zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ШОУ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВОГО ДОЗВІЛЛЯ

 

Совгира Т.І.

Україна, м. Київ, Київський національний університет культури і мистецтв

 

В статье исследовано понятие «шоу-программы». На основе исследования историографии «шоу» выявлены закономерности классификации шоу-программ на телевидении.

Ключевые слова: шоу, зрелище, мюзик-холл.

 

The article explores the concept of "shows". Based on the study of historiography "show" regularities classification shows on television.

Keywords: show, spectacle, music hall.

 

Актуальність теми:

Розважальні програми на телебаченні з’явились вперше приблизно півстоліття тому, і з тих пір їхнє виробництво зростає дуже стрімко. Так звані «шоу» нині складають значну частку розважальних телевізійних програм. Однак, незважаючи на значний обсяг телепродукції шоу-програм в програмній сітці, досі немає чіткого наукового розуміння того, що являє собою шоу на телебаченні як соціокультурний феномен. З іншого боку, багато науковців наполягають на тому, що шоу бере є суто естрадним видовищем. Це питання залишає відкритими двері для різного роду ілюзій, домислів та міфів і заважає формуванню та здійсненню належної організації такого виду видовищ. Становище ускладнюється тим, що мало хто з авторів дає цьому явищу всебічну оцінку, акцентуючи увагу лише на морально-етичних недоліках та мізерному смисловому наповненні. Тому, актуальність статті визначається необхідністю цілісного критичного аналізу існуючих на телебаченні шоу-програм.

Мета: дослідити розвиток явища «шоу» на естраді та телебаченні.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше ставиться наукова проблема комплексного дослідження шоу у міждисциплінарному дискурсі. Розкриті нові закономірності в розвитку шоу-програм на телевізійному екрані.

З огляду на те, що саме поняття «шоу» є багатозначним, принагідно розглянути його детально. Шоу (від англ. show - показ) може означати і дійство, і те, що привертає увагу. Відповідно різним буде і значення (смисл) поняття “шоу: у першому випадку — це естрадна вистава, видовище, у другому — це те, що розраховане на зовнішній ефект. [1, 237]

Термін "шоу" починає вживатися для означення видовища в період появи мюзик-холів, вар'єте, кабаре (1 пол. 19 ст.), але його елементи присутні й раніше — у виступах мандрівних комедіантів: скоморох (Росія), шпільманів (Німеччина), жонглерів (Франція), франтів (Польща) [2]. Куплети з гострими жартами на політичні теми, комічні сценки, примовки, ігри, клоунська пантоміма, жонглювання, музична ексцентрика — складові елементи перших шоу-програм.

Тому можна стверджувати, що перші шоу-програми відносились саме до естрадного мистецтва, беручи початок зі скомороських розваг та народних гулянь. Раусні діди-балагури з довгою бородою, що веселили і зазивали публіку з рауса (верхнього майданчика балагану), петрушечники, раєшники, ватажки «вчених» ведмедів, дударі та гуслярі, актори-скоморохи, які розігрували «скетчі» та «репризи» серед натовпу були неодмінними учасниками народних гулянь [6] Видовища складались з мініатюр, чим і вирізнялись від театральних вистав. Артисти не зображували персонажів, а завжди виступали від власного імені, безпосередньо спілкуючись з глядачем.

У Росії витоки шоу мистецтвознавець Н. Зоркая бачить у балагані: "У домозрощених, кустарних формах майданного видовища, напівсільській забаві вперше проступають та твердіють, різкіше вимальовуються контури «індустрії розваг», того, що в Америці буде названо «шоу», що зародилось та почало процвітати разом з підйомом російського вільного підприємництва і швидко було припинено, обірвано війною та революцією» [3, 219]

В енциклопедичному словнику з культурології [10, 449] дається таке визначення даного терміну: «Шоу — масове видовище, один з головних елементів "масової культури", розрахований на психологічний вплив на глядача. Цим обумовлена зовнішня крикливість та вульгарність подібного роду заходів, апеляція до середніх смаків глядача…". Лісаковський визначає «шоу» як форму артізації, своєрідну виставу, театралізоване видовище, яке супроводжує заходи громадського і культурного життя. [5] Там же він пише, що артізація (від фр. - мистецтво) - ні що інше як театралізація подій суспільного, політичного і культурного життя, пов'язана з естетикою масової культури. Г. Новікова називає шоу театралізованим видовищем з елементами гри. Звертаючись до «Словника театру» П. Паві, вона досліджує поняття «театралізація події» як «інтерпретацію події за допомогою сцени та акторів» і приходить до висновку, що для створення шоу необхідні сцена та діючі актори. [7, 161] Але тут же автор виносить на осуд суперечечливе твердження: «вистава завжди є елітарною, шоу - зорієнтоване на людину-масу; вистава змістовно наповнена, шоу розраховане не на осмислення, а на інстинктивні почуття». [7, 161-162]. Не можемо погодитись з цією думкою. По-перше, як уже було сказано вистава і є певним шоу, театралізованим видовищем, по-друге, навіть якщо розглядати шоу та виставу як дві окремі форми сценічного мистецтва, то слід зауважити, що не кожна вистава несе в собі глибокий зміст, як і не кожне шоу володіє його відсутністю.

Поняття «шоу» пов'язують з епохою науково-технічної революції. Прикладом є театралізовані видовища-святкування (паради, мітинги, демонстрації, маніфестації), першими режисерами яких були Євреінов, С. Радлов, В. Соловйов, В. Мейерхольд, Н. Петров, Н. Охлопков ("Містерія звільненогоо труда", "До мирової комуни", "Блокада Росії") та інші. Художньо-естетичні принципи масового видовища визначаються характером його взаємодії з глядацькою аудиторією, масштабами. При організації мітингів, демонстрацій, парадів та інших майданних видовищ застосовуються видовищні «ударні» ефекти: ритмічні контрасти, що збільшують емоціональне напруження, естрадні та циркові трюки, групові пантомімічні «живі картини», «відкрита алегорія», зображена на плакатах та емблемах. Одним з хронологічно перших прикладів є естетичні принципи театрального напряму видовищ 20 – х рр. «Синьої блузи», в яких почали використовуватись прийоми, зорієнтовані на масове сприйняття, зокрема хорова мелодекламація, маштабні пластичні рішення (піраміди, акробатика, «танець машин» та інше) [9, 9] «Кожний компонент видовища, — вказує Я. Ратнер, — адресований глядачеві… Мова (слово), пластика (жест), матеріальні та механічні ефекти складають систему впливу, розгорнуту на глядача». [8, 8] Радянський мистецтвознавець А. Липков, посилаючись на роботи С. Ейзенштейна, у своєму дисертаційному дослідженні приділяє увагу атракціону як одиниці впливу у видовищних мистецтвах.

Нині режисери шоу-програм активно запозичують видовищні прийоми у перших радянських майстрів, але у зв’язку з деідеологізацією сучасного суспільства змінюється ідеологічна спрямованість таких видовищ. «Звукопідсилювальна і звукосинтезуюча апаратура, що дозволяє домогтися несподіваних зображально-виражальних музичних і світлових ефектів, просторові декорації, застосування кіно - все це робить сучасне шоу видовищно надзвичайно вражаючим» [4, 85]

Хронологічно першими спробами використання технічних засобів телебачення та кіно стало можливим ще у період розквіту мюзик-холів. Так, режисери почали користуватися трансляцією кіносюжетів, проекцією зображення на декорації, використання антарексів (моніторів, транслюючи відео-версію видовища) тощо. Важливою особливістю для мюзик-холів є наявність свого приміщення з добре обладнаною сценою та святково оформленою глядацькою залою. Такими особливостями характеризується і театр-вар’єте, технічна складова якого, зважаючи на пізні хронологічні рамки, є більш вдосконаленою, зокрема в області світлового та звукового оформлення.

Спектр місць проведення та телевізійної зйомки шоу-програм нині досить широкий: від стаціонарного, адаптованого приміщення (сценічного майданчика, знімального павільйону) до стадіонів, палаців, відкритих майданчиків — будь-яких місць, побудованих чи орендованих організаторами для проведення видовищ.

Прикладом є проведення «Євробачення-2012» у спеціально збудованому для фестивалю Бакинському кристальному залі (Баку, Азербайджан), який вміщує 23 тис глядачів, чи «Євробачення-2014» взагалі у промислових залах B&W (Копенгаген, Данія), що вміщують 10 тис глядачів.

Принагідно привести приклад оригінального за форматом телевізійного масового шоу «Майданс», авторскі права на формат якого належать «Студії «Квартал – 95»». Як вказує виконавчий продюсер Star Media Влад Корчин: «Майдан Незалежності - це не концертний зал, тому являє собою досить складний для роботи майданчик. Крім того, у нас по суті було два майданчики. Перший (місце карнавальної ходи) — частина вулиці Хрещатик, від вул. Прорізної до Майдану Незалежності. Другий — центральний танцювальний майданчик безпосередньо на самій площі». Звісно, Майдан’с — один з найскладніших телевізійних проектів, але за своєю драматургією та специфікою є аналогом вуличного балаганного видовища, формою естрадного мистецтва. Наявність атракціонів, масових сцен, масштабних пластичних рішень (естрадних та циркових трюків, групові пантомімічні «живих картин», пірамід, акробатики), «танців машин» та інше — все це характеризує «Майдан’с» як видовище естрадне. Складність режисерської роботи при постановці такого теле-естрадного шоу насамперед полягає у великій кількості камер та змінюваних погодних умовах. Як вказує продюсер проекту: «для операторів-постановників і всієї режисерської групи задача була досить складною, адже, крім того, що мінялися місця дій, змінювалася ще й освітленість внаслідок зміни погодних умов та тривалого хронометражу видовища». «Масовий танець у кожної команди був різний, і під кожен малюнок танцю доводилося міняти точки зйомки» — зауважив режисер телевізійної версії М. Комаровський.

Виконане дослідження дає підстави для таких висновків.

1. Феномен шоу, попри його тривалу історію та високий рівень суспільної популярності, залишається недостатньо дослідженим. Нечисленні звертання до проблематики шоу у науковій літературі мали фрагментарний характер і стосувалися або аналізу окремих зображувально-виражальних особливостей шоу, або методичних рекомендацій щодо використання шоу-програм як форми організації масового дозвілля.

2. Високий рівень популярності шоу та ефект перенесення його у рамки телебачення були зумовлені привабливістю його особливостей (видовищність, розважальність, наявність образного ряду), гострим суспільним інтересом до телебачення, наявністю сприятливого соціокультурного контексту (зростання прошарку науково-технічної інтелігенції, популярність ідей науково-технічного прогресу).

 

Використана література:

1.     Безклубенко С. Д. Мистецтво: терміни і поняття : енциклопед. вид. : у 2 т. : Т. 2 (М-Я) / Сергій Данилович Безклубенко. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2010. – 256 с.

2.     Баканурский А.Г. Смеховая, зрелищная культура русского средневековья. Диссертация ...кандидата искусствоведения. М., 1983 — 156 с.

3.     Зоркая Н.М. Сюжетные и зрелищные формы русской лубочной культуры конца XIX — начала XX века. Диссертация ... доктора искусствоведения, Н. М. Зоркая. — М. , 1992 — 336 с.

4.     Клитин С. С. Эстрада: Проблемы теории, истории и методики. / C. C. Клитин. — Л. : "Искусство", 1987 — 190 с.

5.     Лисаковский И. Н. Художественная культура: термины, понятия, значения : словарь-справочник. – М. : Изд-во РАГС, 2002. – 239 с.

6.     Некрылова           А. Ф. Русские народные, городские праздники, увеселения и зрелища. / А. Ф. Некрылова. Л. : "Искусство", 1984 — 191 с.

7.     Пави         П. Словарь театра. / Патрис Пави. — М. : "Прогресс", 1991 — 480 с.

8.     Ратнер Я. В. Эстетические проблемы зрелищных искусств. / Я. В. Ратнер. — М. : "Искусство", 1980 — 135 с.

9.     Розовский М. Г. Режиссер зрелища. / М. Г. Розовский. — М. : "Сов. Россия", 1973 — 110 с.

10.  Энциклопедический словарь по культурологии. М. : "Центр", 1997 — 447 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info