zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЧИННИКИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

Бантишева О.О.

Україна, м. Київ, НАУ

 

Abstract. On the basis of the theoretical analysis of a variety of scientific publications, the article`s author substantiates the concept of emotional intelligence. She describes its first and best known model, which was developed by Peter Salloway and John Mayer in the end of the twentieth century. Other interpretations of the concept by Ukrainian and foreign authors have been reviewed as well. The emphasis has been done on the importance of developing emotional intelligence and the cross-section of investigations has been made which demonstrate the importance of such a development. The main biological and social factors influencing the EI general level have been described.

Key words: emotional intelligence, developing emotional intelligence, factors of developing emotional intelligence, understanding and regulating emotions.

 

Аннотация. В статье, на основании теоретического анализа литературы, дано обоснование понятия «эмоциональный интеллект». Говорится о первой и наиболее известной его модели, которая была разработана в конце ХХ века Питером Селовейем и Джоном Майером. Так же рассмотрены иные трактовки термина «эмоциональный интеллект» зарубежными и отечественными психологами. Сделан акцент на важности развития эмоционального интеллекта и дан срез исследований, которые показывают важность такого развития. Описаны основные биологические и социальные факторы, которые могут влиять на общий уровень развития ЕІ.

Ключевые слова: эмоциональный интеллект, развитие эмоционального интеллекта, факторы развития эмоционального интеллекта, понимание и управление эмоциями.

 

На разі у вітчизняній та закордонній психології спостерігається зростання інтересу до вивчення емоційного інтелекту. Сучасні психологічні дослідження розглядають різні боки емоційного інтелекту: проблеми вимірювання та застосування на практиці, взаємозв'язок з лідерством, значення у професійній діяльності, конструкт, що спроможний будувати взаємини на основі розуміння емоцій та почуттів (власних та оточуючих).

Перша та найбільш відома модель емоційного інтелекту була розроблена Пітером Селовейем та Джоном Мейером в 1990 році XX сторіччя. Ними ж був введений термін «емоційний інтелект» (EІ). З дня «народження» цієї концепції й до сьогодні різні науковці трактують EІ з невеликими відмінностями, але усі автори мають на увазі приблизно одне і теж саме. Так розробники концепції визначили емоційний інтелект як здатність відстежувати власні та чужі почуття та емоції, розрізняти їх та використовувати цю інформацію для того, щоб спрямовувати своє мислення та дії [8]. А також вони пишуть що це є ланка, яка допомагає бачити взаємини на основі розуміння емоцій та почуттів, вибудовувати лінію поведінки в потрібному руслі, що в свою чергу призводить до максимально комфортного співіснування в соціумі та допомагає домагатися поставлених цілей. Тобто сприяє комунікації [1].

Д. Гоулман у праці «Емоційний інтелект» [8] визначає EI як сукупність факторів, які дозволяють особистості відчувати, мотивувати себе, регулювати настрій, контролювати імпульсивні прояви, утримуватися від фрустрації й таким чином досягати успіху в повсякденному житті.

Р. Бар-Он каже, що емоційний інтелект – це сукупність емоційних, особистих та соціальних здібностей, які впливають на загальну здатність ефективно справлятися з вимогами та тиском навколишнього середовища (цит. за [19]).

ЕI за Власовою О. І. – це емоційно-когнітивна здатність, яка полягає в емоційної сензитивності, обізнаності та здатності до управління емоціями, які дозволяють людині контролювати почуття психічного здоров'я, душевну гармонію та високу якість особистого життя (цит. за [6]). Інші [18] стверджують, що EІ – це форма виявлення позитивного ставлення людини до світу (оцінювання його як такого де людина може здійснювати успішну життєдіяльність); до інших людей (що заслуговують доброзичливе ставлення); до себе (який здатен самостійно визначати цілі власної життєдіяльності, активно їх здійснювати та гідний самоповаги). Також розглядають як здатність діяти з внутрішнім середовищем своїх почуттів та бажань [23, 20], або як здатність до розуміння своїх та чужих емоцій та до управління ними [16, 129].

Узагальнюючи дані визначення, можна припустити, що індивіди з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту володіють вираженими здібностями до розуміння емоцій (власних та оточуючих), прояву емоцій та управлінням емоційною сферою, що обумовлює більш високу адаптивність та ефективність у спілкуванні та діяльності. Високий рівень емоційного інтелекту дає можливість самостійно визначати цілі власної життєдіяльності та активно їх здійснювати.

Кінцевим продуктом емоційного інтелекту є прийняття рішень на основі відображення та осмислення емоцій, які є диференційованою оцінкою подій, що мають особистісний сенс. Таким чином, ЕІ лежить в основі емоційної саморегуляції [7].

Розробники концепції П. Селовей та Дж. Мейер дають шанс усім, наполягаючи на тому, що EІ можна розвивати протягом життя. «Людина, що підвищує рівень свого емоційного інтелекту – підвищує рівень життя, роблячи його більш комфортним, спілкування з іншими більш продуктивним, а досягнення своїх цілей більш реальним. Розвиток ЕІ має починатися з дитинства, коли психіка найбільш сензитивна. Дитина, чиї емоції та почуття отримають адекватне відображення з боку дорослих – виростає людиною, що здатна до розуміння своїх емоцій та зчитування емоцій оточуючих. Вона являтиме собою людину впевнену, що знає чого хоче й здатна цього домогтися» [8].

Недостатність емоційного інтелекту корелює з проблемною поведінкою, такою як агресія та вживання наркотиків [25]; з високим рівнем особистісної тривожності у підлітків [3]; з інтернет-залежністю [20]. Та навпаки – досить високий рівень емоційного інтелекту корелює з організаторськими здібностями [3]; з стресозахисною та адаптивною функціями [13]; опіром негативному афективному впливу [24]; самомотиваціею [20]; зі здатністю об’єктивно розпізнавати загрозу в різних ситуаціях та збільшувати потенціал протистояння різного роду небезпекам, іншими словами, високий рівень емоційного інтелекту знижує рівень віктимності [17, 200].

Існують чинники що впливають на загальний рівень розвитку емоційного інтелекту. Біологічні: рівень емоційного інтелекту батьків; правопівкульний тип мислення; спадкові задатки емоційної здатність; властивості темпераменту. Соціальні: синтонність; ступінь розвитку самосвідомості; рівень освіти батьків та сімейного доходу; емоційно благополучні відносини між батьками; гендерні особливості виховання.

Рівень EІ батьків. У дослідженнях Д.Д. Гуастелло та С.Дж. Гуастелло (ціт. за [4]) була виявлена​ кореляція між рівнем емоційного інтелекту дітей та їх матерями, в той час як між рівнем емоційного інтелекту дітей та їх отцями кореляція була відсутня. Можливо, це пояснюють тим, що мати, як правило, проводить з дитиною більше часу, ніж батько.

Правопівкульний тип мислення пов'язаний з невербальним інтелектом, він сприяє точному розпізнаванню емоційного забарвлення мови [9]. Відомо, що люди з розвиненим невербальним інтелектом – емоційно рухливі, більш спрямовані на оточуючих, ніж на самих себе, краще розпізнають емоції [14]. У осіб «художнього» типу більш виражена здатність до правильного визначення виду емоційного контексту звуковій мові, вони більш емпатійни та тривожні (цит. за. [11]). Таким чином, правопівкульний тип мислення сприяє більш точному розпізнаванню емоцій інших людей.

Спадкові задатки емоційної здатність. Емоційна здатність характеризує ступінь успішності адаптації емоційного відгуку на стимул до обставин. Для осіб з високорозвиненою емоційною здатністю характерно поєднання задоволення особистих потреб з інтересами суспільства. Слабо розвинена емоційна здатність частково спадкова та передбачає незрілі та непропрацьовані почуття [5, 7].

 Властивості темпераменту можна віднести до вроджених задатків емоційної сприйнятливості [15]. Поряд з активністю, базовим параметром темпераменту є емоційність [21]. Високий рівень останньої може розглядатися як показник ЕІ, оскільки передбачає когнітивний аналіз емоційної інформації на досить високому рівні.

Синтонність – це інстинктивне співзвуччя з оточенням. Особистість, якій властива синтонність мимоволі переживає емоції, що збігаються з емоціями людей, з якими вона перебуває у контакті [10]. Становленню синтонності дитини перешкоджає, по-перше, гіперопіка та переоцінка. В умовах постійної турботи батьків та надмірної любові у дитини немає необхідності прагнути до встановлення емоційного контакту з дорослими, внаслідок чого механізми, що дозволяють це зробити, не формуються. По-друге, розвиток синтонності блокується, якщо дитина, яка потенційно здатна до встановлення емоційного контакту, позбавляється такої можливості через байдужість або ворожість оточення [5, 9].

Рівень розвитку самосвідомості. Емоційні реакції найближчого оточення на дії дитини не тільки виступають як умова розвитку синтонності, але є орієнтиром для самоставлення та розвитку самооцінки. Основи реалістичного сприйняття себе та самоприняття закладаються на ранніх стадіях онтогенезу, визначаючись початковим прийняттям дитини з боку батьків [12].

Рівень освіти батьків та сімейного доходу. Чим вище ці показники, тим вищим є у юнаків рівень емоційного інтелекту [5, 9.]. Досягнення батьками кар'єрних та матеріальних успіхів є наслідком високого рівня EI; при цьому відповідні задатки можуть успадковуватися їх дітьми. Водночас, можливо, що люди з більш високим рівнем освіти можуть присвячувати більше часу самопізнанню та саморозвитку, при цьому їх діти розвиваються в більш емоційно та інтелектуально збагаченому середовищі, ніж нащадки неосвічених [8].

Емоційно благополучні взаємини між батьками. Емоційний клімат в сім'ї є важливим для дитини будь-якого віку. В сім'ях де матері обговорюють зі своїми дітьми різні емоційні стани, діти більш успішно адаптуються до емоційних проявів людей [15].

Гендерні особливості виховання. Є.П. Ільїн пише [11] що у чоловіків та жінок різний прояв певних емоцій: те, що «пристойно» для жінок (плакати, сентиментальничати, боятися та ін.), «непристойно» для чоловіків, та навпаки, те, що «пристойно» для чоловіків (проявляти гнів та агресію), «непристойно» для жінок Це пояснюється різними підходами до виховання. Згідно К. Юнгу [22] у хлопчиків в процесі їх виховання відчуття придушуються, у той час як у дівчаток – вони домінують.

Андрогінність, як передумова емоційного інтелекту, може формуватися в результаті певної стратегії виховання в сім'ї, при якій у дівчаток заохочуються самоконтроль та витримка, в той час як прояви співпереживання та ніжних почуттів у хлопчиків не зустрічають засудження у дорослих. Тому вважається, що саме такий стиль виховання є найбільш вигідним для кращої адаптації в соціумі [5, 8].

Вивчивши перелік цих факторів, можна зробити зріз, що саме формує та розвиває емоційно зрілу та впевнену в собі особистість, тобто сприяє зростанню певного рівня емоційного інтелекту: позитивний інтерес та доброзичливість з боку батька, послідовність та демократичність у вихованні з боку матері, відчуття соціальної підтримки та долученість до соціума, що дають відчуття спокою, впевненості в собі, незалежності, емоційну стійкість, вміння тримати свою поведінку, самоконтроль, емпатійность та дружелюбне ставлення до інших.

Висновки

Емоційний інтелект – це стійка ментальна здібність, яка у роботах багатьох авторів розглядається як позитивний фактор для міжособистісної взаємодії. В структуру емоційного інтелекту входять здатність до усвідомленої регуляції емоцій; розуміння (осмислення) емоцій; асиміляція емоцій в мислення; розпізнавання та прояв емоцій.

Серед багатьох досліджень було встановлено що недостатність емоційного інтелекту корелює з проблемною поведінкою, такою як агресія та вживання наркотиків, високим рівнем особистісної тривожності, з інтернет-залежністю, та навпаки, високий рівень емоційного інтелекту корелює з організаторськими здібностями, стресозахисної та адаптивної функціями, опіром негативному аффективному впливу, самомотиваціею та зі здатністю об’єктивно розпізнавати загрозу в різних ситуаціях та збільшувати потенціал протистояння різного роду небезпекам.

Тому ми вважаємо доцільним приділити увагу дослідженню особливостям емоційного інтелекту, а також його розвитку, як значущого фактора підвищення психологічної культури суспільства в цілому.

 

Список використаних джерел

1.     Андреева И.Н. Азбука эмоционального интеллекта / И.Н. Андреева. – СПб.: БХВ-Петербург, 2012. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/1100288/

2.     Андреева И.Н. Взаимосвязь социальной компетентности и эмоционального интеллекта у подростков / И.Н. Андреева. // Женщина. Образование. Демократия: Материалы 5-й Международной междисциплинарной науч.-практ. конф. – Минск.: 2002. – С. 194–196.

3.     Андреева И.Н. Взаимосвязь эмоционального интеллекта и личностной тревожности в подростковом возрасте / И.Н. Андреева. // Психологическое здоровье в контексте развития личности: Материалы республиканской науч.-практ. конф. – Брест.: 2004. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vash-psiholog.info/voprospsih/214/17733-predposylki-razvitiya-emocionalnogo-intellekta.html

4.     Андреева И.Н. Гендерные различия в структуре эмоционального интеллекта у студентов / И.Н. Андреева. // Женщина. Образование. Демократия: Материалы 7-ой международной междисциплинарной науч.-практ. конф. – Минск.: 2004. Електронний ресурс. Режим доступу: http://epolotsk.com/psy/articles.php_lng=ru_pg=208.html

5.     Андреева И.Н. // Когнитивная психология: сб.статей / Под ред. А.П. Лобанова, Н.П. Радчиковой. – Минск: БГПУ, 2006. С.7-11.

6.     Андреева И.Н. Когнитивные стратегии эмоциональной саморегуляции в педагогической деятельности / И.Н. Андреева // Весцi БДПУ, № 4, 2008. – С. 31-35. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.psu.by/images/stories/spf/personal/andreeva/kognitivnye-strategii-emocionalnoj-samoreguljacii.pdf

7.     Гарскова Г.Г. Введение понятия «эмоциональный интеллект» в психологическую теорию / Г.Г. Гарскова // Ананьевские чтения: тез. науч.- практ. конф. – СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 1999. Електронний ресурс. Режим доступу: http://psihologia.biz/psihologiya-psihologiya-obschaya_693/garskova-vvedenie-ponyatiya-emotsionalnyiy-16964.html

8.     Гоулман Д. Эмоциональный интеллект / Д. Гоулман – ВКТ, 2009 год. – 160 с. Електронний ресурс. Режим доступу: http://likebook.ru/books/download/185850

9.     Дружинин В. Н. Современная психология: Справочное руководство / Под ред. В.Н. Дружинина. М.: ИН-ФРА-М, 1999. Електронний ресурс. Режим доступу: http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3969170

10.  Зинченко В.П. Большой психологический словар / В.П. Зинченко, Б.Г. Мещеряков. М.: Олма-пресс, 2004. Електронний ресурс. Режим доступу: http://vocabulary.ru/dictionary/30

11.  Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2006. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.koob.ru/iljin_e_p/differencialnaja_psyhofisiologia

12.  Кравченко А.С. Нарцисс и его отражения / А.С. Кравченко // Моск. психотерапевт, журн, № 2, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://magazine.mospsy.ru/mpj.shtml

13.  Коврига Н.В. Стресозахисна та адаптивна функції емоційного інтелекту: дисертація канд. психол. наук: 19.00.01 / Н.В. Коврига. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: 2003. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/43695.html

14.  Лабунская В.А. Психология затрудненного общения: Теория. Методы. Диагностика. Коррекция / В.А. Лабунская. М.: Академия, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://usbeta.ru/liqw/labunskaja_v_a__-_psikhologija_zatrudnennogo_obhhenija.html

15.  Либин А.В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, российских и американских традицій / А.В. Либин. – М.: Смысл; Per Se, 2000. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/40743/

16.  Люсин Д.В. Структура эмоционального интеллекта и связь его компонентов с индивидуальными особенностями: эмпирический анализ / Д.В. Люсин, О. О. Марютина, А.С. Степанова // Социальный интеллект: теория, измерение, исследования; под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Ин-т психологии РАН, 2004. – С. 129 – 140

17.  Мединська Ю.Я. Проблема віктимності у контексті емоційного інтелекту особистості / Ю. Я. Мединська // Педагогіка і психологія професійної освіти, № 3, Львів, 2013. – С.191-201

18.  Носенко Е.Л. Емоційна розумність як детермінанта успішної життєдіяльності людини та шляхи її операціоналізації / Е.Л. Носенко // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Педагогіка і психологія, № 6, 2000. – С. 3 – 7.

19.  Орме Г. Эмоциональное мышление как инструмент достижения успеха / Г. Орме. – М. : КСП+, 2003. Електронний ресурс. Режим доступу: http://slovar.com.ua/2010/jemocionalnoe-myshlenie-kak-instrument-dostizheniya-uspexa.html

20.  Родионова А.С. Исследование особенностей эмоционального интеллекта лиц, имеющих интернет-аддикци / А.С. Родионова // Перспективы науки и образования, № 6, 2013. Електронний ресурс. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/issledovanie-osobennostey-emotsionalnogo-intellekta-lits-imeyuschih-internet-addiktsiyu

21.  Русалов В.М. Опросник структуры темперамента: [Метод. пособие] / В.М. Русалов. – М.: ИПАН, 1990. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/207088/

22.  Юнг К.Г. Психологические типы / К.Г. Юнг. – СПб.: Азбука, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.pedlib.ru/Books/1/0163/1_0163-355.shtml

23.  Яковлева Е.Л. Эмоциональные механизмы личностного и творческого развития / Е.Л. Яковлева // Вопросы психологи, №4, 1997. – С. 20 – 27.

24.  Kramer D. Effect of rational and irrational statements on intensity and «inappropriations» of emotional distress and irrational beliefs in psychotherapy pacients / D. Kramer D., G. Kupshik // Brit. J. Clin. Psychol. V. 32. № 3, 1993. Electronic resourse. Mode of access: http://link.springer.com/article/10.1007%2FBF01205176

25.  Mayer J.D. Emotional intelligence information / J.D. Mayer. 2005. Electronic resourse. Mode of access: http://www.unh.edu/emotional_intelligence/



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info