zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПРАКТИКУМІВ У ПІДГОТОВКУ ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ

 

Овецька О.В., Овецький С.О., Равнушкіна К.О.

Україна, м. Івано-Франківськ

 Івано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу

 

Исследованы актуальные вопросы формирования виртуальных лабораторных практикумов для подготовки инженерных кадров. Проанализированы преимущества виртуальных лабораторных работ, требования к их формированию. Приведен пример реализации таких учебных комплексов.

 

У зв’язку зі світовою тенденцією до інтенсифікації використання систем дистанційного навчання у навчальному процесі університетів, виникла необхідність розробки віртуальних лабораторій з усіма необхідними інструментами для виконання віртуальних лабораторних робіт.

Віртуальна лабораторія - це віртуальне програмне середовище, в якому організована можливість дослідження роботи моделей об'єктів, заданих з певним рівнем деталізації щодо реальних об'єктів, в рамках певної галузі знань. У такій лабораторії забезпечується підтримка навчальних та науково-дослідних завдань на всіх етапах навчального процесу.

Загальновідомі переваги віртуальних лабораторій перед реальними, а саме: відсутність необхідності придбання дорогого обладнання; можливість моделювання процесів, перебіг яких принципово неможливий в лабораторних умовах; можливість швидкого проведення серії дослідів з різними значеннями вхідних параметрів, що буває необхідно для визначення залежностей вихідних параметрів від вхідних; наочна візуалізація на екрані комп'ютера та суттєва економія часу для введення результатів (зазвичай досить великих масивів отриманих цифрових даних) у електронний формат, так як данні можуть заноситися в електронну таблицю результатів безпосередньо при виконанні дослідів експериментатором або автоматично (що у свою чергу значно зменшує ймовірність можливих помилок).

Окрема і важлива перевага полягає в можливості використання віртуальної лабораторії в дистанційному навчанні, коли в принципі відсутня можливість роботи в лабораторіях університету. Таким чином, використання реально-віртуальної лабораторії є актуальною науковою задачею, що має важливе практичне значення для суттєвого підвищення рівня підготовки інженерних та наукових кадрів.

Основною вимогою до моделі віртуальної лабораторії є максимально можлива адекватність візуального сприйняття та функціональної поведінки по відношенню до реальної лабораторної установки, що відповідає змістовній частині предметної області застосування. При цьому серед інших вимог до моделі віртуальної лабораторії можна виділити наступні основні технологічні вимоги: відповідність міжнародним стандартам; незалежності навчальних модулів від модуля управління віртуальною лабораторією; забезпечення повноти подання навчальних програмних об'єктів (віртуальних лабораторних робіт); відкритість віртуальної лабораторії як системи для реалізації можливості створення нових і редагування існуючих віртуальних лабораторних робіт. Відмінною особливістю реально - віртуальної лабораторії від інших електронних освітніх ресурсів є наявність спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволяє тому хто навчається провести експеримент в рамках даної лабораторії, спостерігати хід його протікання і отримати необхідний набір даних для подальшої обробки експерименту у відповідності з отриманим завданням.

Світовий досвід робіт у даній галузі показав, що одним з лідерів такого програмного забезпечення є Simatic WinCC (Windows Control Center) - система HMI, програмне забезпечення для створення людино-машинного інтерфейсу, складова частина сімейства систем автоматизації Simatic, вироблених компанією Siemens AG. Працює під управлінням операційних систем сімейства Microsoft Windows і використовує базу даних Microsoft SQL Server (починаючи з версії 6.0). До основних можливостей WinCC слід віднести: візуалізацію техпроцесу (Graphic Designer), конфігурування та настройка зв'язку з контролерами різних виробників (Tag Management), відображення, архівування та протоколювання повідомлень від технологічного процесу (Alarm Logging), відображення, архівування та протоколювання змінних (Tag Logging), проектування системи звітності (Report Designer) тощо.

Прикладом застосування такого програмного забезпечення і створення віртуального лабораторного практикуму є відтворення умов вивчення дисципліни «Проектування, будівництво і експлуатація морських нафтогазових споруд» максимально наближених до умов, які виникають у реальних умовах виконання своїх професійних обов’язків випускників спеціалізації «Морські нафтогазові технології». Така форма навчання дає також можливість ефективної реалізації дистанційного вивчення даної дисципліни.

Перед виконанням кожної лабораторної роботи студент повинен вивчити блок теоретичної підготовки. Теоретична частина кожної лабораторної роботи базується на існуючих нормах і нормативах. Тестові завдання з теоретичної частини використовують також попередні необхідні набуті знання з інших дисциплін. Підтвердження можливості продовження виконання лабораторної роботи втілюється у відповідній кількості балів складової частини підсумкової рейтингової оцінки у п’ятибальній шкалі при виконанні п’яти тестових завдань (кожна правильна відповідь оцінюється одним набраним балом). Після отримання студентом допуску до виконання лабораторних робіт викладачем видається варіант завдання, який призводить до призначення відповідної акваторії виконання лабораторної роботи. Кожна акваторія має ряд характеристик, які задаються у певних межах. Кожна помилка при введенні даних, тобто вихід за межі реальних гідрометеорологічних характеристик акваторії, знижує підсумкову оцінку при виконанні роботи на один бал. Введені характеристики акваторії не коректуються, а приймають участь у розрахунках навантажень. Це переслідує мету підвищення відповідальності майбутнього спеціаліста за перевірку і використання вхідних даних, оскільки у відкритому морі на нафтогазових промислах їх неточна і неправильна інтерпретація часто приводить до катастрофічних наслідків. Наступним етапом виконання лабораторної роботи є вибір типу морської нафтогазової споруди, яка повинна бути вибрана студентом. Після вибору типу споруди відбувається розрахунок за відповідними нормами і залежностями. На екрані монітора відбувається візуальна анімаційна презентація отриманих результатів з можливим руйнуванням споруди. Віртуальне руйнування споруди анулює всі отримані результати. Викладач може контролювати наступні результати: час виконання кожного з етапів роботи; результати тестування з кожного тесту з виділенням залишкових знань з попередніх предметів, на яких базується дана навчальна дисципліна; готовність студента до самостійного виконання поставлених інженерних завдань з комплексної оцінки ситуації.

Таким чином, використання реально - віртуальних лабораторій в навчальному процесі дозволяє з одного боку надати можливість студенту проведення експериментів з устаткуванням, відсутнім в реальній, отримати практичні навички проведення експериментів, детально ознайомитися з комп'ютерною моделлю унікального об'єкта, досліджувати процеси і явища, фактори ризиків та прогнозувати можливі наслідки. З іншого боку, підключення наявного лабораторного обладнання та приладів до комп'ютера в рамках віртуальної лабораторії дозволяє перевести традиційну форму подачі навчального матеріалу на новий рівень технологій, відповідний сьогоднішньому рівню розвитку науки і техніки.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info