zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



БЛОКУЮЧИЙ ПРОЦЕС ЯК ОДИН З АСПЕКТІВ ВИНИКНЕННЯ СГЯ

 

Недострелова Л.В.

Україна, м. Одеса,

Одеський Державний Екологічний Університет

 

Блокирующие антициклоны часто являются причиной возникновения таких стихийных явлений как засухи, суховеи, ливни, снегопады и др. Поэтому перед исследователями стоит задача прогноза блокирующих ситуаций. В статье рассматривается и анализируется пространственно-временное распределение блокирующих антициклонов над территорией Европы за период 1998-2008 г.г.

 

Останнім часом увагу багатьох дослідників привертають так звані блокуючі процеси, які перешкоджають зональному переміщенню повітряних мас. Такі процеси існують довгий час і можуть викликати тривалі та інтенсивні аномалії погоди. В зимовий період блокуючі процеси, для яких характерні низькі температури та відсутність опадів,  призводять до зменшення запасу вологи в ґрунті, вимерзання посівів і, як наслідок, зменшення врожаю сільськогосподарських культур. В теплий період для блокуючих ситуацій типовими є посухи та суховії, що також призводять до негативних для сільського господарства наслідків. Ці екстремальні умови погоди можуть нанести великий економічний збиток країні. Тому перед дослідниками постає задача попередження та прогнозування блокуючих процесів. Тим більше, що останнім часом кількість таких ситуацій значно збільшилася.

Відомо, що багато аномальних явищ, такі як посухи, тривалі дощі і снігопади, сильні похолодання, весняні повернення холодів, пов'язані з процесами блокування. Тому діагноз і кількісна параметризація блокуючих ситуацій представляють великий інтерес в області їх вивчення і прогнозування. Не дивлячись на велику кількість робіт, присвячених експериментальному дослідженню блокування, кінцеві результати в оцінці таких характеристик блокуючих ситуацій, як місцеположення, частота, тривалість, просторові розміри, у різних авторів виходять з великим розкидом і важко їх співставити або через недовизначенність, або, через звуження класу цих явищ. З цієї ж причини важко порівнювати і співставляти різні індекси блокування атмосферних процесів [1].

Блокування є аномальним атмосферним процесом, який може привести до екстремальних погодних умов над територією, що охоплена блокуючою ситуацією. У сучасній метеорології немає загальноприйнятого визначення процесу блокування. Найпоширеніше визначення Рекса [2] засновано на суб'єктивному критерії, який припускає мінімальну тривалість процесу блокування 10 днів, що простежується на картах АТ‑500 гПа. Ліу [3] в своїх дослідженнях показав, що критерій Рекса не є адекватним. Остін [4] припустив, що типовий блокуючий процес пов'язаний з областю високого тиску на широті 60° півн.ш. і низького тиску на широті 40° півн.ш. Лейенас і Окленд [5], використовуючи цю залежність, застосували різницю геопотенціальних висот між вказаними широтами для створення довготного індексу блокування. При цьому довгота використовувалася як блокуюча, якщо індекс блокування був менше нуля незалежно від тривалості блокуючого процесу. Тібальді і Монтені [6], досліджуючи можливість відображати початок і тривалість ситуацій блокування, дещо змінили формулювання для індексу блокування. Методика Тібальді і Монтені була застосована в даному дослідженні. Необхідно звернути увагу, що велика частина чисельних моделей переоцінює частоту і тривалість блокуючих процесів. Але, не дивлячись на це, використовування індексів блокування дозволило одержати цікаві результати, пов'язані з часовою мінливістю блокуючих процесів [7, 8].

Вихідними даними в дослідженні були дані об'єктивного аналізу NCEP-NCAR з 1 січня 1998 по 31 грудня 2008 року для області 40°-70° півн.ш. і 0°‑70° сх.д. Поле геопотенціальних висот має горизонтальне розділення 2,5° по широті і довготі. Інтервал між строками складав 24 години. Для кожної точки сітки з координатами φi, λi по методиці Тібальді і Монтені [6] розраховувався індекс блокування. Отримані величини індексу блокування в кожній точці вказаної вище області потім аналізувалися для відбору випадків, коли в одній і тій же точці індекс блокування спостерігався на протязі як мінімум 5 діб. Саме ці випадки і розглядаються в даному дослідженні як блокуючі ситуації.

У ході досліджень була визначена повторюваність блокуючих процесів над визначеною територією. За розглянутий період над даною територією спостерігалось 119 блокуючих ситуацій. Найчастіше блокуючі процеси спостерігаються в північній (43) і північно-західній (30) частинах досліджуваної території, найменша їх кількість має місце в південно-західному секторі. Часто блокуючі ситуації виникають в північно-східній (14) і в східній (14) частинах досліджуваної області. Максимальна кількість блокуючих ситуацій спостерігається в 2003 і 2006 роках – 15 і 13 випадків відповідно. Треба відмітити, що в 2003 році (липень-серпень) спостерігався найтриваліший за весь період дослідження блокуючий процес, тривалість якого складала 28 діб. Максимальна кількість блокуючих ситуацій за даний період – 40 і осередок їх розташовано в північно-західній частині досліджуваної області, тобто над Прибалтикою. Другий максимум кількості блокуючих ситуацій спостерігається на північному сході регіону дослідження – над Уралом. Такий просторовий розподіл кількості блокувань добре співпадає з дослідженнями у наукових працях інших авторів [9-11]. Максимальна кількість днів з блокуванням за весь даний період складало близько 300 днів і їх осередок співпадає за місцеположенням з осередком максимуму кількості блокувань – північно-західний район досліджуваної території (Прибалтика). Слід звернути увагу, що і в північно-східній частині даної області (Урал) знаходяться осередки і по кількості блокувань – 25, і по числу днів з блокуванням – 150. Те, що основні максимуми в просторовому розподілі спостерігаються над прибалтійськими державами, виглядає дещо дивним. Проте тут потрібно брати до уваги той факт, що в цілому над Атлантико-Європейським сектором найбільша повторюваність блокуючих ситуацій дещо західніше або на північний захід від Британських островів, а «гребінь» від цього максимуму розповсюджується саме на Прибалтику.

Максимальна тривалість блокування складає 28 діб, середня – 6-7 діб на всій досліджуваній області, окрім східного сектора, де вона більша і складає майже 8 діб.

Цікавим питанням є просторовий розподіл блокуючих ситуацій у зоні дослідження по сезонах року. У ході досліджень була визначена кількість блокуючих процесів у теплий та холодний періоди року. Найбільша кількість блокуючих процесів відбувається влітку, а найменша – взимку (36 і 25 випадків відповідно). В перехідні сезони року блокування відбувається весною 31 випадок, восени – 27 ситуацій.

Усі блокуючі ситуації було класифіковано на три категорії: безпосередньо блокуючий антициклон (I), гребінь з циклонічним зсувом вітру, вісь якого має напрямок з південного сходу на північний захід (II) та гребінь з антициклональним зсувом вітру, який має орієнтацію з південного заходу на північний схід (III). Ці категорії визначалися на карті абсолютної баричної топографії АТ-500 гПа. За описаною класифікацією було визначено повторюваність категорій блокуючих ситуацій над територією дослідження за період з 1998 по 2008 рр. Найбільшу повторюваність мають блокуючі процеси категорії I (64 випадки), 32 ситуації відносяться до категорії III і 23 – до категорії II.

Аналіз просторово-часового розподілу блокуючих ситуацій дозволяє зробити такі висновки. Протягом одинадцяти років, з 1998 р. по 2008 р., кількість блокуючих процесів над досліджуваним регіоном становила 119, тобто приблизно 10 на рік.  Регіонами з найбільшою кількістю блокуючих процесів є північно-західні області Росії та Балтійське море, причому їх максимум (більше 40 випадків) розташовується над Прибалтикою. Над Північною Україною повторюваність блокуючих процесів є достатньо великою, але різко зменшується у південному напрямку. Такий просторовий розподіл підтверджує дослідження інших вчених і може використовуватися як діагностичний засіб для визначення можливості виникнення блокуючих антициклонів над тим чим іншим регіоном Європи. Утворення блокуючого антициклону найчастіше (64 випадки; більше 50%) характеризується наявністю окремого антициклонального вихору над тим же регіоном на поверхні АТ-500 гПа. Кількість баричних гребенів, що розповсюджуються з південного заходу на північний схід у два рази менше. Ще менше випадків, коли процес блокування утворюється з гребенем з циклонічним зсувом вітру, вісь якого має напрямок з південного сходу на північний захід.

 

Перелік посилань

1.     Шаповалова Н.С. Блокирующие образования в атмосфере / Труды ГМЦ СССР. – 1991. – Вып. 316. – С. 68-73.

2.     Rex D.F. Blocking action in the middle troposphere and its effect on regional climate. II. The climatology of blocking action / Tellus. – 1950. – Vol. 3. – P. 275-301.

3.     Liu Q. On the definition and persistence of blocking / Tellus. – 1994. – Vol. 46A P. 286-298.

4.     Austin J.F. The blocking of middle latitude westerly winds by planetary scale waves / Q.J.R. Meteorol. Soc. – 1980. – Vol. 106. – P. 327-350.

5.     Lejenas H. and Okland H. Characteristics of Northern Hemisphere blocking as determined from a long time series of observational data / Tellus. – 1983. – Vol. 35A. – P. 350-362.

6.     Tibaldi S. On the operational predictability of blocking / Tellus. – 1990. – Vol. 42A, No.3. – P. 343-365.

7.     Хохлов В.Н., Романова А.В. Повторяемость блокирующих ситуаций над Европой в начале 21-го века / Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2005. – Вип. 49. – С.82-87.

8.     Stein O. The variability of Atlantic-European blocking as derived from long SLP time series / Tellus. – 2000. – Vol. 52A. – P.225-236.

9.     Бардин М.Ю. Антициклоническая квазистационарная циркуляция и ее влияние на аномалии и экстремумы температуры воздуха в западных областях России / Метеорология и гидрология. – 2007. – № 2. – С. 5-18.

10.  Vautard R. Multiple weather regimes over the north Atlantic: Analysis of precursors and successors / Mon. Wea. Rev. – 1990. – Vol. 118. – P. 2056-2081.

11.  Plaut G. and Vautard R. Spells of lowfrequency oscillations and weather regimes in the Northern Hemisphere / J. Atmos. Sci. – 1994. – Vol. 51. – 2. – P. 210-236.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info