zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОФЕСІЙНА САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК І ОЗНАКА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВИКЛАДАЧА ВНЗ

 

Столярчук О.А.

Україна, м. Київ,

Київський університет імені Бориса Грінченка

 

В работе раскрыта специфика профессиональной самооценки как компонента профессионального самосознания преподавателя вуза. Осуществлен анализ разновидностей и критериев проявления профессиональной самооценки педагога высшей школы, ее динамики и влияния на развитие профессионализма.

Ключевые слова: профессиональное самосознание преподавателя, профессиональная самооценка преподавателя, профессиональная самооценка потенциала, профессиональная самооценка результата, операционально-деятельностный и личностный компоненты самооценки преподавателя.

 

Багатогранність та динамічність праці педагога вищої школи зумовлює необхідність здійснення ним постійного аналізу продуктивності професійної діяльності, вдосконалення себе в ній та виявлення успішності самореалізації, що, в свою чергу, складає зміст підвищення рівня професійної самосвідомості. Оскільки сформована професійна самосвідомість є потужним джерелом для успішної професійної адаптації молодого фахівця, а надалі сприяє набуттю професіоналізму, самореалізації та постійному самовдосконаленню педагога, то сучасній вищій школі потрібні викладачі, які ґрунтовно володіють навичками контролю, аналізу й оцінки власної діяльності та особистості. Особистісний потенціал викладача, його науковий, психолого-педагогічний і методичний рівні є вирішальними чинниками якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів. За таких умов зростають вимоги до професіоналізму діяльності та особистості самого викладача, включаючи адекватність і стійкість його фахової самооцінки.

Проблематика змісту, структури та механізмів формування самооцінки педагогом професійної діяльності набула значущості завдяки фундаментальним науковим працям російських і вітчизняних психологів Н.В. Кузьміної [1], М.А. Ларіонової [2], А.К. Маркової [3], Л.М. Мітіної [4], А.О. Реана [5], В.А. Семиченко [6] та інш. Однак питання специфіки функціонування професійної самооцінки викладачів ВНЗ залишається нерозробленим, що і стало підставою для наших наукових розвідок. Таким чином, метою статті є аналіз змісту, структурних компонентів професійної самооцінки педагога ВНЗ, її динаміки та впливу на розвиток професіоналізму.

Теоретичний аналіз структури професійної самосвідомості педагогів показав, що ця структура в загальних рисах співпадає з структурою самосвідомості і містить поєднання трьох підструктур, зокрема когнітивного компоненту (професійний Я-образ), афективно-оцінного компоненту (професійна самооцінка) та поведінкового компоненту (набір професійно спрямованих дій). В ході професіоналізації особистості відбувається становлення її професійної самосвідомості, структурним компонентом якої виступає професійна самооцінка. Ця теза повною мірою стосується і педагогів вишів.

Професійну самооцінку ми тлумачимо як оцінку педагогом самого себе як фахівця, своїх педагогічних можливостей, професійних якостей і місця в професійному середовищі. В професійній самооцінці також вбачаємо проекцію усвідомлюваних професійних якостей на внутрішній еталон ідеального фахівця, співставлення своїх професійних характеристик з ціннісними шкалами, форму відображення ставлення до себе як до суб’єкта праці, особистісне судження про власну цінність з позицій професійної придатності та майстерності, позитивну чи негативну настанову щодо себе як професіонала. Специфікою фахової самооцінки викладача ВНЗ є те, що вона має інтегрований характер, оскільки розповсюджується на три аспекти його діяльності – науковий, методичний і власне педагогічний (освітньо-виховна взаємодія зі студентами). Таким чином, доречно говорити про загальну професійну самооцінку та її парціальні вияви. Важливо, що занижена чи завищена парціальна самооцінка викладача може породжувати неадекватність загальної професійної самооцінки.

Професійну самооцінку російський психолог А.О. Реан розглядає як значну умову професійної успішності. Характеризуючи дане поняття, вчений виокремлює в її структурі операційно-діяльнісний та особистісний компоненти [5, с. 454]. Щодо викладача ВНЗ, то операційно-діяльнісний компонент його професійної самооцінки функціонує як оцінка своєї фахової компетентності (знань, вмінь, навичок) та рівня професійної майстерності. Особистісний компонент професійної самооцінки педагога вишу виявляється через оцінку ним своїх особистісних якостей відповідно до ідеалу Я-професійного (для прикладу, самооцінці підлягають такі професійно значущі особистісні якості, як толерантність, вимогливість, доброзичливість, емоційна врівноваженість і т.п.). Самооцінка за цими двома аспектами не обов’язково узгоджена, поширеним є явище суперечливості компонентів професійної самооцінки. Принагідно зауважимо, що більшість викладачів асоціює свій професіоналізм та оцінює його саме операційно-діяльнісним аспектом, ігноруючи особистісний. Така ситуація породжує актуальні проблеми взаємодії зі студентами, а також провокує перспективні негативні наслідки – професійні деформації та стагнацію особистісного розвитку педагога вищої школи.

Формування професійної самооцінки майбутнього педагога вишу – тривалий і складний процес, що розпочинається ще під час первинного професійного самовизначення молодої людини. Під час навчання студента у ВНЗ відбувається становлення компонентів його фахової готовності, що відображають професійну самосвідомість – Я-образу, рефлексії та самооцінки.

Впродовж фахового навчання в магістратурі професійна самооцінка майбутнього викладача виступає механізмом регуляції та стимуляції процесу формування професіоналізму. Викладач-початківець знаходиться на етапі адаптації до специфіки професійної діяльності, відбувається відшліфування професіоналізму педагога як суб’єкта праці. За цих умов професійна самооцінка набуває особливої ролі – стає чинником професійного саморозвитку педагога вищої школи. В процесі адаптації викладача до професійної діяльності його самооцінка розмежовується на самооцінку результату – оцінку досягнутого і задоволеність чи незадоволеність результатами, та самооцінку потенціалу тобто оцінку своїх потенціальних можливостей, віру в себе, впевненість в собі як професіоналі. Відтак, досягнення професіоналізму викладачем до рівня майстерності можливе лише за умови системного самооцінювання результатів і потенціалу праці та інтеграції операційно-діяльнісного й особистісниого компонентів самооцінки.

У викладача-початківця також активізується співіснування двох взаємопов’язаних категорій – професійного самооцінювання і професійної самооцінки. Обидва поняття є проявами професійної самосвідомості викладача, однак перше – самооцінювання, є її процесуальною характеристикою, а самооцінка – результатом самооцінювання у поєднанні з педагогічною рефлексією. Спостерігається і вплив зворотного характеру – сформована професійна самооцінка, будучи динамічним утворенням, є фундаментом для подальшого самооцінювання викладачем себе як суб’єкта праці.

В ході розгортання професійного циклу педагога ВНЗ його професійна самооцінка виконує ряд функцій, серед яких контрольна – співставлення власного професіоналізму з наявним еталоном ідеального викладача, коригувальна – активація прагнення до усунення наявних недоліків професійної підготовки, і стимулююча – діяльність щодо фахового розвитку і вдосконалення. Впродовж розвитку педагогічної майстерності викладача активно діють всі означені вище функції. Так, контрольна забезпечує співставлення та оцінку відповідності теперішнього рівня професіоналізму викладача образу Вчителя-майстра. Досягнення вищого кваліфікаційного рівня уможливлюється за рахунок стимуляції ідеальною самооцінкою. При фіксації та оцінці якихось відхилень на шляху професійного саморозвитку педагог має змогу їх відкоригувати.

На розвиток професіоналізму викладача та, відповідно, його педагогічної майстерності впливають не лише функції професійної самооцінки, але й її сутнісні характеристики: стійкість, за параметром якої самооцінка буває стійкою та нестійкою, адекватність (із різновидами – адекватна і неадекватна (завищена чи занижена) і рівень, який диференціює самооцінку на високу та низьку.

Як і особистісна самооцінка, на базі якої формується професійна, вона також буває адекватною і неадекватною. Ці характеристики розповсюджуються як на професійну самооцінку результату, так і потенціалу. Важливо, що низька самооцінка педагога вишу далеко не завжди є свідченням «комплексу професійної непридатності», навпаки, низька самооцінка результату у поєднанні з високою оцінкою потенціалу є фактором професійного саморозвитку, збагачення педагогічної майстерності.

Розвинена адекватна професійна самооцінка викладача стає потужним стимулом для професійного самовдосконалення. В процесі оцінювання педагогом вищої школи самого себе відбувається співставлення наявних професійно значущих властивостей з бажаним образом, і їх розходження, суперечливість породжує потребу у професійному розвитку, вдосконаленні. Маючи адекватну самооцінку й позитивне ставлення до себе, викладач з більшою готовністю йде на контакт з студентами, демонструє здатність до їх безумовного прийняття, тим самим педагог впливає на самооцінку й ставлення молодих людей до себе, стимулює в них прагнення до успіхів у навчально-професійній діяльності. Володіючи адекватною самооцінкою, позитивним ставленням до себе і впевненістю в собі, викладач може знаходити конструктивні способи подолання труднощів і тим самим ще більше розширювати сферу професійної самосвідомості.

Важливою є не лише характеристика адекватності професійної самооцінки педагога, а й її стійкість, тобто здатність викладача не відхилятися від звичного рівня самооцінки при яких-небудь випадкових впливах реальності чи взаємодіях з учасниками педагогічного процесу. Викладач, який володіє стійкою фаховою самооцінкою, спроможний не тільки правильно оцінювати свої професійні можливості, а й виявляти адекватні емоційні реакції на професійні невдачі та досягнення, майстерно регулювати власну поведінку та діяльність.

Сьогодні все більшої виразності набуває сприятлива тенденція, за якої професійна діяльність сучасного викладача вищої школи втрачає риси спонтанності і стереотипності, педагоги прагнуть до рефлексії засад, процесу і результатів своєї діяльності, зростає наукоємність педагогічної діяльності, і водночас відбувається становлення творчої позиції педагога в професійній діяльності. За таких умов адекватно висока професійна самооцінка викладача вищої школи стає його необхідною професійною якістю, чинником розвитку педагогічної майстерності.

Отже, професійна самооцінка є стрижнем професійної самосвідомості викладача вишу; диференціюється на парціальні компоненти, як-то самооцінка досягнень наукового, методичного і освітньо-виховного аспектів діяльності. Окрім того, фахова самооцінка педагога вишу розповсюджуються на результат і потенціал його праці, а також включає операційно-діяльнісний й особистісний компоненти. Формування професійної самооцінки викладача розпочинається ще під час навчання, а її динаміка впродовж фахової діяльності визначає успішність досягнення та розвитку професіоналізму.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні зовнішніх і внутрішніх чинників професійної самооцінки викладачів.

 

Література

1.     Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. – М. : Высшая школа, 1990. – 119 с.

2.     Ларионова М. А. Профессиональная самооценка учителя : структура, особенности формирования / уч.-метод. пособ. для учителей, школьных психологов, социальных педагогов и студентов педагогических вузов / М. А. Ларионова. – Омск : Изд-во ОмГУ, 2001. – 90 с.

3.     Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М. : Междунар. гуманит. фонд «Знание», 1996. – 308 с.

4.     Митина Л.М. Психология труда и профессионального развития учителя : [учеб. пособие для студ. выс. пед. учеб. заведений] / Л.М. Митина. – М. : Издат. Центр «Академия», 2004. – 320 с.

5.     Психология человека от рождения до смерти. Психологический атлас человека / Под ред. А.А. Реана. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – С. 454 – 455.

6.         Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності : навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. / В. А. Семиченко. – К. : Вища школа, 2004. – 336 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info