zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕХНОЛОГІЯ ЗАКІНЧУВАННЯ МОРСЬКИХ СВЕРДЛОВИН В УМОВАХ ПРОГНОЗУВАННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ЗАКОНТУРНОЇ ОБВОДНЕНОСТІ

 

Фем’як Я. М., Майданський А. В., Фем'як В. Я.

Україна, м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу

 

Рассмотрена технология прогрессивного заканчивания скважин (ПЗС) на месторождениях шельфовой зоны Черного та Азовского морей для автоматизированной совместно-раздельной эксплуатации пластов, которая обеспечивает возможности интерактивного управления добычей с помощью дистанционно-управляемых скважинных клапанов для регулирования расхода (СКРР) в условиях интенсивного обводнения скважинной продукции.

 

Відмінною рисою тривалої розробки нафтових, газових та газоконденсатних родовищ на завершальному етапі їх експлуатації є неухильно-зростаюча обводненість продукції свердловин. Загальновідомо, що безліч родовищ Чорного і Азовського морів перебувають або переходять на пізній етап експлуатації, який характеризується зниженням пластового тиску і різким зростанням відбором води (до 90% і більше) [1], і, в зв'язку з цим, проблема лімітування її надходження стає першочерговою для нафтогазовидобувників. Наприклад, основними ускладненнями при експлуатації тортонських відкладів на Архангельському, Штормовому, Голіцинському та Східно-Казантипському родовищах є: надходження в стовбур свердловини продуктів руйнування пластів і пластової води. Дрібнодисперсний глинистий матеріал, розріджений залишковою водою (дрібнодисперсна суспензія) перекриває продуктивний інтервал та перешкоджає руху газу і підвищує недосконалість свердловин за ступенем і характером їх розкриття. Тому підвищення продуктивності роботи газових та газоконденсатних свердловин, збільшення термінів їх міжремонтного періоду експлуатації може бути досягнуто шляхом розробки та впровадження в промислову практику новітніх технологій і технічних засобів стосовно інтенсифікації продуктивних відкладів.

Унаслідок того, що породам-колекторам властива літолого-фаціальна неоднорідність, процес обводнення видобувних свердловин стає неминучим наслідком цього фактора, при цьому досить часто вже в перші місяці роботи, або по закінченні півтора двох років. Підсумковим результатом стає те, що істотні відбори газу і газоконденсату з пласта відбуваються на тлі підвищених відборів попутної води.

В галузі десятиліттями використовували стандартну технологію закінчення свердловин, що включає цементування обсадної колони, перфорацію продуктивного інтервалу, спуск колони насосно-компресорних труб, пакерів та іншого експлуатаційного обладнання. Перехід до нових умов експлуатації і до більш складних конструкцій свердловин вимагає досконалих методів оптимізації видобутку зі свердловин, що не припускають ризикованого або, можливо, не вчасно розпочатого механічного впливу. Вплив з поверхні може бути пов'язаний з дуже великими складнощами і відповідно колосальними витратами, особливо на морських свердловинах, розташованих в глибоководних акваторіях які мають підводне гирло, Технологія закінчування, що використовує тільки надводну запірно-регулюючу арматуру, не забезпечує спільно-роздільної експлуатації в свердловинах, які охоплюють декілька пластів, або в багатовибійних горизонтальних ділянках свердловин [2]. Технологія, яка використовувалася раніше не дозволяла регулювати одночасний видобуток з декількох продуктивних інтервалів за рахунок виникнення перехресних потоків флюїду. Відсутність належних засобів контролю за профілем видобутку може перешкоджати належній експлуатації об'єктів і негативно впливати на продуктивність свердловин, якщо відбір здійснюватиметься послідовно з кожної зони.

Незалежно від того, яка технологія закінчення використовується, поведінку продуктивних пластів спрогнозувати складно, особливо це відноситься до недавно введеного в розробку Одеського газового родовища на шельфі Чорного моря. Можливість регулювати роботу внутрі-свердловинного експлуатаційного обладнання відповідно до інформації, одержуваної в реальному часі, допоможе нам уникнути вище вказаних моментів експлуатації.

На морських вуглеводневих родовищах шельфу Чорного і Азовського морів нами пропонується технологія, що включає устаткування для спільно-роздільної експлуатації пластів, яке оснащене системою регулювання і контролю за видобутком. Такий тип закінчення свердловин, завдяки можливості інтерактивного управління видобутком, отримав назву прогресивного закінчення (ПЗ), під яким розуміється закінчення для автоматизованої спільно-роздільної експлуатації [3].

Метою проектування ПЗ є безпечна, надійна інтеграція таких процесів, як ізоляція продуктивних горизонтів, регулювання витрати, механізований видобуток, безперервний контроль і запобігання поступленню води і піску в свердловину. За визначенням, ПЗ забезпечує можливість здійснювати моніторинг і контроль над, по меншій мірі, однієї продуктивною зоною.

ПЗ існує в різних модифікаціях і під різними назвами, але всі вони припускають значний вплив на управління ресурсами. Від звичайних систем закінчення ПЗ відрізняється можливістю збору та інтерпретації даних, а також оптимізації видобутку за допомогою дистанційно-керованих свердловинних клапанів для регулювання витрати (СКРВ). ПЗ дозволяють втручатися при необхідності в процес видобутку в інтерактивному режимі, запобігаючи тим самим виникненню серйозних ускладнень.

Основою успішного використання СКРВ, керованих з поверхні, є інформація про пласт. Виходячи з цієї інформації приймають рішення щодо ефективної експлуатації родовища. При звичайному закінченні моніторинг здійснюється тільки в певні моменти часу. Гідродинамічні дослідження свердловин, каротаж профілю видобутку і сейсмічна зйомка дають уявлення про теперішній стан пласта в певний момент часу. Вони, однак, не відображають поведінку пласта в часі і не дають можливість реєструвати події, що вимагають виправних дій. В свердловинах складної конфігурації, таких як багатовибійні горизонтальні свердловини, вимірювання профілю видобутку ускладнені. Сам спуск приладів до пласта для збору даних може бути пов'язаний з ризиком і великими витратами часу і коштів. Подальший капітальний ремонт свердловини, наприклад установка пробки або ізоляція обводнених інтервалів, може бути технічно складним і дорогим процесом, оскільки вимагає доставки на платформу бурової вежі та спеціального обладнання.

Ідея моніторингу стану експлуатації свердловин з'явилася в інженерів нафтогазових компаній наприкінці минулого сторіччя в США. Перші встановлені датчики фактично представляли собою модифіковані прилади, які спускалися в свердловину на каротажному кабелі. Відтоді технологія застосування стаціонарних глибинних вимірювальних приладів просунулася далеко вперед. До теперішнього часу стаціонарні датчики добре зарекомендували себе як надійні прилади для моніторингу вибійного тиску, температури і витрати. Дані по тиску, температурі і витраті, одержувані в реальному або близькому до реального часу, дозволяють відслідковувати динаміку поведінки пласта. Може здатися, що посекундна реєстрація даних надлишкова при звичайній експлуатації, але вона дає можливість виконувати високоякісний аналіз в будь-який момент, коли це потрібно.

Оскільки стаціонарні прилади дозволяють отримувати великі масиви даних, розробникам вже не доводиться здогадуватись про те, що відбувається в свердловині. Збираючи і аналізуючи дані про пласт, вони можуть зробити висновок про те, чи потрібні зміни налаштувань СКРВ і якщо потрібні, то коли. Після ретельної оцінки поведінки пласта розробники можуть використовувати для моделювання фактичні дані, а не їх гіпотетичні значення.

В якості таких клапанів використовують апробовані в промислових умовах клапанні механізми типу “Variable Window”. В цих клапанах витрата регулюється зміною ширини вікна. Це дозволяє налаштовувати витрату через кожен клапан під характеристики окремої продуктивної зони.

СКРВ встановлюють в спеціальний циліндричну секцію (карман) поруч з НКТ так, що при необхідності його можна витягти з свердловини за допомогою каротажної канатної техніки (див. рис. 1). Подаючи на клапан “Variable Window” гідравлічний тиск, його можна перемикати в кожне з шести послідовних положень, що регулює витрату рідини, що надходить з пласта в НКТ або нагнітається з НКТ в пласт. Іноді для експлуатації родовища потрібно мати можливість відбирати продукцію з одного пласта і закачувати її в інший пласт. Зворотні клапани запобігають міжпластовим перетокам.

 

Рисунок 1 - Свердловинний клапани для регулювання витрати (СКРВ)

 

Розроблено також клапанний механізм СКРВ типу “TRFC-E” з електричним керуванням (див. рис. 2).

 

Рисунок 2 - Модифікація СКРВ

СКРВ типу “TRFC-E” з електричним керуванням спускається в свердловину на колоні насосно-компресорних труб (НКТ), що забезпечує плавне регулювання. Для силового приводу і телеметрії використовується один і той же кабель.

На відміну від гідравлічної системи управління, що змінює ширину вікна між відкритим і закритим положеннями з певним кроком, електрична система управління допускає плавну зміну ширини вікна. За кордоном дуже широко використовують СКРВ з поєднанням систем гідравлічного і електричного керування, які спускаються на НКТ і вони практично не мають обмежень по глибині. Вони можуть включати прилади для вимірювання температури, тиску і витрати.

Надійність СКРВ є найважливішим чинником, оскільки вони, як і стаціонарні датчики, повинні залишатися в робочому стані протягом всього періоду експлуатації свердловини, за винятком окремих компонентів або пристроїв, які піднімають на поверхню на кабелі, зазвичай для ремонту, технічного обслуговування або аналізу причин виходу з ладу. Такі вимоги роблять недоцільними промислові випробування на довговічність і посилюють роль ідентифікації ризиків іншими методами. Простота, міцність і надійність роботи обладнання в промислових умовах є основними вимогами при його проектуванні. Тому в СКРВ застосовують перевірені технології, такі як гідравлічні двигуни від підводних запобіжних клапанів. Сучасні оновлені компоненти СКРВ пройшли суворі кваліфікаційні випробування.

Початковий вибір устаткування для закінчення морських свердловин на нових родовищах може бути непростим, оскільки існує багато різних варіантів. Поки пласт не вивчений нами в достатній мірі, потрібно забезпечити аналіз даних, отриманих за результатами експлуатації свердловин на сусідніх родовищах а також проводити безперервний збір даних і використовувати моделювання пластів для порівняння прогнозних і фактичних результатів.

 

Список літератури

1.     Фем‛як Я.М., Шарко В.О. Розробляння техніко-технологічних заходів, спрямованих на підвищення газоконденсатовилучення у свердловинах морських родовищ ДАТ “Чорноморнафтогаз” із використанням кавітаційно-пульсаційних технологій // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2012. - №3. – С. 10 – 17.

2.     Я.М. Фемяк, Я.Я. Якимечко, В.М. Кузюк, А.А. Беженарь. Бурение многоствольных скважин на шельфе Черного моря // Offshore, Russia. - №2[4], май. – 2014. – С. 54 – 58.

3.     Джон Алгерой, Иан Брайант, Хьювен Гай, Пол Ньюберри и др. Дистанционное управление разработкой месторождений // Нефтегазовое Обозрение, Россия. – Том 6. - №2, осень 2001. – С. 26 – 37.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info