zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДЕКОРАТИВНІ РОЗПИСИ НАДДНІПРЯНЩИНИ В КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

 

Олійник Н.І.

Україна, м. Черкаси,

ЧНУ ім. Б. Хмельницького

 

Annotation. The article considers the basic principles and interrelation of generations in the evolution of arts and crafts, on the example, of wall painting and easel paintings created by masters of Dnieper Ukraine, accented attention on the work of individual artists. Is emphasized the perspective national development of Ukrainian decorative art.

 

Процес невпинних перетворень, що відбуваються сьогодні в Україні, захопив усі сфери життя сучасного суспільства, а особливо її духовну сферу. Активно зростає національна українська самосвідомість, а це, в свою чергу, викликало величезний інтерес до всіх проявів національної культури, до витоків декоративно-прикладного мистецтва.

Народна творчість є основою культури кожного народу, її душею, глибинним потенціалом, що живить своїми невичерпними творчими силами сучасне професійне та аматорське мистецтво. У народному мистецтві знаходить вираз світобачення і світогляд трудового народу, його творчий темперамент і геній, традиції попередніх поколінь, здатність органічно і творчо засвоювати нове та підніматися до вершин досконалості.

Народні звичаї та традиції сокровенно передаються з покоління в покоління, щоб не допустити розчинення кожної нації в буденному одноманітті сьогодення  та зберегти своє неповторне обличчя і красу. Велику роль в збереженні та творчому відтворенні глибинних традицій рідного народу відіграє декоративно-прикладне мистецтво.

Народне декоративне мистецтво розкриває безмежний світ мудрості, втілює його талант, розуміння добра і краси. Неповторність і самобутність, духовна унікальність кожного народу втілюється в його творчості. Велика її скарбниця, яку створено протягом століть талантом і зусиллями безлічі відомих та невідомих майстрів, є джерелом продовження традицій і натхнення наступних поколінь [1, с. 4]. Незліченними безцінними мистецькими творами наповнювали цю скарбницю майстри Наддніпрянщини,  зокрема Уманщини та Канівщини, Київщини та Дніпропетровщини.

Виникнення народного мистецтва своїм корінням сягає початкових періодів вдосконалення матеріального виробництва. Людина, в процесі свого розвитку, покращення умов життєдіяльності, прагне оточувати себе не просто речами, які мають виключно утилітарне призначення, а наповнювати їх новим змістом, який даруватиме їх господарям естетичну насолоду. Саме такий процес перетворень відбувався і в розвитку хатнього будівництва. Cпілкуючись з природою, навчаючись у неї, людина копіювала її кращі зразки, творчо перероблюючи їх. З часом, визначились улюблені мотиви та візерунки орнаментів, які й було перенесено на стіни домівок. Виникло так зване, настінне малювання, причому, мальована орнаментика прикрашала як єкстер’єр, так і інтерєр господарських будівель. Настінний орнаментальний розпис і похідні від нього «мальовки» та станковий, так званий авторський розпис є значним художнім явищем народного мистецтва України [1, с. 9]. Мистецтвознавець М. Мельниченко писала: «Хата, розмальована «хмеликами» - своєрідним рослинно-геометричним орнаментом, у якому квіточки й листочки, цятки і завитки виграють веселими фарбами, привертала увагу кожної людини, повз неї не пройдеш, не зупинившись» [2].

Найвідомішим на Україні настінним розписом є Петриківський. Саме селянський хатній стінопис і дав могутній поштовх розвитку мистецького явища, відомого нині й за межами нашої країни – петриківського декоративно-орнаментального малярства. Під час 8-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО було ухвалене рішення про включення Петриківського розпису до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.  Це визнання відбулось 5 грудня 2013 року. Сотні талановитих майстрів дала українському мистецтву Дніпропетровщина. Сьогодні молодь, під керівництвом досвідчених майстрів, продовжує розвивати традиції розпису, творчо інтерптитуючи їх.

Славилась своїми майстрами Черкащина, де ще й у 60-і роки широко побутував настінний живопис. Плідно працювали та дарували радість людям своїми творами народні умільці станкового живопису – Макар Муха з с. Михайлівки, сестри Ярина та Софія Гоменюк із с. Родниківки.

Розписи Макара Мухи – це яскраві, життєрадісні орнаменти з лісових, садових, польових, кімнатних квітів. У квітковий вінок майстер вдало вписує півнів, павичів, інших птахів.  Багато творів присвячено шевченківській темі. М. Муха виконав ілюстрації до поеми «Катерина», «Сон», панно «Лілея та цвіт королевий» [3, с. 111]. Для творчості М. Мухи властивий переважно рослинний орнамент. Проте він з великою майстерністю компонує в ньому різних тварин, птахів, до певної міри стилізуючи їх форму. Предмети навколишньої дійсності майстер декоративного розпису не переносить на папір натуралістично, а творчо переосмислює їх, з метою підкреслити характерні риси певного образу, часом навіть перебільшуючи їх. Слід відзначити також типовість творів Макара Мухи. Полягає вона як в умінні поєднати народно-традиційні мотиви з сучасними, так і в майстерності в звичайному, буденному виявити найкрасивіше, найхарактерніше.

Загадковий світ барв і образів, тонке відчуття кольору бачимо в роботах Ярини та Софії Гоменюк. Привертають увагу фантастичні квіти Я. Гоменюк у розписах «Квітка, що розкрилась», «Квіти, що танцюють», «Осінній віночок» [3, с. 111].  Її  роботи – це своєрідне сприйняття навколишнього світу та відтворення його в образах. Квіти-думи, квіти-мрії Ярини передавали радість буяння природи. Часто вона вплітала поміж них то звірів, то людей. ЇЇ образний світ неповторний. Малюючи, художниця розмовляла з квітами. «Мої квіти – не такі які ростуть на світі, – говорила майстриня, –  а мої, Яринині діти». Серед сотень розписів художниці немає жодного повтору. Скільки поетичності, великої земної радості несуть її твори. ЇЇ розписи «Весняна красуня», «Український хмелик», «Балет», «Схід сонця», «Лісова дзвіниця» та ін. передають радість буяння травневого квіту, неповторну красу природи. Особливість творів Ірини Гоменюк полягає в тому, що малювала їх переважно на синювато-сірому або голубому тлі [4].

У творах С. Гоменюк відображені казкові фольклорні враження, передані через небачені, народжені уявою майстрині квіти. Це «Осіння квітка», «Голубочки», «Красуня», «Закосичена» тощо. Вони сповнені народної пісенності, життєстверджувального, оптимістичного звучання [3, с. 111]. У неї дещо інша творчість: окрім орнаментації – своєрідні народні картинки-лубки, вони відображають реалії сільського побуту, кожне дійство тут прикрашене декоративним розписом. ЇЇ живопис більше тематичний: «Веселі дівчата», «Запрошення на весілля», «Метеликове життя», «Балет на льоду» та ін. 

Значний вклад в розвиток декоративного мистецтва було зроблено і майстринями Київщини – Єлизаветою Мироновою та Марією Буряк. Свого часу, серця глядачів, Єлизавета Миронова полонила картинами, мальованими простими квачиками. Роботи її наповнені радісним веселковим колоритом, природною гармонією та енергією добра. З дитинства художниця закохалась в рідні для душі українські пісні, і переносила свої враження та почуття у власні картини та візерунки, передаючи сюжет барвами, формами, образами людей тварин та рослин («Їхав козак за Дунай», «Ох, не шуми, луже»). На полотнах майстрині і дивовижні квіти, і чудернацькі тварини, і сюжети з обрядових дійств та народних свят. Попри нібито невибагливий сюжет та уявну простоту виконання, творам Єлизавети Миронової притаманна філософська глибина.

Невтомно працювала на ниві декоративного мистецтва і інша, не менш геніальна майстриня Київщини – Марія Буряк. Твори художниці досить різноманітні за сюжетами. Її улюблений мотив – це перев’язь найрізноманітніших квітів, в які гармонійно вписані фантастичні птахи («Жар птиця», М-310, «Зимова фантазія», М-300, “Солов'їні ночі”, М-312, 1971 р.). Більшість ранніх робіт виконані на білому тлі, що було характерно для загального традиційного стилю народного настінного розпису Київщини [5, с. 6], що є ще одним підтвердженням використання традиційних мотивів розпису в творах станкового живопису. В більш пізніх творах,  єдність композиції підкреслюється особливістю кольорової гами, переважно притемненим фоном. В розписах, майстриня передає красу навколишньої природи, яку вона трасформує і відтворює в образах дивовижних квітів, переплетених з вишуканим гіллям дерев. Окрім казкової рослинності зображає художниця тварин та фантастичних птахів. Крім фітоморфних та орнітоморфно – зооморфних мотивів любить Марія Буряк зображати сцени із селянського побуту, а також історичні постаті, які гармонійно вплетені у рослинний орнамент.

Декоративно-прикладне мистецтво – це широка галузь мистецтва, яка художньо-естетичними засобами формує матеріальне середовище, створене людиною. Сьогодні це мистецтво розглядається, як важлива художня цінність, що виконує численні функції — пізнавальну, комунікаційну, естетичну та ін. Декоративно-прикладне оточує людину скрізь, де б вона не перебувала. Найбільш суттєвою його властивістю є його безпосереднє звертання до кожного нового покоління мовою орнаментів, декору, візерунків, кольорів, які зберігають зв’язок тисячоліть та передають від матері до доньки свої етнічні норми. Іншою, не менш важливою властивістю декоративного мистецтва, є його здатність наповнювати повсякденне життя радістю, яскравими фарбами, казковими добрими образами та розвивати і утверджувати позитивні ідеали. Декоративно-прикладне мистецтво навчає і пробуджує національну свідомість. Розвиток цього напрямку є невпинним, так як образи та мотиви, що використовуються майстрами, закладені в генах українських людей та, безсумнівно, будуть відтворюватись і майбутніми поколіннями.

 

Список літератури:

1.     Поліщук, О.В. /Використання зразків декоративного мистецтва Черкащини образотворчій діяльності дітей 5 – 10 років. -  Умань: СПД Жовтий,  2010 – 94 с.

2.     Мельниченко М. Танцюючі квіти: про творчість Ярини і Софії Гоменюк // Уманська зоря. – 1966. – 2 березня.

3.     Кара-Васильєва, Тетяна, Чегусова Зоя, К 21 // Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках «великого стилю». – К.: Либідь, 2005. – 280 с., іл..

4.     Т.Гай Квіти, які співають // Народне мистецтво. – №1- 2. – 2006. – С.18 – 20.

5.     Марія Буряк. Альбом /Авт.-упоряд. Є. Шевченко. Вступ. стат. Є. Шевченко, В. Щербак. – К.: Народні Джерела, 2005.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info