zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЗАСТОСУВАННЯ СИНТЕТИЧНИХ СУРФАКТАНТІВ У ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЮ ЛЮДИНИ

 

Часова Е.В., Івчук В.В.

Україна, м. Кривий Ріг,

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

Рассмотрены виды, характеристики и применение в промышленности различных видов синтетических сурфактантов их влияние на живые организмы, методы устранения.

 

Зростання чисельності міст супроводжується розвитком промисловості, збільшенням кількості транспорту, розвитком сфери побутових потреб і призводить до збільшення кількості техногенних скидів та викидів в біосферу. В останні роки значно розширився асортимент поверхнево-активних речовин (ПАР) поряд зі збільшенням масштабів їх виробництва та обсягів використання.

Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) представляють собою велику групу сполук, різних за своєю структурою, що відносяться до різних класів. Ці речовини здатні адсорбуватися на поверхнях розділу фаз і знижувати внаслідок цього їх поверхневу енергію (поверхневий натяг). ПАР застосовують у різних галузях промисловості, сільського господарства і зі стічними водами скидають в навколишнє середовище. СПАР мають цілу низку специфічних властивостей, до числа яких відносяться здатність до утворення піни, емульгуванню, посиленню явищ змочування. Завдяки цьому зазначені сполуки знаходять широке застосування в побуті і в самих різних сферах народного господарства. Залежно від властивостей, які проявляються синтетичними поверхнево-активними речовинами при розчиненні у воді, їх ділять на аніоноактивні речовини (активною частиною є аніон), катіоноактивні (активною частиною молекул є катіон), амфолітні і неіоногенні, які зовсім не іонізуються. Аніоноактивні СПАР іонізуються у водному розчині з утворенням негативно заряджених органічних іонів. З цього класу найбільш поширені солі сірчанокислих ефірів (сульфати) – їх представник: додецилсульфат натрію і солі сульфокислот (сульфонати) – їх представник: сульфонол. Аніоноактивні СПАР виробляються і застосовуються в світі в найбільшій кількості, тому складають основну частку ПАР в стічних водах. Катіоноактивні СПАР іонізуються у водному розчині з утворенням позитивно заряджених органічних іонів. До них відносяться четвертинні амонієві солі. Частка у виробництві в даний час дуже мала, однак виробництво катіоноактивних СПАР в світі зростає найшвидше. Вони використовуються і містяться в стічних водах таких галузей промисловості, як нафтова, нафтохімічна, хімічна, автомобільна, авіаційна, машинобудівна (механічна обробка металів), целюлозно-паперова, будівельна, текстильна, м’ясо-молочна, медична та біотехнологічна, а також у шкіряному виробництві. Неіоногенні СПАР у водному розчині не утворюють іонів. Найбільш поширені алкогольетоксілати і оксиди жирних амінів. Входять до складу побутових миючих засобів, а також присутні в стічних водах текстильної, хімічної, нафтопереробної промисловості, в якості емульгаторів входять до складу сільськогосподарських отрут. Вони дуже повільно біохімічно руйнуються і при біодеградації можуть утворювати стійкі токсичні речовини. Наприклад, при біодеградації алкілфенолетоксилатів (присутні у стічних водах нафтохімічної, нафтопереробної і газової промисловості) утворюються алкілфеноли та їх похідні. Амфолітні СПАР іонізуються у водному розчині залежно від pH. У кислих водних розчинах проявляються катіоноактивні властивості, а в лужних – аніоноактивні [4].

За гігієнічної характеристиці СПАР, номенклатура яких налічує сотні найменувань, насамперед, звертає на себе увагу їх стійкість в біохімічних процесах і здатність вільно проходити через шари ґрунту. При цьому вони можуть бути провідниками для багатьох токсичних речовин. У результаті, як самі піноутворювачі, так і супутні їм речовини, здатні проникати в глибокі водоносні горизонти, з усіма наслідками, що випливають, для ґрунту і водойм [5].

Великі труднощі очищення води від СПАР полягають в тому, що різні СПАР у водоймах зустрічаються у вигляді суміші окремих гомологів та ізомерів, кожен з яких виявляє індивідуальні властивості при взаємодії з водою і донними відкладеннями. При цьому різний і механізм їх біохімічного розкладання. Дослідження властивостей сумішей СПАР показали, що в концентраціях, близьких до порогових, ці речовини проявляють ефект сумування їх шкідливих впливів. У взаємодії аніоноактивних речовин, що входять до суміші, також спостерігається синергізм. Тому необхідність очищення стічних вод від СПАР очевидна [8].

Потрапляючи у водне середовище, СПАР утворюють плівку на межі розділу фаз, що призводить до зміни якості потоків абіотичних факторів. Знижується світлопропускна спроможність на межі розділу фаз, утруднюється обмін газами. У водоймах, СПАР беруть активну участь у процесах перерозподілу і трансформації інших забруднюючих речовин (таких як цинк, канцерогенні речовини, важкі метали тощо), активізуючи їх токсичну дію. Навіть незначні концентрації СПАР (0,05-0,10 мг/дм3) у воді активізують токсичні речовини, адсорбовані на донних відкладеннях. Більшість СПАР і продукти їх розпаду токсичні для різних груп гідробіонтів: мікроорганізмів (0,8-4,0 мг/дм3), водоростей (0,5-6,0 мг/дм3) , безхребетних (0,01-0,9 мг/дм3), особливо при хронічному впливі [7].

СПАР здатні накопичуватися в організмі і викликати незворотні патологічні зміни. Аніоноактивні речовини мають резорбтивну і місцеву дію, неіоногенні – переважно локальну, а катіоноактивні порушують в основному функціональну активність нервової системи. Поверхнево-активні речовини, зокрема синтетичні, відрізняються від більшості токсикантів механізмами дії на клітини, пороговими концентраціями. Вони виявляють виражену руйнівну дію на біологічні мембрани або змінюють їх проникність для води. Наслідком взаємодії ПАР з ліпідним бішаром мембран є або швидкий лізис клітини, або порушення її осмотичних властивостей. Низькі концентрації детергентів діють подібно до отрут і мають подібні за своєю дією на організми ефекти, що проявляються при тепловому забрудненні. Зокрема, вони знижують здатність гідробіонтів протистояти нестачі кисню у воді [4].

Стійкість клітин до дії зовнішніх факторів хімічної природи, за інших рівних умов, визначається конституцією покривів, відношенням площі поверхні до маси, можливо, генетично зумовленими механізмами детоксикації. В експериментальних роботах по вивченню впливу флотореагентів на інфузорій показано, що у них є ряд генетично зумовлених реакцій на хімічний вплив, який здатний порушувати осморегуляцію і цілісність покривів. Головні з них – короткочасне інцистування (пасивна реакція), воно попереджає лізис клітини. Друга реакція полягає в утворенні безлічі додаткових бульбашок пульсуючих вакуолей (активна реакція) на основі альвеол пеллікули, які здатні підтримувати осмотичний тиск на безпечному рівні. Концентрації досліджуваного флотореагента, що діють на «підпороговому» рівні, викликають загибель інфузорій без руйнування клітин, а високі – «надпорогові» концентрації, долаючи існуючі захисні бар'єри, викликають летальну везикуляризацію цитоплазми або руйнування зовнішньої плазматичної мембрани, що призводить до повного лізису тіла інфузорії. Сублетальна дія флотореагента викликає компактизацію (супроводжується оптичним контрастуванням) активних клітинних структур (ядра, вакуолей та ін.) Викид частини ектоплазми, ймовірно, запобігає лізису клітини [5, 7, 8].

Здатність СПАР чинити токсичний ефект при «надмалих» концентраціях (0,0005-0,003 мг/л), протидія якому не забезпечується еволюційно сформованими механізмами, зумовлює необхідність перегляду значень ГДК у воді. На багатьох організмах, у тому числі на автотрофних і гетеротрофних гідробіонтах, встановлені і охарактеризовані біологічні ефекти впливу водного середовища, що містить СПАР. Так, при вивченні впливу СПАР на автотрофні організми, встановлено інгібування росту діатомових і евгленових водоростей, порушення росту і розвитку покритонасінних рослин, у тому числі інгібування подовження проростків рослин і зростання водних макрофітів. При вивченні впливу ПАР на проростки вищих рослин було виявлено порушення морфогенетичних процесів у ризодермі, що ведуть до утворення кореневих волосків. При вивченні впливу СПАР на гетеротрофні мікроорганізми було встановлено інгібування росту бактеріальних клітин [8].

Факт диференціальної біологічної активності антропогенних речовин по відношенню до організмів різних екологічних груп, особливо є суттєвим при комплексному забрудненні водного середовища, в тому числі при забрудненні синтетичними миючими засобами (СМС), коли у воду разом зі СПАР надходять і сполуки фосфору. У певних умовах СМС можуть стимулювати ріст водоростей в діапазоні концентрацій 1-100 мг/л. Потенційно небезпечна ситуація, коли ріст фітопланктонних організмів стимулюється, а фільтраційна активність, що веде до вилучення фітопланктону з водного стовпа, інгібується під дією ПАР [5].

Стабільна чисельність водоростей можлива лише при балансі факторів, що ведуть до збільшення чисельності, і факторів, що викликають зниження останньої. До числа таких факторів відноситься поїдання водоростей консументами, включаючи бентосні фільтратори. Тому, при одночасному надходженні у воду і ПАР і сполук фосфору, виникає небезпека дисбалансу між процесами, які визначають стан фітопланктону у забрудненому водному середовищі, що буде сприяти цвітінню водоростей. Різноманітність біологічних ефектів, що проявляють СПАР за їх впливу на представників всіх основних груп гідробіонтів, вказує на те, що водна біота (включаючи і мікро-, і макроорганізми) є лабільним і вразливим компонентом в системі самоочищення води. Причому серед уразливих ланок виявляються двостулкові молюски, фільтруючі воду та інші організми [7, 8].

Очищення вод від СПАР, на даний момент, залишається важким і, часом, нездійсненним завданням. Забруднення водойм відбувається не тільки в результаті скидання неочищених стічних вод, але і стічних вод, які пройшли повну біологічну очистку. На очисних спорудах присутність СПАР в стічних водах призводить до утворення піни в аеротенках, посиленню винесення зважених речовин з вторинних відстійників, зниження ферментативної активності мулу, скорочення його приросту, і, як наслідок, погіршення якості очистки. Крім того, наявність СПАР в стічних водах, що надходять на споруди біологічної очистки, погіршує процес первинного відстоювання і пригнічує процеси переносу кисню в клітини мікроорганізмів активного мулу. На сьогоднішній день, більшість СПАР здатні впливати на організми досить тривалий час і формувати до себе адаптивну відповідь. Таким чином, СПАР можуть чинити свій вплив на здоров'я населення, що проживає в зоні поширення відповідних виробничих скидів та викидів. В результаті забрудненими можуть виявитися атмосферне повітря, питна вода, грунт, сільськогосподарські культури. При цьому до перорального і перкутантного (через шкіру) методам впливу необхідно добавити ще й характеристику наслідків інгаляційного шляху надходження в організм токсичних сполук. Разом з тим роль надходження СПАР в шлунково-кишковий тракт зростає завдяки забрудненню водойм комунальними та промисловими стоками [1].

Ступінь біохімічного розпаду СПАР різна, залежить від хімічної структури їх молекул. СПАР ділять на м'які, проміжні і жорсткі залежно від константи швидкості окиснення. За ступенем біохімічного розпаду СПАР поділяються на: 1) біохімічно легко окиснювані – «біологічно м'які», для яких біохімічне окиснення протягом 6 годин складає більше 25% за показником хімічного споживання кисню (ХСК); 2) важко біохімічно окиснювані – «біологічно жорсткі», для яких характерна незначна або навіть повна відсутність біохімічного окиснення за показником ХСК протягом 6 годин; 3) речовини проміжної групи [3].

У процесі біологічного очищення видаляється до 80% «біологічно м'яких» СПАР. Максимальне споживання кисню «біологічно жорсткими» СПАР становить не більше 10% ХСК, а в процесі очищення вони видаляються не більше ніж на 40%. Видалення відбувається за рахунок сорбції активним мулом та утворення проміжних продуктів розпаду. При цьому присутність в стічних водах «біологічно жорстких» речовин у концентраціях понад 10 мг/дм3 погіршує ступінь їх очищення і викликає утворення піни на поверхні аеротенків. СПАР проміжної групи, залежно від величини хімічного споживання кисню, видаляються в процесі повної біохімічної очистки (від 40 до 80%). Чим менше споживання кисню і нижче рівень видалення СПАР, тим більше рівень вмісту в очищених стічних водах проміжних продуктів розпаду цих речовин, про що свідчить підвищення ХСК очищених вод. Залежно від вихідної концентрації, розпад «біологічно м'яких» СПАР триває від 0,5 діб до декількох днів, «біологічно жорстких» – триває кілька місяців. Небезпека забруднення стічних та природних вод СПАР пов'язана з їх здатністю до біорозкладання. Стійкість жорстких СПАР до біохімічного окиснення веде до накопичення їх в об'єктах навколишнього середовища [2].

Для поліпшення стану навколишнього середовища були запропоновані ряд заходів щодо запобігання скидів забруднених вод промислових підприємств: 1) перехід на замкнутий цикл водопостачання; 2) запобігання змішуванню вод з різними забруднювачами; 3) застосування безводних технологій; 4) вдосконалення процесів охолодження; 5) вдосконалення процесів очищення води [1].

Вміст СПАР в неочищених міських стічних водах коливається від 5 до 40 мг/дм3 і обумовлюється ступенем побутового споживання СМС, нерівномірністю витрати води, а також надходженням у міську каналізацію промислових стічних вод, забруднених СПАР. Вибір методу очищення від того чи іншого виду СПАР залежить від концентрації СПАР в стічних водах, хімічної природи СПАР, від наявності у водних стоках органічних і неорганічних домішок, вартості та необхідного ступеня очищення. Найбільш глибока очистка стічних вод від СПАР різних типів досягається в результаті використання процесу адсорбції. Традиційно використовуваним адсорбентом є активоване вугілля, але він має відносно високу вартість, що здорожує процес очищення, а також вимагає регенерації після використання. Тому пошук недорогих ефективних способів очищення стічних вод від СПАР є актуальним завданням. Для очищення стічних вод від СПАР пропонується також використовувати в якості сорбенту термічно модифікований дефекат (ТМД) – твердий відхід цукрової промисловості. Він складається з тонкодисперсних частинок СаСО3, з домішкою залишків органічних речовин. Після випалу дефекату утворюється порошок чорного кольору, що складається з частинок СаСО3, покритий шаром сажі, який надалі і використовували в якості сорбенту. При додаванні 0,1 г дефекату на 100 мл води досягається максимальна ефективність очищення. Оптимальною можна вважати наважку 0,06г/100мл, оскільки надалі ефективність очищення збільшується незначно. При дослідженні залежності ефективності очищення від тривалості перемішування було встановлено, що в перші 15 хвилин спостерігається швидке зростання ефективності очищення [3].

Біохімічна очистка стічних вод, забруднених СПАР, може бути досить ефективною у разі вмісту в стічних водах «біологічно м'яких» СПАР в кількості не більше 20-30 мг/дм3. З точки зору повноти видалення СПАР аеротенки ефективніше біофільтрів. У аеротенках необхідно підтримувати по можливості високу дозу активного мулу (2-3 г/дм3), так як це сприяє інтенсифікації процесу ферментативного розщеплення СПАР, знижує кількість адсорбованих СПАР на одиницю маси активного мулу. Одночасно за рахунок підвищення дози активного мулу частково знижується піноутворення, що особливо важливо при надходженні зі стічними водами недостатньо «м'яких» СПАР. Враховуючи багатостадійність розпаду СПАР, крім належного забезпечення киснем всіх стадій процесу, доцільно при високих концентраціях СПАР здійснювати очищення на спорудах в дві стадії: на першій – в біофільтрах або аеротенках і на другій – в біоставках. Ефективно СПАР видаляються на спорудах доочистки, таких як фільтри з цеолітом, кварцовим піском [7].

Для зменшення кількості відходів в основному виробництві доцільно створення і впровадження маловідходних, безвідходних та комплексних технологій. Під безвідходною технологією (виробництвом, системою) розуміють принцип організації та функціонування виробництва, регіональних промислово-виробничих об'єднань, територіально-промислових комплексів у цілому. При цьому будуть раціонально використовуватися всі компоненти сировини та енергії в замкнутому циклі. Маловідходна технологія – це проміжний етап при створенні безвідходного виробництва. При цьому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівня, допустимого санітарними нормами. Маловідходні та безвідходні технології повинні забезпечити: 1) комплексну переробку сировини з використанням всіх компонентів на базі створення нових безвідходних процесів; 2) створення і випуск нових видів продукції з урахуванням можливості повторного її використання; 3) переробку відходів виробництва та споживання з отриманням товарної продукції або будь-яке корисне їх використання без порушення екологічної рівноваги. Проблема мінімізації екологічного збитку в умовах промислового виробництва може вирішуватися в двох напрямках: а) за рахунок підвищення ефективності існуючих методів очищення промислових скидів та викидів у навколишнє середовище (стічні води, відпрацьовані гази та інші зважені частинки), ліквідації (переробки) твердих відходів; б) за рахунок впровадження нових альтернативних технологій [6].

Таким чином, масштаби забруднення навколишнього середовища зростають і досягли критичного рівня. Наслідком цих факторів є неухильне падіння народжуваності та зменшення середньої тривалості життя населення, високий рівень смертності та захворюваності новонароджених дітей. Багато в чому причиною виникнення екологічних проблем стала неувага підприємств та громадськості до питань охорони навколишнього середовища та несвоєчасне вирішення виникаючих проблем. У зв'язку з цим екологічна просвіта та освіта населення набуває все більшого значення в забезпеченні сталого розвитку суспільства.

 

Список літератури

1.   Александров В.И. Очистка сточных вод кожевенных предприятий // Кожевенно-обувная промышленность. – 2002. – № 2. – С. 34-35.

2.   Александров В.И. Очистка сточных вод предприятий легкой промышленности // Кожевенно-обувная промышленность. – 2005. – № 1. – С. 31-32.

3.   Ильин В.И. Эффективный метод очистки сточных вод текстильных предприятий // Текстильная промышленность. – 2004. – № 5. – С. 50-51.

4.   Лукин А.А. Токсичность некоторых СПАВ после разложения их в воде // Вторая всесоюзная конференция по рыбохозяйственной токсикологии посвященная 100-летию проблемы качества воды в России: Санкт-петербург, ноябрь 1991 г. – Санкт-Петербург, 1991. – Т. 1. – С. 340.

5.   Пикуленко С.О. Применение биологического тестирования природных и сточных вод в экологических исследованиях // Записки общества геоэкологов. – 2008. – № 1. – С. 62-65.

6.   Россинская М.В. Основы обеспечения эколого-экономической безопасности региона – Шахты, 2006. – 186 с.

7.   Филенко О.Ф. Биологические методы в контроле качества окружающей среды // Экологические системы и приборы. – 2007. – № 6. – С. 18-20.

8.   Щеткина Т.Н. Сравнительная характеристика чувствительности простейших одноклеточных организмов к отдельным факторам окружающей среды // Проблемы региональной экологии. – 2007. – № 3. – С. 31-37.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info