zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВИДИ ПЕРШИХ КАЛЕНДАРІВ

 

Вознюк Н.О.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

Анотація. У даній статті досліджується поняття календаря, а також історія виникнення перших видів календарів: давньогрецький, юліанський та григоріанський; висвітлено композиційні дизайн-особливості перших зразків календарної продукції.

Ключові слова: календар, історія, дизайн, види, особливості, час.

 

Постановка проблеми. Сучасні календарі представляють собою яскраві багатокольорові видання різноманітних конструкцій, форматів, видів. Як основний ілюстративний матеріал в їх оформленні використовують фотографії, малюнки, а роль другорядного елементу грає орнамент: шрифтовий та зображальний. Проте сучасні дизайнери продовжують шукати нові образні рішення для календарної продукції, тому що календар – це невід'ємний елемент життя кожної активної людини. Він знайомить користувачів з найважливішими подіями та датами. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю теоретичного осмислення історії розвитку календарів, їх перших видів та дизайну.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням історичного розвитку та видів перших календарів займалися багато науковців. Одним із них є Олег Вернадський [1]. Він досліджує історію давньогрецького, юліанського та григоріанського календарів, походження семиденного тижня та виникненням самого поняття „календар“. Подібними питаннями перейнялися Тетяна Гусарова [2] та Іван Климишин [4]. Також історію перших видів календарів досліджував Юрій Іванович Рубан [5]. Проте, жоден із авторів не дає загальної оцінки перших видів календарів у контексті дизайну, що досліджується в даній роботі.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є визначення історії виникнення перших календарів та їх дизайн-особливості. Завданням статті є: 1) проаналізувати поняття календаря; 2) дослідити історію перших видів календарів; 3) розкрити дизайн-особливості перших видів календарів.

Об’єктом статті є календарі. Предметом дослідження є історичні форми календарів.

Виклад основного матеріалу. Календар – це невід'ємний елемент життя кожної активної людини. Ми постійно плануємо час, а основним елементом, який визначає час є календар. Календарі завжди відігравали велику роль в житті людей, допомагаючи орієнтуватися в часі. У ХХІ століття з його божевільним рухом життя, коли за один день потрібно зробити велику кількість справ і на роботі, і вдома, календар допомагає в будь-який момент визначити число і день тижня, згадати про вихідні та свята.

Календар – це періодичне видання, у якім послідовно викладений перелік днів, тижнів, місяців певного року. Зрідка зустрічаються календарі, у яких викладений і перелік літ, кварталів і навіть віків.

Сучасний календар має дуже давню історію. Саме слово «календар» дуже старе. Воно походить від латинського дієслова caleo, що в перекладі означає «оголошую» [1]. Початок кожного місяця за місячним календарем оголошували жерці, і люди знали, що саме в цей день вони повинні сплачувати борги. Вони записували його в своїх ділових книгах, які так і називалисьcalendarium, тобто книга оповіщень [2].

Перші календарі поділяють на такі види: давньогрецький, юліанський та григоріанський.

Давньогрецькі календарі були місячно-сонячними з примітивними і нерегулярними правилами інтеркаляції. Приблизно з 500 року до н.е. набули поширення октатерії (грец. Octaeteris) – 8-річні цикли, в яких п’ять звичайних років за 12 місяцями поєднувалися з трьома роками по 13 місяців [4]. Пізніше ці правила були запозичені римським календарем. Октатерії в Греції продовжували використовуватися навіть після реформи Юлія Цезаря Початок року припадав на середину літа.

Давньогрецький календар мав вигляд круга, на якому по колу розміщені жреці, які підтримують ще один круг вписаний у середину. Календар оздоблений грецьким орнаментом (рис. 1: 1).

Перша спроба реформувати древній єгипетський календар була зроблена ще задовго до Юлія Цезаря Птолемеєм III Евергетом, який у своєму відомому «Канопському декреті» (238 року до н. е.) вперше ввів поняття високосного року, вирівнюючи тим самим помилку в 1 добу, що набігає за 4 роки [5]. Таким чином, кожен четвертий рік став дорівнювати 366 добам. У 46 році до н. е. Рим з усіма володіннями перейшов на новий календарний відлік, який отримав з тих пір назву юліанського літочислення. Саме Юліанський календар увійшов в основу історії християнської культури. 

Юліанський календар виявився недостатньо точним і давав помилку на 1 день за 128 років. Такий календар мав вигляд круга, поділеного на кольорові сигменти з іерогліфами, в середину якого вписана дев’ятикутна зірка (рис. 1: 3).

 

1

2

3

Рис. 1. Види календарів:

1 – давньогрецький, 2 – григоріанський, 3 – юліанський.

 

Ми живемо за григоріанським календарем. Він існує більше 400 років. У григоріанському календарі початком відліку вважається рік народження Ісуса Христа (свого часу його неправильно визначили), дати обчислюються назад (до нової ери) і вперед (нової ери) [3]. Період між повними фазами Місяця у природі дорівнює 29,5 добам, але західний календар використовує календарний місяць з 30 або 31 днем (лише в лютому 28), загалом — 365 днів. Оскільки рік триває приблизно на 6 годин більше, то раз на чотири роки до лютого додається один додатковий день (високосний рік). Зараз григоріанський календар прийнятий практично у всьому світі.

Незважаючи на те, що першому григоріанському календарю уже понад 400 років дизайн-особливості його є досить цікавими. Такий календар являв собою круг вписаний у квадрат. На кругові присутні позначки, розміщені по порядку з ліва на право, які символізують знаки зодіаку та місяці (рис. 1: 2).

Висновки. Отже, саме слово „календар“ дуже давнє. Воно походить від латинського дієслова caleo, що в перекладі означає „оголошую“. Перші календарі поділяють на такі види: давньогрецький, юліанський та григоріанський. Незважаючи на свою давність кожен з них має свою історію та дизайн-особливості. Сьогодні ми користуємося григоріанським календарем.

Перспектива подальшого дослідження. В наступному дослідженні планується розглянутися тенденції сучасного розвитку календарів та їх дизайн-особливості.

 

Література:

1.     Вернадський Олег [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://myreferatik.in.ua

2.     Гусарова Тетяна Минуле.СОМ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mynule.com/articles/istoriya-kalendarya

3.     Брагинская Н.В. Календарь / Н.В. Брагинская / Мифы народов мира. Том 1. М.: 1991. – С. 612–615.

4.     Климишин И.А. Календарь и хронология / И.А. Климишин. – М.: Наука, 1990. 

5.     Рубан Ю.І. Історія календаря / Ю.І. Рубан. – М.: Наука, 1977.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info