zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КОРСЕТ. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ

 

Здрилюк О.В.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

Аннотация: Статья посвящена определению основных базовых форм корсета, выявлению их изменения во временном развитии в соответствии требований связаных с условиями жизни и модой той или инной эпохи.

Ключевые слова: дизайн и моделирование одежды, корсет, история костюма.

 

Постановка проблеми.

Історія корсету невідривно пов'язана з історією костюма, історією розвитку людства. Мабуть, немає жодного предмета жіночого гардеробу, який збирав би навколо себе стільки пліток, гонінь, обговорень і сенсацій. Корсет з самого початку його винайдення був і залишається королем гардеробу. Знову і знов повертається з небуття і заново починає свій тріумфальний хід по різних країнах і континентах. Так в асортименті сучасного одягу набуває популярності жіночий корсет, який призначений для моделювання форми тіла.

Дослідження закономірностей змінювання розвитку стильових рішень корсета в історичному аспекті є важливим у відтворенні історичного костюму, зокрема і в моделюванні одягу, оскільки він дозволяє виявити зв’язок між окремими структурними параметрами виробу і геометричним образом його форми.

Тому, визначення основних базових форм корсета, виявлення закономірностей їх змінювання у часовому розвитку є актуальним й на теперішній час.

Мета і завдання роботи:

Метою роботи є дослідження історії походження та зміни основних форм корсета, його роль та характерні особливості притаманні певним епохам.

На основі поставленої мети виділено наступні завдання:

·       Зробити дослідження еволюції розвитку корсета, як важливої складової костюма, від його виникнення і на протязі всього існування ;

·       Зясувати особливості розвитку та зміни форм корсетів за допомогою стильових характеристик кожного періоду;

·       Виявити значущість корсету у створенні ідеального образу жіночності відносно певного періоду;

·       Визначити основну роль корсету у формуванні костюму

Об’єктом наукового дослідження є корсет як складовий елемент костюму.

Предметом наукового дослідження є виявлення закономірностей зміни корсету у часовому розвитку, а також його образно-стилістичні та конструктивні особливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Напротязі років історики моди ведуть свої дослідження стосовно історії походження, розвитку, змін у часовому просторі костюму. Валері Стіл, директор Музею Інституту технології моди (Нью-Йорк), засновниця і головний редактор теорії моди і фактично винахідниця цієї академічної дисципліни у своїй книзі «Корсет» дуже наочно, доступно й захоплююче демонструє науковий підхід до моди, завдяки вдалому предмету дослідження. У своїй книзі Валері Стіл розвінчує численні міфи, що існують навколо корсета, і простежує історію цього явища аж до наших днів. А.Васильев, провідний історик моди в своїх «Этюдах о моде и стиле» як приклад залежності й модного фанатизму, наводить такий факт: модницы ‘Belle époque’ сравнивали объём своей талии в корсете с объёмом шеи поклонника.

Виклад основного матеріалу.

Корсет – спеціальний предмет жіночого або чоловічого туалету з цупких або еластичних матеріалів на шнурівці, гаках, блискавці, що слугував для стягування фігури й надання їй окреслення диктованого модою.

Точної дати і місця появи корсета немає, але існує декілька теорій що до його винайдення. Частина істориків стверджує, що корсет з'явився в античності - у Греції. У результаті розкопок в Кносі, при оприлюдненні настінних розписів і статуй III тисячоліття до нашої ери, де зображені жіночі фігури в корсажах, що відкривають груди, батьківщиною корсета частіше стали називати мікенський Крит. Однак не варто забувати, що корсет - це елемент цивілізованої сукні, а між виявленими і європейським корсетом епохи Відродження в Італії та Іспанії, немає ніякої виразної подібності. Знайдені залізні корсети, що датуються 1580-1600 роками, проте версія, що ці вироби були елементом повсякденного одягу, не підтверджена.

Ще одна версія - це древній рукопис XII століття, де зображено тогочасний "еталон моди" в зашнурованому ліфі, що нагадує корсет, однак це не є свідченням, що корсет виник саме в цю епоху.

У XII столітті французьке слово «корсет» відноситься як до жіночого, так і до чоловічого облягаючого одягу, що прикриває верхню частину тіла. У XV столітті жінки стали зашнуровувати свої сукні, з метою підкреслити фігуру і носити баскін (basquine) - корсаж на шнурівці, до якого прикріплювалась. Зрештою саме ці атрибути і можна вважати прототипами корсета.

Перші справжні корсети датуються початком XVI століття. Корсет асоціювався з сексуальною привабливістю. Такий елемент одягу зародився в Іспанії і незабаром охопив всю Європу, стаючи все більш популярним. Однак самою жорстокою можна вважати корсетну моду середини XVI століття. Церква проголосила жінку коренем всіх бід, оскільки будь-який прояв сексуальності вважався вкрай гріховним. А щоб вигини жіночого тіла не проявлялись, їх почали заковувати в важкий панцир, з дерев’яних або ж металевих пластин (рис.1), таким чином відбувалась жахлива деформація жіночого тіла.

В XVII столітті корсет був ознакою високого походження. Аристократки стали носити ліфи, в які вставляли жорсткі матеріали для формування потрібних контурів тіла: китовий вус або ріг, які були доступні лише багатим прошаркам суспільства. Завдяки властивостям гнучкості китового вуса, талію можна було втягувати до 40 см. Тонка талія настільки війшла в моду, що в корсет почали затягувати навіть дітей. Дівчаток з 6-7 років відправляли у спеціальні корсетні школи, де вони навчалися правильної постави.

Проте в результаті сильних деформацій до яких призводив корсет, вірніше надмірний фанатизм його прихильниць, медицина почала свою боротьбу зі «шкідником», що загрожував відтворюванню роду, або ж призводив до народження дітей- потвор.

Одиним з факторів, що безсумнівно вплинув на спрощення корсета – стала Велика французька революція,яка принесла в слід за собою не тільки свободу та демократію,ай звільнення від корсету, бо як тоді говорилось, - всі і в усьому повинні почуватися вільними. Так до 1790-их років сформувалася мода на неокласичні сукні з високою талією, що підкреслюють груди.

Однак після короткочасного, так би мовити, періоду занепаду, до 1800-х років, корсет на кістках знову займає своє почесне місце, але вже у всіх прошарках суспільства. Після наполеонівських воєн, стиль ампір із завищеною талією на сукнях, відійшов на другий план. Лінії талії знову повернулися на своє місце, вимагаючи туго затягнутого корсета на кістках. Мода на неокласичні сукні без корсетів стала сприйматися як наслідок безладних вдач революційної епохи. Корсет, деформуючий жіноче тіло, знову ввійшов у моду і залишався невід'ємною частиною жіночого вбрання модниць “Срібної доби”. Саме в цей період, кінця 1870-х – початку 1880-х, в моду ввійшов силует «пісочний годинник», його сформував корсет який підкреслював тонкість талії, повноту грудей і бедер. Автор книг по історії костюма Р. Захаржевська вважає костюм того часу:«совершенным выражением существа женщины…».

Не завадить нагадати й про те, що відмова вдягати косет наприкінці XIX століття сприйнялась як виклик суспільству, оскільки до того часу, крім функції моделювання фігури, в корсета було чимало й «соціальних функцій». Носити сукню ‘reform’ могла дозволити собі далеко не кожна жінка, а лише та, що вважала себе однією з передових.

В другій половині 1890-х.рр відбувається зміна основного силуету. Жінка освоювала нетипові тоді ролі для «слабкої статі», реалізуючи себе в корисній громадській діяльності, а в вільний від роботи час змагалась з чоловіками в забігах і запливах, таким чином раніше використовувані форми корсету ставали неактуальними. В моду ввійшов так званий S-подібний силует. В 1902 році винайшли корсет, підтягуючий низ живота. Передня частина ліфу була абсолютно пряма задяки корсету. Але й цим почали з часом зловживати: ліф до незмоги затягнутий, сильно ввігнута спина, а живіт повністю витиснений.

До початку 1910-х рр.. корсет стає менш «агресивним» - він перетворюється на подобу сучасної «грації». Вибагливий S-подібний силует йде в минуле - в моду входять сукні з завишеною талією.

В 1920—1930-ті роки сформувався принципово новий по відношенню до попередніх, тип жінки – активна, рішуча спортсменка, яка працює нарівні з чоловіком, а ввечері невтомно танцює. В 1940-ві роки цей образ набув ще більшої повноти, оскільки жінки країн Європи та Америки випробували на собі воєнну важкість. Проте, як зазвичай буває в історії моди, після періоду аскетизму прийшла епоха щедрої розкоші.

В 1947 р. створений Крістіаном Діором стиль New Look подарував жіночій моді друге дихання. Жінка знову змогла дати волю своїй природній сутності, відчути себе слабкою, та потрібною. В моду повернувся силует пісочного годинника, силует,що красиво окреслював та удосконалював контури жіночого тіла. Вузькі плечі, високий ліф, корсет, легкі пишні спідниці, - все що здатне привернути увагу та зацікавленість прихильника.

В 1980-1990-ті рр. корсет набув нової популярності. Видатний французький дизайнер Жан Поль Готьє зацікавив світових модниць корсетом. Колекція «Дадаїзм» (Весна / літо 1983 р.) стала підставою для появи нового напрямку в моді - « корсетний стиль». У ній були представлені корсетні сукні з окремо викроєними чашечками і кісточками.

Трохи пізніше мотиви цієї колекції будуть втілені в сценічні костюми самої Мадонни, співпраця з якою виведе Готьє на новий шедевральний рівень. Чоловічі костюми з вмонтованим бюстом, загострений чорний бюстгальтер, корсети із золотої шкіри - все це прославить не лише Мадонну, а й творця цих шедеврів.

На теперішній час існує величезне різноманіття корсетів відмінних за своїми функціями, типізацією, призначенням, і звичайно ж зовнішнім виглядом.

Систематизація жіночого корсета за історичними періодами

1. (XIII-VI ст. до н.е.) – в межах цього циклу відсутній будь-який сагітальний прогин корпусу фігури, лінії талії та грудей розташовані на своєму звичайному природному місці.

2. (з XII до першої половини XV століття) – тенденція до скорочення обхвату талії, приховуються груди, сагітальний силует прямує до вертикального розташування.

3. (друга половина XV ст. і початок XVI ст.) – розвивається під впливом пластичних особливостей другої. Визначальним пропорційним співвідношенням є заниження лінії талії. Особливістю цього періоду є перевага овальної форми декольте.

4. (XVII століття, Рококо) – визначається переважно розвитком форми прямокутника або трикутника. Початок циклу пов’язаний з заниженням рівня талії корсета і випрямленням модної постави. Збільшення об’єму ліфа є результатом нормального розташування лінії талії і перевагою фронтального силуету. Кінець циклу характеризується меншим об’ємом та пропорційними відношеннями.

5. (ХVIII століття, Ампір) – розвивається переважно на основі завищеної лінії талії, найбільшим розмаїттям характеризується прямокутна форма.

6. (ХIХ століття) – розвивається під дією пластики X-подібних форм, які геометризуються до кінця циклу в сагітальних силуетах.

7. (ХХ століття) – має крайні значення кривизни в сагітальних силуетах (прямує до S – подібного силуету). Наприкінці системи фігура людини набуває природної форми. Переважає прямий силует (прямокутник). Довжина корсету значно подовжується.

8. (ХХI століття) – характеризується природним розташуванням лінії талії та стегон. Спостерігається незначний прогин сагітальних силуетів у всіх формах, більше за все розрізняються формоутворення у фронтальних силуетах.

Функціональна типізація корсета

·       Корсет-корсаж

·       Виштовхуючий корсет

·       Корсет з чашкою

·       Подовжений корсет

·       Корсет–пояс

·       Корсет під груди

·       Корсет під груди з кутом

Висновки.

Форма корсета завжди була напряму пов’язана з типом фігури, який вважався еталоном краси у той чи інший період. Ні один предмет гардеробу не викликав таких суперечок на протязі свого існування, як корсет: медицина трактувала його як загрозу здоров'ю і відтворюванню роду, суспільна мораль звеличувала як останній бастіон перед розбещеністю вдач, феміністки розглядали корсет як символ жіночого поневолення, а фетишисти - як синонім жіночої сексуальності. Але основна думка, більшості цінителів жіночності про те, що саме корсет дозволяє будь-якій жінці стати неповторною і підкреслити її індивідуальність, збереглась і до наших днів. Він допомагає багатьом дамам навчитися не соромитися своїх форм і пишатися своїм тілом, оскільки металеві пластини, що вшиті в корсет, забезпечують королівську поставу.

 

Література:

1.     Валери Стил “Корсет”. История моды с XVIII по ХХ век. Коллекция Института костюма Киото.

2.     Сахарова Т.В. Корсеты и кринолины. Воспоминание о будущем // Швейная промышленность. – 2003. – № 3. – С. 21– 26.

3.     Медведева Т.В. Художественное проектирование одежды: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ: ИНФА – М, 2005. – 480 с.

4.     Ирина Блохина, «Всемирная история костюма, моды и стиля».

5.     Акилова, З.Т. Проектирование корсетных изделий/ З.Т. Акилова. М.: Легкая индустрия, 1979. - 168 с.

6.     Захаржевская Р.В. История костюма: От античности до современности 

7.     http://www.costumehistory.ru/view_post.php?id=247



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info