zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ – АКТУАЛЬНА ПОТРЕБА ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ОСВІТИ

 

Абакумова О.О.

Україна, м. Київ, Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»

 

В докладе обосновывается актуальная необходимость социально-философского подхода к исследованию феномена дистанционного образования в контексте новых реалий общественного развития и требований к образованию со стороны общества и личности

 

В усі історичні епохи освіта, являючись осереддям процесу соціалізації, – поставання, – людини, відігравала важливу роль у житті суспільства, тож питання філософського осмислення ідей, цілей, цінностей, місця і ролі освіти в системі суспільного життя завжди були актуальними. Сама педагогіка зародилася у річищі філософії (такі класики філософії як Конфуцій, Протагор, Сократ, Платон, Аристотель, Т. Кампанелла, Я. Коменський, Дж. Локк, Ж.‑Ж. Руссо, І. Кант, Ґ. Геґель та інші упритул переймались та займалися проблемами педагогіки загалом та освіти ближчим чином). Ця проблематика не втратила своєї актуальності й у наш час, навпаки – набула якісно нового звучання, і її філософське осмислення надзвичайно важливе для розробки методологічних засад педагогіки ХХІ століття.

Сьогодні соціум переживає період переходу до нового, – інформаційного, – типу устрою. Перехід непростий, суперечливий, не зрідка – болісний. Бурхливий розвиток комп’ютерних, інформаційних та комунікаційних технологій, з одного боку, відкриває майже невичерпні можливості, з іншого – змінює образ світу і звичні контури буття в ньому: уклад життя, світогляд людей, систему суспільних та індивідуальних цінностей, формує нові взаємовідносини між людиною та світом, якісно інакші принципи організації життя й діяльності людей. Світ стає все більш відкритим, проте більш взаємозалежним і технологічно складним. За цих умов людська особистість формується, – «постає», – на принципово інших засадах, ніж в епоху індустріалізму, що обумовлює нову, з позиції суспільної практики, роль освіти як концентрованої форми соціалізації.

Освіта виступає невід'ємною складовою частиною історичного процесу, відтак радикальні культурні зрушення делегують сучасній освіті нові завдання – саме вона має забезпечити всебічну підготовку людини до життя у глобалізованому інформаційному просторі. Але це доволі практичне питання виявляє, по суті, соціально-філософську проблему, оскільки органічно пов’язане із філософською проблематикою сучасного суспільства та освіти: традиційна освіта (як доволі консервативна система) у своєму глобальному вимірі вже не в змозі задовольнити перманентно зростаючих та якісно змінюваних освітніх потреб людства: усталені підходи та погляди на освіту сьогодні не спрацьовують й не дозволяють у повній мірі виконувати покладені на неї завдання. Виявляється абсолютно очевидним, що за нових реалій від традиційних освітніх структур нереалістично очікувати суттєвих результатів щодо створення засадничих основ та сприятливих умов для подальшого розповсюдження знань. Безпорадність та неефективність традиційної освіти є однією з граней світової кризи освіти. І, на наше переконання, нині пріоритетним завданням філософії освіти є пошук шляхів виходу з цієї кризи. Мова йде про пошук шляхів відповідності сучасної системи освіти новим умовам та вимогам розвитку суспільства, що проявляється, з одного боку, у необхідності зміни філософських світоглядних настанов, орієнтирів у відповідності до цінностей інформаційно-орієнтованого суспільства, опрацювання нової філософії освіти, спрямованої на людину, її інтереси і потреби. З іншого боку, – у пошуку нової глобальної моделі освіти, яку можна легко прийняти за основу в освітній системі будь-якої країни і яка б максимально відповідала вимогам сучасної цивілізації; у пошуку нової організації, нових джерел, форм, методів та технологій, які б відкрили нові перспективи для широкого розповсюдження знань, дозволили суттєво вдосконалити й процес освіти, – навчання і виховання, – дітей та молоді та систему безперервної освіти дорослого населення, і, тим самим, створили інтелектуальні передумови для соціального розвитку, прояву нових граней сутнісних сил людини. Таким чином, розвиток освіти детермінується новими соціокультурними запитами: час потребує від освіти більшої гнучкості, відкритості, здатності оперативно реагувати на суспільні зміни та виклики. Освіта у ХХІ ст. повинна бути динамічним і неперервним процесом, котрий має тривати протягом усього життя людини, мати універсальний характер (що безумовно враховує унікальність суб’єкта педагогічного процесу), забезпечуючи реалізацію та здійснення особистісних освітніх потреб як окремих індивідів, так і певних соціальних груп.

З філософської точки зору тісний взаємозв’язок моделі освіти й моделі цивілізації є зрозумілим. Як зрозумілою є і їхня кореляція. Тож, відповіддю на принципово нові запити, що виникають у зв'язку зі зміною суспільних реалій, в галузі освіти можна, – і потрібно, бо є на часі, – розглядати розвиток дистанційної освіти, що ґрунтується на перевагах сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Відображаючи сучасні тенденції розвитку інформаційного соціуму, протягом останніх десятиріч дистанційна освіта стала невід’ємним явищем освітньої та інформаційної культури багатьох країн світу. Вона широко використовується у США, Англії, Ізраїлі, Індії, Японії, багатьох західноєвропейських країнах. Останніми роками система дистанційної освіти інтенсивно розгортається у Російській Федерації. По мірі розвитку інформаційних технологій та розповсюдження Інтернету істотно збільшується її вплив й на розвиток освітніх систем країн, що розвиваються. З кожним роком дистанційна освіта все більш активно впливає на класичні форми освіти, збагачуючи їх інноваційними змістовними та організаційними компонентами, тим самим змінюючи сам образ освіти. Зважаючи на глобальний характер цих процесів, осягнення сутності феномена дистанційної освіти, як характерного і специфічного соціокультурного явища сучасності, стає все більш важливою світоглядною та філософською проблемою. У вітчизняній філософії освіти дане питання набуває додаткової актуальності і сенсів, що пов‘язано з тим, що система дистанційної освіти в Україні лише складається і перспектива подальшого руху у цьому напряму, фактичний успіх (чи неуспіх) практик впровадження, правильність побудови та здійснення її цілком залежать від наукового осмислення граничних основ, від наукової обумовленості та добротної, науково-бездоганної методологічної обґрунтованості конкретних перетворень.

Дослідницький інтерес до проблематики дистанційної освіти у світі доволі широкий, актуалізується, – з наростанням, – він й серед українських вчених, педагогів, політиків, громадськості. Однак, віддаючи належне обсягу та якості вітчизняного наукового доробку в цій області, необхідно відзначити, що переважно дистанційна освіта розглядається як суто дидактичний процес: вивчаються його особливості, дидактичні принципи, організаційні форми, технологічні платформи тощо. Тобто більшість робіт спрямовано, в цілому, на задоволення потреб безпосередніх практик організації та впровадження дистанційної освіти, що, безумовно, важливо, але, вочевидь, недостатньо. Як нам видається, найбільш відчутним негативним наслідком подібної редукції є слабка соціально-філософська розробленість проблеми: більшість досліджень не враховують соціокультурну сутність і зумовленість дистанційної освіти, загальне цивілізаційне значення, розглядаючи її відокремлено від інших чинників суспільного розвитку. До того ж, феномен дистанційної освіти слабо пов’язується або зовсім не пов’язується із тими викликами, що їх висуває сучасний етап цивілізаційного розвитку світу й України до системи освіти, із проблемами соціалізації, формування нового типу особистості, питаннями реалізації та здійснення кожним членом суспільства особистісного освітнього потенціалу; майже відсутня проблематика, що досліджує питання формування креативного потенціалу та способи актуалізації його особистістю; недостатньо розкриваються аксіологічні виміри дистанційної освіти. Але саме недостатня увага до соціально-філософського обґрунтування розвитку дистанційної освіти обумовлює, на наш погляд, й дефіцит плідного розгляду та вирішення проблем вітчизняної освітньої системи в цілому, включаючи навіть прикладні, і неймовірно збіднює спромоги цієї системи. Оскільки практика впровадження та розвитку системи дистанційної освіти пов’язана із життям країни та суспільства, то існує нагальна, – як політичний пріоритет, – необхідність рефлексії цього феномена з позицій сущих соціальних практик в контексті розв’язання загальних проблем розвитку інституту освіти й суспільства загалом; соціально-філософського осмислення основних джерел та рушійних сил поступального розвитку, місця в історичному процесі, ролі і значення для такого розвитку суспільного цілого (освіти, суспільства й особистості) і, разом із тим, осмислення самого суспільства, у якому виникла та наростають потреба й можливості реалізації, – краще: здійснення, – сучасної дистанційної освіти. Такий підхід, на нашу думку, дасть й більш широке розуміння її практичної значущості, стратегічного суспільного потенціалу, необхідності розгортання вітчизняної системи доступної і високоякісної освіти, заснованої на принципах суспільної справедливості та рівноправності, й створить передумови цілеспрямованого, системного, ефективного планування й розумного управління в цій сфері.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info