zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВПЛИВ МИСТЕЦТВА НА ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ

 

Сєрих Л.В.

Україна, м. Суми, КЗ «Сумський обласний

інститут післядипломної педагогічної освіти»

 

В статье рассматриваются различные виды и жанры искусства в определенной хронологии и указывается их влияние на эстетическое воспитание подростков.

Каждый вид искусства имеет свои, присущие только ему, выразительные средства, при помощи которых и осуществляется влияние на подростков, где они проникаются искусством, живут в нем, наслаждаются, пропускают его через себя.

Так мы осуществляем эстетическое воспитание подростков, как в общеобразовательных, так и во внешкольных учреждениях.

 

Постановка проблеми. Естетичне виховання ми розглядаємо як прагнення опанувати мистецтво не як його окремі види зі своєю специфікою, а як цілісний феномен художньо-творчої діяльності обдарованої особистості. Така людина, яка реалізує власний творчий потенціал, є взірцем освіченості для, так би мовити, звичайної людини. Тому мистецтво у всій багатоликості є джерелом комплексних естетичних знань, основою для формування досконалої людини.

Аналіз актуальних досліджень. Вплив загальних питань мистецтва на естетичне виховання досліджувався видатними діячами культури і мистецтва, психологами, педагогами: С.Герасимов, Д.Кабалевський, Д.Леонтьєв, Б.Неменський, Л.Печко, О.Семашко, Б.Теплов, Б.Юсов та ін. Вивченням питань естетичного виховання школярів засобами мистецтва в різних видах діяльності займалися С.Аничкін, В.Бутенко, М.Верб, О.Дем’янчук, Л.Коваль, В.Личковах, О.Мелік-Пашаєв, Н.Миропольська, О.Рудницька, Г.Тарасенко, Г.Шевченко та ін. Ці напрями є фундаментом сучасних концепцій естетичного виховання в умовах духовно-культурного відродження як в Україні, так і в країнах ближнього зарубіжжя.

Останніми роками в українському суспільстві потужно вивчаються національні цінності, тому перед педагогічною наукою постає завдання розробки змісту, засобів, методів, технологій, організаційних форм навчання школярів різним видам мистецтва, народного декоративно-вжиткового мистецтва. Особливу роль мистецтва в естетичному, моральному вихованні учнів визнають у своїх працях Є. Антонович, А. Аронов, В. Бойчук, М. Каган, Н. Кардаш, Н. Кузан, Л. Масол, Г. Мельник, Н. Ничкало, Л. Оршанський, В. Радкевич, З. Резніченко, Л. Савка, О. Сидоренко, В. Титаренко та ін.

Мета статті – продемонструвати вплив різних видів та жанрів мистецтва на естетичне виховання підлітків.

Виклад основного матеріалу. Вивчення логіки розвитку проблеми естетичного виховання в історико-генетичному контексті відкриває можливості відслідковувати закономірності впливу мистецтва на особистість. Величезне значення в історії розвитку естетичного виховання відіграло духовно-релігійне сприйняття дійсності.

У кожний історичний період функції естетичного удосконалення людини були покладені на конкретні види мистецтва, які пробуджували здатність піднятися над буденністю життя і прагнути естетичної насолоди. Інтерес для нашого дослідження становлять праці Платона, в яких автор, зазначав, що мистецтво – це речове втілення, а об’єктивно-ідеалістичне розуміння ціннісних відношень визначає естетичне світобачення, його різноманітність та єдність [10]. Також він підкреслював естетичну сутність мистецтва, пов’язував музику та поезію з красою. Такої ж самої думки дотримувався Горацій, який знаходив у красі мистецтва "золоту середину", ранньохристиянські філософи Августин і Фома Аквінський, які відзначали, що краса є досконалістю речей, розкрити її можуть почуття разом з інтелектом, а пізнати естетичну досконалість може тільки розум.

У римських школах вивчали літературу, історію, різні види мистецтв тощо. Візантійські вчені (Псел, Фотій та ін.) продовжують розвивати проблему цінностей мистецтва, яке підпорядковувалося церкві і державі. Декарт як раціоналіст відокремлює красу від наукової форми на основі того, красиві твори мистецтва створюються "за допомогою фантазії" [6].

Як відзначає М. Овсянников, філософи-матеріалісти Ф. Бекон, Г Гобс, Д. Локк мистецтву взагалі не відводили ніякого місця в житті людини, оскільки вважали, що історія, мистецтво і філософія ґрунтуються тільки на пам’яті, фантазії і свідомості.

Прихильником розвитку музичної культури був музичний критик і композитор О.М. Сєров. Він писав: "Мистецтво лише тоді зможе процвітати, коли для нього підготовлений ґрунт. Не всім бути митцями – але любити й розуміти мистецтво можуть і повинні всі" [13, с. 98]. О.М. Сєров закликав учити людину насолоджуватись мистецтвом, підтримувати творчі прагнення талановитих митців, вірив у чудодійний вплив мистецтва.

Зачинателями гуманістичної культури ХV-ХVІ ст. були визначні діячі, а саме: Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, Лаврентій і Стефан Зизанії та ін. Українські гуманісти усвідомлювали свою національну належність і дбали про рідну культуру. Погляди українських гуманістів, їхні дії, міркування відігравали важливу роль у розвитку театральної культури, музичного мистецтва, філософії, історіографії. Необхідною умовою розвитку театральної справи вони вважали естетичне виховання, яке неможливе без мистецької освіти.

Л.М. Толстой визначає мету мистецтва як сприятливий вплив на людську моральність та культуру: "Мистецтво є людська діяльність, яка має на меті передавати людям ті вищі й найкращі почуття, до яких дожили люди" [15, с. 371].

М.Й. Кнебель підкреслює, що мистецтво є найпотужнішим чинником естетичного виховання, тому в пошуках істини й сенсу життя людина постійно звертається до нього. Саме у процесі осмислення та усвідомлення трагічного і комічного, прекрасного і потворного, піднесеного і низького виховується й розвивається особистість [4].

Українська національна духовність розвивалась у руслі світового культурного процесу, вбираючи й українізуючи різноманітні культурні течії південної групи східних слов’ян. Центром творення української культури стає лісостепова зона, яка займала частину Галичини, Волинь та Середнє Придніпров’я. Важливу роль у культурному процесі також відігравали братства (громадські організації наприкінці XVI та початку XVII ст.), що організовували й утримували братські школи, викладання в котрих велося українською мовою. У 1631 році відомий церковний і освітній діяч Петро Могила заснував при Києво-Печерській лаврі школу вищого типу; із семи вільних наук, які вивчали в академії, мали гуманітарну спрямованість філософія, риторика, поезія. Визначними культурними діячами стали Г. Сковорода, М. Березовський, П. Гулак-Артемовський і ще ціла плеяда високоосвічених гуманітаріїв, які сприяли піднесенню культури та освіти не тільки в Україні, а й у сусідніх слов’янських країнах.

У XVI-XVII ст. на Україні виникає шкільна драма. Унікальним явищем в історії українського театру був ляльковий народний театр – вертеп, де у двоповерховій скриньці розігрувалися релігійні та народно-побутові сценки. Завдяки високим естетичним цінностям, що несла в собі національна культура, українське мистецтво гідно шанується далеко за межами краю. Його носіями були талановиті й освічені українці, які викладали спів у багатьох містах Росії, створювали хорові капели, театри, балет. Саме в Україні було відкрито співацьку школу в Глухові, яка стала центром культурного життя Лівобережної України. З Глухівської школи вийшли видатні українські композитори Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель.

В українському образотворчому мистецтві XVII-XVIII ст. чільне місце посідає іконопис. Іконостаси тих часів вражають своєю досконалістю, а творча спадщина живописця Івана Рутковича є однією з вершин давнього українського образотворчого мистецтва. Простежується зв’язок мистецтва портрета як жанру світського живопису з технікою створення іконопису у портретах Б. Хмельницького і визначних козацьких старшин. Велику художню цінність становлять полотна Луки Долинського, який виконував ікони для собору Святого Юра, церков П’ятницької та Святого Онуфрія, створював світські портрети.

Виразником національно-духовних прагнень став Т.Г. Шевченко – класик української літератури. На народно-патріотичній тематиці поезії Кобзаря виховувалася плеяда визначних літераторів: Л. Глібов, С. Руданський, П. Чубинський – творець національного гімну "Ще не вмерла Україна". Серед них видатною постаттю був Пантелеймон Куліш, талант якого тяжів до прози.

На ХІХ ст. припадає бурхливий розвиток української національної музики, невичерпним джерелом якої була народна творчість. На основі народного мелодизму була створена перша українська національна опера "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського, яка започаткувала українське класичне оперне мистецтво. Непересічне значення для розвитку української музичної культури має діяльність композитора, музикознавця і громадського діяча Миколи Лисенка, творча спадщина якого має світове визнання ("Наталка Полтавка", "Тарас Бульба", "Різдвяна ніч" тощо).

На початку ХХ ст. заявляють про себе плеяда талановитих композиторів – Я. Степовий, К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич. У цей період культурно-мистецьке життя України було насиченим, різноманітним і не поступалося мистецьким рівнем перед іншими європейськими країнами.

Найважливішою умовою багатства естетичних потреб, почуттів, переживань є глибокий інтелектуальний розвиток людини [14, с. 371].

Сприймання, розуміння краси – основа, стрижень естетичної освіти, середина тієї естетичної культури, без якою естетичні почуття залишаються глухими до всього прекрасного, тому ми прагнемо до того, щоб через всі сторони життя дитини: розмову і фізичну працю, творчість, суспільну діяльність, морально-естетичні відносини, дружбу, любов – червоною ниткою проходила думка – красу потрібно цінити й берегти. Зупинись перед красою, і перед тобою також розквітне краса [14, с. 371].

XX століття, особливо його друга половина, значно змінило психологію людини з огляду на можливості науково-технічного оформлення людського життя й, умовно кажучи, мистецького оформлення людського життя. Відтак, упродовж понад ста років, тривають спроби виокремити мистецтво як таке. Це важко зробити, адже у XX столітті в мистецтві розгортається експериментування (від фовістів, кубістів до абстракціонізму та сюрреалізму), що покликано продемонструвати можливості художньої форми.

"Я розумію роль і значення культурної індустрії в сучасних умовах, однак щоби вона спрацювала, спочатку має бути людина-творець. Та людина, що створює продукт, який буде донесений до нас засобами індустрії" [16, с. 6]. "Жодна масовізація не знищує відношення "Я" читача (глядача) і "Я" автора-митця. Можливо, масовізація якраз спонукає частину людей працювати над своєю чуттєвістю, вести діалог один на один із митцем [16, с. 9].

Концепція загальної мистецької освіти, яка "виховує в учнів ціннісне ставлення до дійсності мистецтва, розвиває художню свідомість, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні" [9]. На це звертають увагу М. Лукашевич, Т. Рубан, Б. Неменський, Т. Стефановська, В. Шестаков та інші, які в своїх працях відкрили нову сторінку формування естетичних цінностей, взявши до уваги природність особистості, глибину її переживань, щирість і тактовність під час спілкування, вміння передавати почуття, настрої, виховувати естетичне ставлення до дійсності [7]. Естетичне, на думку П. Гаврилюка, є не атрибутом природних, олюднених явищ, а феноменом культури[1].

Д. Кабалевський розглядав мистецтво як концентроване вираження художнього початку, як найважливіший засіб духовного становлення особистості. Тому його система спрямована на різнобічність художньо-естетичного і духовного розвитку дітей, для чого необхідно їх залучати до різноманітних естетичних вражень і різних видів мистецтва [3].

А.С. Макаренко висував високі вимоги до грамотного мовлення вихованців, виразності та чистоти мовлення, в чому надавав особистий приклад, був майстром-розповідачем, заслуховував думки про прочитане, аналізував граматичні помилки, заснував колективні читання [8, с. 13]. Великого значення А.С.Макаренко надавав походам до музеїв, заводів, пам’яток культури, пам’ятних місць, які були пов’язані з великим минулим країни.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти мистецтво виділяється як провідна складова художньої культури, тому пропонується розглянути жанрові, національні та регіональні його особливості, роль мистецтва в культурному розвитку суспільства і особистості, жанрову палітру мистецтва та його значення в культурному розвитку людини і суспільства. [2, с. 37-38].

Естетичне виховання неможливе без важливого механізму оволодіння естетичними категоріями, набуття знань, умінь та навичок з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу "Мистецтво", де відбувається органічний зв’язок, взаємовплив музики, літератури, образно-пластичних рухів в художньо-творчій діяльності. Виразність цих засобів відкривають нові естетичні враження, сприяють виникненню чуттєво-емоційних почуттів, стають ключовими напрямами в естетичному вихованні підлітків.

Розглядаючи "мистецтво як відображення реальної дійсності, Н.Є.Миропольська, О.П. Рудницька відзначають результат ефективності навчання мистецтву як міру засвоєння визначених авторитетних суджень про мистецький твір" [11, с. 7]. О.П. Рудницька розглядає процес переживання "як єдино можливу умову спілкування з мистецтвом, яка пронизує всі ступені сприймання, віддзеркалюючи різноманітну динаміку емоційних реакцій від безпосередньо-чуттєвих проявів до вищих емоцій естетичної насолоди" [12, с. 19].

Як зосереджує О.А.Комаровська, театральній діяльності, притаманна колективна природа і "різноманітні концерти, постанови, конкурси, відвідування театрів, філармоній, багато інших заходів", розглядає як "єдиний художній простір". Автор пропонує погляд на проблему, в якому "школа і театр, дитина, її родина і митець – рівноправні співрозмовники на різних рівнях – і в сприйманні мистецтва, і в організації сприймання, і в спілкуванні "навколо" нього [5, с. 9].

В естетичному вихованні велике значення має взаємозв’язок естетичного сприйняття й естетичної творчості. У дитячому віці кожен учень має захоплюватись красою в усіх її проявах; тільки за такої умови у нього народжується бережливе, турботливе ставлення до краси, потяг знову та знову звертатися до того предмета, джерела краси, що збуджував захоплення, залишив в його душі помітний крок. Кожна людина освоює і красу природи, й музичну мелодію, і слово. І це освоєння залежить від її активної діяльності, під якою розуміємо працю, думку й почуття, які сприймають, створюють й оцінюють красу. Чим більше в природі предметів, олюднених емоційним сприйняттям, пережитих як краса навколишнього світу, тим більше краси бачить людина навколо себе, тим більше хвилює, торкає її краса – й створена іншими людьми, й первозданна, нерукотворна [14, с. 379].

Висновки. Розглянувши вплив мистецтва на естетичне виховання підлітків, зазначаємо, що вчити дитину відчувати, споглядати, спостерігати, переживати красу, твори мистецтва потрібно повсякчас, тоді позитивний результат буде скоріше.

 

Література

1.     Гаврилюк П.І. Естетична культура і соціальний прогрес / П.І. Гаврилюк. – К.: Наук. думка, 1978. – 241 с.

2.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 // Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378.

3.     Кабалевский Д. Воспитание ума и сердца: кн. для учителя / Д. Кабалевский / сост. В.И. Викторов. – М. : Просвещение, 1981. – 192 с.

4.     Кнебель М.Й. О действенном анализе театра и роли. В помощь театральной самодеятельности / М.Й. Кнебель. – М.: Искусство, 1971. – 131 с.

5.     Комаровська О.А. Театр і школа: виховують однодумці. Книга для вчителя та батьків / О.А.Комаровська. – Ніжин: ТОВ "Вид-во "Аспект-Поліграф", 2006. – 92 с.

6.     Лосев А.Ф. История античной естетики / А.Ф. Лосев. – М., 1966. – 623 с.

7.     Лукашевич М.П. Виховні механізми та технології: навч. -метод. посібник / М.П.Лукашевич – К.: ІЗМН, 1998. – 110 с.

8.     Макаренко А.С. Воспитание гражданина / А.С.Макаренко / Сост. Р.М. Бескина, М.Д. Виноградова. – М.: Просвещение, 1988. – 304 с.

9.     Масол Л.М. Концепція загальної мистецької освіти / Л.М. Масол // Мистецтво і освіта. – 2006. – № 2. – С.2-3.

10.  Овсянников М.Ф. Эстетика в прошлом, настоящем и будущем: Из истории эстетической мысли / М.Ф. Овсянников. – М.: Просвещение, 1988. – 189 с.

11.  Рудницкая О.П. Вчись цінувати прекрасне. – К.: Музична Україна, 1983. – 96 с.

12.  Рудницька О. Інтегративні зв’язки у викладання предметів художньо-естетичного циклу / О.П. Рудницкая // Початкова школа. – 2001. – №5. – С. 40-43.

13.  Сєров О.М. Вибрані статті / О.М. Сєров. Т.1. – М., 1970. – С.98.

14.  Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа: Обобщение опыта учебно-воспитательной работы в сельской средней школе / В.А. Сухомлинский. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1979. – 393 с.

15.  Тагильцева Н.Г. Воспитание эстетических чувств младших школьников на внеклассных занятиях искусством / Н.Г. Тагильцева: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.07. – М., 1988. – 23 с.

16.  Естетика на межі епох: бесіда гол. редактора С. Пролежаєва з професоркою
Л. Левчук // Філософська думка, 2009. – №6. – С.4-21.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info