zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Особливості оподаткування доходів фізичних осіб

 

                                                  Гаденко А.Д.

Україна, м.Чернівці, Буковинська державна фінансова академія

 

The article deals with the analysis of Ukraine tax policy and determines the priorities of the development of  income taxation of an individual.

On the example of highly developed foreign countries the article motivates the suggestion to strengthen the redistributional and social national system components.

 

Постановка проблеми. Вибрана тема є актуальною тому, що оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави, податки з доходу фізичних осіб відіграють домінуючу роль при збільшенні державного бюджету. Оподаткування фізичних осіб, що забезпечує надходження до бюджету, закріплений за місцевими бюджетами, що й закладає основу формування міських, сільських та селищних бюджетів. Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного прибутку за виключенням доходів, що не підлягають оподаткуванню. Такий підхід більше чи менше підходить системі з жорстко централізованими цінами, в умовах постійних змін цін прибутки повинні бути скориговані з урахуванням збільшення вартості фінансових та матеріальних ресурсів, оцінки запасів, формування резервів. Саме тому, зростання прибутків найчастіше здобуває інфляційний характер.

Сьогодні важлива податкова реформа на державному та місцевому рівнях, яка вимагає змін в структурі та в змісті елементів податків. Це надасть новий імпульс інвестиційній активності, посилить мотивацію зростанню прибутку, дотримання принципу соціальної справедливості і відмови від тіньової господарської діяльності. У цих умовах пропонується корінним чином змінити систему оподаткування доходів громадян, адже податок із доходів фізичних осіб має стати вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів, а принципи його стягнення мають максимально сприяти зниженню соціальних суперечностей у суспільстві.

     Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Серед класиків, у працях яких представлено теоретичні підвалини оподаткування доходів фізичних осіб, були А. Сміт, Д. Рікардо, Е. Селігман, Дж. Кейнс, чиї здобутки не втратили своєї актуальності й сьогодні, проте потребують уточнення у відповідності до сучасних соціально-економічних процесів. Еволюційні аспекти оподаткування доходів громадян представлені у спадщині  М.Н. Алексеєнка, Д. Боголепова, Ф. Менькова, І. Кулішера, І.Х. Озерова, А.А. Соколова, Л.І. Янжула.

Актуальність теми вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб підтверджується сучасними науковими розробками представлених у працях - В.Л. Андрущенка, А.І. Крисоватого, ОЛ. Кириленка, В.М. Пушкарьової, С.І. Юрія та інших[1,c.136].

Метою даного дослідження є визначення пріоритетів розвитку оподаткування доходів фізичних осіб на підставі аналізу податкової системи країни.

Викладення основного матеріалу. На даний час в Україні стоїть важливе стратегічне завдання - створити такий податковий режим, який буде гарантувати збір податків, достатніх для фінансування державних витрат, забезпечить умови для економічного зростання, а також знизить податковий тиск на населення з метою підвищення якості життя громадян України.

Слід зазначити, що держава має сприяти підвищенню ролі доходів та зайнятості населення, зростанню заощаджень та майна громадян, розвитку ринку житла. У сфері її прямої відповідальності - підвищення доступності та якості бюджетних послуг, задоволення потреб громадян в послугах освіти, охорони здоров'я, культурному та духовному розвитку, інформації, дозвілля, пенсійне та соціальне забезпечення.[2,c.70]

Варто відмітити, що податкова система України сформувалася в складних умовах. Спад виробництва загострив проблему мобілізації доходів у державний бюджет, тому податкова політика носила переважно фіскальний характер, який виразився в надмірному вилученні доходів платників податків. У результаті поширення тіньового сектору в економіці набуває погрожуючого характеру, зростають масштаби ухилення від податків. Поспішно введені сучасні форми прямого оподаткування доходів громадян показують далеко не ту ефективність, яка передбачалася при їх впровадженні.

   У частині оподаткування доходів фізичних осіб до числа проблем, без вирішення яких неможливо створити стабільну та ефективну систему прямого оподаткування громадян, на думку В.П.Мартиненка, відносяться:

- недостатнє комплексне теоретичне та практичне дослідження податкових відносин з урахуванням сучасного ста­ну національної економіки;

- хаотичне використання зарубіжного досвіду;

-    низький рівень податкової культури;

-    проблематичність оптимальності ставки по податку з доходів фізичних осіб;

- ухилення від сплати податків.[2, c.71]

Таким чином, необхідна комплексна реалізація заходів, направлених на дотримання принципу соціальної справедливості при оподаткуванні доходів громадян.

Також по іншому розуміється і сутність категорії “податок”: в Німеччині - це підтримка, яку громадяни надають державі; у Великобританії — це обов'язок перед державою; у США податок розуміється як “такса”; у Франції - як обов'язкова плата [3, с.81]. Для нашої держави, як не прикро, розуміння даної фінансової ка­тегорії зводиться лише до примусового платежу.

На відміну від України, де порядок, ставки, правила оподат­кування податком із доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівні, в іноземних держа­вах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий податок належить до місце­вих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.

Основні напрями зміни раніше діючої вітчизняної системи оподаткування населення вперше було закріплено в проекті закону “Про податок на доходи фізичних осіб” за №936 від 12.05.97 р. Внести зміни до відповідних нормативних актів, які безпосередньо торкаються Закону «Про оподаткування фізичних осіб», а саме до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранти», що стосується неоподатковуваного мінімуму, оскільки він не може бути нижчим за прожитковий мінімум [5, c.276].

Узагалі система податкових знижок і відрахувань, звільнень в європейських країнах, незважаючи на зменшення бази, об'єкта оподаткування та кількості платників, є досить розвиненою. Наприклад, у Швейцарії до податкових вирахувань можливо віднести відсотки за борговими зобов'язаннями приватного характеру. У Франції операції з продажу житла, яке перебуває у власності більше 32 років, узагалі звільнене від оподаткування. В Італії платник податку має право зменшити оподатковуваний дохід на суму витрат, що пов'язані з поточним ремонтом, утриманням та охороною витворів мистецтва, внесками в фонд боротьби з голодом (не більше 2% оподатковуваного доходу), допомогою театральним об'єднанням (до 20% доходу). Останні зміни в законодавстві дозволяють до таких витрат віднести втрати, понесені орендатором через припинення орендного договору, а також пожертвування на користь церкви .

У результаті використання досвіду розвинених країн були допущені прорахунки в формуванні податкової політики, і сучасна податкова система не в повній мірі адекватна ринко­вим перетворенням в країні. Це проявляється в надмірному вилученні доходів у окремих груп платників податків при одночасній наявності значної частини тіньового обороту [4,c.133].

На наш погляд, пріоритетним напрямом розвитку оподаткування доходів фізичних осіб є введення неоподатковуваного податком із доходів мінімуму, рівного прожитковому. Очевид­но, що робітники з такими доходами не можуть брати участь у фінансуванні державних витрат. Крім того, втрати державного бюджету через введення неоподатковуваного мінімуму будуть компенсовані за рахунок зростання споживання товарів та послуг цих верств населення, які при цьому сплачують податок на додану вартість та акцизний збір.

Варто зазначити, що податковий тягар на фізичних осіб досить великий, і це багато в чому визначається тим, що вони сплачують непрямі податки в ціні товарів та послуг. І одним з пріоритетних напрямів розвитку оподаткування доходів фізичних осіб є, на нашу думку - зниження ставок непрямих податків. Сучасне законодавство встановлює три види ставок податку для фізичних осіб: базова ставка – 15 % (до 1.01.2007 р. – 13 %) від об’єкта оподаткування; зменшена ставка – 5 %; подвійна ставка – 30 % (до 1.01.2007 р. – 26 %).

Базова ставка податку використовується для оподаткування усіх видів доходів платників податку за виключенням тих видів доходу, для яких встановлено зменшену або подвійну ставку податку.

Ставка податку становить 5% від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

- інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

- дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону.

Слід зауважити, що встановлення основної податкової ставки в розмірі 13%, а нині 15%, різко знизило податкове навантаження на платників податків, що мають високі доходи, але в той же час як податковий тягар на громадян із низькими доходами фактично посилилося. На думку В.П. Мартиненка, для осіб, які отримують дохід в межах 2 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб доречно було б запровадити ставку 10%, 3—10 прожиткових мінімумів - ставку 15%, 11 прожиткових мінімумів і більше - ставку 20%. Необхідно підкреслити, що в світовій практиці пропорційна система оподаткування при стягненні податку з доходів фізичних осіб майже не застосовується [2,c.72].

Оподаткування однакової ставки доходів фізичних осіб є  позитивним для країни тому, що особи з нижчим рівнем доходів будуть потребувати допомоги в держави, а при однаковому оподаткуванню в бюджет  країни надходитиме менше коштів, що призведе до низького рівня  бюджету, а це є негативним для населення і країни в цілому. 

При цьому прогресія в більшості країн досягає великих величин. Так, у Бельгії максимальна ставка прибуткового податку - 57%, Іспанії - 56, Франції - 54, Німеччині - 53, Італії - 51, Японії, Швеції, Австрії - 50, Ірландії - 48, Австралії - 47, Данії - 45,6, Великобританії - 40, Норвегії - 37,5% . Відмічу, що в розвиненому суспільстві податок з доходів фізичних осіб посідає головне місце, оскільки прямо пов'язаний з ефективністю використання основної продуктивної сили - людини. Але основне положення він може посідати будучи прогресивним, коли максимально враховується принцип платоспроможності [4, c.136].

В усьому світі в системі податкових відносин важливе місце посідає показник “ граничний дохід ”- мінімальний розмір отриманого доходу, з якого починається сплачуватися податок. У розвинутих країнах світу система прибутко­вого оподаткування будується таким чином, що показник граничний дохід залежить від кількості дітей, сімейного стану платника та способу оподаткування за єдиною чи роздільною системою.

Великою проблемою залишаються всілякі схеми ухилення від сплати податків. У країні створення умов для скорочення масштабів ухилення від сплати податків має стати пріоритетом розвитку оподаткування на сучасному етапі. Перед законодавцями стоїть проблема - чітко визначити межу між добросовісними та недобросовісними методами зниження податкового навантаження, можливостями податкового планування.

Методи скорочення ухилення від сплати податків полягають у створенні в суспільстві таких умов для фізичних осіб, коли приховувати об'єкти оподаткування буде їм невигідно. На даний час пошук методів боротьби з ухиленням ведеться досить активно в ряді країн, включаючи і Україну.

Одним з діючих механізмів в боротьбі з несплатою податку з доходів фізичних осіб може виступати контроль робітників підприємства та інших суб'єктів економічних відносин за сплатою податків як податкових агентів. Адже обов'язковою умовою будь-якого кредиту виступає платоспроможність позичальника. Для працюючих людей як підтвердження платоспроможності виступає їх заробітна плата. І тут працівник проявляє зацікавленість в офіційному нарахуванні податку з доходу на всю суму заробітної плати, а відповідно стає контролером підприємства.

Висновки. На сьогодні вітчизняна методика пільгового оподаткування доходів фізичних осіб у певній мірі відповідає світовій практиці, в якій найпоширенішими методами пільгового оподаткування є зниження податкової ставки на певний період, звільнення від сплати податку, надання податкового кредиту, використання неоподатковуваного мінімуму та пільгове оподаткування доходів при здійсненні окремих видів витрат. Проте в даному контексті в Україні потребує подальшого практичного впровадження система прямого оподаткування доходів фізичних осіб, яка б базувалася на диференційованому підході в оподаткуванні різних верств населення із урахуванням сімейного стану, кількості та віку дітей.  З урахуванням цього до пріоритетних на­прямів розвитку оподаткування доходів фізичних осіб можна віднести такі:

- зниження податкового тиску на населення за рахунок зниження ставок непрямих податків;

- введення неоподатковуваного податком з доходів мінімуму рівного прожитковому мінімуму;

- запровадження механізму прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб з метою реалізації принципу соціальної справедливості;

- формування податкової культури.

Це дало б поштовх до посилення соціальної складової системи оподаткування.

 

Список використаних джерел:

1.      Шмир І.П. Теоретично-еволюційні аспекти оподаткування доходів громадян: питання методології.// Формування ринкових відносин в Україні.-2008.-№6.-с.136-140.

2.      Мартиненко В.П. Основні напрями розвитку оподаткування доходів фізичних осіб.// Формування ринкових відносин в Україні.-2008.-№5.-с.70-73.

3.      Нікітішин А.О. Використання іноземного досвіду при оподаткуванні доходів фізичних осіб.// Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№6.-с.80-83.

4.      Райнова Л.Б. Система оподаткування доходів фізичних осіб та їх особливості.// Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№11.-с.132-137.

5.      Демченко Т.М. Податок з доходів фізичних осіб у системі державних доходів.// Регіональна економіка.-2007.-№2.-с.270-276.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet