zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК ОСНОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

 

Гунько Н.А.

Україна, м. Вінниця, ВНАУ

 

Аннотация. В статье обосновывается наличие общих структур педагогического творчества и технического творчества. В соответствии с выделенными структурами предлагаются этапы развертывания творческой деятельности преподавателя технических дисциплин.

 

Постановка проблеми. Висока технологічність сучасного виробництва потребує професійно компетентних інженерів. Професійні кадри такого рівня готуються в університетах викладачами технічних дисциплін, що здатні творчо організувати навчально-виховний процес, бути готовими до вивчення новітніх технологій та техніки та передавати ці знання студентам. Наразі стає актуальною проблема формування основ педагогічної майстерності майбутніх викладачів технічних дисциплін. У сучасній педагогіці досліджуються окремі аспекти педагогічної майстерності учителів ЗОШ, викладачів ВНЗ при навчанні магістрів у педагогічних університетах. Проте проблемі підготовки викладачів технічних дисциплін у ВНЗ непедагогічного спрямування приділяється мало уваги. До сьогодні феномен педагогічної майстерності не має єдиного пояснення і змісту, неоднозначно визначена його структура (у т.ч. й психологічна), рівні й особливості ґенеза, не знайдено надійні методики її формування. Вивчення окремих якостей, процесів, як показують дослідження багатьох науковців, не завжди продуктивне, оскільки педагогічна майстерність викладача технічних дисциплін відбувається на стику двох діяльностей (педагогічної та інженерної), що відрізняються своїми об’єктами, а отже вимагають різних знань та умінь, способів діяльностей та ін..

Метою статті є виявлення спільних структур інженерної творчості та педагогічної творчості, що забезпечить дидактичні основи формування основ педагогічної майстерності майбутніх викладачів технічних дисциплін в університетах непедагогічного профілю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі питання формування педагогічної творчості та технічної творчості висвітлюються достатньо широко. Проблеми педагогічної творчості розглядають С.Дмитрієва, М.Максемюк, Н.Кузьміна, Ю.Калютін, М.Максемюк, Г.Сухобська, В.Ягупов та ін.. Принципи педагогічної творчості визначає С.Сисоєва; рівні творчості, які відображають її об’єктивний характер, пропонують В. Кан-Калик, В.Раченко. Шляхи розвитку технічної творчості розглядають А.Верхола, В.Горський, В.Гасперський, Я.Таленс та ін.. Дослідження технічної творчості майбутніх фахівців технічних спеціальностей проводять О.Джеджула, М.Козяр, В.Сидоренко, І.Нищак, Г.Райковська та ін.. Психологічні основи творчої діяльності розглядаються у наукових працях І.Бала, Л.Виготського, О.Леонтьєва, В.Моляко, В.Шахова та ін.. Наукові студії П.Лузана, В.Манька, В.Свистуна та ін.. присвячені проблемам професійно-творчого розвитку майбутніх фахівців і, зокрема, їх педагогічній майстерності.

 Постановка проблеми. Специфічною негативною рисою викладача технічних дисциплін після закінчення магістратури ВНЗ непедагогічного профілю є відсутність базових педагогічних знань та умінь, практичного досвіду і, як наслідок, сформованості основ педагогічної майстерності. Перспективною тенденцією для подолання означеної проблеми є пошук шляхів формування основ педагогічної майстерності майбутнього викладача технічних дисциплін як складного психолого-педагогічного утворення, що ґрунтується на єдності двох видів діяльностей – інженерної та педагогічної. Основу педагогічної майстерності закладає творчість, а специфіка діяльності викладача технічних дисциплін орієнтує на пошук єдності у структурах інженерної творчості та педагогічної творчості. Для майбутнього викладача технічних дисциплін правомірно розглядати питання не про ізольований розвиток технічної або педагогічної творчості, а про їх органічне поєднання як основи педагогічної майстерності педагога.

Виклад основного матеріалу. Розвиток суспільства, технологій, компю’терізація всіх сфер людської діяльності докорінно змінюють вимоги до підготовки майбутніх інженерів у ВНЗ. Одночасно сьогодні спостерігається стрімке поглиблення розбіжностей між компетентностями, якими повинен володіти фахівець (фаховими, соціальними, комунікативними, особистісними) та зменшенням часу на їх викладання, посиленням орієнтації на самостійну роботу студентів. Таке протиріччя висуває особливі вимоги до викладачів технічних дисциплін, до їх професійної майстерності, адже саме на викладача покладається відповідальності за якісну підготовку інженера. Проведений нами аналіз професорсько-викладацького складу в університетах аграрного профілю підтвердив достатньо передбачуваний факт. Викладачами технічних дисциплін стають випускники факультету механізації сільського господарства, отже фахівці з технічною освітою. В Україні існують університеті, які готують фахівців за напрямом «Професійна освіта» (машинобудування), що надає кваліфікацію інженер-педагог (Українська інженерно-педагогічна академія, Подільський державний аграрно-технічний університет). Проте, у кадрових питаннях спрацьовує регіональний фактор, що пояснюється бажанням керівників приймати на роботу випускників саме своїх університетів, оскільки з магістрами започатковується наукова робота з перспективою її подальшого продовження, є уява про їх особистісні риси, комунікабельність, здатність працювати у колективі. При цьому на майбутню викладацьку діяльність негативно впливає слабка педагогічна підготовка випускників магістратури за технічним напрямом підготовки, адже магістри вивчають лише дві навчальні дисципліни за педагогічним спрямуванням («Педагогіка» та «Методика навчання технічних дисциплін»), педагогічні практики не передбачаються навчальними планами.

Визначення вектора формування основ педагогічної майстерності майбутніх викладачів технічних дисциплін вважаємо можливим, в першу чергу, через аналіз існуючих дефініцій даного феномену. У більшості наукових праць педагогічну майстерність розглядають як професійне вміння, що дозволяє оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності суб’єкта навчання та забезпечення високої організації педагогічного процесу. При цьому пріоритетним напрямком роботи педагога вважається всебічний розвиток та удосконалення особистості. Характеристиками педагогічної майстерності є високий рівень розвитку спеціальних узагальнених вмінь, наявності власної позиції викладача, здатності керувати педагогічною діяльністю на високому рівні. За А. Дистервегом, педагог – це майстер, який має « розвинені пізнавальні здібності, досконалі знання навчального матеріалу, як з боку змісту, так і форми, як його сутності, так і методу викладання»[3]. За Л.А.Байковою педагогічна майстерність є вищим педагогічним рівнем діяльності, що виявляється у творчості вчителя, у постійному вдосконаленні мистецтва навчання, виховання та розвитку дитини [1]. Слушним є визначення педагогічної майстерності як комплексу властивостей особистості вчителя, необхідних для високого рівня професійної діяльності, що пропонує Кан-Калик В. [5]. Синтезом наукових знань, умінь, навичок, методичного мистецтва і особистих якостей викладача вважає педагогічну майстерність Н.В.Кузьміна [6].

Узагальнюючи існуючі на сьогодні дефініції творчої діяльності викладача можна зробити висновок про акцентування на педагогічну складову, спрямовану на організацію дидактичного процесу (пошук ефективних методів і форм навчання) та педагогічних впливів на особистість студентів (зокрема їх творчий розвиток). Особистісна складова пов’язується із становленням педагога, його самопізнанням та особистісною самореалізацією. Дмитрієва С.М., розглядаючи психологічні основи педагогічної творчості вчителя наводить співвідношення творчості і педагогічної майстерності. На її думку високого рівня майстерності педагог досягає лише на основі творчості [8]. Подолання труднощів, перетворення умінь у навички, накопичення досвіду педагогічної діяльності потребує тривалого терміну. Отже, творчі здібності потрібно розвивати набагато раніше, ніж з’явиться майстерність. Важливим висновком науковців є твердження про те, що майстерність педагога, виступаючи синтезом теоретичних знань і високорозвинених практичних умінь, утверджується і проявляється через творчість, сприяє дійовій реалізації творчих задумів і винаходів.

Незважаючи на існування різноманітних тлумачень сутності педагогічної майстерності, науковці завжди на перший план висувають творчість як діяльність, що створює нові цінності, ідеї, саму людину як творця. У структурі професійного розвитку викладача традиційно дотримуються наступної схеми: особистість педагога - знання і педагогічний досвід - педагогічна майстерність [6]. При визначенні структури професійного розвитку викладача технічних дисциплін у ВНЗ ми враховуємо два аспекти. По-перше, дотримання концептуальних положень компетентнісного підходу. По-друге, специфіку інженерно-педагогічної діяльності. Перший аспект не потребує детальних пояснень, він задекларований державними документами про вищу освіту. Щодо другого аспекту, то особливою рисою діяльності інженера-педагога є наявність двох об’єктів діяльності: студента (як майбутнього фахівця та особистості) та технічного об’єкта (технічного механізму, пристрою, технічного процесу). Звідси й правомірно вести мову про професійний розвиток викладача технічних дисциплін за наступною схемою (рис.1).

 

 Рис.1. Етапи формування основ педагогічної майстерності майбутнього викладача технічних дисциплін

 

Рух до формування основ педагогічної майстерності викладача технічних дисциплін відбувається від професійної компетентності, як здатності до самостійної і ефективної реалізації цілей педагогічного процесу, до педагогічної та технічної творчості, що спрямовує на унікальність результату педагогічного процесу.

Для обґрунтування наявності спільних структур педагогічної творчості та технічної творчості ми проаналізували сучасну діяльність інженера-педагога та виявили її специфічні ознаки (рис.2).

 

 Рис.2. Основні ознаки сучасної діяльності викладача технічних дисциплін

 

Як бачимо у професійній діяльності викладача технічних дисциплін спостерігається спільність структур інженерної та педагогічної діяльності у першу чергу за органічної єдності функцій. Наприклад, проектувальна діяльність, з одного боку, передбачає інженерне проектування, з іншого – педагогічне проектування або педагогічний дизайн. Якщо при цьому потребується оперування знаннями з різних галузей (інженерні та педагогічні науки), то цілком вірогідним є передбачення спільних алгоритмів розумової діяльності [9].

Спільність структурних компонентів інженерної творчості та педагогічної творчості можна пояснити й творчою стилістикою поведінки, необхідністю забезпечення продуктивності, новизни, унікальності способів і результатів, готовності особистості до творчих перетворень

Спільність у структурах педагогічної та технічної творчості ґрунтується на спільних розумових та практичних діях. Різниця у провідній ролі тієї чи розумовій дії (сенсорній, перцептивній, уявній, мислительній) визначається образом, яким оперує у конкретному випадку людина. Для інженерної діяльності є характерним оперування образами прототипів технічних об’єктів та технологічних процесів. Для педагогічної діяльності у більшості це психофізіологічні конструкти. Структури педагогічної та інженерної творчості об’єднуються розумовими операціями, що мають загальний характер (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація).

На думку Дж.Гілфорда мислення людини можна вважати творчим, якщо у ньому провідними є чотири ознаки: оригінальність (нетривіальні, незвичайні думки, намагання завжди знайти власне нестандартне рішення проблеми), семантична гнучкість (здатність бачити звичайний об’єкт під новим кутом зору, шукати нові функціональні можливості об’єкта), образна адаптованість (здатність та уміння видозмінювати об’єкт відповідно до виявлених нових його функціональних можливостей), семантична спонтанна гнучкість (здатність продукувати принципово нові ідеї у невизначених ситуаціях) [2].

Аналіз різноманітних варіантів структур творчості проведено В.Белозерцевою, Н.Венгерко, І.Зязюном, В.Моляко, Л.Пономарьовим, В.Рибалко, С.Сисоєвою, Н.Тализіною та іншими, які одночасно вказують на складність дослідження творчості, що зумовлюється суб’єктивністю даного процесу.

Звертаючись до праць сучасних психологів можна узагальнити декілька вузлових складових творчої діяльності:

·        визначення питання для пошуку творчої відповіді (це вимагає від суб’єкта уміння побачити проблему);

·        мобілізація знань та досвіду з метою постановки гіпотетичного припущення, визначення алгоритмів вирішення проблеми;

·        умінь та навичок проведення спеціальних спостережень, експериментальної діяльності, узагальнення накопиченої інформації;

·        оформлення гіпотетичних припущень, ідей, пропозицій у знаково-символічній формі.

На сьогодні широке поширення мають ідеї Г. Уоллеса, який є автором теорії «творчого мислення», відповідно до якої запропонував у процесах творчості 4 стадії: підготовка (накопичення), визрівання, осяяння (інсайт), перевірка та повідомлення. При цьому осяяння як інтуїтивне осягнення результату творчого пошуку вважають основним творчим моментом [8].

Виникнення творчого мислення пов’язується із наявністю проблемної ситуації, усталених стереотипів (що складаються при успішному застосуванні тих чи інших методів розв’язання завдань), мотивації до прийняття нестандартних рішень та відповідного емоційного стану людини, тезаурусом (різноманітним запасом знань, у тому числі й тих, що виходять за межі професійної діяльності). Творча діяльність безумовно пов’язується й з особливим способом самоорганізації особистості, певному глибокому внутрішньому порядку, інтегрованістю діяльності, яка спрямована на створення принципово нового.

Спираючись на накопичений науковцями досвід дослідження структур творчої діяльності та проаналізувавши інженерно-педагогічну діяльність сучасного викладача технічних дисциплін, ми пропонуємо структуру, яка відображає поетапність розгортання творчого процесу (рис.3). Відповідно до структури нам уявляється доцільним виділити наступні константні категорії, що забезпечують кожний з етапів за рис.3.

Перший етап (усвідомлення проблемної ситуації) забезпечується системою інженерно-педагогічних знань, здатністю до аналітичної діяльності, інтуїцією.

Другий етап (формування мотивації розв’язання проблемної ситуації) забезпечується особистісною позицією, емоційним тезаурусом, позитивною «Я-концепцією», загальнокультурним тезаурусом.

Третій етап (відмова від традиційного способу розв’язання задач) забезпечується наявністю таких особистісних характеристик як цілеспрямованість, впевненість у власних діях, здатність до аналізу, сформованість мотивації до творчої діяльності, наявність базових інженерно-педагогічних знань та умінь.

Четвертий етап (висування гіпотези розв’язання проблеми) пов'язаний з оперативним мисленням, умінням абстрагувати, визначати суттєві ознаки об’єкта чи процесу та зв’язки між ними (тут важливу роль відіграє спостережливість та увага до незначних, на перший погляд, деталей), формувати цілісне уявлення про гіпотетичне припущення.

П’ятий етап (проектування алгоритму проблеми) ми пов’язуємо з аналітико-синтетичною діяльністю та моделюванням гіпотетичного припущення (об’єкта чи процесу). На цьому етапі важливим є уміння побудов логічних ланцюгів, розвинуте просторове мислення (особливо якщо йдеться про інженерну складову). Характерним є розумове оперування наочними образами.

Шостий етап (практичне впровадження запроектованого алгоритму розв’язання проблемної ситуації) пов’язується з концентрацією (умінням перейти від загального до конкретного з метою розкриття запропонованого творчого задуму), узагальненням (умінням виділити в об’єкті або процесі спільне, закономірне, що дає підстави для обґрунтованого впровадження творчого задуму).

Сьомий етап (перевірка правильності розв’язання проблемної ситуації) вимагає умінь критичного аналізу отриманого результату, певної стресостійкості викладача, спостережливості, уміння швидко переходити від дії до аналізу, системності дослідження результату, узагальнення результатів проведеного аналізу.

 

Рис.3. Послідовність розгортання процесу творчої діяльності викладача технічних дисциплін

 

Ми визнаємо певну умовність виокремлених етапів та їх змістового наповнення. Адже на будь-якому етапі присутні всі типи і види мислення людини. Так, алгоритмічне мислення хоча й орієнтоване на загальноприйняту послідовність дій розв’язання типових задач, створює можливість розробки алгоритму діяльності в нетипових ситуаціях як певних фрагментів типових видів діяльностей. Дискурсивне мислення забезпечує систему взаємопов’язаних умозаключень. Евристичне та творче мислення (як типи продуктивного мислення, що дозволяє розв’язувати нетипові задачі та приводить до принципово нових результатів) нерозривно пов’язані з інженерно-педагогічною творчістю.

Враховуючи, що формування основ педагогічної майстерності є процесом довготривалим, ми вважаємо перспективним створення методики, яка врахує спільність структур технічної творчості та педагогічної творчості. Це, в першу чергу, повинно розширити часовий діапазон формування основ педагогічної майстерності за рахунок потенціалу навчальних дисциплін, які вивчаються з першого курсу.

 Висновки.

1. Сучасна система освіти у ВНЗ аграрного спрямування не забезпечує формування основ педагогічної майстерності та розвиток творчого інженерно-педагогічного мислення майбутніх викладачів технічних дисциплін в умовах коротко тривалості навчання та зорієнтованості на часткові освітні завдання.

2. Вдосконалення системи освіти тісно пов’язується з компетентнісним підходом. Компетентність як готовність фахівця до виконання професійних обов’язків розглядається нами як база формування основ педагогічної майстерності майбутнього викладача технічних дисциплін.

3. Ми розглядаємо педагогічну майстерність викладача технічних дисциплін як процес конструктивних перетворень інженерної та педагогічної інформації та створення інноваційних результатів в педагогічній діяльності, що знаходить свій прояв в інноваційних перетвореннях на всіх рівнях: особистість студента – навчальний процес – майбутній інженер. В основу формування педагогічної майстерності ми покладаємо творчий розвиток майбутнього педагога.

4. Дослідження сучасної педагогічної діяльності (зокрема в аграрних університетах) дає підстави для виокремлення двох взаємопов’язаних складових у творчій діяльності викладача технічних дисциплін: педагогічної творчості та інженерної творчості, які мають спільні структури.

У подальшій науковій роботі перспективним вважаємо розробку методики формування творчої діяльності майбутнього викладача технічних дисциплін, що враховує наявність виокремлених спільних складових інженерної та педагогічної творчості.

 

Література

1.     Байкова Л.А.Педагогическое мастерство и педагогические технологии / Л.А. Байкова, Л.К. Гребенкина. М.: Педагогическое общество России, 2000. — 256 с.

2.     Гілфорд Джеорія структури інтелекту.-К.: Знання,1996

3.     Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. М.: Учпедгиз, 1956. С. 136-374 с.

4.     Загвязинский В.И. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт. – К.: Рад. шк., 1988.

5.     Кан-Калик В., Никандров Н. Можно ли научиться творчуству // Народное образование. 1989. – №11. – С. 62-66.

6.     Кузьміна Н. В. Професіоналізм особистості викладача і майстри виробничого навчання. - М.; Вища школа, 1990- 234с.

7.     Психологічні основи педагогічної творчості вчителя. [электронный ресурс] — Режим доступа. — URL: www.zippo.net.ua/index.php?page_id=236.

8.     Педагогічна майстерність слайд шоу. [электронный ресурс] — Режим доступа. — URL:http://www.slideshare.net/TheShkola21/ss-18002988

9.     Роменець В.А. Психологія творчості: Навч. посібник. – 3-тє вид. / В. А. Роменець. – К.: Либідь, 2004. – 288 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info