zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОСТМОДЕРНИЙ ЗРІЗ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В МЕДІА-ТЕКСТАХ

 

Якименко Л.М.

 

Україна, м. Луганськ,

Луганський національний аграрний університет

 

В статье рассмотрен один из видов взаимодействия между текстами разных эпох, стилей, направлений – интертекстуальность как определяющая составляющая и характеризирующая особенность не только литературных, но и публицистических текстов, принадлежащих к постмодерному дискурсу. Кроме того, указано на существование разных типов транстекстуальности и форм интертекстуальности, таких как цитации, аллюзии, реминисценции, контаминации, в контексте периодизации развития отечественной публицистики, в данном случае – на современном этапе. Рассмотрено также функциональное предназначение разных форм интертекстуальности в публицистических текстах.

 

Епоха постмодернізму, з точки зору побутування художніх і публіцистичних текстів, має цілу низку характерних ознак. Насамперед мова йде про перегляд концепції ідеї значимості, самоцінності особи-індивіда й безмежних можливостей розуму. Крім цього, розповсюдження містицизму, надмірний і не завжди виправданий інтерес до усього позанаукового й навколонаукового. Не менш важливим є прихід поліцентризму на зміну європоцентризму (у випадку з українською журналістикою – можливі кореляції залежно від внутрішньополітичної ситуації). Універсальною в добу постмодернізму в змістовому аспекті є підвищена увага до соціальних і звичайно що екологічних тем. Неоднозначні наслідки має, – але вона все ж присутня, – переоцінка досягнень епохи модернізму.

Щодо світоглядної концепції постмодерну, то їй притаманна сенсово-знакова, семіотична й категоріальна строкатість, націленість на глобальний плюралізм, іронічність індивіда в ставленні до реальності й до себе самого. У постсучасному медіа-дискурсі погляд на автора тексту переосмислюється: увага з його творчої індивідуальності переакцентовується на його твір, у результаті, читач отримує право вільно інтерпретувати пропонований медіа-текст. У ситуації постмодерну порушуються комунікативні й прагматичні принципи функціонування публіцистичного твору, адже кожен із реципієнтів може розуміти сенс повідомлення в залежності від позамовних факторів його сприймання – екстралінгвальних чинників, як наслідок, діалогічний зв'язок між журналістом і читачем губиться, а комунікативна мета не завжди досягається.

Разом із тим медіа-текст поступово витісняє і текст художній, і навіть науковий зі сфери посередництва в осягненні й розумінні сучасного буття, при чому здійснюється апеляція до вже відомого, налагоджується, таким чином, інтелектуальний зв'язок між поколіннями. Тому варто говорити й про інтертекстуальність як визначальну рису постмодерного публіцистичного дискурсу. Тому не випадково, на думку Ю. Ковбасенка, головною ознакою постмодерних текстів, як художньої літератури, так і журналістики, є її гіперрецептивність – чітко виражена схильність до рецепції будь-яких фактів із культурно-історичного дискурсу всього людства; передусім і найактивніше – із творів світової літератури різних елементів їхньої форми і/або змісту: сюжетів, мотивів, образів, концепцій, жанрів, сцен, цитат тощо, тобто так звана інтертекстуальність [3, с. 2]. Постмодерністські твори, таким чином, чимось нагадують палімпсест (тому існує синонімічна замінність термінів гіперрецептивність на палімпсестність), з-під нового шару якого то тут, то там проступає шар старий, тобто текст, що вже десь колись кимсь писався. Гіперрецептивність постмодерністської літератури поширюється не лише на власне літературні факти, а й на реальний «життєвий матеріал», тобто може реалізуватися як шляхом «інтертектсуального цитування», так і іншими шляхами [3, с. 4 – 5].

Найпродуктивнішою формою реалізації гіперрецептивності постмодернізму в літературі та публіцистиці є інтертекстуальність. Явище інтертекстуальності є досить давнім, натомість поняття – з’явилося нещодавно – у середині ХХ ст. завдяки Юлії Крістевій, котра зуміла «творчо» опрацювати ідею бахтінської діалогічності (1967), запропонувавши термін «інтертекстуальність» для відстеження «взаємодії між текстами, яка відбувається всередині окремого тексту» [1, с. 246]. Класичне визначення належить видатному французькому філологові й семіотику ХХ ст. Роланові Барту: «Кожен текст є інтертекстом; інші тексти присутні в ньому на різних рівнях у більш або менш упізнаваних формах: тексти попередньої культури та тексти оточуючої культури. Кожен текст становить собою нову тканину, зіткану зі старих цитат. Шматки культурних кодів, формул, ритмічних структур, фрагменти соціальних ідіом і т.д. – усі вони поглинені текстом і змішані в ньому, оскільки завжди до або навколо тексту існує мова. Як необхідна попередня умова для будь-якого тексту, інтертекстуальність не можне зводитися до проблеми джерел і впливів, вона становить собою загальне поле анонімних впливів, походження яких рідко можна виявити, несвідомих або автоматичних цитат, що подаються без лапок». Р. Барта продовжують сучасні російські культурологи: «У культурі постмодернізму інтертекстуальність стала обов’язковою частиною культурного дискурсу й одним з основних художніх прийомів, оскільки принципова еклектичність і цитування є домінуючими рисами сучасної культурної ситуації» [3, с. 4].

Однією з основних особливостей постмодерного дискурсу є глобальна й багатовекторна інтертекстуалізація (насичення сенсових структур одних семіотично-риторичних систем (текстів) елементами (частинами) інших семіотично-риторичних систем (текстів)), що спостерігається з кінця ХХ – початку ХХІ ст. Ця поява яскраво демонструє процес виникнення, розвитку й укорінення нової манери письма, у тому числі й у журналістиці [ 2, с. 1].

Сьогодні інтертекстуальність розуміється як один із видів міжтекстової взаємодії – транстекстуальності: перегуки текстів із літературною традицією, мистецькими формами, жанровими умовностями, стильовими кодами, дискурсами. Інтертекстуальність є аспектом структурної самоорганізації твору й означає залучення контексту певної традиції – у мистецтві, літературі, публіцистиці – до тексту через стилізацію, пародію, травестію, парафразу, цитату, колаж, алюзійні згадки чи натяки тощо. Так, Жерар Женетт запропонував п’ятичленну класифікацію типів транстекстуальності: інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, архітекстуальність [1, с. 250].

Отже, гіперрецептивність – це не традиційне літературне запозичення, а властива саме постмодернізмові навмисно, підкреслено акцентована, неприхована активна рецепція, і найголовніше шляхом її реалізації є «інтертекстуальне цитування» (У. Еко), «цитування без лапок» (Р. Барт), яке призводить до яскраво вираженої «палімпсестності» постмодерністських творів [3, с. 7].

Так як сфера розповсюдження інтертекстуальності в ЗМІ доволі широка, специфіка функціонування «чужих» текстів у журналістських творах призводить до потреби у вивченні публіцистичних текстів не як завершених і закритих для впливу складних лінгвістичних одиниць структур, а до комплексної з’яви комунікації й пізнання дискурсу [2, с. 1].

У практиці сучасних ЗМІ превалює розважально-інформаційний аспект репрезентації медіа-матеріалу, що призводить до створення медіа-текстів із домінуванням карнавального, іронічно-сатиричного, викривального пафосу. У результаті, у процесі комунікації стає визначальним не те, про що говорять (пишуть, показують), а те, як говорять (пишуть, показують), а інтертекстуальні одиниці стають будівельним матеріалом, який дозволяє легко привабити читача й утримати його увагу. У контексті проблематики існування сучасного медіадискурсу питання включення інтертексту в журналістський твір не опрацьована, тому інтертекстуальні перегуки як складники структури публіцистичного тексту залишаються актуальним предметом наукового аналізу й вивчення.

Таким чином, лише проведення дискурсного аналізу генезису, еволюції теорії інтертекстуальності в комунікативному аспекті, як і редакторсько-концептуальна характеристика включення в структуру журналістського твору «чужого тексту» дозволяє вивчити частотність використання інтертексту в публіцистиці як складової структури авторського твору в контексті концептуалізації, а також описати види і форми інтертекстуальних ознак, визначити функції, що виконує текст в авторському матеріалі, вказати на об’єктивні (наукове обґрунтування з позиції сучасної стилістики, теорії і практики редагування, лінгвістики публіцистичного тексту, психолінгвістики) критерії коректного вживання «текстів у текстах» на користь налагодження діалогічних відносин в авторсько-читацькій дихотомії [2, с. 1].

Для досягнення комунікативних цілей українські журналісти активно послуговуються різноманітними формами інтертекстуальності, такими як цитати, алюзії, парафрази, котрі виконують різні функції: інформаційну, естетичну, діалогічно-провокаційну або спонукальну, організаційну, авторитетну, культурно-історичну. Визначення функцій, які виконує інтертекст у медіа-тексті, також дозволяє проаналізувати світогляд публіцистів. Крім того, частим є вживання ідіом, що надають національного колориту й посилюють емоційність та експресивність постмодерного публіцистичного тексту.

 

Список джерел та літератури

1.     Будний В. Порівняльне літературознавство: Підручник / В.Будний, М. Ільницький. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 430 с.

2.     Зелянко С.В. Інтертекст у публіцистичному мовленні : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук : спец. 1.10.10 «Журналістика» / С.В. Зелянко. – Мінськ, 2012. – 20 с.

3.     Ковбасенко Ю.І. Література постмодернізму: по той бік різних боків / Ю.І. Ковбасенко // Всесвітня література та культура. – 2003. – № 12. – С. 2 – 13.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info