zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТИ У ТЕОРІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВА ВІТЧИЗНЯНОЇ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

 

Мороз С.П.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Академія митної служби України

 

Аbstract: Attention is paid to the actual problem of modern domestic derzhavorozuminnya and nation in terms of the ratio of legal and social aspects of balance that determines the direction of legal and social state of political rhetoric and scientific

Кeywords: rule of law, social state, the ratio of legal and social

 

На перший погляд, проблемі правової держави у вітчизняній науковій і суспільно-політичній думці приділено достатньо уваги, але наукові результати виявляють певну суперечливість, оскільки, по-перше, представляють собою варіанти переважно модернізованих концепцій етатистського або природньо-правового спрямування, а подекуди варіанти їх еклектичного поєднання, по-друге, домінування ідеальних, сутнісне суперечливих політико-правових конструктів. Перспективним виглядає підхід який дозволить оминути слабкі сторони існуючого протистояння позитивного і природнього у вітчизняній державно-правовій проблематиці.

У праворозумінні значення «правового» і «соціального» у конструкції сучасної держави у взаємодії з «демократією», «громадянським суспільством», «принципом верховенства права», визначили і визначають, в тій чи іншій мірі, напрями української політико-правової риторики. При цьому, у процесі дослідження і вивчення правового і соціального механізму (чи механізмів) держави, аналізу емпіричних фактів їх прояву, виявляє необхідність пошуку саме соціальної сутності зазначених явищ на противагу політико-ідеологічній мотивації, що є домінуючою у науковій сфері.  

Серед проблем вибору нового підходу, можна зупинитися на: 1) як співвідноститься між собою правовий (правова держава) і соціальний (соціальна держава) аспекти державної організації як співвідношення між визнанням ідеї і практики свободи і, одночасно, патерналізму; 2) який онтологічний статус права, або – визначається він все таки державою чи ні.

Вітчизняна модель правової держави в орієнтально-узагальненому вигляді сприймалася і сприймається як така, у якій, функціонування і прояв державної влади (держави) "одягнені" у правові (вважай, нормативно – фіксовані) форми і, відповідно, визначені межі здійснення державної влади у суспільстві. Опосередкованим проявом правової держави, але обов’язковим, можна вважати наявність конституції. Головним же критерієм є визнання прав людини, як пріоритетного сучасного бачення перспектив розвитку держави, що визначають її зміст і напрями діяльності, фактично обумовлюють конструкцію правової держави, властивостями якої є: (1) панування права (або верховенство права), (2) належні формальні, (3) належні інституціональні гарантії правової свободи. Тобто, правова держава – держава, яка є найбільш розвинута в частині захисту прав людини [1].

У контексті зазначеного, важливим є сприйняття моменту дії принципу взаємності на основі якого функціонують соціальні відносининіхто не може отримати від інших, нічого не даючи взамін. Взаємність у праві виражається еквівалентністю [2, 3]. Тобто, суб’єкти набувають права взаємно, відповідно до чого у одного може виникати обов’язок у іншого – право. Взагалі люди набувають своїх прав здійснюючи обов’язки. Право є складним (складеним) явищем, елементи якого вичерпуються у тих чи інших формах: формальна рівність суб’єктів, норма поведінки, свобода, обов’язки і відповідальності тощо. При цьому, формальна рівність не ідентична нормам поведінки, свобода суб’єкта не ідентична його обов’язкам і відповідальності. Тобто, кожен з елементів може вважатися правом, але самотійна дія кожного в ізоляції без іншого правом бути не може. Правовий аспект держави виявляє себе у змісті державної влади, держави вцілому, призначенням яких є захист права, правових начал суспільних зв’язків, або свобод. Свобода як волевиявлення індивіда визначає зміст права, формалізація якого створює момент внормованої свободи, що і є сенсом діяльності держави у напрямі безпеки і розвитку суспільства. Саме у цьому руслі, сенсу набуває ідея і практика самоврядних організацій, громадянське суспільство, демократія тощо [4, 5].

Соціальна держава, з одної сторони, розмиває уже сформований більш менш образ держави, а з іншої – спонукає необхідності дослідження феномену держави, сучасного державотворення. По-перше, держава в усі часи, не могла і не може уникнути рішення соціальних проблем, а тому вона не може бути не соціальною. Елементом держави виступає її апарат, який здійснює управління суспільством, в переліку справ якого є акумулювання і перерозподіл матеріальних благ. Але апарат не єдиний суб’єкт соціальної діяльності. Іншим суб’єктом є суспільство, адже саме зусиллями його членів формується маса матеріальних благ, яка саме державним апаратом перерозподіляється, відповідно потребам цього самого суспільства [6, с. 103]. Часто дискусії з приводу соціальної держави оминають цей важливий момент – а) апарат, як орган перерозподілу б) суспільство, як виробник матеріальних благ. В результаті, апарат держави виступає матеріальною основою соціальної складової, джерелом соціального захисту, підміняючи собою власне саму державу.

Соціальний аспект держави у вітчизняному державознавстві виявив себе, по-перше, у контексті загальносоціальної (а не ідеологічної) природи функціонального призначення держави [7, 8]; по-друге, традиції соціалістичної держави виявляють латентну тенденцію трансформації у теорію і практику соціальної держави. Як результат, правова держава є соціальна держава, але соціальна держава в умовах відсутності чіткого розуміння її механізмів у співвідношенні з правом, може виявляти неправовий характер, або такий, який замінює, чи підміняє право.

Соціальна держава допускає наявність соціальних зв’язків основаних саме на порушенні взаємності і еквівалентності, тобто, коли особа здатна отримувати блага до створення яких не має жодного відношення [7]. У контексті гуманізму, суспільство сприймає можливість отримувати блага певними категоріями людей як необхідна їм допомога. При цьому, мається на увазі, що така кількість людей є не великою, або створені матеріальні блага членами суспільства є достатніми щоб забезпечити інших членів суспільства за існуючої системи податків, справедливість яких не порушує еквівалентність суспільних відносин.

Збільшення кількості людей які претендують на пільги обертається збільшенням апарату влади соціальної держави [9]. Доля функції перерозподілу у апараті збільшується і апарат влади, вимушено порушує принцип формальної рівності. Саме апарат влади в односторонньому порядку надає пільги громадянам, які за характером можуть бути економічними, культурними, соціальними, як привілеї, створюючи перевагу якими користуються одні громадяни у порівняні з іншими.

Отже, соціальна держава – різновид правової держави, в якій правове начало конкурує з фактичною рівністю. Значить, у соціальній державі функціонує одночасно два способи правил гри. За правилами правової гри людина задовольняє свої потреби, вступаючи у еквівалентний обмін. Але вона може грати і за правилами соціальними – отримувати певний набір благ. Гра нерівноцінна – за соціальними може отримати гарантований мінімум, а за правовими – значно більше, але може і втратит. Людина обирає спосіб, який їй більш вигідний. Що позначається на політичній проблематиці, діяльності політичних груп [1]. Порушення балансу між соціальним і правовим на корсить соціального фактично є ознакою домінування перерозподілу, патерналізму.

 

Використані джерела:

 

1.     Четвернин В.А. Проблемы теории права и государства. Краткий курс лекций. – М., 2007. – 308 с.

2.     Нерсесянц В.С. Философия права. М.: Наука, 1997. – 652 с.

3.     Нерсесянц В.С. Юриспруденция – наука о свободе // Адвокат. – 1997. – №9. – С. 109 – 112.

4.     Арон Реймон. Демократия и тоталитаризм. Перевод с французского Г.И.Семенова. – М.: Текст 1993. – 146 с.

5.     Нозик Роберт. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера под ред Ю. Кузнецова и А. Куряева. – М.: ИРИСЄН, 2008. – 424 с.

6.     Мизес Людвиг фон. Социализм. Экономический и социологический анализ. – М., 1994.

7.     Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 5–14.

8.     Яковюк И.В. Социальное государство: вопросы теории и пути его становления. Автореф. дис.… канд. юрид. наук: 12.00.01. – Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого, Харьков, 2000. – 20 с.

9.     Кревельд, Мартин ван. Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд ; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева. – М.: ИРИСЭН, 2006. – 544 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info