zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



«АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ТЕРЕТОРІЮ НПП «ЧЕРЕМОСЬКИЙ»: АСПЕКТИ МИНУЛОГО ТА СЬГОДЕННЯ»

 

Юзик А.В., Думанська Т.П.

Україна, смт. Путила,

 національний природний парк «Черемоський»

 

В работе представлены результаты исследования влияния человеческой деятельности за последние 50 лет на современную территорию национального природного парка «Черемоский».

 

З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування - почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

У міру становлення суспільства, держави, зростання технічної оснащеності людини (складні знаряддя праці, машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

В даній роботі автори проаналізували вплив людської діяльності на сучасну територію національного природного парку «Черемоський» (НПП «Черемоський») за останні 50 років.

Основні чинники антропогенного впливу в минулому були: лісорозробки та лісосплав, полонинське господарство, мисливство, рибальство.        

Лісорозробки на теперішній території НПП «Черемоський» розпочалися ще за часів Австро-Угорської імперії. Вони призвели до будівництва інженерних споруд (плотин, загат, гамованок або кляуз), які були вдало спроектовані та збереглися до наших днів.

У радянські часи інтенсивність лісозаготівлі різко зросла. Деревина була необхідна для відбудови народного господарства у післявоєнні роки.

Інформація про антропогенний і природний вплив на сучасну територію національного природного парку «Черемоський» за останні 50 років бралася із документальних джерел, а також під час усних розмов із очевидцями тих подій і процесів, що мали місце. Основним опрацьованим документом став «Проект организации и развития лесного хазяйства Путильського лесокомбината треста «Черновицлес» Министерства лесной и деревообрабатывающей промышленности УССР. ТОМ ІІІ. Таксационное описание Перкалабского лесничества. Кварталы 1-50. Г. Киев – 1970-1971 г.г.», який люб’язно надав директор ПАТ «Путильський лісокомбінат» Івонча П.М.

 В ході даної роботи основна увага акцентувалась на землях, що надані НПП «Черемоський» у постійне користування та є основним «ядром» парку. Як відомо, з вилученням знаходяться 5556 гектарів, з них – 4699 гектарів території колишнього Перкалабського лісництва. Аналіз проводився по цих землях, а також їх околицях на основі опрацювання «Наукового обґрунтування і функціонального зонування регіонального ландшафтного парку «Черемоський», яке люб’язно надав завідувач кафедри ботаніки та охорони природи Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, д.б.н., проф. Чорней І.І.

06 березня 1945 року, згідно указу Наркомслісу був утворений Путильський ліспромком.

Експлуатація лісів розпочалась із сучасної території національного природного парку «Черемоський», із околиць села Сарата, бо в ті часи тут були дороги та плотини для сплаву лісу. Можливість проведення сплаву зумовила інтенсивність рубок.

Рубки були неконтрольовані, відводи робилися на око. Путильський ліспромком у повоєнні часи мав незначну матеріальну базу. Всі людські ресурси були задіяні на валку та сплав деревини, лісовідновлення практично не проводилося, якщо не враховувати природного поновлення.

1950 року лісозаготівля склала 157,8 тис м3 деревини. Левова частка була саме саратських, перкалабських і яловичорських лісів.

До 1959 року були закінчені роботи по укріпленню існуючих плотин (кляуз). Всі роботи проводилися вручну.

Велика концентрація рубок призводила до послаблення природної стійкості лісових масивів. Тому частими явищами стали вітровали (рисунок 1.).

1957 року відбувся перший інтенсивний вітровал. За ним були вітровали 1961, 1965, 1969 років. Останній мав нищівні наслідки.

1960 року на базі колишнього ліспомкому був створений Путильський лісокомбінат.

В цей час проводяться перші обстеження лісових насаджень та створюються перші таксаційні описи. Проаналізувавши дані таксаційних описів Перкалабського лісництва (сучасне Перкалабське ПНДВ) Путильського лісокомбінату 1970-1971 років, було виявлено численні суцільні вітровали.

Так, наприклад, у кварталі № 2 вітровали були на площі літер-ділянок (виділів): 14 – 2,7 гектари; 15 – 29 гектарів; 16 – 2; 18 – 4,3; 23 – 7 тощо. У кварталі № 3: 12 – 5,5; 19 – 21 тощо. Загальна вітровальна площа по Перкалабському лісництву на початок 1970-х років складала 262,7 гектари [1].

Станом на 01 січня 1970 року залишок всієї вітровальної деревини по Путильському лісокомбінату склав 380 тис м3.

 

Рисунок 1.

Вітровали 1950-1970 років в межах сучасної території НПП «Черемоський»

C:\Documents and Settings\Tanja\Рабочий стол\Вітровали.jpg

Для ліквідації вітровалів на початку 1970 років розпочалось значне фінансування підприємства, відбувалось зміцнення матеріальної бази, формувався автопарк, який на 1978 рік налічував 140 автомашин.

До 1974 року вітровали були повністю ліквідовані.

У цей час відбувається інтенсивне лісовідновлення площ, де відбувалась лісозаготівля протягом попередніх років. До роботи залучалася студентська молодь. В урочищі Калиничі було здійснено експериментальний посів насіння ялини по снігу, який дав хороші результати.

1978 року транспортування деревини лісосплавильним методом було остаточно припинене. З цього часу воно проводилось виключно автотранспортом.

У 1980-ті роки темпи лісозаготівель по Перкалабському лісництві значно знизились, що сприяло природному відновленню типових для цих ділянок ялинових лісів. На кінець 1980-х років темпи лісозаготівлі по цьому лісництві склали до 5 тис м3 в рік. На такий результат вплинуло створення природно-заповідних об’єктів на цих територіях. Зокрема, ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Чорний Діл», комплексної пам’ятки природи «Білий потік» тощо [3].

На середину 1970-х – кінець 1980-х років припадає розквіт колгоспного господарства на околицях сучасної території НПП «Черемоський». На полонинах сезонно утримувалася велика рогата худоба (ВРХ) та вівці. Пасовища, що прилягали до території Перкалабського лісництва Путильського лісокомбінату були розділені між колгоспами: «Прогрес» - утримувалось 200 голів ВРХ на 131 га; «Україна» - 140 голів на 107 га; «Маяк» - 250 голів на 140 га; «Зоря Карпат» - 320 голів ВРХ і овець на 90 га; «Прикордонник» - 450 голів на 295 га.

Із розпадом Радянського союзу завершується період значного антропогенного впливу на сучасну територію НПП «Черемоський». Відбувається занепад колгоспів. Як наслідок – найпівденніше село Путильського району – Сарата обезлюдніло. Возити ліс із такого віддаленого регіону стає економічно невигідно.

В останні десятиліття відбувається повільне природне відновлення екосистем. Слід відмітити, що Путильський лісокомбінат, як природокористувач на сучасній території НПП «Черемоський», на протязі багатьох років, до лісової реформи 1994 року, виокремив і вів належне природокористування, згідно природоохоронного законодавства того часу, на ряді об’єктів природно-заповідного фонду, що ввійшли до складу НПП «Черемоський». Цю естафету перейняли ДП «Путильске лісове господарство» та Карпатський держспецлісгосп АПК, які на протязі останніх 15 років, до моменту створення парку практично не проводило рубки головного користування на його теперішній території.

Покращенню екологічної ситуації сприяло створення на сучасній території НПП «Черемоський» у 1997 році регіонального ландшафтного парку «Черемоський» [3].

Одним із основних чинників антропогенного навантаження на територію тепер є збір ягід і грибів, лікарських рослин, ведення тваринницького господарства на прилеглих територіях

Рекреаційне навантаження на стан екосистем території НПП «Черемоський» низьке у зв’язку із незадовільним станом доріг та прикордонним розташуванням [2].

Очевидно, значна господарська діяльність і природні процеси минулих років формували теперішній стан лісових екосистем парку.

Проте, незважаючи на дію несприятливих факторів, на сучасній території НПП «Черемоський» залишились цінні угруповання, зокрема старовірові насадження віком понад 100 років (рисунок 2.). Дані для складання мапи були взяті із таксаційних описів Перкалабського лісництва ДП «Путильський лісгосп» 2010 року. Наразі ці території загальною площею 492,8 га потребують детального обстеження та проведенням точних досліджень, зокрема дендрохронологічного аналізу.

 

Рисунок 2.

Карта-схема поширення лісів віком 100 років і більше

на території НПП «Черемоський»

C:\Documents and Settings\Tanja\Рабочий стол\Старовікові.jpg

 

Отже, сучасна екологічна ситуація на території НПП «Черемоський» не дає підстав для серйозного занепокоєння, оскільки практично припинилась дія дестабілізуючих чинників: масових рубок дерев, надмірного випасання худоби, водного сплаву, забруднення довкілля сміттям та виробничими відходами. Водна ерозія проявляється опосередковано вздовж лісовозних доріг на схилах, проте, при неприйнятті запобіжних за­ходів, може призвести до утворення глибоких промоїн та ярів.

 

Література

1.     Проект организации и развития лесного хазяйства Путильського лесокомбината треста «Черновицлес» Министерства лесной и деревообрабатывающей промышленности УССР. ТОМ ІІІ. Таксационное описание Перкалабского лесничества. Кварталы 1-50. Г. Киев – 1970-1971 г.г.

2.     Літопис природи НПП «Черемоський». Том І, 2013 р.

3.     Чорней І.І. Історія формування природно-заповідного фонду в Чивчинських горах (Українські Карпати) // Заповідна справа в Україні. 2005. Т. 11., вип. 2. – C. 63-67.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info