zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІНТЕРАКТИВНІ ТА ПРОБЛЕМНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОЇ СФЕРИ УЧНІВ

 

Дзундза А.І., Пранова Є.В., Літвінова В.Ю.

Україна, м. Донецьк,

Донецький національний університет

 

Abstract: This article discusses the means of forming emotional sensual sphere of students in learning activities. The aim of modern training and education should be the development of all spheres of individual students. Interactive teaching methods and problem allow us to make more interesting learning activities, to form a motivational component of success, to intensify the emotional and sensual sphere students.

Keywords: emotional and sensory sphere, interactive methods, problematic methods, heuristic conversation, discussion method, educational and business games.

 

Анотація: У даній статті розглядаються засоби формування емоційно-почуттєвої сфери учнів у навчальній діяльності. Метою сучасного навчання і виховання повинен бути розвиток усіх сфер особистості учнів. Інтерактивні та проблемні методи навчання дозволяють зробити навчальну діяльність більш цікавою, сформувати мотиваційну складову успішності, активізувати емоційно-почуттєву сферу учнів.

Ключові слова: емоційно-почуттєва сфера, інтерактивні методи, проблемні методи, евристична бесіда, метод дискусії, навчальні та ділові ігри.

 

Розвиток усіх структурних компонентів емоційно-почуттєвої сфери старшокласників є важливою педагогічною проблемою, оскільки комфортний емоційний фон сприяє підвищенню якості різних видів навчально-виховної діяльності, адже ефективність навчання у старших класах великою мірою залежить від рівня взаєморозуміння, довіри, партнерської поваги, що склалися у шкільному колективі.

У зв'язку з цим у педагогічній практиці широко застосовується проблемне навчання. Безумовно, проблемне навчання не є новим феноменом для педагогіки, оскільки воно було відоме ще за часів Сократа. Згодом ідею проблемного навчання розвивали Я. Каменський, Ж-Ж. Руссо, І. Песталоцці, К. Ушинський. Дидактичні аспекти організації проблемного навчання знайшли відображення у працях вчених, таких як М. Данилова, Л. Занкова, В. Кудрявцева, І. Лернера та інших. Проблемне навчання передбачає застосування таких прийомів і методів викладання, які б сприяли активізації позитивних емоційних станів, задоволенню інтелектуальної та пізнавальної потреби, радості успіху, гармонійному розвитку різних позитивних почуттів та емоцій.

При проблемному навчанні вчитель систематично організовує самостійну роботу учнів із засвоєння нових знань, умінь, повторення та відпрацювання навичок. Учні самі «добувають» нові знання, у них формується почуття радості від відкриття нового, розвиваються увага, творча уява, передчуття очікування цікавої роботи, бадьорий настрій, формується здатність відкривати нові знання і знаходити нові способи дії шляхом висунення гіпотез і їх обґрунтування [1]. Використання проблемних ситуацій на уроці зменшує у школярів внутрішній конфлікт, невпевненість у собі, напруженість, дозволяє контролювати свої емоції, формує адекватну самооцінку, гармонійно розвиває позитивні почуття, наприклад почуття радості успіху.

Інтерактивне навчання – це навчання, яке великою мірою пов’язане із спілкування. У діяльності викладача центральне місце займає не окремий учень як індивід, а група учнів, які взаємодіють, які обговорюючи питання, дискутують, узгоджують свої думки, стимулюють і активізують один одного. Використання даного методу навчання сприяє формуванню в учнів адекватної самооцінки, почуття впевненості в собі, позитивних емоційних станів [3]. Метод евристичної бесіди, як один з методів інтерактивного навчання, отримав назву від метода навчання «евристики» Сократа. Цей метод представляв собою систему навчання, яка заснована на так званих бесідах Сократа. У них шляхом майстерно сформульованих питань і прикладів спонукали учня до самостійної відповіді на поставлене запитання.

За своєю природою евристична бесіда – це вид колективного мислення як творчий пошук розв’язання проблеми. Тому в педагогіці цей метод прийнято вважати методом проблемного навчання, поряд з так званою проблемно-пошуковою бесідою. Низка науково-педагогічних досліджень вчених, таких як Я. Каменський, П. Симонов, К. Ушинський, С. Рубінштейн і наш особистий досвід свідчить про те, що під час застосування евристичної бесіди у вчителя є можливість створити необхідну атмосферу доброзичливості, що сприяє виникненню позитивних емоцій, почуттю впевненості в собі, у своїх силах. До того ж, індивідуальний характер спілкування дозволяє впливати тим чи іншим чином на різні складові емоційно-почуттєвої сфери, такі як емоції, почуття, самооцінка, переживання та тривожність.

Наступним методом інтерактивного навчання дієвим при формуванні емоційно-почуттєвої сфери учнів є метод дискусії (навчальної дискусії), організований як вільне обговорення питань навчальної програми, яке зазвичай починається з постановки питання і розгортається спочатку як евристична бесіда. Те, що вона поступово переходить у дискусію вважається нормальним запланованим перебігом заняття. Під час дискусії йде інтенсивне змагання між різними думками, які зароджуються у ході обговорення. Так званий обмін думками йде не плавно і розмірено, як під час звичайної бесіди, а у суперечці, в зіткненні однієї думки з іншими. Дискусія народжує думку, активізує мислення, викликає почуття задоволення собою, своєю відповіддю, а в навчальній дискусії до того ж забезпечує свідоме засвоєння навчального матеріалу як продукту розумового його опрацювання.

Метод дискусії використовується у групових формах занять на семінарах-дискусіях, семінарах-практикумах, співбесідах з обговорення підсумків (або перебігу) виконання завдань на практичних та лабораторних заняттях, коли учням потрібно висловлювати свої думки. Іноді доцільно застосовувати і лекції-дискусії, коли лектор під час викладу матеріалу звертається до аудиторії з окремими питаннями, що потребують коротких і швидких відповідей. Безумовно, дискусія у повному розумінні на лекції розгорнутися не може, але дискусійне питання, яке викликало відразу кілька різних відповідей з боку аудиторії, адже не призвело до вибору остаточного, найбільш правильного з них, вже викликає інтерес у учня, передчуття цікавого і готовності уважно слухати подальші міркування лектора .

Ефективність методу дискусії вимірюється тим, наскільки вдалося активізувати складові емоційно-почуттєвої сфери студентів і якою мірою це підвищило якість засвоєння, викликало інтерес до досліджуваних питань і бажання підвищити самооцінку і оцінку з боку оточення.

Організація роботи учнів у групах передбачає об’єднання учнів з урахуванням індивідуальних особливостей і типів темпераменту, міжособистісних відносин, що склалися у класі. Навчальну діяльність, яка організовується з метою формування основних компонентів емоційно-почуттєвої сфери, таких як самооцінка, позитивні почуття та емоції старшокласників доцільно базувати на поєднанні індивідуальної і групової роботи. Група стає не тільки об’єктом впливу викладача, а й активним суб’єктом навчального процесу, помічником викладача. Використовуючи ресурси, які несе в собі групова думка, групове рішення і групова дискусія, викладач примножує силу свого педагогічного впливу за рахунок педагогічно доцільної організації спілкування. Саме у колективній навчальній діяльності найбільшою мірою реалізуються можливості формування основних складових емоційно-почуттєвої сфери учнів, таких як почуття, емоції, переживання, створюються сприятливі умови для вирішення цілей навчання і розвитку, самореалізації кожного учасника спілкування [2]. Через систему емоційно-позитивних міжособистісних відношень викладач впливає на емоційно-почуттєву сферу учня.

До інтерактивних методів навчання ефективних при формуванні емоційно-почуттєвої сфери учнів ми відносимо також такі навчальні та розвиваючі методи, які побудовані на цілеспрямованій, спеціально організованій груповій або міжгруповій діяльності, зворотному зв’язку між усіма учасниками, систему правил організації взаємодії педагога і учнів у формі навчальних і ділових ігор. Організовуючи взаємодію, педагог ставить у центр управління навчанням самого учня в його реальних взаємодіях з іншими учасниками навчального процесу, в результаті якого створюються умови для переживання учнями ситуації успіху у навчальній діяльності та збагаченням їх емоційно-почуттєвої сфери [3].

У сучасній педагогіці більшість дослідників, таких як М. Кларін, Г. Селевко, П. Утехина, Л. Цеева, Г. Ястребова та інші розглядають гру як метод, форму і засіб навчання. Однак низка вчених, таких як Ю. Азаров, E. Ільїн, В. Шаталов, а також Д. і Р. Джонсон, Р. Славін, Д. Хопкінс, А. Шмідель презентують гру як основну складову творчих технологій навчання – в якості емоційного стимулу навчального процесу. Емоційно підтримуючі функції гри у процесі навчання досить повно викладені в роботах В. Андрєєва, М. Кларіна, O. Колесникової, Г. Селевко, П. Утєхіна та інших. Ми маємо на увазі дидактичну функцію, яка викликає інтерес і породжує пізнавальну активність на уроці, терапевтичну функцію, яка сприяє створенню на занятті сприятливого клімату, мажорну функцію, яка викликає різноманітні позитивні емоції, надихає на навчання та багато інших [4].

Динамічність подій і явищ у грі виключає повторення, звичні враження, забезпечує новизну, несподіваність ситуацій, дій, що здійснює сильний вплив на емоційно-почуттєву сферу кожного учня. Емоційність гри є збудником пізнавального інтересу, сприяє розвитку мотивації досягнення. Отже, ігровий метод навчання активізує навчальну діяльність і дозволяє створити умови для того, щоб учні відчували позитивний емоційний стан від пізнавального спілкування, знизити рівень тривожності, сформувати позитивне ставлення до навчальної діяльності.

Для учнів старших класів через вікові особливості важливі міжособистісні відносини, прагнення до самостійного вирішення проблем, до індивідуальності. Традиційні форми і методи навчання не надають можливості розкритися цим якостям, а гра підтримує ці прагнення, крім того стимулює їх розвиток і природно впливає на підвищення ефективності навчальної діяльності та стимулювання розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів. Натомість, сучасна педагогіка визнає гру тільки в комплексі з іншими методами навчання, підкреслюючи її підпорядкованість педагогічній мети [5].

Такі вчені, як Ю. Азаров, Є. Ільїн, В. Сухомлинський, Г. Щукіна вважають, що гра як емоційний стимул процесу навчання припускає тісний зв’язок ігрових завдань і змісту з духовністю. На думку Є. Ільіна, тонкий емоційний зв’язок гри з життям учнів забезпечує те, що вже закріплено в їх досвіді. Гра, побудована на вивченні та аналізі навколишньої дійсності, сприяє розвитку допитливості учнів.

Наприклад, ділова гра моделює людську діяльність. Під час такої гри учні виконують певні людські обов’язки. Ділова гра знімає острах помилок і впливає на розвиток навичок взаємодії. Проблемна гра дозволяє розробити алгоритм вирішення проблеми за великої кількості учасників. Дана гра показує гнучкість рішення задачі, тобто учень може запропонувати своє рішення [5, 6].

Рольову гру доцільно використовувати для засвоєння нового матеріалу, закріплення і розвитку творчих здібностей. Вона надає можливості учням зрозуміти і вивчити новий матеріал. На думку В. Горохової необхідність застосування на уроках у старших класах рольових ігор пов’язана з досягненням старшокласниками певного рівня зрілості. Гра необхідна не тільки для передачі і засвоєння знань, а й для формування адекватної самооцінки, зняття особистої тривожності. Адже саме в грі розвиваються емоції, почуття, вольові та моральні якості.

Одна з особливостей гри в процесі вивчення навчального предмета пов’язана з перенесенням теоретичного пізнання у практичну площину і соціальну сферу. Учитель, організовуючи на уроці гру, прагне урізноманітнити навчальну діяльність і потребу в переживаннях. До того ж, за допомогою гри можливе зняття розумової напруги, втоми, зниження рівня тривожності, підвищення самооцінки учня, формування позитивних емоцій, підвищення впевненості в собі.

Отже, використання елементів проблемного та інтерактивного навчання сприяє формуванню емоційно-почуттєвої сфери учнів, наближенню навчального процесу до реального життя, навчання набуває сенсу усвідомленої, змістовної діяльності, у перебігу якої учні долучаються до творчої інтелектуальної праці і набувають досвіду розв’язання реальних практично орієнтованих проблем.

 

Список джерел

1.     Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии / М.В. Смирнов – Рига.: НПЦ «Эксперимент», 1995. – 176 с.

2.     Панина Т.С., Вавилова Л.Н. Современные способы активизации обучения / Т.С. Паниной – М.: Академия, 2007. – 176 с

3.     Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта / М.В. Кларин // Педагогика. – 2000. – с.12-18.

4.     Якобсон П.М. Эмоциональная жизнь школьника / П.М. Якобсон — М.: Просвещение, 1966. — 180с.

5.     Хруцкий Е.А. Организация и проведение деловых игр / Е.А Хруцкий – М., 1996.

6.     Мочалова Н.М. Методы проблемного обучения и границы их примения / Н.М. Мочалова – Казань, 1979. – 385 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info