zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЦІЛЬНОСТІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ НАПРЯМІВ

 

Підгорний А.В., Назарова Т.М.

Україна, Київ,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»)

 

В роботі розглядаються питання підвищення компетентності та важливість природничо-наукової підготовки фахівців технічних напрямів. Аналізується роль самостійної роботи студентів, як основної складової формування компетентної особистості.

 

This paper addresses the questions of competence improvement and the importance of natural-scientific training for specialists in technical areas. The role of self-study of students is analyzed as a main part of quality and creative personality training.

 

На сьогодні освітня сфера активно входить у процес реформування та модернізації. Світове освітнє співтовариство керується вимогами Болонської угоди та Лісабонської стратегії. Відповідно до них, основними тенденціями такої модернізації є об’єднання освітнього та наукового простору, обмін досвідом та методичними розробками, у тому числі уніфікація освітніх програм та, як наслідок, збільшення потоку мобільності, як для викладачів, так і для студентів.

Якість національної технічної освіти може бути забезпечена в оптимальному співвідношенні між обсягом фундаментальних та академічних знань з новітніми досягненнями креативної складової навчання (здатність випускників виконувати комлексні завдання підприємства тієї сфери, для якої вони підготовлені, враховуючи вміння системно оцінювати всі наслідки тих чи інших управлінських рішень, забезпечення умов сталого розвитку суспільства.

Особливо актуальним стає пошук таких напрямів розвитку системи вищої технічної освіти, яка має забезпечувати відповідність структури випуску спеціалістів до потреб ринку праці, а також дозволила б задовольнити вимоги роботодавців до якості підготовки випускників технічних університетів. Метою модернізації вітчизняної освіти є створення механізму сталого розвитку освітянської системи. При цьому основне завдання такої освітньої політики може бути визначене як забезпечення створення сучасного рівня якості освіти на основі збереження його фундаментальності та відповідності актуальним та перспективним потребам особистості, суспільства і держави.

У новій моделі підготовки, все більшої актуальності набуває необхідність застосування компетентністного підходу у вищій технічній освіті. Відповідно до цієї концепції, кваліфікаційні вимоги та запити до випускників вищих технічних навчальних закладів мають забезпечувати результати навчання за сучасними освітніми програмами навчальних закладів. Результати освіти –це конкретні досягнення студентів та випускників, що виражаються знаннями, уміннями, навиками, здібностями, компетенціями, та, які описують, що повинен бути здатний здійснювати випускник після завершення всієї чи частини навчальної програми.

При цьому освітня програма бакалаврів за напрямом підготовки має забезпечувати повноцінні базові фундаментальні знання, орієнтовані на продовження навчання за програмами спеціалістів та магістрів, що входять до даного напряму підготовки.

Як показують результати дидактичних досліджень, якість технічної освіти забезпечується, перш за все, на основі її природничо-наукової компоненти. Саме втілення різних форм навчання інтегрованими природничими знаннями та забезпечення їх систематичності складає основу формування освіченої особистості.

У сучасній концепції міждисциплінарної природничої освіти її цільність співвідноситься із досягненнями визначеної сукупності загальнокультурних компетенцій. У компетентністному форматі освіти природничо-наукові знання не являють собою щось самоцінне, а набувають свого значення при прийнятті визначеної функції у структурі майбутньої діяльності осіб, що здобувають освіту. Знання набувають функціональної структури так само, як і функціональна структура майбутньої діяльності. Таким чином, виходячи із компетентністного розуміння природничо-наукової освіти, слід говорити про її функціональну цілісність, в якій головним принципом відбору навчальних знань буде така їх організація, коли усі їх складові частини діють узгоджено у рамках майбутньої діяльності та до мінімуму зведено кількість нефункціональних знань.

Отже, зближення і гармонізація норм та принципів освіти, які реалізуються у рамках європейської системи освіти із стандартами вітчизняної освіти, забезпечує умови підвищення якості природничо-наукової освіти у всіх її різноманітних аспектах: світоглядному – накопиченні знань для формування особистісного погляду на світ; освітньому – одержанню впорядкованих знань щодо явищ та законів природи; предметному – засвоєння методологічної цільності дисциплін; профільному – одержання знань, необхідних для засвоєння навчального матеріалу інших дисциплін; професійного - засвоєння предметної області майбутньої діяльності випускника.

Модернізація вищої технічної освіти у відповідності до вимог положень Болонської декларації потягом останніх років дозволила здійснити не тільки суттєве оновленя змісту та методик навчання, впровадити ряд нових підходів та технологій навчально-виховного процесу, але, водночас, забезпечила сформованність предметних знань та навичок в поєднанні з набуттям випускниками ВНЗ компетентностей діяти, вирішувати проблеми та приймати рішення при втіленні на практиці завдань професійної діяльності. Одним з найважливіших завдань сучасної вищої освіти є формування творчих здібностей власної пізнавальної діяльності майбутніх спеціалістів інженерних напрямів підготовки. Здатність дипломованих фахівців здійснювати технологічні та конструкторські розробки у різноманітних галузях від науки до виробництва залежить від якісного засвоєння ними під час навчання різносторонньої системи знань фундаментально-наукової компоненти підготовки.

Безперечно, системне міждисциплінарне навчання з природничих дисциплін - хімії, фізики, екології є запорукою формування у студентів фундаментального світогляду щодо природи об'єктів навколишнього світу та забезпечує здатність формувати завдання пізнавальної діяльності, знаходити способи їх розв’язку, бути спроможними використовувати набуті теоретичні знання підчас вирішення прикладних питань майбутньої професійної діяльності, вміти діагностувати коректність практичної реалізації поставленої задачі, удосконалювати навички реалізації теоретичних знань.

Вдосконалення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців є неефективним без підсилення хімічної компоненти в навчальних програмах технічних напрямів підготовки. Створення збалансованої стратегії стабільного майбутнього розвитку людської цивілізації стає неможливим без застосування досягнень хімічної галузі природознавства в забезпеченні успішного та ефективного вирішення проблем у новітньо-технологічних напрямах, таких як:

- суттєві якісні зрушення в галузі мікроелектроніки на основі застосування нових напівпровідникових матеріалів, які можуть бути отримані при використанні досягнень нанотехнологій;

- втілення в галузь машинобудування сучасних методик, що дозволяють одержувати металічні та металокерамічні матеріали, модифіковані домішками карбідів, нітридів, які характеризуються унікальними експлуатаційними властивостями, такими як стійкість до корозії та зношуваності в різних температурних режимах;

- значимі досягнення в сфері енергетики стають можливими лише із глибинного розуміння хімічних особливостей процесів горіння палива, принципів керування кінетичними особливостями процесів при застосуванні багатофункціональних речовин, які стабілізують процеси горіння, запобігають утворенню накипу у котлах, зменшують зношуваність деталей.

- достатній обсяг компетентностей в галузі медичного приладобудування, біомедичної інженерії потребує детального вивчення основ хімічних перетворень за участю неорганічних речовин, особливостей поведінки штучних біоматеріалів медичного призначення, розуміння базових положень електрохімічних процесів при моделюванні виникнення та фіксуванні біосигналів у природних та штучних біомедичних об’єктах.

Слід відзначити, що останнім часом під час формування навчальних планів підготовки спеціалістів за технічними напрямами підготовки суттєво зменшується кількість кредитів і, відповідно, аудиторних годин, які відводяться на вивчення природничих дисциплін. За останні 2-3 роки було стабілізовано планування обсягу дисциплін в кредитах. Проте, при впровадженому підході на більшості факультетів НТУУ "КПІ" обсяг навчальної дисципліни "Фізика" в 2,5-3 рази перевищує аналогічний обсяг для дисципліни "Хімія". Тепер на вивчення хімії майбутнім інженерам відводиться лише один семестр на першому курсі. Все менше навчальних годин заплановано на лабораторний практикум, на деяких факультетах змінено семестровий контрольний захід з дисципліни "Хімія" - "екзамен" на "диференційований залік", а то й просто "залік" (Рис.1). За наявності такої несприятливої ситуації навіть наполегливі студенти, як правило, не встигають впорядкувати свої знання протягом одного семестру, вони залишаються уривчастими й несистематизованими.

 

Рис.1. Порівняльна діаграма якості засвоєння студентами матеріалу дисципліни "Хімія" в залежності від виду підсумкового котрольного заходу:

а) екзамен; б) диференційований залік.

 

У національному технічному університеті “КПІ” для забезпечення належної якості підготовки з дисципліни «Хімія» бакалаврів технічних напрямів підготовки здійснюється ряд послідовних кроків. При організації навчання зосереджено увагу на реалізації такої системи навчальних занять, яка базується на застосуванні переваг рейтингової системи оцінки знань у поєднанні із стимулюванням дієвої самостійної роботи, як основної компоненти формування якісної творчої підготовки.

Тільки у разі зміни підходів до організації самостійної роботи студентів стає можливою орієнтація навчальної роботи на формування компетентної особистості, здатної вирішувати в майбутній професійній діяльності завдання і проблеми, базуючись на досвіді набутому у процесі навчання, постійно приймати рішення та діагностувати правильність практичної реалізації поставленого завдання, удосконалювати теоретичні знання.

Центр уваги було перенесено на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання, яке передбачає створення нових організаційних форм взаємодії викладача і студента, що стимулюють активне самостійне оволодіння знаннями, формують професійні якості, навички та вміння майбутньої фахової діяльності, сприяють розвитку мотивації до навчання.

Зокрема, діюча система організації самостійної роботи при вивченні дисципліни «Хімія» передбачає: самостійне вивчення окремих підрозділів та тем у позааудиторний час; виконання індивідуальних домашніх завдань з використанням адаптованих методичних вказівок та посібників складених викладачами кафедри; підготовку до проведення лабораторних робіт, що включає опрацювання теоретичних питань відповідного розділу дисципліни, які виносяться на контрольне опитування підчас захисту роботи; аналіз проведення дослідів; опрацювання розділів, які виносяться на модульну контрольну роботу та систематизація теоретичного матеріалу для підготовки до складання підсумкового контрольного заходу; систематичний контроль та оцінку виконання завдань СРС; одержання об’єктивної інформації про рівень знань студентів з аналізу поточної успішності; зосередження консультативної діяльності викладачів на керуванні формуванням навичок пізнавальної діяльності студентів з урахуванням їх здібностей.

На жаль, досить часто самостійна робота студентів залишається недостатньо проконтрольованою та необ’єктивно оціненою внаслідок відсутності у навантаженні викладачів необхідної кількості навчальних годин, призначених для проведення індивідуальних консультацій, які забезпечують систематичну перевірку виконання завдань позааудиторної роботи. Також, недостатньо ефективним є використання модульних контрольних робіт, як продуктивної форми перевірки рівня засвоєння знань з кредитних модулів. Отже, внесені в індивідуальні завдання питання, що стосуються певної теми, в деяких випадках можуть мати досить вузькоспрямований характер та бути незрозумілими для студентів у разі неналежного опрацювання обсягу завдань СРС. У низці випадків неналежна якість відповідей зумовлена несформованністю вмінь лаконічно та послідовно формулювати відповіді на конкретні питання за обмежений проміжок часу.

Слід зазначити також, що втілення належного рівня виконання самостійної роботи стає, водночас, як засобом розвитку пізнавальних здібностей студентів, створення комплексу професійних навичок та вмінь, так і гарантованим інструментом успішного формування особистості майбутнього фахівця та різностороннього розвитку його потенційних можливостей до виконання завдань творчої діяльності, планування та реалізації самоосвіти особистості.

Проте, організація позааудиторної роботи стосовно виконання завдань самостійної роботи, на наш погляд, ще потребує подальшого удосконалення. Основні проблеми, які зумовлюють низьку ефективність навчальної позааудиторної роботи студентів полягають у наступному.

Переважна більшість студентів-першокурсників недостатньо сумлінно ставиться до виконання запланованого обсягу завдань самостійної роботи (відповідно до сучасних робочих навчальних програм кредитних модулів до 50% обсягу кредитів навчальних дисциплін передбачено для позааудиторної самостійної роботи при вивченні кредитного модуля). Цілком зрозуміло, що протягом перших семестрів навчання студенти ще не пристосовані до плідної роботи, яка забезпечує досягнення високого рівня якості знань. Також, у більшості студентів типовими недоліками є недостатньо сформовані навички використання навчально-методичної літератури, електронних джерел інформації, невміння планувати вільний час, вкорінена з часів навчання у загальноосвітній школі звичка до списування, невміння давати мотивовані відповіді на запитання, вирішення яких потребує логічного мислення, відсутність навичок засвоєння теоретичного матеріалу та невміння знаходити розв’язок практичних індивідуальних завдань із застосуванням комплексу знань природничих дисциплін, неналежна зацікавленість у навчанні, в тому числі, внаслідок невпевненості в майбутньому працевлаштуванні в сфері виробництва відповідно до отриманої професійної кваліфікації.

Відповідно до засад стратегії розвитку технічної університетської освіти з урахуванням європейських стандартів та закономірностей щодо внутрішньої системи забезпечення якості підготовки випускників, слід здійснювати ряд послідовних кроків щодо задекларованих принципів.

Перш за все, досягнення належного рівня підготовки фахівців стає можливим завдяки фундаменталізації інженерної освіти, підвищенні її інноваційності. Мається на увазі підсилення наукової компоненти навчальних планів та навчальних програм дисциплін у відповідності до забезпечення формування здатності вирішення завдань інженерної діяльності та набуття вмінь самостійно опрацьовувати нові технологічні напрями під час роботи в різних галузях - від науки до виробництва.

У навчальному процесі потребують втілення такі методи та прийоми викладання, які у відповідності до пріоритетів визначених документами Болонської угоди, можуть забезпечувати якісну складову фундаментальних знань, що започатковують професійну компетенцію, але, водночас, повинні створювати сприятливі умови для розвитку і самоствердження особистості здатної до успішної самореалізації в динамічних умовах сучасного ринку праці.

Враховуючи актуальність хімічних знань в сучасних реаліях для створення та реалізації інноваційних розробок та технологій, актуальністю підготовки фахівців з питань екологічного та енергетичного менеджменту, сталого розвитку є очевидним нагальність поновлення викладання дисципліни "Хімія" в рамках університетського циклу підготовки інженерів нехімічних спеціальностей. Доцільним є створення такої навчальної програми з "Хімії", яка б виділяла окрім мінімального обсягу в 3-4 кредити, необхідного для опрацювання базових законів, ще хоча б один кредитний модуль для опрацювання прикладної хімії, необхідної для майбутніх спеціалістів.

 

Література

1.     Кремень В.Г. Розвиток освіти в Україні в контексті загальноцивілізаційних змін./ В.Г.Кремень. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинський державний університет ім.Л.Українки, 2007 С.44.

2.     Степко М.Ф. Компетентнісний підхід до організації підготовки фахівців, його рішення і проблеми використання у вищій школі України. /М.Ф.Степко // Педагогіка і психологія. № 2, 2009, С.42-51.

3.     Головенкін В.П. Щодо впровадження компетентнісного підходу. Вища освіта: проблеми і шляхи забезпеченя якості:зб.праць Х всеукр.наук.-метод.конф., Київ.: НТУУ "КПІ", 2013. С.44.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info