zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Теоретичні основи вивчення особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками

 

Вишньовський В.В.

Україна, м.Тернопіль,

Тернопільський національний технічний університет ім. І.Пулюя

 

Анотація: У даній статті розглядаються різні підходи щодо вивчення особистісної готовності, розкрито основні компоненти професійної та особистісної готовності майбутніх практичних психологів до професійної діяльності, зокрема, до діагностико-корекційної роботи з підлітками.

Ключові слова: особистісна готовність, особистісно-професійні утворення, види готовності до професійної діяльності, психологічні показники та детермінанти готовності.

 

Abstract: This article discusses the various approaches to the study of personal preparedness, the basic components of professional and personal preparedness for future psychologists to the profession, in particular, diagnostic, remedial work with adolescents.

Keywords: personal readiness, personal and professional formation, types of readiness for professional activity, psychological indicators and determinants of readiness.

 

Проблема вивчення особистісної готовності майбутнього практичного психолога розглядається як складова частина професійного відбору на психолого-педагогічні спеціальності (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєва та ін.). Зокрема, відбір до навчального закладу має відфільтровувати тих, хто явно непридатний до професії (В.Г.Панок), визначати психологічний ресурс особистості та внутрішньоособистісні труднощі, що сприяють або перешкоджають подальшій успішній професійній підготовці та діяльності (О.О.Бодальов).

Різні аспекти проблеми відповідності особистісних якостей вимогам професії відображені у працях Б.Г.Ананьєва, І.Д.Беха, О.Ф.Бондаренка, І.А.Зязюна, О.М.Ігнатович, Н.І.Литвинової, С.Д.Максименка, В.Г.Панка, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалки, І.А.Слободянюка, Л.О.Хомич, Н.В.Чепелєвої, С.К.Шандрука та ін.

Незважаючи на різні підходи в дослідженні проблеми готовності, вчені єдині у переконанні, що особистісна готовність як феномен – це складне цілісне утворення психіки людини. Інтегруючи в собі ряд психологічних феноменів, які знаходяться в тісному взаємозв’язку, вона має складну динамічну структуру, між компонентами якої існують функціональні зв’язки. Залежно від того, яке функціональне навантаження виконують змістові характеристики даного феномена в процесі професійної діяльності, їх можна співвіднести до певних системних блоків особистісних якостей спеціаліста (компонентів готовності).

Має місце неоднозначне розуміння структурної моделі даного феномена. Вчені по-різному підходять до визначення структурних компонентів готовності до діяльності. Своєрідність компонентної структури, що описується у тому, чи іншому дослідженні, залежить від мети дослідження, та характеру конкретної діяльності, готовність до якої при цьому вивчається.

Особистість студентів-психологів можна розглядати в двох аспектах: соціально-психологічному та професійному. Соціально-психологічні характеристики - це цілеспрямованість, науковий світогляд, громадянська позиція, патріотизм, любов і повага до дітей, педагогічний такт, товариськість, адекватна самооцінка, самовладання.

До професійних характеристик належать, насамперед, рівень фахово-теоретичної, а також методичної та практичної підготовки майбутніх психологів.

З моменту вибору професії провідним протиріччям професіоналізації стає ступінь відповідності між особистістю і професією. Як зазначається в психологічній літературі, ступінь відповідності особистості професії виступає в якості головної умови високої професійної майстерності спеціаліста, досягнення високої ефективності діяльності.

Проблема відповідності особистості і професії може бути адекватно вирішена, якщо враховується весь комплекс вимог: вимоги особистості до діяльності і навпаки – професійної діяльності до особистості. Реалізація даного підходу на практиці – важлива умова і передумова професійного вдосконалення всієї системи професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Ідеї цілісності, єдності особистісного та професійного розвитку людини є основою розроблених концепцій, де фактором розвитку є внутрішнє середовище особистості, її активність, потреба в самореалізації. Об’єктом професійного розвитку й формою реалізації творчого потенціалу майбутнього психолога-практика в професійній праці є інтегральні характеристики його особистості: спрямованість, компетентність, емоційна та поведінкова гнучкість. Виділені інтегральні характеристики особистості професіонала є психологічною основою, яка необхідна в особистісно-творчому стилі діяльності. Кожна інтегральна характеристика представляє собою визначене поєднання або комбінацію значимих особистісних якостей, суттєвих для успішної діяльності в межах професії практичного психолога у різних видах навчально-виховної роботи. Фундаментальною умовою розвитку інтегральних характеристик особистості професіонала-психолога є усвідомлення ним необхідності змін, перетворення свого внутрішнього світу та пошук нових можливостей самоіснування в праці, тобто підвищення рівня професійної самосвідомості.

Важливим аспектом професійної підготовки є проблема формування особистості майбутнього практичного психолога. Вона була і залишається актуальною і практично невирішеною, тому що існуюча система освітнього процесу у вищому навчальному закладі спрямована переважно на набуття знань та їх відтворення. Навіть повна перебудова змісту навчання, впровадження нових прогресивних курсів, якщо їх викладати в традиційній інформаційно-відтворювальній формі, не здатна подолати хибні стереотипи професійної ролі психолога, котрі базуються на застарілій соціально-професійній моделі. Це має свої корені в глибинних (в тому числі і неусвідомлених) проявах психіки, тому ніякі нові істини, залишаючись лише на рівні свідомого досвіду, не в змозі перебудувати саму особистість.

М.І.Дьяченко і Л.А.Кандибович, вивчаючи структурні компоненти готовності майбутнього спеціаліста до складних видів діяльності, виділяють наступні компоненти:

1) мотиваційний - усвідомлення своїх потреб, інтересів, вимог суспільства, колективу;

2) орієнтаційний – усвідомлення цілей, реалізація яких забезпечить розв’язання певного завдання, осмислення і оцінка умов, за яких відбуватимуться майбутні дії, актуалізація досвіду, пов’язаного в минулому з виконанням завдань і вимог подібного характеру;

3) операційний – визначення на основі досвіду та оцінки намічених умов діяльності, найбільш вірогідних способів розв’язання завдань або дотримання вимог (володіння методами і прийомами діяльності, знаннями, навичками, вміннями, розумовими антиципаціями, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення ін.);

4) вольовий – мобілізація сил у відповідності з умовами праці та завданням. Самоконтроль, самонавіювання в процесі досягнення цілей;

5) оцінний – оцінка співвідношення власних можливостей, рівня домагань та ступеня досягнення певного результату [3].

Ряд науковців, які розглядають готовність до трудової діяльності одночасно і як психологічний стан і як підготовленість, виділяють психологічну готовність як окрему підструктуру (форму) професійної готовності спеціаліста, що характеризує психологічні стани людини.

М.В.Левченко досліджуючи готовність абітурієнтів до навчання в педагогічному вузі, визначив такі компоненти готовності:

1.     Наявність глибоких знань, високий бал в атестаті зрілості і на вступних екзаменах, факт зарахування на 1 курс.

2.     Вміння самостійно працювати, правильно організовувати своє навчання і дозвілля.

3.     Високий розумовий розвиток.

4.     Наявність наполегливості.

5.     Наявність схильності і інтересу до обраної професії.

6.     Ідейно-політична і моральна спрямованість на навчання у вузі.

7.     Наявність спеціальної педагогічної освіти і трудового стажу.

А.О.Деркач виділяє такі компоненти готовності спорторганізатора до керівництва дитячим колективом: пізнавальний, емоційний, мотиваційний, вольовий.

Отже, готовність до праці – це складне багаторівневе утворення, яке включає особистісні та операційні компоненти. Особистісним відповідає система відношень, інтересів, мотивів, звичка і установка на працю (і як результат – потреба в праці, що реалізується в професійному самовизначенні), професійно важливі якості особистості, особливо якості її емоційної та вольової сфер. Операційним відповідає система знань, загальнотрудові та професійні (спеціальні уміння, особливості інтелектуальної діяльності).

В.О.Моляко, досліджуючи психологічну готовність до творчої праці, зазначає, що аналіз праць Г.С.Гелерштейна, Є.О.Клімова, О.О.Конопкіна, М.Д.Левітова, Є.О.Мілеряна, К.К.Платонова та ін., присвячених вивченню діяльності конструкторів-професіоналів, студентів і школярів, дав змогу визначити ті компоненти, які входять в структуру готовності до праці. Основними компонентами готовності до трудової діяльності, на думку автора, як стійкої характеристики, є знання, вміння, навички, мотиви діяльності.

Таким чином готовність до праці складається з багатьох компонентів, базується на певних індивідуальних задатках і вміннях, що їх особа набуває в результаті тривалого і спеціального навчання та виховання. Система готовності до трудової діяльності включає такі основні підсистеми: знання, навички, вміння, переконання, мотиви і цілі діяльності людини, винахідливість, емоційну стійкість у подоланні труднощів.

Феномен готовності включає не тільки мотиви, переконання, потребу в певній діяльності, але і сформованість системи знань, умінь, навичок та адекватну самооцінку професійних та особистісних якостей, а також певний емоційний настрій. Отже, готовність до вибору професії є складним системним утворенням, яке складається з: мотиваційного, операційно-дійового, емоційно-вольового, мобілізаційно-настроювального компонентів.

А.О.Деркач, Л.Е.Орбан виділяють такі структурні компоненти:

·       мотиваційний – позитивне ставлення до певного виду діяльності, бажання ним займатись;

·       когнітивний – наявність необхідних знань, уявлень;

·       гностичний – володіння способами та прийомами, що необхідні в даному виді діяльності;

·       емоційно-вольовий – самоконтроль, здатність відчувати задоволення від роботи;

·       оцінний – самооцінка своєї професійної підготовки [1].

В 1995 р. О.І.Мешко, досліджуючи формування готовності шкільних психологів до створення психологічного клімату у педагогічному колективі, визначив таку структуру готовності:

1) підготовленість – система професійно-важливих якостей, що включає в себе наступні компоненти:

·       мотиваційно-ціннісний – професійні мотиви, інтереси, цінності, цілі;

·       теоретично-орієнтаційний – загально-професійні та спеціальні знання;

·       операційний – система професійно-важливих якостей і умінь, технологічна культура.

2) психологічна готовність (функціональні стани) включає в себе функціональні, емоційні, вольові, операційні, мотиваційні стани [5].

Єдність поглядів науковців щодо характеристики готовності, супроводжується значними розбіжностями в розумінні структури готовності. Встановлено, що вихідним моментом вказаних розбіжностей постає відсутність теоретичного підґрунтя для виділення компонентного складу готовності, що спричиняє формулювання дефініцій, обмежених рамками окремо взятого дослідження. Це, в свою чергу, призводить до того, що мотивом обрання дослідниками теоретичної позиції виступає не стільки “первинна абстракція” (Л.С.Виготський), скільки суб’єктивна привабливість тієї чи іншої авторської розробки структури готовності (за Є.О.Клімовим, А.К.Марковою). Логічним наслідком певної довільності у виборі того чи іншого компонента структури готовності до педагогічної діяльності є невизначеність критеріїв, що кладуться в основу оцінки рівня сформованості готовності, а також багатоманітність індикаторів готовності, що видаються за її системоутворюючий фактор [4].

Отже, у науковій літературі готовність розглядається як цілісний прояв особистості, що поєднує у собі психічні (функціональні) стани – тимчасова (ситуативна) готовність, та підготовленість (особистісні характеристики) – довготривала (загальна); які перебувають в єдності та взаємозалежності.

Феномен особистісної готовності, функціонуючи у руслі окремого аспекту педагогічної діяльності, і будучи обумовленим диференціацією завдань у рамках цього аспекту, має у кожному випадку конкретний специфічний прояв та структуру.

Так як діагностико-корекційна робота є одним з провідних напрямків діяльності психолога у всіх сферах професії, то вона вимагає від нього не лише знання, вміння та навички використання психодіагностичних методик та психокорекційних занять, але й особистісної готовності психолога до роботи з клієнтом, а особливо коли мова йде про підлітковий етап розвитку особистості.

 

Список використаних джерел

1.     Деркач А. А. Психодиагностика и акмеография / А. А. Деркач, А. С. Огнев, Ю. Н. Гончаров. – Воронеж : НПО МОДЭК, 1997. – 217 с.

2.     Дьяченко М. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. Дьяченко. – Минск : БГУ, 1976. – 175 с.

3.     Дьяченко М. Психологический словарь-справочник / М. Дьяченко, Л. Кандыбович. – Мн. : Харвест ; М. : АСТ, 2001. – 576 с.

4.     Климов Е. А. Гипотеза «метёлок» и развитие профессии психолога / Е. А. Климов // Вест. МГУ. – 1992. – № 3. – сер. № 14 : «Психология». – 1992. – № 3. – С. 3-13.

5.     Мешко О. І. Формування готовності шкільних психологів до створення психологічного клімату у педагогічному колективі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.07. «Педагогічна та вікова психологія» / О. І. Мешко. – К., 1995. – 24 с.

6.     Шандрук С. К. Специфіка підготовки практичних психологів до професійної діяльності / С. К. Шандрук // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах . – К. : Ніка-Центр, 2002. – С. 32-34.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info