.С. Падалка . – К.: Інститут історії України НАН України, 2000. – 187 с.

8.     Романюк І.М. Українське село у 50-першій половині 60-х рр. ХХ ст. / І. М. Романюк. – Вінниця: Книга – Вега, 2005. – 205 с.

9.     Пасховер Й. Питання використання трудових ресурсів колгоспників / Й. Пасховер // Економіка Радянської України. – 1961. – № 2. – С. 39–46.

10.  Шепотько Л. О. Українське село: проблеми і перспективи / Л. А. Шепотько, І. В. Прокопа, Д. Ф. Крисанов . – К.: Урожай, 1991. – 240 с.

11.  Шепотько Л. А. Человек в аграрной сфере / Л. А. Шепотько, И. В. Прокопа, Д. Ф. Крисанов. – К.: Наукова думка, 1991. – 284 с.

12.  Вдовиченко М. Х. Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки / М. Х. Вдовиченко, К. І. Якуба, М. К. Орлатий. – К.: Урожай, 1993. – 216 с.

13.  Соціальна сфера села України (науково аналітична розробка). – К.: Без видання, 1992. – 200 с.

14.  Державний архів Вінницької області. Социальное развитие и образ жизни населения Винницкой области – ф. р. – 2355, оп. 50. – спр. 19, 70 арк.

15.  Державний архів Вінницької області. Социальное развитее и уровень жизни населения Винницкой области – ф. р. 2355, оп. 50. – спр. 20, - 96 арк.

16.  Социальное и экономическое развитие области. От выборов к выборам. – Хмельницкий, 1990. - 120 с.

17.  Социально-экономические проблемы развития села (расселенческий аспект). – К., 1988. –206 с.

18.  Бордак В. Село мені й не сниться / Валентина Бордак // Сільські обрії, 1989, № 1, С. 35.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info