zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК 81’233

 

РОЛЬ ГЕНЕТИЧНО ЗУМОВЛЕНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ

МОВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

 

Лавриненко О.Л.

Україна, м. Луцьк,

Східноєвропейський національний

університет ім. Лесі Українки

 

The role of genetic factors in the process of lingual qualities formation of personality

In this article the empirical research of genetic factors role in the process of lingual qualities formation is described. This research analyses the lingual qualities of human personality in three aspects: gender belonging, thinking-typological and characterological aspects. In the practical part it was defined, that every of the mentioned above factors has it’s own specific influence on the development of human lingual qualities.

Key words: lingual qualities, gender, logical thinking, image thinking, communication, personality, correlation analysis, differential analysis, character features.

 

Постановка наукової проблеми, її актуальність та звязок із важливими науковими завданнями. Однією із фундаментальних та дискуcійних дилем психолого-педагогічних наук є феномен співвідношення між генетично успадкованим та соціально-набутим у процесі формування особистості будь-якої людини. Відомо, що наукова полеміка у цій площині ведеться вже понад 150 років, однак досі залишається неможливим надати пріоритет жодному із зазначених факторів [9; 12]. Для сфери лінгвістичних наук у зазначеній парадигмі особливе значення має лінгво-психологічна площина описаної проблеми, а саме: яку роль у процесі розвитку мовних здібностей людини відіграють спадкові, а яку набуті фактори?

Закономірно, що наукова глибина та обєм сформульованого питання роблять неможливим емпірично перевірити та обґрунтувати повну відповідь у одному конкретно взятому дослідженні. Тому вважаємо доцільним розглянути теоретично та практично дослідити декілька генетичних факторів, що впливають на мовні здібності людини, у трьох аспектах: гендерному, мисленнєво-типологічному та характерологічному.

Факт наявності значних відмінностей у мовних задатках, мовних здібностях та мовній поведінці між представниками чоловічої та жіночої статі часто спостерігається у повсякденному житті та аналізується як пересічними людьми, так і науковцями у галузі психології, лінгвістики, фізіології, культурології та філософії. Закономірно, що зазначені особливості часто беруться до уваги в процесі дошкільного та шкільного виховання дитини та при вирішенні низки проблем педагогіки і вікової психології.

Розглядаючи проблему в іншому аспекті зазначимо, що співвідношення між словесно-логічним та наочно-образним мисленням у людини зумовлюється поділом функцій між правою та лівою півкулями мозку, що визначається, головним чином, генетично [11]. Однак феномен впливу зазначеного вище поділу функцій на мовні здібності людини вченими окремо не досліджувався.

Завершальним кутом погляду на проблематику спадкових факторів у мовних здібностях людини у роботі буде виступати характерологічно-спадковий аспект. Відомо, що є низка рис характеру, що стимулює або гальмує розвиток мовних здібностей та їх перехід на рівень мовної компетентності (наприклад: люди, генетично схильні до активної комунікації, тобто екстраверти, мають ефективнішу мовну практику, тому швидше прогресують у розвитку мовних задатків). Проте у цій площині висновки були радше гіпотетичними або робилися на поверхневих даних без врахування складності самого явища мовних здібностей, яке має три рівні розвитку на різні сфери реалізації. Враховуючи викладені факти, є достатньо підстав вважати комплексне дослідження спадкової сторони мовних здібностей людини актуальним та потрібним, оскільки воно здатне всебічно висвітлити окреслену сферу питань.

Аналіз останніх наукових робіт та публікацій у досліджуваній сфері, на які спирається автор. Видатні фізіологи, такі як Г. Гельмгольц та І. М. Сеченов [8, 32 – 45], описуючи розвиток людини в онтогенезі, відмічали той факт, що діти жіночої статі проявляють свої мовні здібності на рік – півтора року раніше, ніж діти чоловічої статі. Однак цей факт не вважався ними достатньо важливим, щоб розглядати його у окремому дослідженні. Зазначеною проблематикою цікавився також відомий нейропсихолог О.Р. Лурія [4, 21 – 40]. Займаючись фізично-психологічною реабілітацією пацієнтів, які отримували черепно-мозкові травми після ДТП, вчений зазначав той факт, що у представників жіночої статі значно рідше спостерігається втрата мовлення після зазначених травм. На підставі таких спостережень О.Р. Лурія припускав, що у жінок в обох півкулях мозку наявні невроні центри, які відповідають за мовлення. Але підтвердити свої припущення експериментально видатному нейропсихологу не вдалося.

З іншого боку, на сьогоднішній день є низка переконливих досліджень педагогічного та психологічного спрямування, результати яких доводять, що для досягнення успіхів у точних науках бажаним є домінування лівої півкулі, що відповідає за словесно-логічне мислення. Водночас функціональна перевага правої півкулі, що відповідає за образне мислення, робить людину здібною до мистецтв. Мовні здібності особистості у викладеній парадигмі не досліджувалися.

Важливо зазначити, що впродовж трьох останніх десятиліть психолінгвістика виокремилася у окрему науку і збагатилася ефективним методико-дослідницьким інструментарієм, який довів свою ефективність у вирішенні низки наукових проблем, пов’язаних із мовознавством та психологією, тому його доцільно залучити для виконання наступної низки завдань:

А) Проведення багатофакторного порівняльного аналізу мовних якостей особистості шляхом анкетування та тестування респондентів чоловічої та жіночої статі на рівні мовної здатності, мовних здібностей та мовної компетентності.

В) Використання перевірених психолінгвістичних методик з метою виявлення функціонального співвідношення між правою та лівою півкулями мозку, що є найсприятливішим для формування та розвитку мовних здібностей особистості.

С) Залучення згаданих методик для пошуку кореляційних зв’язків між вродженими психологічними характеристиками особистості та панорамою її мовних якостей.

Викладення основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих результатів. Емпіричний матеріал для дослідження був отриманий шляхом анкетування та тестування студентів II, III та IV курсів факультету романо-германської філології Волинського національного університету імені Лесі Українки. В якості респондентів у дослідженні виступали студенти математичного та фізичного факультетів, а також факультету романо-германської філології у загальній кількості 78 чоловік. В якості інструментарію було залучено такі психолінгвістичні методики: методика визначення активності вербального та наочно-образного мислення [3, 112 – 118], методика оцінки поняттєвого мислення [7, 14 – 22], ланцюговий асоціативний тест [3, 174 – 180], вільний асоціативний тест [3, 157 – 169], методика оцінки потреби у спілкуванні [7, 9 – 12], опитувальник визначення якостей особистості Кетелла [3, 202 – 216], а також більш традиційний тест з німецької мови, адаптований Н. Уфімцевою [16, 53 – 57], в якому потрібно зробити 94 правильні доповнення, що вимагає певних знань німецької лексики та граматики. Кількість правильних доповнень окремо підраховувалася на кожному бланку.

Проведення комплексного диференційного аналізу у гендерній парадигмі здійснювалося з допомогою комп’ютерної програми SPSS для WINDOWS XP. При цьому для оцінки ступеня значущості відмінності за кожним із показників було вибрано коефіцієнт різниці Т- Ст’юдента. Для кількісного складу порівнюваних груп у цьому дослідженні коефіцієнт Т- Ст’юдента можна вважати достатньо значущим, якщо його значення перебуває поза межами числової амплітуди від – 1 до + 1. Основні результати описаного вище диференційного аналізу показників між досліджуваними групами представників чоловічої та жіночої статі наведено у Таблиці 1.

 

Таблиця 1. Перелік виявлених значущих відмінностей за показниками методик

Тип показника

Студенти

жіночої статі

(38 чол.)

Студенти чоловічої статі

(36 чол.)

Коефіцієнт різниці

T - Studenta

Методика оцінки вербально-образних здібностей людини

Вербальна біжучість

5,83

4,56

2,95

Вербальна гнучкість

1,57

1,28

1,1

Методика оцінки поняттєвого мислення

Кількість вигаданих

семантичних звязків

1,54

2,72

-1,52

Вільний асоціативний тест

Логічні центральні реакції

23,5

21,3

1,62

Ланцюговий асоціативний тест

Довжина ланцюга

15,6

12,9

2,17

Кількість семантичних гнізд

5,62

4,43

1,57

Методика оцінки рівня потреби у спілкуванні

Потреба у спілкуванні

23,3

19,2

2,97

 

Залучення у дослідженні методики оцінки вербально-образних здібностей людини дало змогу виявити кращу здатність до оперування елементами мовної картини світу у респондентів жіночої статі. Водночас показники образних здібностей людини вище зазначеної методики, встановили факт відсутності впливу гендерної приналежності людини на її здатність до оперування асоціативними образами.

Результати методики ланцюгового асоціативного тесту виявили значущі відмінності за більшістю показників, що відображають загальну довжину асоціативного ланцюга та його структуру. При цьому група респондентів, яка складалася з представників жіночої статі, показала помітно кращий результат за загальною активністю мовленнєво-мисленнєвого процесу. Водночас у досліджуваних цієї групи виявися завищений показник кількості лексико-семантичних гнізд, у які об’єднувалися асоційовані лексичні одиниці, що свідчить про стрибкоподібність та погану керованість перебігу мовленнєво-мисленнєвої діяльності.

Отримані таким чином дані дають достатні підстави стверджувати, що у студентів чоловічої статі мовленнєво-мисленнєві процеси протікають повільніше, однак ефективніше керуються з боку свідомості.

Результати методики оцінки поняттєвого мислення не показали значущих відмінностей за показниками вірно виявлених семантичних звязків між запропонованими парами понять. Це свідчить про приблизно однаковий рівень володіння мовою представниками обох досліджуваних груп на рівні мовної компетентності. Значущу відмінність було виявлено лише за другорядним показником кількості вигаданих семантичних зв’язків, значення якого виявилося помітно вищим у групі чоловічої статі. Виявлена відмінність свідчить про більшу схильність студентів чоловічої статі до фантасмагоричних міркувань та спекулятивних висловлювань.

Методика оцінки потреби у спілкуванні показала найбільшу відмінність в усьому дослідженні з найбільшим значенням коефіцієнта різниці T-Studenta – (2,97). Зазначений результат засвідчує значно вищу потребу у спілкуванні у групі з респондентами жіночої статі. Встановлений факт не є новим для науки, однак він додатково підтверджує валідність результатів відібраних методик.

З точки зору прикладного застосування цінною можна вважати виявлену тенденцію: досліджувані відмінності найбільш яскраво проявляють себе на рівні мовної здатності, що є більшою мірою зумовленою біологічно, менш помітно відображаються на рівні мовних здібностей та поступово нівелюються на рівні мовної компетентності особистості.

Вірогідною причиною зменшення відмінностей у вмінні до оперування мовними елементами в процесі онтогенезу може бути вироблення певних компенсаційних механізмів у представників «відстаючої групи», яку представляють студенти чоловічої статі.

Для виконання другого завдання респонденти були умовно поділені на три групи: до групи А увійшли респонденти, в яких кількість парадигматичних та синтагматичних реакцій точно або приблизно співпадала (функціональна рівновага між півкулями мозку); до групи В увійшли респонденти, в яких кількість парадигматичних реакцій помітно перевищувала кількість синтагматичних (домінування лівої «раціональної» півкулі); група С складалася з досліджуваних, де синтагматичні реакції радикально домінували над парадигматичними (домінування правої «інтуїтивної» півкулі). Ступінь володіння мовою в трьох групах респондентів визначався з допомогою тесту з німецької мови, адаптований для немовних спеціальностей Н. Уфімцевою [16, c. 24 – 28], виконання якого вимагає певних знань лексики та граматики.

З даних про кількість правильних відповідей в тестуванні з іноземної мови по кожному респонденту була побудована тришпальтова таблиця, яку обробили методом однофакторного дисперсійного аналізу програмного забезпечення Microsoft Excel. Отримані результати наведені в Таблиці 2 :

 

Таблиця 2. Числові співвідношення показників мовних знань між трьома

мислиннєво-типологічними групами досліджуваних

 

Вид показника

 

Група А, де кількість

парад. реакцій =/≈ синтагм. реакціям

Група В, де кількість парад. реакції

> синтагм. реакцій

Група С, де кількість парад. реакцій

< синтагм. реакцій

Кількість респондентів в групі

32

27

19

Середньоарифметичний

показник правильних

відповідей

при (р ≤ 0,05)

 

78

 

69

 

63

Середньоарифметичний показник десяти найгірнших відповідей

54

33

36

Середньоарифметичний показник десяти найкращих відповідей

91

88

85

 

З викладених у Таблиці 2 числових даних відразу впадає в око, що відмінності у володінні мовою між трьома групами досліджуваних найяскравіше проявляють серед найслабших студентів та помітно послаблюються між найстараннішими представниками кожної із груп.

Зазначене спостереження підтверджують результати додаткового диференційного аналізу з допомогою коефіцієнта значущості різниці Т – Studenta, який показав високий рівень значущості різниці серед найгірших показників (T = 2,72) між групами А та В, і (T = 2,3) між групами А та С відповідно. Рівень значущості показника різниці T значно знижується при порівнянні середніх результатів: (T = 1,65) між групами А та В, та (T = 1,7) між групами А й С. Показники диференційного аналізу найкращих показників перебувають за межами значущості різниці.

Таким чином, рівномірний або наближений до рівномірного розподіл функцій між правою та лівою півкулями мозку є сприятливим фактором для досягнення людиною високого рівня мовної компетентності. Однак свідомі зусилля особистості у цьому напрямі можуть мінімізувати виявлені у цій частині дослідження відмінності.

 Для комплексної оцінки характерологічної сфери особистості було використано одну із найпоширеніших методик дослідження особистості Кетелла, а саме - модифіковану форму В опитувальника FPI. Опитувальник FPI дає змогу виміряти широку гаму якостей характеру особистості: невротичність, спонтанна агресивність, депресивність, дратівливість, комунікабельність, врівноваженість, реактивна агресивність, сором’язливість, відкритість, емоційна лабільність, екстра/інтроверсія, маскулізм / фемінізм.

Переважна більшість із зазначених характеристик особистості є генетично зумовленою. Слід зазначити, що вищезазначені стани і властивості разом із мотивами мовленнєвої діяльності виконують регулятивну функцію людської особистості у різних комунікативних ситуаціях.

Пошук кореляційних зв’язків між параметрами мовних якостей особистості та комплексом її характерологічних рис було здійснено з допомогою програми SPSS (Windows XP), де головним показником виступав коефіцієнт (r) – Пірсона. Для описаної вибірки досліджуваних у цьому аспекті дослідження, кореляцію слід вважати значущою, якщо значення коефіцієнта (r) перебуває за межами амплітуди від – 175 (для негативних кореляцій) до + 180 (для позитивних кореляцій).

 

Таблиця 3. Перелік значущих кореляційних звязків між особливостями прояву мовних якостей особистості та комплексом її характерологічних особливостей

Тип показника однієї

із мовних якостей

Коефіцієнт позитивної або негативної кореляції Персона - (r)

Базові характерологічні якості особистості за методикою опитувальника Кетелла

Вербальна біжучість

- 0,231*

Толерантність

Вербальна гнучкість

0,207*

Невротичність

Вербальна гнучкість

0,241**

Пізнавальний мотив діяльності

Розвиток поняттєвого мислення

- 0,295**

Соромязливість

Розвиток поняттєвого мислення

0,211*

Маскулізм

Логічні центральні реакції

0,298**

Комунікабельність

Логічні центральні реакції

0,216*

Фемінізм

Образна біжучість

0,198*

Інтровертованість

Образна біжучість

- 0,256**

Терпимість до оточуючих

Довжина асоціативного ланцюга

0,218*

Пізнавальний мотив діяльності

Примітка: дані позначені у Таблиці 3 позначкою - * є значущими при р≤0,05; позначкою - ** - є значущими при р≤0,01.

 

Комплекс виявлених кореляційних зв’язків між показниками Вербальної біжучості, Вербальної гнучкості, Образної біжучості, розвитком поняттєвого мислення та різними комунікативними рисами характеру можна розглядати як зразок прояву другого закону діалектики про перехід кількості в якість у сфері психолінгвістики.

Закономірно, що сором’язлива людина є часто пасивною або малоефективною у процесі комунікації, що негативно впливає на розвиток її поняттєвого мислення (коефіцієнт негативної кореляції r = - 295). З іншого боку інтровертована особистість схильна значну частину часу оперувати власними образами картини світу, що покращує її «Образну біжучість»: позитивна кореляція r = 198, що погано поєднується із «Терпимістю до оточуючих» (негативна кореляція r = - 256).

Дещо несподіваними виявилися кореляційні зв’язки між показником «Логічні центральні реакції» та такими характерологічними якостями «Потреба у спілкуванні» та «Фемінізм» (r= 0,298; r = 0,216). Психологічний звязок між двома останніми якостями характеру був встановлений та доведений у першій частині дослідження. Водночас високі значення за показником «Логічні центральні реакції» вказують на високу якість аналітичних операцій при утворенні синтаксичних конструкцій з мовних елементів нижчого рівня в процесі спілкування. Але позитивна кореляція такої корисної особливості з перебігом психічних процесів за жіночим типом частково ставить під сумнів комплекс аргументів про нелогічність жіночого мовлення.

Висновки описаного дослідження. Результати комплексного дослідження, описаного у статті, можна узагальнити у наступних висновках: гендерна приналежність має специфічний вплив на мовні якості людини : досліджувані відмінності найбільш яскраво проявляють себе на рівні мовної здатності, але поступово зникають на рівні мовної компетентності; з точки зору мисленнєво-типологічного критерію для швидкого розвитку мовних здібностей найсприятливішим виявився рівномірний розподіл функцій між правою та лівою півкулями мозку; у характерологічному аспекті досліджуваної проблеми виявлено комплекс багатовекторних зв’язків між мовними якостями людини та її рисами характеру, серед яких найбільш позитивний вплив мають «Пізнавальний мотив діяльності», «Комунікабельність» та «Фемінізм».

 

Список літературних джерел

1.     Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды / Б.Г. Ананьєв. – М.: «Педагогика» Том 1, 1980. – 321 с.

2.     Вишневський О.І. Довідник учителя іноземної мови / О.І. Вишневський. - Київ: «Радянська школа», 1982. – 152 с.

3.     Залевская А. А. Введение в психолингвистику : учеб. пособие / А. А. Залевская. – М. : «Рос. гос. гуманитар. ун-т», 2000. – 354 с.

4.     Засєкіна Л. В. Мовна особистість у сучасному соціальному просторі / Л. В. Засєкіна // Соц. психологія. – 2007. – № 5. – С. 82–90.

5.     Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк. - Київ: «Радянська школа», 1989. – 462 с.

6.     Красных В. В. Основы психолингвистики и теории коммуникации / В. В. Красных. – М. : «Гнозис», 2001. – 270 с.

7.     Крылов А. А. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / А. А. Крылов, С. А. Маничев. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с.

8.     Леонтьев А.А. Основы психолингвистики / А.А. Леонтьев. – Москва: «Смысл», 2003. – 312 с.

9.     Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. - Москва: «Смысл», 2004. - 325с.

10.  Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения / А.Н. Леонтьев. - Москва: «Педагогика», Том 1, 1983. – 384 с.

11.  Лурия А. Р. Основы нейропсихологии / А. Р. Лурия. – М. : Академия, 2006. – 370 с.

12.  Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 173 с.

13.  Стернберг Р. Практический интеллект / Р. Стернберг, Дж. Форсайт – СПб. : «Питер», 2002. – 382 с.

14.  Трофімов Ю.Л., Алексєєва М.І., Гончарук П.А. Психологія / Ю.Л. Трофімов, М.І. Алексєєва, П.А. Гончарук (підручник) - Київ: «Либідь» 2001. – 559 с.

15.  Ушакова Т.М. Психолингвистика: Сборник методик исследования личности / Т.М. Ушакова – М.: «ПЕРСЕ», 2006. – 416 с.

16.  Уфимцева Н.В. Биологические и социальные факторы в речевом развитии // Н.В. Уфимцева // Этнопсихолингвистика. – Вып. 5. – 1988. – С. 163 183.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info