zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОБРАЗ МІСТА У ПОВІСТЯХ ІВАНА ФРАНКА “BOA CONSTRICTOR” ТА “ЛЕЛЬ І ПОЛЕЛЬ”

 

Клепець К.В.

Науковий керівник - к. філ. н., доц. Сірук В.Г.

Україна, м.Луцьк,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

В статье рассмотрено особенности изображения образа города в повестях Ивана Франка “Вoa constrictor” и “Лель і Полель”, в которых автору удалось отобразить всю сложность и неоднозначность этого социально обусловленого образа.

 

Кінець ХІХ – початок ХХ ст. позначається суттєвим розвитком урбанізації, яка є ознакою модернізації соціуму. Однією з вагомих проблем урбанізації є занепад ціннісних орієнтацій суспільства, що призводить до негативного впливу на розвиток і формування особистості.

Міська тематика як провідний вектор у літературі була представлена в першу чергу реалізмом. Провідну роль у докорінних змінах реалістичної прози зіграв Франко, автор перших творів з життя промислових робітників та жителів міст. Перехід від усталеного звичного сільського способу існування до нового, міського, до якого люди почали лише звикати і пристосовуватись, супроводжувався активними суспільними змінами. Традиційний міф села як усталених культурних стереотипів починає себе вичерпувати в умовах стрімких перетворень.

Біографія І.Франка може слугувати ілюстрацією складних стосунків між селом та містом як споконвічної опозиції, адже народившись у селі Нагуєвичах, він більшу частину свого життя прожив у місті, чи, точніше, у містах – Дрогобичі, Бориславі та Львові. Світосприйняття поета лишалося передовсім закорінене в селянські традиції, однак воно було збагачене роботою міського інтелігента, яким І.Франко має повне право вважатися. Окрім того, професія журналіста, публіцистична діяльність прямо позначилися на своєрідності творів письменника. Адже в журналіста виробляється “особлива спостережливість і вміння вихопити з буденності щось особливе і характерне для суспільства, середовища, часу” [5]. Тому І.Франко як “великий реаліст і мислитель” [1, с.3] зображував сучасне йому життя суспільства в складній динаміці та суперечностях, у боротьбі бінарно-протилежних начал, у розвитку соціально-психологічних процесів, які найповніше відбивали ауру часу.

Головним об’єктом Франкової прози є суспільна людина з її індивідуальними рисами та єдністю особистого й громадянського. Письменник показує людину не в “статиці, а в динаміці суспільної боротьби” [1, с.75]. Однак центральним образом у повістях І.Франка “Лель і Полель” та “Boa constrictor” поруч із персонажами є місто як “символ певного типу свідомості як автора, так і його героя” [4, с.206].

У 1878р. світ побачила перша в українській літературі натуралістична повість І.Франка “Boa constrictor”. Письменник “створив художню епопею життя і боротьби бориславських робітників 1870-80-х років” [2, с.381]. Поруч з жорстоким мільйонером Германом Гольдкремером існує трудовий люд, той, що годує всіх ситих, п’яних і багатих господарів життя, той, чиїми руками, потом, кров’ю та життям споруджене саме місто Борислав, що виросло серед непрохідних боліт. “Франко малює, з одного боку, життя цих трудящих людей, з другого – ті підступи, з якими приходять до них дармоїдні класи, ту страшну, безмежну експлуатацію, якою висмоктують вони кров і піт і життя саме в трудящих” [3, с.489]. Однак Герман теж піднявся із самих низів. “Страшна бідність та недоля” зустріли “його при першім виступі на світ” [7, с.145]. Смерть матері, часті споглядання вулиці, “по котрій возили мерців із трупарні на кладовище – далеко за місто” [7, с.152] та загибель Іцика, який став йому сім’єю, підштовхнули малого Германа на тверде бажання втекти від бідності та приниження. Жадоба збагачення заполонила його ще в юнацькі роки. Вже тоді, коли хлопець зустрівся з либаками і сам став носити на коромислі нафту до Дрогобича, він фактично мав психологію капіталіста. Збираючи в болотах по двоє відер нафти на день, Герман експлуатував таких же либаків, як і сам.

Проникаючи вглиб душі Гольдкремера жадоба убивала всі кращі людські почуття, залишаючи єдиного повелителя – любов до грошей. По-іншому не могло бути. Кинутий напризволяще у вир міського життя, Герман у жорстокій конкуренції змушений був стати людиною без душі та серця, лише з холодним розрахунком. Інакше місто його б просто знищило. Згодом багатство чоловіка тяжітиме над ним, для нього воно буде наче “потвора в сто головах, котра пожирає других, але, хто знає, може відтак пожерти і його” [7, с.162]. Місто змусило його “шахрувати купуючи, дерти з них, що міг” [7, с.171], оженитися на Рифці, придане й виправа якої принесли “Германові значний зиск” [7, с.175]. “Герман Гольдкремер був одним з перших спекулянтів, що злетіли на Борислав, мов хижі ворони на падло”. …Капітал плив йому сам до рук” [7, с.177].

Син Германа, Готліб, котрий жив одним містом, вимагав від батька лише грошей. Гольдкремерові-старшому було “страшно і мерзко, немов се не власна його дитина, а якийсь гад дотикається його тіла” [7, с.183]. Знайдена його робітниками головна жила земного воску зробила його в ту мить “в своїх очах паном, царем многовладним, котрого слухає, перед котрим кориться не тілько весь світ весь сей народ, але й сама природа!” [7, с.198].

Звістка про знайдене тіло мертвого робітника Івана Півторака в одній з Германових шахт, у котрого залишились жінка з дитиною, викликали у чоловіка лише одну думку: “Прийдеться тягатися на судах. …Лихо, треба кару платити, клопіт!” [7, с.202]. Місто зробило з нього, хоча, можливо, сам Герман витворив себе для міста байдужим та холоднокровним визискувачем. Однак у сні відкривається вся сутність Гольдкремерового існування. “Страшний вуж, той самий Boa constrictor, що в нього був намальований і на котрого він не раз любувався, − обкручував його своїми дужими залізними скрутелями! ... Але ні! Герман зібрав послідні остатки сили.. пруднувся так сильно, так нагло наперед, що струтені пустили, звільнили, обсунулись…” [7, с.210]. Те, що у сні було змієм, наяву було сином Германа, готового вбити батька за гроші. Чоловік розуміє, що “се не вуж його обводить своїми велетними звоями, а його власне багатство” [7, с.214], яке породило “та западня проклята, що душила його затхлим воздухом і смердячою заморокою!” [7, с.206] − місто Борислав.

Моральне осяяння Германа підштовхує його до знищення картини проклятого образу змія-багатства. І тепер “Борислав розкинувся круг нього, мов озеро болота, глини, брудних хат, магазинів, фабрик, недолі і муки. Він знав добре, що вся тота різнорідна маса тепер лежить мертва, обнята глибоким сном…Той мертвий Борислав, котрого всевладним паном, царем він був перед кількома годинами, тепер, бачилось, повставав проти нього. Доми заступали йому дорогу, ями, мов отворені смочі пащеки, показувалися перед його ногами, а з тих ям, із страшенної глибіні, чути було роздираючі зойки, прокляття і крики смертельної розпачі та муки конаючих” [7, с.216]. Те, що побачив у нужденній ріпницькій хаті жінки загиблого робітника Івана Півторака, переконало його: “завтрашній день застане його вже зовсім не тим чоловіком, яким застав його вчора. Переворот вершився бистро в його душі, переворот глибокий і сильний” [7, с.219]. Моральні зміни, пережиті Гольдкремером, коли він у пориві спокути й каяття кидає жменю срібняків у вікно бідної вдови, можна вважати закономірними наслідками внутрішньої боротьби героя. Однак у реальному житті такий переворот малоймовірний, кинута жменя грошей не милосердя, а відкуп від нелюдських умов праці його робітників, від засліплення статками та крові на власних руках. Відчуваючи цю фальш І.Франко 1884 р., в період переосмислення натуралістичного методу, дописує епілог, підкреслюючи ілюзорність переродження Германа в “доброго” чоловіка.

Місто в повісті “Boa constrictor” − осердя гріха, дикості й хижацтва. Як раціональне, неприроднє, воно прирікає на смерть: якщо не фізичну, то духовну, моральну.

Окрім робітників та багатіїв у творах І.Франка виступає і людина розумової праці. Такими є персонажі повісті “Лель і Полель”, написаної польською мовою в 1887 році на конкурс, оголошений редакцією газети “Kurjer Warszawski”. Польський текст повісті повністю досі не опублікований, а в українському перекладі вона вперше вийшла в Харкові в 1929 році. У центрі твору – розповідь про життя двох братів-близнюків Гната (Начка) і Владислава (Владка) Калиновичів. Хлопці пережили важке дитинство: сирітство, голод, щоденні лайки, побої, які вони терпіли від злої крамарші Войцехової. Брати стали бешкетниками. Місто випробовувало їх на витривалість, адже “львівська вулиця-це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх однаковий і обов’язковий” [6, с.9]. Старші віком люди вважали місто оселею гріха: “А всьому винно те прокляте місто!.. То правдиве пекло, де чорти плодяться. Стягається туди всяка голота, як мурашки до гнізда, а потому розлазиться відтам і жити людям не дає!” “Стара ненависть селян проти міста й міщан” відзивалися гучним ехом, над ними “стояли прокляття та нарікання на місто” [6, с.12]. Міське середовище було для братів як “новий, такий відмінний і такий страшний світ, що проковтнув їх, як думали, без вороття, немов якась страшна ненаситна потвора проковтує свою жертву” [6, с.40]. Ще з дитинства Львів для Калиновичів постав лицемірним та несправедливим на прикладі життя ув’язненого діда Семка: “…десять літ ведуть наді мною слідство, а нічого не можуть вислідити”. По всіх судах волочать мене, сотні свідків стягають і нічого не можуть доказати мені. Я осліп у слідстві, посивів у слідстві і чую, що в слідстві помру, а вини не докажуть мені” [6, с.47]. Діти були для тюремників засобом доносу та звітності. Однак брати не піддалися на мерзенні справи.

“Минуло років з п’ятнадцять” [6, с.72]. Обидва брата “були молоді, вродливі, здорові і здібні, а крім того, заможні і незалежні, − тому не дивно, що життя стелилось перед ними, мов брукований, битий шлях” [6, с.73]. Проте нікому з їхнього інтелігентного товариства “не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду” [6, с.73]. Гнат і Владислав як свідомі особистості захищають інтереси українських селян, що наче “підстилка, гній” [6, с.88], на якому цвіте інтелігенція, перед “найвищою сметанкою, магнатським, аристократичним товариством” [6, с.76]. Владислав захисник люду у суді, а Гнат − у газеті “Гонець”, що сміливо висвітлювала злободенні аспекти життя краю, розвінчувала шахрайські махінації і зловживання шляхти. Роблять вони це, адже їм “велить сумління й почуття обов’язку” [6, с.115]. Місто, де молоді брати тільки починали свій шлях нагору, в особі усіх тогочасних знайомих не вірило в успіх юнаків, а, отже, насміхалося з їхніх амбіцій. Калиновичі змушені пробивати собі дорогу в життя, діяти всередині суспільства, користуватись його законами, але водночас брати виступають “в ім’я найпростіших засад людяності та справедливості” [6, с.115].

Місто є багатошаровим, бо це – ті його складові, що мешкають у ньому. Для нього “ці юнаки не з таких, щоб їх можна грізьбою застрашити. Треба з ними боротися, треба їх задавити, інакше вони не замовкнуть” [6, с.116].

І.Франко будує повість “Лель і Полель” у такий спосіб, що кожний епізод несе своє напруження у розгортанні сюжету та конфлікту. Такою, наприклад, є сцена балу соціальної верхівки міста, де розкривається негативне ставлення до братів.

Переломним моментом у житті Калиновичів стало кохання до Регіни Кисилевської: взаємне для Владислава та нерозділене для Гната. З цього моменту почалася трагедія Гната, який зі своїми почуттями залишився наодинці. Одні з найзначніших представників міста − граф Адольф та пані Дреліхова – за спинами братів плетуть інтригу. Вони, враховуючи залежність племінниці Регіни від багатої тітки (Дреліхової), вдаються до підступних заходів у боротьбі проти передової газети та її редактора. Брат дівчини Ернест вимагає від Гната змінити напрям газети, якщо не хоче втратити дівчину назавжди. І юнак піддається на це. Прагнення до особистого щастя у Гната перетворюється в егоїстичне протиставлення себе оточуючим, у душевну хворобу, моральне падіння. Пристрасть та помилки доводять Гната до смерті. Дізнавшись із листа брата Владислава про одруження з Регіною, розпізнавши страшну правду про те, що дівчина не ставила йому жодних умов, а під її іменем діяли вороги, Гнат Калинович закінчує життя самогубством та листом братові: “…я розійшовся не лише з тобою, але навіть із собою самим, з своєю душею, з своїм переконанням” [6, с.183]. Брати-близнюки психологічно тонко відчувають один одного навіть на віддалі. Відчув щось лихе у трагічну мить і Владислав. Побачивши мертвого брата, він йде за ним у небуття.

Місто у повісті “Лель і Полель” − агресор, що нівечить душу людини інтригами й підступами. Водночас воно набуває змішаних характеристик, адже виступає і як середовище для самореалізації особистості.

І.Франко − письменник-гуманіст, інтелектуал, глибокий і тонкий психолог, що зумів у своїй творчості об’єднати філософські, моральні проблеми з соціальними. Місто у прозових творах письменника несе величезний потенціал для росту духовного рівня та соціального статусу героїв. Проте воно не завжди позитивно впливає на долю людини, найчастіше місто стає прірвою, що поглинає особистість, полонить та позбавляє сили волі й таланту, пригнічує її, порушує внутрішню рівновагу.

 

Література

1.     Басс І. Художня проза Івана Франка.− К.: Наукова думка, 1965.− 316с.

2.     Возняк М. Велетень думки і праці: Шлях життя і боротьби Івана Франка / Підгот. О.Мороз і М.Нечитанюк.− К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 403с.

3.     Єфремов С. Історія українського письменства / Худож. оформл. В.Штогрина.− К.: Феміна, 1995. – 688с.

4.     Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. – 2-ге вид., перероб. і доп.− К.: Либідь, 1999.- 447с.

5.     Тодчук Н. Деякі зауваги про традицію зображення простору великого міста в реалістичній літературі XIXст. // Проблеми славістики. − Луцьк, 2001.− Число 1.− с.11-15.

6.     Франко І. Лель і Полель / Ред. К.А.Литвинчук. – К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1961. – 208с.

7.     Франко І. Оповідання та повісті / Ред. В.Мельник. − К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963. – 469с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info