zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОМИСЛОВІ ПІДПРИЄМСТВА ХАРКОВА В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ

 

Підлісна О.В., Лещенко Т.І.

Україна, Харків,

Харківська державна академія дизайну і мистецтв

 

Аннотация: В статье рассматриваются последовательные изменения производственной среды в связи с общеисторическим развитием мировой промышленной архитектуры на примере современных архитектурных сооружений промышленных предприятий Харькова. Общий научно-технический прогресс в области строительных конструкций и отделочных материалов изменил подход к решению внутреннего пространства промышленных объектов.

 

Поняття архітектурного стилю входить в загальне поняття стилю як художнього світогляду, що охоплює всі сторони мистецтва і культури суспільства в певних умовах його соціального і економічного розвитку. Архітектура формує зовнішній бік просторового середовища для життя і діяльності людей. Внутрішнє ж середовище – здебільшого - прерогатива дизайну. Середовищний дизайн також працює за загальними законами краси, пов'язаний тісно із життям суспільства, його історією та економікою. Виробниче середовище промислових підприємств стилістично пов’язане з їх архітектурою та відповідає вимогам та техніко-економічному рівню свого історичного періоду. Аналіз трансформації промислового будівництва і зміни пов'язаних з нею конструктивних композиційних прийомів, засобів, технічної та стилістичної еволюції дає змогу передбачити також еволюцію дизайну внутрішнього простору. Докладне дослідження такої трансформації виробничого середовища доцільно провести на прикладі харківської промисловості кінця ХІХ – першої половини ХХ сторіччя, оскільки на ці роки приходиться найшвидший період зростання і розвитку промисловості України, а Харків на цей період є одним з провідних промислових центрів. Харківщина також є чудовим прикладом розвитку вітчизняної промисловості в ХХ сторіччі саме завдяки типовим історичним та географічним особливостям слобідської України.

На жаль, до наших днів будівлі тих часів майже не збереглися. Тому дослідити вигляд інтер’єрів тогочасних промислових об’єктів «в натурі» досить складно. Певна кількість матеріалів наводиться за існуючими фотографіями та описами, частково – по аналогії зі схожими інтер’єрами російських або інших зарубіжних підприємств.

Перші будівлі тогочасних цехів зводилися з цегли, головним чином за канонами еклектичної громадської архітектури з елементами класичного напрямку. Характерна симетрія фасадів, наявність колон чи пілястрів вздовж стіни, кутова рустовка ясно прослідковується на прикладі старовинних будівель цегельних заводів, цукроварен, старих цехів Потягобудівельного заводу. Так, Ковальський цех Харківського Потягобудівельного заводу ім. Малишева (фото 1,а) – сучасний вигляд фасаду, побудованого ще на початку ХХ сторіччя явно має усі вищеперелічені особливості. Зовнішній вигляд виробничих корпусів Харківського електролампового заводу: наявні елементи модерну на фасадах деяких найстаріших цехів (фото 1,б), Борошняна фабрика на Харківській набережній - фасад з елементами класицизму (фото 1,в). корпус Харківського Електромеханічного заводу - наявні елементи стилю відродження (фото 1,г). Форми балок, що тримають перекриття на одній з перших радянських електростанцій ЕСХАР теж за формоутворенням ще нагадують елементи модерну (фото 1, д).

Цікаво також, що будівлі промислових підприємств мали визначене індивідуальне авторство, виконувались за індивідуальними проектами. Так, автором проекту будівель та споруд Харківського Потягобудівельного заводу став відомий російський архітектор, академік архітектури А.І. Фон-Гоген, а в 30-ті роки було побудовано кілька корпусів заводу ВЭК (до 2002р. ХЭМЗ: Харківський Електромеханічний завод), автором яких став дуже відомий в наступні роки швейцарський архітектор, активний пропагандист принципів функционалізму, Ханнес Ме́йер (Меуег). Конструктивізм та функціоналізм ХХ сторіччя залишили свій яскравий внесок в харківській промисловій архітектурі. Розвиток залізобетонних та металевих конструкцій дозволив збільшити об’єм виробничих приміщень, додати верхнє освітлення завдяки ліхтарям, покращити аерацію повітря. Нові конструктивні схеми промислових будівель заклали основи композиційних рішень внутрішнього простору виробничіх приміщень.

Сталеві колони, що підтримують конструкції перекриття – на той час передове досягнення інженерного будівництва – мають порівняно маленький крок, зате простір ковальського цеху потягобудівельного заводу вже чистий від ремінних передач, має чітке зонування та ритмічну організацію. Ажурність конструкцій – елемент модерну, що починає переходити в конструктивізм (Рис.1,е).

Необхідність отримати велику висоту та максимум освітлення привели до використання довгих ритмічних рядів колон, що утворює в перспективі динамічний, наповнений повітрям простір з чітким зонуванням відповідно зонам освітлення та групам обладнання. Великий прогін забезпечується складною системою ферм, прозора ажурність яких полегшує масу перекриття, надає їй брутальної краси конструктивізму.

На початку XX століття промислова архітектура надбала особливо важливу роль в освоєнні нових матеріалів і в розробці нових форм організації простору. Найбільш інтенсивне освоєння залізобетону за період з 1894 до 1904 року велося саме на споруді фабрик, складів, елеваторів, ангарів. Тут вперше застосовувалися балочні, безбалочні, склепінчасті залізобетонні конструкції покриття, не замасковані декоративними деталями. Принцип сучасної архітектури — гранична легкість і прозорість конструкції, що захищає, вперше сформульований В. Гропіусом при будівництві фабрики Фагус і майстерень в Дессау, прослідковується і в промислових будівлях Харкова. До нашої країни функціоналізм прийшов значно пізніше, в тридцяті роки ХХ сторіччя. І надалі, впродовж всього двадцятого століття видні майстри архітектури, що зверталися до створення виразних промислових споруд, використовували прийоми, що зародилися на початку століття: нові можливості сталі, скла і бетону. Архітектура виростає на основі доцільної організації функціональних процесів та ясно виявлених особливостей конструктивної структури споруди із залізобетону, сталі і скла. Скляні стіни не тільки утворили оригінальний легкий фасад, вони поєднали внутрішнє та зовнішнє середовище, дали багато світла, забезпечили зв'язок інтер’єрів з природним оточенням (Рис.1,и,м). Один з найвідоміших прикладів цього періоду – Харківський тракторний завод (Рис.1,и).

Нарешті, починається доба типового будівництва, чистого функціоналізму, яка замінює проектування майбутнього об’єкту прив’язкою до місця. При цьому заводи – близнюки народжуються швидко, їх внутрішнє середовище відрізняється настільки ж мало, наскільки зовнішній вигляд. (Рис.1,к,л).

Друга половина ХХ сторіччя характеризується підвищенням уваги до внутрішнього середовища. Функціональне колірне рішення забезпечує зоровий комфорт та легку орієнтацію в просторі, водночас відповідаючи вимогам безпеки праці. Нові обробчі матеріали дозволяють створювати інтер’єр, що відповідав би усім санітарно-гігієнічним нормативам та естетичним вимогам. Розвиток науки і техніки забезпечує виробниче середовище естетично привабливими приладами мікроклімату – опалення, вентиляції, кондиціонування, освітлення, тощо. В цей час до суто виробничого середовища додаються рекреаційно-побутові приміщення та зони, які містять зелені куточки, елементи художньо-образного рішення. З науковим прогресом на виробництво приходять ІТ-технології, роботизація та автоматизація, великого значення набувають брендові ознаки. Все це змінює дизайнерський підхід в рішенні промислових інтер’єрів. Відтак інформаційно-комунікаційна функція дизайну, його економічні переваги виводять дизайнерське рішення виробничих інтер’єрів на перший план. Не технологічне обладнання, яке сьогодні майже однаково виглядає, незалежно від галузі промисловості, а художньо-образне формування комфортного та впізнаваного «обличчя» фірми, брендовість, оригінальність визначає місце підприємства в світовому галузевому рейтингу. В Харкові прикладами такого виробничого середовища можуть слугувати Завод металоконструкцій ім. Фрунзе, Плитковий завод, ФЕД.

  

Рис. 1.

 

Промислові підприємства Харкова:

а). Зовнішній вигляд ковальського цеху потягобудівельного з-ду;

б). Виробничі корпуса заводу ХЕЛЗ;

в). Борошняна фабрика;

г). Реконструйований корпус з-ду ХЕМЗ;

д). Приміщення електростанції ЕСХАР;

е). Ковальський цех потягобудівельного заводу;

ж).збиральний цех потягобудівельного заводу на початку ХХ сторіччя;

и). Збиральний цех з-ду ХТЗ;

к). Цех швейної фабрики ім.. Фрунзе;

л). Цех Купянського молокопереробного заводу ФЕД;

м). Цех заводу ФЕД.

 

Література:

1.     Блохин В.В. Интерьеры промышленных зданий / Блохин В.В. - М.: Стройиздат, 1989

2.     Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель. / Сост. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц.— Харьков: Прапор, 1987



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info