zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ ОХОРОНИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ МЕДІА-ПРОСТОРІ

 

Мадей А.С.

Україна, м. Київ,

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

 

Впервые проблему охраны историко-культурного наследия Украины изучено с точки зрения социальных коммуникаций. Определена специфика развития вопросы охраны историко-культурного наследия нашего государства в отечественном медиа-пространстве.

Ключевые слова: охрана историко-культурного наследия, информационная политика, медиа-пространство, культурная проблематика.

 

Крок за кроком Україна впевнено входить у світове товариство. Ратифікація міжнародних хартій, прийняття урядових ухвал, постанов, законів ставить перед пам'яткоохоронною сферою серйозні умови та вимоги. Ще 12 травня 1954 р. наша держава приєдналася до ЮНЕСКО і ратифікувала ряд міжнародних конвенцій з охорони культурної спадщини, взявши на себе міжнародно-правове зобов’язання щодо забезпечення охорони, збереження і популяризації культурного надбання. Після розпаду СРСР інтерес до національної історії, духовних цінностей, традицій українського народу також помітно пожвавився. Важливим інструментом впливу на свідомість людей, дієвим знаряддям інформації, вагомим суб'єктом культурного та громадсько-політичного життя беззаперечно є періодична преса. Роль і місце ЗМІ потрібно досліджувати в органічній єдності з культурно-історичним розвитком нації.

Мета дослідження — окреслити специфіку висвітлення питання охорони історико-культурного надбання України у вітчизняних загальнонаціональних газетах. Для цього слід проаналізувати позиції науковців та стан сучасного медіа-простору.

Обраної теми стосується ряд робіт українських та зарубіжних вчених, зокрема таких як: Г.О. Андрес, М.М. Богуславський, О.О. Демиденко, О.В. Жукова, І.Е. Мартиненко, Н.В. Михайлова, О.В. Принь, О.М. Присяжнюк, В.С. Романовський, О.П. Сергеєв, І.В. Чернікова, О. В. Хлівнюк, Є. С. Ярошенко та ін.

Цікаве дослідження провела Наталія Кармазіна, проаналізувавши у своїй науковій статті питання охорони історико-культурної спадщини України в дисертаційних дослідженнях останніх років [2]. Кандидатські дисертації, присвячені сучасному періоду, вирізняються предметом та метою дослідження, мають спільний об’єкт та хронологічні рамки – історико-культурну спадщину, пам’яткоохоронну справу в умовах незалежності. В залежності від цілі праці вчена розділила їх на “дослідження, у яких розкрито сучасний стан справ в пам’яткоохоронній сфері та подано рекомендації щодо вирішення проблем галузі, використання пам’яток історії та культури (Г.О. Андрес, О.О. Демиденко, О.В. Жукова, В.В. Корнієнко, О.Ю. Манаєв, О.С. Худолей), а також дослідження, де презентовано історію розвитку системи охорони культурної спадщини в різні історичні періоди в окремих регіонах України (С.В. Гаврилюк, О.А. Денисенко, О.В. Принь, О.М. Присяжнюк, В.С. Романовський , І.В. Чернікова, О.В. Хлівнюк, Є.С. Ярошенко). Треба виокремити дослідження, які розглядають охорону пам’яток в контексті розвитку історичного краєзнавства (Н.В. Бесєдіна, М.М. Ігнатенко, А.М. Каньоса, Н.В. Кармазіна, М.В. Поставника, Г.Я. Сеньківська, Н.Ф. Щербина). Окрему групу складають дисертації про життя та діяльність відомих українських пам’яткоохоронців М. Біляшівського, О. Левицького, О. Новицького, Ф. Ернста” [2].

Сьогодні до позитивних моментів інформаційної політики держави відносимо неприпустимість офіційної цензури, яку заборонено вітчизняним законодавством. Якщо у радянські часи друкували лише матеріали, зміст яких не суперечив спрямованості конкретного періодичного органу (а спрямованість ця визначалася політикою держави), то у посткомуністичний період більшість медіа дотримуються наступного принципу: редакція не несе відповідальності за достовірність викладених фактів. А це, в свою чергу, передбачає плюралізм думок, наявність різних точок зору на сторінках видань, у радіоефірах і на телеекранах. Як зауважує Ольга Баковецька:“Аналіз офіційних періодичних видань, відповідно до належних до них функцій, дає змогу стверджувати: в реалізації реформ у галузі культури суверенної України преса виступає джерелом, засобом громадської інформації про реформи, інструментом, що формує громадську думку, а також складовою культурного життя сучасності” [1, 154].

Проте наявність факту реалізації функції преси як засобу формування громадської думки в Україні ще не означає виконання цієї функції належним чином. Так, Олена Усенко наголошує на недоліках інформаційної політики нашої держави, а саме на недостатньому інформуванні населення щодо питання історико-культурної спадщини: “На сучасному етапі в Україні нерозуміння проблем щодо охорони та збереження пам’яток, а також небажання їх вирішувати, свідчать про низький рівень інформованості суспільства, законодавчих та адміністративних органів. Засоби мас-медіа звертають увагу на проблеми захисту пам’яток лише тоді, коли відбуваються випадки цинічного вандалізму, що обурюють громадськість” [4, 170].

Більшість вчених вказують на те, що причини проблем висвітлення культурної проблематики у вітчизняних загальнонаціональних газетах полягають, перш за все, у недоліках державної інформаційної політики. Взяти б лише той факт, що сьогодні український інформаційний простір, за оцінками фахівців, на 8590 % заполонений чужомовною, агресивною, порнографічною, низькопробною “культурою”, яка денаціоналізує і молодь, і суспільство загалом. Як зауважує Тетяна Кузнєцова: “У ході аналізу матеріалів ЗМК складається враження, що сучасного споживача інформації цілеспрямовано підводять до думки про необхідність відмовитись від усього його історичного, культурного та національного минулого і жити так, «як живе Європа». Через мережу ЗМІ відбувається нав’язування західних цінностей, насамперед “досягнення успіху”: популярними є сюжети про те, як завдяки своїм старанням і здібностям можна розбагатіти чи стати відомою “зіркою” масової культури, часто нехтуючи будь-якими морально-етичними цінностями, чеснотами тощо. Хоча загальновідомо, що Європа починалася саме з формування почуття самоповаги громадянина, його поваги до своєї держави, до свого народу, нації” [3]. Отож, в Україні терміново слід налагодити правильну державну інформаційну політику. І першочергові питання, які потрібно врегулювати, це: забезпечення достатнього інформування населення і контроль наявності у вітчизняному медіа-просторі чужоземної, агресивної, низькопробної “культури”.

У сучасній теорії медіа все частіше з'являються твердження, що ЗМІ вже самі “створюють реальність”, а не об'єктивно її відтворюють: “у постмодерній культурі медіа не є віддзеркаленням суспільства, а навпаки — суспільство стає дзеркалом, що репрезентує те, що діється на телеекранах. Прикладом цього є американське суспільство. Дослідники сучасної американської культури звертають увагу на те, що реальність все частіше набуває ознак гіперреальності (термін введений французьким теоретиком Ж. Бодріяром). Вираженням цього є факт наслідування телевізійного “переказу” людьми у щоденному житті” [5, 82]. У будь-якому випадку засоби масової інформації повинні висвітлювати питання, що стосуються історико-культурної спадщини України максимально об'єктивно, правдиво, оперативно та незалежно.

Головне розуміти мету проведення правильної державної інформаційної політики і професійної, незаангажованої роботи медіа — а це становлення в Україні національного культурного простору, відтворення демократичного духовного клімату, популяризація історико-культурної спадщини та підвищення національної свідомості українців.

 

Список використаної літератури

1.     Баковецька О.О. Проблеми культурного життя півдня України на сторінках періодичної преси (90-ті роки ХХ століття) [Текст] : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Баковецька Ольга Олександрівна; Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2004. – 161 с.

2.     Кармазина Н.В. Вопросы охраны историко-культурного наследия Украины в диссертационных исследованиях последних лет / Н. В. Кармазина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия “Исторические науки”. – 2010. – Т. 23 (62), № 1 : спецвыпуск “История Украины”. – С. 88–99.

3.     Кузнєцова Т.В. Транслювання національної культури сучасними ЗМІ: основні тенденції та перспективи [Електронний ресурс] / Т. В. Кузнєцова. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Soc_komun/2008_1/12.html.

4.     Усенко О.В. Державно-правове регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини [Текст] : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Олена Володимирівна Усенко ; [наук. кер. Р. А. Калюжний] ; Нац. акад. внутрішніх справ. – К., 2011. – 232 с.

5.     Шевчук К.С. Гіперреальність або вплив мас-медіа на зміни у культурі постмодерного суспільства / К. С. Шевчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 14. – Рівне: РДГУ, 2008. – С. 80-88.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info