zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ПАКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПОДУКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ «АКТИВНИХ» УПАКОВОК

 

Залета О.М.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

В статье выполнен обзор существующих видов «активной» упаковки, их предназначение, сферы применения, способы реализации. Также приведены преимущества использования «активных» упаковок по сравнению с традиционными методами продления сроков хранения скоропортящихся продуктов.

Ключевые слова: «активная» упаковка, технология, продукт, свойства.

 

Актуальність теми. Упаковка давно стала невід’ємною частиною харчових і нехарчових товарів, яка захищає продукцію від втрат та зберігає її споживчу якість. Традиційні упаковки виконують ці функції пасивно, тобто завдяки герметичності та бар’єрним властивостям пакувального матеріалу. Однак цього не завжди достатньо для забезпечення тривалого зберігання харчових продуктів, особливо тих, що схильні швидко псуватись. Для продовження терміну їх зберігання застосовують асептичну, вакуумну технології пакування, пакування в модифікованому газовому середовищі, термічну, радіаційну, ультразвукову обробку тощо. Кожен з таких методів потребує використання спеціального обладнання, а через характерні спосіб реалізації і вплив на продукт підходить для обмеженої групи продовольчих товарів. Тому все більш актуальним завданням пакувальної галузі є розширення функціональних можливостей самої упаковки.

Метою роботи є дослідження існуючих видів «активних» упаковок, їх можливостей, переваг, сфери застосування, а також аналіз технологій пакування з їх використанням.

Виклад основного матеріалу. Харчова продукція, як правило, є біологічно активною системою, яка, залежно від своїх властивостей, може як виділяти гази, так і вза­ємодіяти з газами, що є в повітрі, виділяти чи вбирати вологу, змінювати колір, аромат, смак. Тому навіть найбільш високоякісні продукти з часом втрачають свою споживчу цінність внаслідок фізичних та біохімічних процесів, що постійно в них відбуваються.

Для запобігання цим процесам, або їх регулювання використовують так звані «активні» упаковки, які відрізняються від звичайних тим, що містять спеціальні добавки різного призначення. Вони характеризуються широким діапазоном можливостей, ос­новними з яких є поглинання вологи і газів, бактерицидна дія, регулювання природного складу продукту, придатність до вживання разом із запакованим продуктом і т.д. [3, 4].

Поглиначі газів та вологи – це речовини, які володіють вибірковою сорбційною здатністю по відношенню до газів і вологи та здатні накопичувати і утримувати їх у зв’язному стані. Одним із способів введення їх в упаковку є вкладання всередину неї пакетиків незначних розмірів із поглиначем, що виготовлений із проникного для речовини, що вбирається, матеріалу. Наприклад, для поглинання кисню застосовують поро­шкоподібне залізо, яке, окисляючись, зв’язує молекули кисню і утворює нетоксичний оксид заліза. Один пакетик зменшує за 12-96 годин рівень кисню у внутрішньому середовищі упаковки до 0,01% та підтримує цей рівень протягом декількох місяців, залишаючись при цьому безпечним для продукту [1]. З тією ж метою використовують також сорбенти на основі металоорганічних сполук, що є каталізаторами, які прискорюють реакції окислення. Такі поглиначі добре поєднуються з полімерами, які застосовуються для виготовлення багатошарових пакувальних плівок, та здатні тривалий час утримувати кисень у зв’язному стані безпосередньо у пакувальному матеріалі. Застосовуються киснепоглиначі для сухих м’ясних та рибних снеків, ковбасних виробів, м’ясних і рибних напівфабрикатів, в’ялених м’яса та риби, горіхів, сухофруктів, цукатів, хліба, хлібобулочних і кондитерських виробів [3].

Для зниження концентрації вологи в упаковці в якості поглинача застосовують пакетики з силікагелем або алюмосилікатом. Вони є ефективними при пакуванні хліба, хлібобулочних і кондитерських виробів, сухофруктів, чаю, сухого молока, ковбасних виробів, сиру. Для поглинання більш значної кількості вологи використовують абсорбуючі лотки, багатошарова структура яких дозволяє вбирати і утримувати вологу, не допускаючи безпосередньої її взаємодії з продуктом: крізь поверхню дна з нанесеною на неї перфорацією рідина потрапляє у внутрішній шар лотка і фіксується там, а спресовані краї не дозволяють рідині просочуватися назовні. Хороші вологовбираючі властивості внутрішнього шару дають можливість використовувати такі підкладки навіть для продуктів, які виділяють велику кількість рідини, при цьому непрозора поверхню лотка приховує її колір [2, 4].

Суттєвою перевагою використання вищевказаних поглиначів є усунення необхідності як у введенні консервуючих добавок до складу продукту, так і в застосуванні вакуумної технології пакування, яка в свою чергу, при недостатній глибині вакуумування втрачає ефективність, а за умов її перевищення може негативно вплинути на продукт.

Ще одним небажаним у ряді випадків компонентом внутрішнього середовища упаковки є етилен. Цей газ виділяють свіжі фрукти і овочі під час зберігання, що є факто­ром стимуляції їх дозрівання та, як наслідок, скорочення термінів зберігання. Ефектив­ними поглиначами етилену є силікагель та діоксид кремнію. Їх можна як вводити в плі­вку під час ламінації або співекструзії, так і вкладати в упаковку у вигляді порошку, розфасованого в окремі пакетики [1].

Часто навіть за відсутності небажаних газів чи вологи в упаковці (особливо полімерній), або й внутрішнього простору в ній, в продукті можуть виникати сприятливі умови для появи патогенної мікрофлори. Для боротьби із цим явищем використовують антимікробні добавки, які здатні знищувати мікроорганізми, збільшуючи термін придатності продукції в 2-3 рази. Отримують таку «активну» упаковку, в основному, шляхом введення бактерицидних добавок до складу полімеру, молекули яких розподіляються по всьому обєму матеріалу або закріплюються на його поверхні. Під час зберігання продукту добавка відділяється від матеріалу і, потрапивши у продукт, знищує присутні в ньому мікроорганізми. Основною вимогою при підборі добавки є не лише відмінні бактерицидні властивості, а й безпечність для людини. Ним задовольняють сорбінова кислота та солі дегідрацетової кислоти. Вони здатні пригнічувати розвиток бактерій, цвілі і дріжджів. Сорбінова кислота не має ні смаку, ні запаху, не отруйна і не викликає алергії. Для нанесення на упаковку її достатньо розчинити в лаку визначеного складу і покрити ним поверхню матеріалу. Коли плівка стикається з продуктом, добавка вивіль­няється і знезаражує його. Солі дегідрацетової кислоти ефективні при пакуванні сиру. Упаковка в даному випадку виготовляється із латексу, який здатний перетворюватись на водну емульсію, до складу якої і вводяться солі дегідрацетової кислоти. Виготовлений з цієї суміші полімер наноситься безпосередньо на поверхню сиру у вигляді багатошарового покриття. Така оболонка не тільки надійно захищає сир від плісняви, але і знижує втрати вологи під час дозрівання [4].

Етиловий спирт також має добре відомі антимікробні властивості. Його можна розпилювати безпосередньо на харчові продукти до їх вміщення в упаковку. Однак існує більш досконалий спосіб, який ґрунтуються на поступовому виділенні парів етанолу у внутрішньому середовищі упаковки. Для цього в упаковку вкладають пакетики, виготовлені з плівки з високим рівнем проникності парів етанолу, всередині яких знаходиться харчовий крохмаль або діоксин кремнію з адсорбованим етанолом. Бактерицидні інгредієнти працюють за мікрокапсульною технологією − етиловий спирт виділяється під дією вологи, що знаходиться всередині упаковки. Упаковка, що виділяє етанол, придатна до використання для хлібобулочних та кондитерських виробів, риби та рибопродуктів, м’ясних снеків, сухофруктів [3], та в окремих випадках може стати повноцінною заміною технології пакування в модифікованому газовому середовищі.

В окремих випадках непридатність продукту до вживання зумовлена не зовнішніми факторами, а природним складом самого продукту. Наприклад, не всі можуть вживати молоко через індивідуальну непереносимість лактози. В промислових умовах виготовляють фермент, який здатний її розщеплювати. Проблема лише в тому, як краще поєднати цей фермент з молоком. Додавання його безпосередньо в молоко скорочує термін придатності продукту, тому більш ефективним є застосування іммобілізованих ферментів, які є набагато стійкішими і довговічнішими, ніж вільні. Фермент іммобілізують на внутрішній поверхні пакувального матеріалу. У такому вигляді він довго зберігається та встигає розщепити лактозу на безпечні складові. Ще однією небажаною речовиною в молоці є холестерол. Для того, щоб не допустити його потрапляння в організм людини можна ціленаправлено змінити склад молока за допомогою ферменту − холестеролредуктази, який відновлює холестерол до безпечного похідного. Його також вводять безпосередньо у пакувальний матеріал. Він добре утримується на поверхні полімеру і відновлює весь холестерол, який з ним контактує [4].

Перспективним є використання таких «активних» упаковок як їстівні покриття. Плівкоутворюючою основою в цьому випадку є природні полімери − полісахариди. Найбільшого поширення набули похідні крохмалю і целюлози. Плівки на їх основі захищають харчовий продукт від втрат маси (за рахунок зниження швидкості випаровування вологи) і створюють бар’єр проникненню кисню та інших речовин ззовні, сповільнюючи тим самим процеси псування харчового продукту [1].

Висновок. Вдосконалення «активних» упаковок через розширення їх можливостей є перспективним напрямком розвитку пакувальної індустрії. Крім високої ефективності з точки зору захисту пакованої продукції від псування їх застосування є більш економічним у порівнянні з альтернативними технологіями, дає змогу уникнути використання шкідливих консервантів та ціленаправлено впливати на процеси всередині упаковки.

 

Список літератури

1.     «Активная» упаковка: реальность и перспектива ХХI века [Електронний ресурс] / Т.Иванова, Э.Розанцев. – Режим доступа: http://www.calculate.ru/book/sposobi_upakovki/aktivnaya_upakovka_realjnostj_i_perspektiva_hhi_veka/

2.     Битва за жизнь [Електронний ресурс] // PakkoGraff. − Режим доступа: http://www.pakkograff.ru/reader/articles/materials/materials/243.php

3.     Гавва О.М. Пакувальне обладнання. – 1 кн. Обладнання для пакування продукції у споживчу тару / О.М. Гавва, А.П. Безпалько, А.І. Волчко [За ред. О.М. Гавви]. – Київ: ІАЦ «Упаковка», 2008. – 436 с.

4.     Сирохман І.В. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: підручник / І.В. Си­рохман, В.М. Завгородня. − К.: ЦНЛ, 2005. − 614 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info