zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ ТЕРИТОРІЇ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ

 

Василишин Я.В.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу

 

В статье представлена концепция, которая базируется на идеях и предложениях ландшафтно-пространственных организаций рекреационных образований, для структурно-функциональной и архитектурно-планировочной реорганизации территории Днестровского каньйона.

 

Мета дослідження. Оцінити естетичний потенціал та обгрунтувати структурно-планувальну модель екорекреаційної мережі Дністровського каньйону.

Завдання. Обгрунтування вимог до створення екорекреаційної мережі та проектно- архітектурно-урбаністичного рішення цієї зони, яка розглядається на перспективу як науково-експериментальний обєкт для формування нового виду рекреації.

Виклад основного матеріалу. Про ступінь гуманізації ландшафту і наближення його основних характеристик до екологічно оптимальних параметрів можна судити за станом берегових територій, які володіють значним природно-рекреаційним потенціалом для організації перебування людей. У зв'язку з цим активізується робота з регенерації берегових ландшафтних територій, що включає ліквідацію наслідків їх техногенного та стихійного руйнування за рахунок здійснення комплексу заходів зі збільшення в їх структурі природних компонентів середовища, облаштування просторів для організованої рекреаційної діяльності на основі застосування засобів сучасного ландшафтного дизайну та ландшафтного проектування і планування.

Серед багатьох резервів в оздоровленні середовища та підтримки стабільності рекреаційних регіонів є удосконалення використання берегових територій, оскільки з водними просторами пов'язані найвиразніші панорами і контрастне поєднання різних функцій.

Однак, в ході історичного розвитку берегові території максимально освоюються, але й найбільш деградують через відсутність необхідних пішохідних комунікацій в береговій смузі з облаштованими місцями для відпочинку, стихійними гаражними забудовами й різного роду звалищами, переважанням неукріплених контурів берегових ліній. Крім того, неефективне використання прибережних зон позбавляє можливості занять спортом або активних ігор дітей і підлітків на берегових територіях, обмежує можливості використання просторів біля води в різні сезони року і упродовж доби.

Території Дністровського каньйону володіють значним природно-рекреаційним потенціалом, є носієм історичних типів ландшафтів і можуть розглядатися як основа для ідентифікації середовища регіону. Однак ці території підпадають інтенсивному техногенному впливу і характеризуються високим ступенем деградації.

Каньйон розташовується в межах чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, але й Європи.

Ландшафтні, гідрологічні, геоморфологічні особливості території визначили структурно-планувальну організацію екорекреаційної мережі.

З урахуванням особливостей, що склалися в результаті еволюції прибережної зони Дністровського каньйону і характерних рельєфно-планувальних ситуацій, під керівництвом Веркалець І.М – викладача кафедри основ архітектури факультету архітектури туристичних комплексів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, студентами спеціальності “Архітектура будівель і споруд” запропоновано концепцію, яка трактується на основі ідей та пропозицій ландшафтно-просторової організації рекреаційних утворень.

Структурно-планувальну модель екорекреаційної мережі р.Дністер пропонується як центр науки, культури й освіти, центр здоров’я, інноваційних технологій та розвитку нових принципів взаємодії людини і навколишнього середовища.

Особлива увага приділялась ландшафтно-естетичним умовам території. Дністровський каньйон характеризується унікальними умовами. Сплав рікою Дністер є однією із найцікавіших подорожей в Україні. Унікальності маршруту надають мальовничі ландшафти і їх неповторність: круті скелясті або заліснені береги висотою до 200 м, унікальні травертинові скелі і геологічні відслонення, печери і гроти, водоспади, острови, пам’ятки природи, історії, архітектури, етнографії.

Відповідно до визначеної спрямованості регенерації ландшафтів берегових територій постають такі завдання: а) зміна балансу природних і штучних компонентів середовища на користь природних; б) формування стійкого комунікаційного каркасу з диференціацією ролі окремих напрямів залежно від ступеня наближення до води; в) здійснення реконструкції ключових об’єктів зі зміною їх використання в комплексі з ландшафтною організацією прилеглих територій; г) створення умов для цілорічного використання із застосуванням засобів ландшафтної архітектури.

Авторські концепції структурно-функціональної та архітектурно-планувальної реорганізації та розвитку території Дністровського каньойону включають:

1. Створення у прибережній зоні терасових парків, прибережних парків, гідропарків і т.і. У вододільній зоні формується мережа агропарків на базі агроландшафтів (агротуризм, прогулянковий, пізнавальний відпочинок), етнопарків, формування яких здійснюється на базі українського села з багатою історико-культурною спадщиною (краєзнавчий туризм, активний, пізнавальний відпочинок), заповідних парків, основою формування яких є охоронно-заповідні території, структурні елементи екосистеми України (краєзнавчий туризм, пізнавальний відпочинок) та ін.

2. Організація системи екорекреаційної мережі: створення тематичних парків, тематика яких пов’язана з напрямком науково-дослідних комплексів екоцентрів рекреаційного змісту (Air-парк, Akva-парк, Terra-парк).

3. Організація рекреаційних зон: а) прибережна рекреаційно-бальнеологічна зона (лікувально-оздоровчі центри, центри здоров’я, центри відпочинку і туризму); б) агропаркова зона (аграрно-селекційні ферми: зерноводство, садівництво, лікувальне рослинництво), агропарки, етнопарки та ін.; в) аграрно-виробнича зона.

4. Одним із найважливіших завдань загальної концепції є система транспорту та обслуговування – розгалужена система прибережно-глибинних транспортних зв’язків з головним транспортним коридором екорекреаційної мережі, що проходить уздовж Дністра і забезпечує зв’язок екоцентрів. Зовнішні транспортні термінали й транспортні вузли екоцентрів пов’язує мережа глибинних транспортних коридорів.

Багатий природний та історико-культурний потенціал екорекреаційної мережі є основою для формування бальнеологічного, рекреаційно-туристичних комплексів міжнародного рівня з широким діапазоном рекреаційних послуг (оздоровчий, пізнавальний, розважальний, екстремальний відпочинок, етнотуризм, агротуризм, зелений туризм, екотуризм та ін.).

Напрями ландшафтно-містобудівних перетворень з урахуванням оцінки естетичних, екологічних, природно-ландшафтних, природно-кліматичних, соціально-демографічних чинників орієнтовані на формування в прибережній зоні стійкої рекреаційної функції, функціонально-різноманітної, соціально-адаптованої і естетично привабливої.

Отже, в результаті викладених вище досліджень запропоновано моделі розвитку структуроутворюючих систем прибережної території р.Дністер зі збільшенням частки зелених компонентів і урахуванням можливостей екологічного оздоровлення середовища, містобудівні та екологічні регламенти їх використання з урахуванням рекомендацій з режимного зонування територій і різниці необхідних ландшафтно-містобудівних перетворень в кожній зоні. Запропоновано типологію громадських рекреаційних просторів в прибережній зоні Дністровського каньйону і нові категорії типологічної диференціації, що відображають провідну роль соціального фактора у формуванні структури рекреаційних просторів.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info